Чому за корупцію не покарали: розбір ситуації голови Рівненської ОДА

Голові Рівненської облдержадміністрації Олексію Муляренку за подання недостовірних відомостей у декларації за 2015 рік на суму понад 388 тисяч гривень загрожував штраф від 17-ти до 42-х з половиною тисяч гривень. І офіційний статус корупціонера. Але зірки посадовцю посприяли.

7-го вересня 2018-го року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило корупційне правопорушення голови Рівненської ОДА, вчинене в 2016-му році.

НАЗК знайшло корупцію, виявивши, що Олексій Муляренко подав недостовірні відомості в декларації за 2015-й рік.

Чи навмисне приховав чи просто халатно поставився до заповнення декларації, але не вказав вартості майна мінімум на 388 тисяч (насправді близько мільйона, але документально можна було довести тільки таку суму).

Що це мало би означати для посадовця згідно із законодавством України? Щонайменше штраф (мінімум 17 тисяч). Максимум – звільнення (за корупційне правопорушення).

Але посадовцю посприяли зірки.

Перша зірка: неспішність і затягування в НАЗК.

НАЗК завалене деклараціями і фізично не може їх всі перевірити. Айтішніки пропонували офіційно автоматизувати цю систему, бо працівники НАЗК фізично не взмозі перевіряти щороку по 800 тисяч декларацій.

Які ж декларації перевіряти насамперед?

Можна логічно припустити, що спочатку найважливіші – президент, народні депутати, міністри, судді Верховного, Конституційного і вищих судів. А в області, в першу чергу – голів ОДА і їх заступників.

Але можна піти й іншим шляхом. Автоматично визначити декларації з більшим ризиком. 

Ресурс declarations.com.ua, який створили громадські активісти і журналісти-розслідувачі, пропонує модуль аналітики, який сортує декларації за різними параметрами. А також пропонує ризик-аналіз.

Ось приклад аналізу ризиків у деклараціях працівників місцевих адміністрацій Рівненщини і місцевих рад області.

Тобто, логіка підказує, що в першу чергу мали б перевіряти декларації найбільших високопосадовців, декларації, щодо яких є скарги і заяви, та декларації, які входять у групу ризику.

Але в НАЗК, очевидно, інша логіка. Саме тому так пізно виявили правопорушення голови ОДА. Хоча декларацію він подав ще 29-го жовтня 2016-го року.

Але якщо уважно почитати рішення НАЗК, то можна побачити, що декларацію голови Рівненської ОДА почали перевіряти з 20-го липня 2017 року. І перевіряли більше року.

Свої пояснення голова ОДА надав ще 10-го жовтня 2017 року. І з цих пояснень видно, що він визнав, що інформація в декларації недостовірна. Тобто, до кінця 2017-го року мав би бути складений протокол і переданий в суд.

Питання чому так не сталося, хто і яким чином затягнув справу ще на рік – потребує окремого дослідження.

Друга зірка, яка є продовженням першої: практично спливли строки притягнення до відповідальності.

Законодавство України передбачає, що покарати за корупційне адміністративне правопорушення можна. Якщо з часу вчинення цього правопорушення не минуло два і більше років.

19-го жовтня 2018 року НАЗК приймає рішення передати справу в суд. До закінчення дворічного терміну притягнення (29 жовтня) залишалося 10 днів.

23-го жовтня справа мала б розглядатися в суді. Тоді ж могла з'явитися постанова про притягнення Олексія Муляренка до відповідальності.

24 жовтня у суд прийшло письмове звернення від Олексія Муляренка, в якому він просить не призначати судове засідання по справі до 5-го листопада.

Мовляв, з 25-го жовтня до 4-го листопада він перебуватиме у службових відрядженнях та відпустці. І тому не зможе взяти участь у засіданнях, хоч і дуже хотів би.

Третя зірка: судова практика і законодавство – лояльні до правопорушників, які мають грамотних адвокатів

Суддя Віктор Кухарець визнав, що відпустка і відрядження голови ОДА важливіші за утвердження одного з головних принципів права – невідворотності покарання, і 26-го жовтня переніс засідання на 9 листопада.

З цього моменту вже всім юристам стало зрозуміло, що Олексія Муляренка вже не притягнуть до відповідальності.

Уявімо справедливого і принципового суддю, який би сказав – ні – розглядаємо справу негайно, щоб уникнути спроби ухилення від відповідальності.

На жаль, в умовах, коли передання справи в суд затягнули, принциповості судді не вистачило б. Адвокат голови ОДА подала б апеляцію і строки дворічного терміну притягнення все одно минули б.

Сьогодні провадження закрили у зв'язку з пропуском строку накладення адміністративного стягнення. В цьому питанні сторони в суді були одностайними. За висловився навіть прокурор Юрій Чернега.

– Враховуючи ту постанову, яка була винесена судом 26-го жовтня 2018 року щодо зупинення строку розгляду даного адміністративного правопорушення, то так, як я розумію, що зупинений строк розгляду, а не строк накладення.

Тобто, строк накладення правопорушення закінчився в нас 29-го жовтня 2018-го року, тобто з моменту вчинення адміністративного правопорушення. Тому я вважаю, ваша честь, що на сьогоднішній день закінчились строки правопорушення. Дана справа підлягає до закриття, – висловився прокурор.

Суддя Віктор Кухарець попросив, аби Олексій Муляренко надав підтвердження свого перебування у відпустці та відрядженні. Хоча в цьому фактично не було сенсу. Та й підготувати документи для голови ОДА – не проблема.

Підтверджуючі документи, за словами судді, надані. Згідно з ними, з 23-го по 26-те жовтня голова облдержадміністрації перебував у відрядженні, а відразу після вихідних: з 29-го до 2-го листопада – у п'ятиденній відпустці, яку йому погодили в Адміністрації Президента.

Закрити справу просила і адвокатка Олексія Муляренка Олена Терещенко.

– Просимо закрити провадження  у справі у зв'язку із закінченням строку, протягом якого може бути накладено адміністративне стягнення, без встановлення обставин адміністративного порушення та вини особи під час судового розгляду.

За годину після засідання суддя проголосив постанову, згідно з якою справу закрито. При цьому суддя зазначив, що протягом 10-ти днів постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційого суду.

Хоча законодавство передбачає, що апеляцію, в цьому випадку, може подати лише сам Олексій Муляренко.

Тож 19-го листопада постанова вступить в силу і голова ОДА може всім розповідати, що він 100% не корупціонер. Попри те, що суд відмовився встановлювати обставини справи. Фактично – це виграш за технічними показниками, за умов, коли правоохоронна і судова система грали на боці підозрюваного.

Те, що Олексія Муляренка не покарають, було відомо ще з часу перенесення судового засідання. Але чому суд не встановлював обставини його вини? Це ми при нагоді запитаємо у судді Віктора Кухарця.

В практиці «Четвертої влади» є справа про адміністративне правопорушення працівниці Рівненського державного гуманітарного університету, яка протиправно не надала інформацію на запит. Право на інформацію журналістів захищав представник Уповноваженого з прав людини.

Попри те, що минув тримісячний строк притягнення до відповідальності за адмінправопорушення, суд встановив обставини справи і визнав вину працівниці РДГУ. А потім звільнив її від відповідальності в зв'язку із тим, що минув строк притягнення.

Відчуйте різницю. Ти винен у вчиненні правопорушення, але покарати тебе ми не можемо через те, що хтось затягнув строки. І – ти не винен. Є різниця, правда.

Кожен громадянин, який вважає, що відбулася несправедливість, може звернутися в Генеральну прокуратуру із заявою про злочин.

Адже є всі підстави вважати, що працівники Національного агенства запобігання корупції неспроста затягнули цю справу. Ймовірно, хтось зловжив службовим становищем для того, щоб голова Рівненської ОДА, депутат Рівнеради від правлячого Блоку Петра Порошенка не став офіційним корупціонером.