Чи бачать жінок рівненські медіа?

Неупередженість, різносторонність, широкий погляд на події, можливість достукатися до багатьох, майданчик для дискусій незалежно від раси, віку, уподобань, статі, максимальне залучення різних експертів та експерток – так може виглядати картинка ідеального сучасного ЗМІ. 

А якою постає реальність у царині видимості жінок та чоловіків у медійному просторі Рівненщини?

Відповідь на це питання шукали під час чергової хвилі гендерного моніторингу друкованих та інтернет-видань 24 областей України, який розпочався в лютому цього року. Серед них також Рівненщина. 

Для моніторингу обрали 5 інтернет-видань:

• «Все» 
• «ОГО» 
• Радіо «Трек» 
• Рівне Медіа 
• 0362.ua – Сайт міста Рівне 

Та 5 друкованих ЗМІ:

• «Вісті Рівненщини»;
• «Вільне слово»;
• «Рівне Вечірнє»;
• «Рівне Експрес»; 
• «Сім днів».

Перше в цьому році дослідження тривало із 8 по 14 лютого.

Мета моніторингу полягає в тому, щоб визначити рівень дотримання виданнями гендерного балансу (представленість чоловіків та жінок як експертів/експерток (тих, хто коментує, чию думку цитують), героїв/героїнь (про кого пишуть, кого згадують, але не коментую), кількість фемінітивів у текстах, наявність стереотипних образів та сексистського контенту, а також публікацій на гендерну тематику. 

Героїні та експертки у матеріалах рівненських онлайн-ЗМІ

Новини на теми медицини, соціальної політики, культури та релігії, повідомлення про надзвичайні ситуації, дозвіллєві та розважальні матеріали – топові, в яких найчастіше трапляються згадки про жінок у рівненських онлайнових медіа.

Найчастіше жінки стають героїнями публікацій, дещо рідше – експертками.

Найбільша присутність жінок як експерток зафіксована у новинних матеріалах Радіо «Трек» (29%), «ОГО» (15 %), «0362.ua – Сайт міста Рівне» (13%) та «Рівне Медіа» (9 %). Фахівчині коментують теми, пов’язані із медициною й охороною здоров’я, культурою й релігією, довкіллям та екологією, розвагами й дозвіллям. 

Як героїні публікацій жінки найбільше представлені на сайтах «ОГО» (47%), Радіо «ТРЕК» (36 %) та по 24% жінок-героїнь у матеріалах сайтів «Рівне Медіа» та «0362.ua – Сайт міста Рівне». Тематично це відображено у сферах освіти й науки, соціальної політики, медицини й охорони здоров’я, волонтерства, економіки та бізнесу. 

Звичними для онлайнових текстів стають фемінітиви. Водночас трапляються ситуації, коли в межах одного повідомлення для означення професійної діяльності героїні або експертки може паралельно вживатися, як фемінітив, так і маскулінітив. Наприклад, стоматологиня у одному й тому ж матеріалі фігурує уже, як «рівненський стомалог Інна К…»

Чимало матеріалів, в яких жінки є героїнями, стосуються кримінальних хронік, ДТП, надзвичайних ситуацій. Переважно фігурантки таких публікацій є потерпілими від насильницьких дій з боку інших осіб, жертвами, родичками потерпілих у надзвичайних ситуаціях.

Найчисельнішим такий показник є на сайті «ОГО» і становить – 50 %, на  сайті Радіо «ТРЕК»  відсоток героїнь у вказаній тематиці складає – 32, на сайті «ВСЕ» – 22%, «Рівне медіа» – 23%, «0362.ua - Сайт міста Рівне» – 10%.

Серед аналізованих сайтів найвищий Індекс гендерної чутливості у 49% за моніторинговий період демонструють «ОГО» та Радіо «Трек», дещо менші показники має сайт «Рівне Медіа» – 33%.

Водночас багато новинних матеріалів на рівненських сайтах знеособлені. Журналіст/к/и, описуючи певну подію, використовують форми множини, безособові дієслова, що подеколи не дозволяє чітко встановити експертність у певному питанні. Окремий масив матеріалів готується на основі прес-релізів, офіційних звітів державних та приватних структур, що впливає на унікальність повідомлень та дублювання типової інформації на різних ресурсах. 

Героїні та експертки у матеріалах друкованих медіа Рівненщини

За результатами моніторингу у матеріалах друкованих ЗМІ жінки частіше фігурують як експертки, вони більше стають героїнями публікацій. Медіа передають їх думку, позицію у матеріалах на теми освіти, культури, медицини, соцполітики і повідомленнях про надзвичайні ситуації та правопорушення.

Як  героїні публікацій жінки зображуються у традиційних ролях: як матері, породіллі, пенсіонерки, мешканки, медичні та освітні працівниці. У публікаціях про надзвичайні ситуації вони постають постраждалими від насильства, і нещасних випадків. У темах політики, економіки, спорту, екології суттєво домінують чоловіки.

На сторінках видання «Рівне Експрес» теми медицини, охорони здоров’я, соціальної політики, соцзахисту, надзвичайних ситуацій, розваг та дозвілля у 45% випадків коментують жінки. 

Дещо менше, 42 % експерток зустрічаються у публікаціях газети «Сім днів». Тут до жінок звертаються за коментарями у темах освіти та науки, політики та діяльності місцевої влади, медицини, охорони здоров’я, соціальної політики та соцзахисту.

Усі друковані видання активно використовують фемінітиви, найбільше серед них – «Вісті Рівненщини» (91%). 

Загалом найчастіше назви виду діяльності у жіночому роді зустрічаються у матеріалах спортивної тематики. Коли ж ідеться про жінок – керівниць певних організацій, напрямів чи структурних підрозділів, тут переважають маскулінітиви.

Наприклад: депутат Рівненської обласної ради Світлана Богатирчук-Кривко («Вісті Рівненщини), заступник міського голови Марина Кузмічова («Рівне Вечірнє»), головлікар Світлана Муравська («Рівне Експрес»).

Найвищий Індекс гендерної чутливості продемонструвало видання «Рівне Експрес» (52%). На другій позиції – «Вільне слово» (48%). Інші медіа – на відносно однакових позиціях.

У обох типах ЗМІ практично відсутні окремі публікації, які б стосувалися гендерної проблематики. За моніторинговий період зафіксовано лише 5 таких, чотири – у виданнях «Вісті Рівненщини» та «Рівне Експрес» та 1 – на сайті «ОГО».

Проте видання «Радіо «Трек» укотре «засвітилося» оголеними тілами та пікантними заголовками. Мова про публікації «Абсолютно голий Вова Остапчук показав свій «ківі» на всю країну»,  «"Холостячка" Мішина продемонструвала фігуру на відпочинку в Домінікані». Мабуть, зайве говорити про «актуальність» такої «новини». У матеріалі «Як організувати вечерю для коханої людини» акцент суто на тому, як догодити партнерові, і жодної згадки про вечерю від чоловіка для партнерки.

У рубриці «Здоров’я», що у газеті «Рівне вечірнє», розміщено матеріал «Чи потрібні насправді 10 тисяч кроків», у яком вжито стереотипний образ «представниці прекрасної статі». Напрошується питання: чоловіки – це потворна стать?

У газеті «Вільне слово» є рубрика «Невигадані історії». У ній видання розмістило матеріал «Голохвастов нашого часу», у якому змальовано образ жінки, «до якої ходило все село». Тобто – його чоловіча частина, але засуджується тут жінка, а поведінка чоловіків ретранслюється як норма.  

У публікації «Приїжджай, знайдемо тобі україночку» («Рівне Експерс») відчитується стереотип про те, що іноземців цікавлять українські дружини.

Як же створити гендерночутливий контент? Кілька важливих правил

Заклики до створення гендерночутливого контенту – уже не новина для українських медіа. Водночас працювати є над чим. Завдання журналіста – не просто висвітлити, але й зробити це максимально коректно, не дискримінуючи, не принижуючи нікого.

Загальний перелік рекомендацій міститься у пораднику «Гендерна чутливість українських медіа», виданого Волинським прес-клубом.

Серед основних – порада враховувати думки жінок і чоловіків іще при підготовці матеріалів; систематично оновлювати базу контактів, поповнюючи її фахівчинями та експертками з різних сфер; не ретранслювати стереотипні уявлення про суспільні ролі жінок і чоловіків, не об’єктивувати жінок і, звичайно, активно вживати фемінітиви, які роблять жінок видимим в суспільстві.

За результатами моніторингу загальний Індекс гендерної чутливості рівненських медіа у лютому – 42% Це – середній показник по Україні. Ознайомитися із підсумковими результатами лютневого моніторингу регіональних медіа у 24 областях (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу, або на сторінці у Facebook.

Експертка з моніторингу –

Вікторія Назарук,

старша викладачка кафедри журналістики Національного університету «Острозька академія»

Матеріал проілюстровано інфографікою Волинського прес-клубу

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань України відбувається у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews