Чи справді до переселенців у Рівному поліцію викликають частіше, ніж до місцевих

Попри скарги деяких рівнян на переселенців у гуртожитках, вони стають порушниками рідше ніж місцеві
Джерело
«Четверта влада»

Після матеріалу про те, як живуть переселенці в гуртожитку одного з коледжів Рівного, десятки коментаторів у фейсбуку звернули увагу, що ми або згладили, або приховали момент, що до гуртожитків з переселенцями поліцію викликають частіше, ніж до інших.

Ми почули, що кажуть поліцейські та влада з цього приводу, і поспілкувалися із працівницями різних гуртожитків у Рівному, щоб перевірити цю інформацію.

У липні міський голова Рівного Олександр Третяк на спільному з поліцією і військовим комісаром брифінгу повідомив, що у гуртожитках рівненських університетів та коледжів живуть близько півтори тисячі переселенців і «є дуже багато скарг і звернень щодо поведінки» частини з них.

Про «дуже багато скарг»

Всього ж у Рівному, за словами мера, понад 15 тисяч внутрішньо переміщених людей. Це орієнтовно 6% від населення Рівного.

Ми намагалися дізнатися у міського голови, що він мав на увазі коли казав, що дуже багато скарг і звернень через поведінку переселенців. Скільки саме скарг? Про що ці скарги? Хто скаржиться?

Та у пресслужбі міської ради перенаправили перевіряти слова мера в патрульну поліцію. Мовляв скарги надходять не особисто міському голові, а патрульним і потім їх передають меру.

Станом на 12 липня з початку повномасштабного вторгнення 105 викликів поліції у Рівному пов'язані із переселенцями, каже начальник відділу чергової служби Управління патрульної поліції в Рівненській області Микола Петльовський.

Статистика, яку озвучив начальник відділу чергової служби Управління патрульної поліції в Рівненській області Микола Петльовський (на фото) і уточнила пресслужба патрульних, свідчить про те, що переселенці зовсім не більші порушники громадського порядку, ніж місцеві. Фото «Суспільне. Рівне» з архіву 2019 року

Всього ж за цей період поліцейських у місті викликали 17 тисяч 754 рази. Тож кількість викликів, пов'язаних із переселенцями, – приблизно 0,6%.

На переселенців у Рівному за цей час склали 74 адмінпротоколи. Переважно вони стосувалися порушення громадської безпеки: пили алкоголь чи курили у громадських місцях або вчиняли дрібне хуліганство, наприклад, шуміли вночі.

Чотири рази поліцейські розбороняли бійки за участі переселенців.

– Були випадки, що п’яні люди конфліктували між собою. Зав'язувалася бійка, доводилося їх розбороняти, затримувати і складати протокол, – каже Микола Петльовський.

За цей самий час у Рівному інших мешканців патрульні притягнули до адмінвідповідальності за порушення громадської безпеки 5 тисяч 824 рази.

Патрульний наголошує, що не варто узагальнювати інформацію щодо всіх переселенців.

– Роботи [через переселенців] побільшало, але, як і в будь-якому суспільстві, є більш законослухняні громадяни, і менш.

Більшість переселенців у гуртожитках – законослухняні

Ми пройшлися ще в липні по кількох гуртожитках у Рівному, де живуть переселенці, щоб почути, що про виклики поліції кажуть там.

Директорка студмістечка і завідувачка гуртожитків Рівненського державного гуманітарного університету Віра Бабак каже, що викликають поліцію не лише через порушення порядку, а й, наприклад, щоб поліція перевірила людину, яка приїхала заселятися без документів.

– Були виклики на гуртожиток №5. Ми там виселили двох чоловіків, які понапивалися, щойно приїхавши. Ми всі живі люди, можна трохи випити, але що вже занадто, то я но-но, – комендантка махає вказівним пальцем.

– Спочатку я сама з порушниками говорю. Викликала, поговорила: або живем, хлопці, або до побачення.

Також, каже Віра Бабак, бувають проблеми при підселенні однієї людини до іншої:

– Бувають випадки, що не миряться між собою сусіди по кімнаті. Але критичних не було, ми якось згладжуємо конфлікти.

У гуртожитку РДГУ №5 вахтерка Марія каже, що при ній ні разу поліцію не викликали. За її словами, це, мабуть, через те, що вона чергує тільки вдень.

– Я сиджу тільки вдень, уранці все добре. Ввечері може бути по-різному.

5-й гуртожиток РДГУ

У гуртожитку №4 РДГУ вахтерка Віра Дмитрівна і прибирає, і чергує. Вона розказує більше:

– Сьогодні навіть одного чоловіка виселили. Минулу п'ятницю я чергувала – пив, в суботу – пив, в неділю – пив. Більше десяти днів пив. Він переплутав свою кімнату з іншою.

4-й гуртожиток РДГУ

– А взагалі у нас тут більш-менш нормально, бо дисципліна, – додає Віра Дмитрівна.

Вахтерка 4-го гуртожитку Віра Дмитрівна (праворуч)

Також чергова додає, що є й позитивні моменти: переселенці замінили зламані крани за власний кошт, теж прибирають і чергують.

Численні оголошення в гуртожитку про психологічну підтримку, арт-терапію для дітей, вироблення довідок для внутрішньо переміщених

У гуртожитку РДГУ №7, за словами заступниці комендантки Тетяни Василівни, живе близько 130 людей, що переїхали із Сєвєродонецька й Донецької області.

Жінка каже: ніхто не скаржився, ніхто не зловживає алкоголем, ні разу не викликали поліцію.

– Дуже добре поводяться, взаєморозуміння, взаємоповага один до одного. Усі переселенці, які в нас живуть, нам навіть допомагають. Ми, як сім'я, – каже жінка.

7-й гуртожиток РДГУ, за словами заступниці комендантки – зразковий

У гуртожитку Вищого професійного училища №1 вахтерку, що у відпустці, заміняла Галина Степанівна, яка працює бібліотекаркою.

На дверях гуртожитку Вищого професійного училища №1 папір із забороною фото і відеозйомки та вмикання геолокації на смартфонах. Хоча інформація про координати і вигляд будь-якого гуртожитку – публічно доступна в інтернеті, як і інформація, що у всіх можливих гуртожитках у області живуть переселенці

Каже, зараз мешканці гуртожитка поводяться добре, але на її пам’яті поліцію викликали двічі і то – через непорозуміння між ними.

– Непорозуміння: хтось там, вибачте, накакав, а їх це дратує, хтось комусь сказав неприємне, – ділиться жінка.

Крик душі

Вона розповідає, що звечора і до ранку чергує «справжній вахтер» і з нею ще два майстри-чоловіки – «мало що може бути».

Чергова Галина Степанівна 

За словами Галини Степанівни, мешканці гуртожитку дуже бояться, що їм доведеться виселитися з училища.

В холі гуртожитку ВПУ №1

– Якщо це Буча, то вони вже повертаються. Хто може їхати – їде. Багато хто ще боїться їхати.

Спочатку, каже жінка, оселилися 250 людей, а на сьогодні (середина липня, – ред.) у гуртожитку 100 постійних мешканців.

Кухонний побут мешканців гуртожитку ВПУ№1

Чергова попросила жінку, яка проходила поруч, розповісти, чи подобається їй тут.

– Це тепер моя сім'я. Ми вже дерева замовили на осінь. Потім тут висадимо алею. Я сама з Асканії Нової і працювала в ботанічному парку, і по всій Україні в мене дерева ростуть, – каже Тетяна, що приїхала у Рівне з Херсону і працює в Державній службі надзвичайних ситуацій.

Тетяна з Херсону планує восени садити алею дерев у Рівному

– Я всім дуже вдячна, вони все, що могли, – все зробили, навіть більше, – додає жінка.

В холі гуртожитку стенд з дитячими книжками

Ми звернулися в Рівненську обласну державну адміністрацію, щоб запитати, чи станом на другу половину серпня є бачення, що робити з переселенцями в гуртожитках навчальних закладів, коли на навчання приїдуть студенти.

За словами речника Рівненської обласної військової адміністрації Олександра Поліщука, наразі рішення щодо цього ще немає.

– Триває вступна кампанія. Одночасно триває процес обговорення щодо форми навчання. Рішення буде згодом.

Дивіться також: Як у гуртожитку рівненського коледжу живуть майже три сотні переселенців


Матеріал створено за сприяння ГО «Львівський медіафорум» у межах проєкту «ЛМФ Підтримка мережі журналістів»


Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Підтримайте ЗСУ

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське ЗМІ – підтримайте «Четверту владу»

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)