Чи є мова ворожнечі у волинських медіа

Мова ворожнечі може «перейти» з медіа в реальність. Тому важливо, щоб у ЗМІ  не було ворожого ставлення до інших національностей, безпідставного акцентування на недоліках громадян, недоречних лайливих слів у заголовках та текстах.

Представниця ІМІ під час моніторингу дослідила наявність мови ворожнечі у волинських інтернет-виданнях.

Шукала  мову ворожнечі в новинах загалом і про етнічні групи (національні меншини). Основна  мета моніторингу – дослідити мову ворожнечі в новинах про етнічні групи (національні меншини) в онлайн-ЗМІ. А також інші типи порушень з мовою ворожнечі.

Аналізувалась тематика новин, де є мова ворожнечі, а також основні типи порушень. Зокрема, некоректна лексика, неспівпадіння заголовку і тексту, відсутність балансуючого коментаря та інше.

Моніторинг тривав з 1-5 червня цього року. Під аналіз потрапили Волинські новини, ВолиньPost, Волинь24, Район.in.ua і Конкурент.

За період моніторингу на п’яти сайтах проаналізовано 1272 новини. Журналістські розслідування, аналітика, статті, репортажі, анонси, блоги, авторські колонки не аналізувались.

Дослідження Інституту масової інформації показало, що промоніторені волинські інтернет-сайти в червні в більшості випадків публікували новини без мови ворожнечі. Новин про етнічні групи загалом було небагато – лише 0,7% від загальної кількості новин. Одна новина  про етнічні групи містила прояви мови ворожнечі на сайті «Волинські новини».

Так, Волинські сайти публікували не лише регіональні новини, а й інформацію  про події в Польщі, США, Франції, Канаді та інших країнах. Сайти Волинські новини, Волинь24, Конкурент писали про протести у США, що почались  через вбивство поліцейським в штаті Міннесота афроамериканця Джорджа Флойда. При цьому, всі  промоніторені сайти вживали коректні терміни, коли йшлося про афроамериканців.

Також не було виявлено сексизму щодо жінок.

Мова ворожнечі була виявлена лише на сайті Волинські новини у одному випадку. На інших чотирьох промоніторених сайтах порушень виявлено не було.

Не треба копіювати все, опубліковане іншими

Журналістика фактів – це якісна журналістика. Перевірка фактів є дуже важливою, щоб поширювати правду в новинах. На сайті «Волинські новини» є новина із заголовком «Протести у США: українець в’їхав у натовп».

У новині йдеться, що автоцистерна, якою керував Богдан Вечірко, намагалась проїхати крізь натовп демонстрантів.  Насправді ніхто з натовпу не постраждав, крім водія, якого кинулись бити протестувальники. 

Також на сайті  «Волинські новини» зазначили, що поліція арештувала 35-річного чоловіка. Його звати Богдан Вечірко. Згідно з даними видання Vinograd.us, як передає Страна, Вечірко – виходець з Вінницької області і служив в українській армії.

Видання посилається на профайл Вечірка у фейсбуці, який вже видалений. Однак опублікована на сайті  інформація не відповідає дійсності. Проєкт «По той бік новин» детально описав, що видання згадало іншого Вечірка.

Як пише «По той бік новин», вперше новина з’явилася для російськомовному сайті для іммігрантів в США vinograd.us. Наразі новина видалена. Але перш, ніж її видалили, цю інформацію побачили представники проросійського видання Страна.юа.

Після публікації на сайті, новина запустилася ця інформація у російські медіа, які поширювати інформацію про українського бойовика, який в’їхав в натовп протестувальників.

Цікаво, що у новинах розказували про військового Богдана Вечірка із Вінничини, який воював на Донбасі. Але у новинах йшлося про  зовсім іншого Богдана Вечірко. Військовий із Вінничини на 13 років молодший за американського тезку. Лише імена співпали.

Цей кейс добре демонструє, наскільки неприпустимо безпідставно акцентувати на приналежності людини до якоїсь групи чи національності, адже громадянин будь-якої іншої країни міг потрапити в таку ж ситуацію, описану в  новині.

Моніторинг ІМІ показав, що на волинських сайтах досить мало матеріалів про етнічні групи.  Позитивом є те, що в червні не було мови ворожнечі щодо ромів. На відміну від моніторингу два роки тому. Тоді на сайті «Волинь24» була новина із заголовком: «"Ми задихаємось", – ківерчани скаржаться на ромів, які палять пластик у центрі міста. ВІДЕО».

Новину зробили з посту в Facebook. У тексті новини також йшлося, що вплинути на нахабних ромів не можуть ні поліція, ні міська рада. Ця новина досі є у відкритому доступі, адже можна нагуглити і зараз. 

Якщо медіа опублікували мову ворожнечі: що далі?

Юрист Інституту масової інформації Алі Сафаров зауважує, що законодавство України не містить прямого визначення терміну «мова ворожнечі». 

Тим не менш, виходячи з положень статті 28 Закону України «Про інформацію», інформація не може бути використана для закликів до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганди війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини.

Саме такі види інформаційної діяльності можна назвати «мовою ворожнечі».

Юрист Алі Сафаров  розповів, що у випадку розповсюдження «мови ворожнечі» суспільна шкода вже настала (на відміну від поширення недостовірної інформації) і для зменшення суспільної шкоди можна прибрати відповідний матеріал, або надрукувати вибачення (можливо із спростуванням, якщо мова ворожнечі базувалася на фактах, які не відповідають дійсності).

За його словами, читачі можуть звернутися із заявою про спростування інформації (якщо «мова ворожнечі» містить факти, які не відповідають дійсності), а також в суд з позовною  вимогою відшкодування нанесеної моральної і матеріальної шкоди. Також може бути звернення в поліцію за ознаками злочину, передбаченого статтею 161 Кримінального кодексу України. 

Відповідно до статті 161 (Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками), умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, або образа почуттів громадян у зв'язку з їхніми релігійними переконаннями, а також пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, інвалідності, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками – караються штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

«Зазначена вище відповідальність може бути застосована незалежно від способу розповсюдження інформації – чи то це зареєстроване ЗМІ, чи то онлайн-медіа, чи то соціальна мережа. Різною може бути лише міра покарання в залежності від кількості осіб, які мають можливість ознайомитись з цією інформацією.

На жаль, судова практика застосування цієї статті є недосконалою. Так, зокрема, реєстр судових рішень не має жодного вироку про притягнення до кримінальної відповідальності за розпалювання ненависті до української мови», – зазначає Алі Сафаров.

Мая Голуб, регіональна представниця Інституту масової інформації у Волинській області

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews.