«Комусь смішно, комусь страшно»: чи законні мобільні пости поліції і представників ТЦК

Дев’ятого травня у Рівному був так званий «день без повісток». Про це нібито домовився елітний полк сил спеціальних операцій ЗСУ «Рейнджер» з Рівненським міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, щоб містяни ознайомилися з його роботою. Але журналісти «Четвертої влади» побачили мобільний пост з працівниками ТЦК та поліцейськими на вулиці Поповича.

Як реагують люди на зупинку та виписані повістки та наскільки законно розміщувати такі рухомі блокпости на території громади, читайте у матеріалі.

Ми помітили такий тимчасовий пост поліцейських та представників ТЦК неподалік редакції. Коли журналістка підійшла до поліцейських, вони не захотіли спілкуватися, бо побачили, що розмову записують.

Але один з працівників Рівненського міського ТЦК та СП був більш говірким. Розповів, що складно працювати у теперішніх умовах.

– А як люди спілкуються, реагують?

– Як хто. Комусь смішно, комусь дуже страшно, і вони звинувачують всіх: всі в чомусь винні, а вони нікому нічого не винні. Якось це трошки несправедливо. Бурятський вчити не хочуть, іслам прийняти теж не хочуть. Просто воювати ніхто не хоче. Може, ти й не хочеш, але ж щось треба робити.

Ось людина воювала (вказує на іншого працівника ТЦК. – Авт.), я воював. Якось це все теж несправедливо, що я тут стою і після двох років війни мушу пояснювати кожному, що він має на стати на облік. Якось неправильно, коли мати 22-річного сина хоронить, а хтось сидить вдома на дивані і пише в коментарях, де хто стоїть. Смішно, правда?

– А як ставитесь до того, що за ухилення від мобілізації збільшили штрафи?

– Хочуть, то хай не йдуть. Це їхній вибір. Ми можемо максимум виписати повістку, ніхто нікого за руку не тягне.

Поки журналістка спілкувалася, блокпост прибрали і поліція з військкомами поїхали.

Позиція поліції

Оскільки поліцейський не відповів, якими правовими підставами вони керуються, встановлюючи рухомі блокпости, ми звернулися з цим запитанням до речниці Управління патрульної поліції Рівненщини Оксани Юрченко.

Пані Юрченко розповідає, що такі пости законні. Каже, що є роз’яснення в Законі України «Про воєнний стан»: командування ЗСУ та ОВА можуть ухвалювати накази та розпорядження про формування блокпостів та про виділення до них особового складу.

– Решта наказів та інструкцій, якими керуються патрульні, – «для службового використання», тому оприлюднювати їх не можна. Але там чітко розписана організація та функціонування блокпостів, аж до того, де і який знак ставити, – додає речниця.

На запитання, хто ухвалив рішення поставити блокпост на вулиці Поповича, Оксана Юрченко відповіла:

– Визначення місць облаштування мобільних блокпостів – у компетенції коменданта міста Рівного, а також ЗСУ і нас. Тобто ми самі визначаємо в межах своєї територіальної громади. А взагалі рішення про створення та функціонування блокпостів ухвалив комендант Рівного. У своєму наказі він визначив, що служби самі вирішують місця мобільних блокпостів. Цей наказ є при собі, до речі, в патрульних і працівників ТЦК, і кожен може з ним ознайомитись.

За цим посиланням копія наказу коменданта міста Рівного Василя Якимця.

Консультація адвокатки

Адвокатка, випускниця освітнього курсу Української Гельсінської спілки з прав людини «Захист прав людини в умовах збройного конфлікту в Україні» Наталія Мезенцова розповідає про законність таких блокпостів та як слід поводитися під час зупинки.

Що таке блокпост у визначенні законодавства

Наразі, визначення блокпосту наводять у Постанові Кабінету Міністрів України №1455. Це посилений контрольно-пропускний пункт, який за рішенням військового командування тимчасово встановлюється на вході/виході (в'їзді/виїзді) на територію/з території, де введено воєнний стан і встановлено особливий режим.

У цьому значенні «тимчасово» передбачає обмеженість дією воєнного стану і встановленням особливого режиму, а не постійно змінюване місцерозташування.

Важливо, що місця розміщення блокпостів визначаються наказом, який повинен бути доведений до відома населення.

Поняття як «мобільний блокпост» у законодавстві не визначено

Мобільні (рухомі/тимчасові) блокпости як окремий різновид блокпостів законодавством не передбачені, відповідно відсутні правові підстави для здійснення заходів, які можуть бути застосовані під час проїзду через блокпост – зокрема, зупинка транспортного засобу, перевірка документів тощо.

Окремо, Постановою №1455 запроваджують поняття патруль як спільний рухомий наряд, до складу якого входять уповноважені посадові особи Збройних Сил, Національної поліції, Національної гвардії та Держприкордонслужби, що виконують покладені на них обов’язки на маршруті патрулювання, визначеному комендантом на території, де введено воєнний стан.

Патруль здійснює свої повноваження саме по маршруту патрулювання, що не може передбачати його перетворення у мобільний блокпост.

Навіщо розміщують мобільні блокпости

За свою суттю та призначенням їх організація може бути віднесена до превентивних поліцейських заходів чи безпекових заходів, що застосовують в умовах воєнного стану та направлені на конкретно визначену мету. Це може бути здійснення плану перехоплення або боротьба з диверсійними групами.

Проблема постає у тому, що наразі у низці випадків має місце підміна мети: замість контрдиверсійної боротьби виконуються мобілізаційні плани, про що свідчить залучення представників ТЦК та цілеспрямована зупинка транспортних засобів, що супроводжується врученням повістки.

Наявність права у поліцейських перевіряти документи повинно відбуватися на підставах, що визначені законом і ці підстави повинні існувати реально, а не слугувати формальним прикриттям. Більш того, застосування до особи превентивних заходів повинно бути чітко озвучено і застосування до особи того чи іншого превентивного заходу повинно узгоджуватися з метою.

Підстави для перевірки документів визначені у статті 32 Закону України «Про Національну поліцію». Перевірка документів при здійсненні заходів правового режиму воєнного стану визначається у Постанові Кабінету Міністрів України №1456.

Проблемним моментом є достатньо загальні формулювання підстав для зупинки та перевірки документів, які можуть трактувати надмірно вільно та створювати прецеденти зловживання.

Що робити, якщо зупиняють

Що стосується транспортних засобів, то водії на вимогу поліції повинні зупинятися, що передбачено правилами дорожнього руху, при цьому передбачено, що для зупинки повинна існувати одна з передбачених законом підстав.

Такої підстави – як зупинення транспортного засобу з метою вручення повістки законодавством України не передбачено.

Додатково, в умовах воєнного стану підставою для зупинки транспортного засобу може стати проїзд через блокпост, проте це повинен блокпост сформований у відповідності до Постанови №1455, під ознаки якого не підпадають «мобільні блокпости». І перевірка документів у випадку зупинки повинна відповідати одній з підстав, що визначені Постановою Кабінету Міністрів України №1456.

Разом з тим, це не означає, що вимогу поліцейського «зупинитися», на мобільному блокпості, можна проігнорувати. Інше питання, що зупиняти авто можна виключно за наявності законних підстав, про які водію мають детально розповісти поліцейські – і така підстава як «проїзд через блокпост» – незаконна.

За відсутності законних підстав для зупинки, особа має право заявити про відсутність підстав для зупинки та вимагати припинення безпідставного обмеження прав.

Людина має право фіксувати порушення, що вчиняються проти неї. Якщо незаконні дії мали місце, то захист порушених прав здійснюється за наявними механізмами – оскарження в адміністративному чи судовому порядку, звернення за відшкодуванням шкоди за незаконні дії тощо.

Що змінюється після 18 травня 2024 року

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» суттєво розширює повноваження представників ТЦК та поліції в умовах воєнного стану.

Стаття 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» доповнена частиною 4, за змістом якої у період дії воєнного стану громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов’язані мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу.

Пред’являти документи потрібно за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

Також, до повноважень військових адміністрацій у зміненій редакції положення Закону відносять організацію та здійснення заходів, пов’язаних з мобілізаційною підготовкою, мобілізацією, демобілізацією та цивільним захистом.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» передбачає приведення у відповідність нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України. Тому, потрібно очікувати на відповідні зміни та визначення порядку здійснення розширених повноважень представників ТЦК.

Долучайтеся до збору на FPV дрони для рівненських дроноводів з 38-ї бригади морської піхоти.

Волонтерська монобанка:

https://send.monobank.ua/jar/6hpeyQsBSk

Картка благодійного фонду, прив'язана до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184

Рахунок: КБ «Приватбанк»
IBAN UA663052990000026006000707203
БФ «Скарбниця Надії»
ЄДРПОУ 37685693

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське медіа – підтримайте «Четверту владу»

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, ютубі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці, твітері, тіктоці. Вдячні за ваші коментарі та поширення матеріалу.