Десять відеорозслідувань про злочини росіян на війні проти України

«Четверта влада» відібрала десять відеорозслідувань українських журналістів про воєнні злочини росіян, які прийшли нищити Україну та українців. В багатьох розслідуваннях болючі, страшні й огидні кадри, але їх варто дивитися, аби залишатися тверезими і рішучими на цій війні. 

Раніше ми також спілкувалися безпосередньо із журналістами, які рослідують воєнні злочини росіян, – й журналісти розповіли, як вишукують правду про вбивць. 

Добірка, яку ми подаємо далі, – суб’єктивна. Поза нею є ще багато матеріалів, вартих вашої уваги. Тому у коментарях просимо ділитися іншими розслідуваннями, які вам запам’яталися чи вразили вас. 

Поширте цей матеріал, аби більше людей дізналися про злочини росіян в Україні.  

1. «Їх закатали в бетон: правда про Гостомельський десант, який міфологізує рф», «Bihus.Info»  

Міф про героїчну і потужну російську армію стрімко рушиться у війні, яку росія розв'язала проти України.

Та щоб підтримувати внутрішню пропаганду і замилювати очі своїм громадянам, росія вигадує нові і нові легенди – наприклад, про «двісті російських спартанців» – десантників, які загинули після висадки у Гостомелі на початку вторгнення. На російську публіку це подається як історія про героїчну загибель у нерівному бою з «неонацистами».

Та журналісти «Bihus.Info» витончено і смішно показують, що насправді ці росіяни загинули і безславно, і безглуздо. 

2. «Андріївка: трагедія одного села», «Схеми. Корупція в деталях» 

Село Андріївка, за 50 кілометрів від Києва, від початку березня було під російською окупацією. Головна вулиця села – це траса, яка з’єднує Макарів і Бородянку, й на всьому цьому відрізку тривали запеклі бої.

Журналісти встановили, що за час окупації в Андріївці росіяни вбили 17 цивільних, більшість із них застрелили.

Крім фільму, який можна переглянути за посиланням, «Схеми» склали інтерактивну карту з місцями загибелі мешканців Андріївкі та місцями, де були знайдені їхні тіла після звільнення Київщини.

3. «Буча 22», «Суспільне»

Родина Чікмарьових переселилася до Бучі з Донбасу. Маргарита та Олександр Чікмарьови мали двох синів, їм було 9 і 4 роки. Із початком повномасштабного вторгнення родина переховувалася в підвалі, а 5-го березня, коли росіяни окупували Бучу, вирішила виїздити.

Під час спроби виїхати з міста їхню машину та машину їхніх сусідів росіяни обстріляли без попередження. Маргарита та діти загинули, а Олександра дивом встигли доправити до лікарні. Він утратив ногу.

Журналісти-розслідувачі «Суспільного» поспілкувалися з очевидцями того злочину та причетними до порятунку Олександра Чікмарьова і знайшли докази присутності на місці розстрілу конкретного підрозділу російських військ.

4. «Звірства в Мотижині: люди впізнали російських катів», «Слідство. Інфо»  

У Мотижині Київської області окупанти-росіяни поводилися по-звірськи: вбили старосту села Ольгу Сухенко, її чоловіка та сина і багатьох цивільних мешканців села.

Журналісти «Слідства. Інфо» встановили, яка російська бригада була в тій місцевості і вирушили в Мотижин, аби місцеві мешканці по фото могли впізнати своїх катів.

У фільмі чоловік із Мотижина розповідає, як росіяни знічев’я вбили його дочку нібито через те, що вона була вбрана в чорний одяг, і впізнає вбивцю на фото.

Болючі свідчення очевидців, але саме завдяки ним злочинці мають шанс дістати справедливе покарання. 

5. «Син помер, а путін бог: реакція родичів мертвих орків на війну», «Bihus.Info»  

Якщо вам важливо раціоналізувати шокуючу і незбагненну реальність війни, і ви все ще запитуєте себе «чому росіяни такі … [підставте своє слово]», це відео для вас.

«Bihus.Info» показує сторінки у соцмережах родичів загиблих на війні в Україні російських військових. «Їхні сторінки – це ідеальна ілюстрація того, як росія перетворилася на збіговисько окупантів», – каже ведучий на відео, цитуючи дописи росіян про те, що Путінові треба молитися, а Британію і Польщу нарешті знищити, хоч у 1945-му їх «пожаліли».

Герої цього відео захлинаються ненавистю і злобою, ностальгують за совєтським союзом і навідріз відмовляються пошукати зв’язок між втратою своїх родичів і неадекватними діями політичного керівництва своєї держави. Це відео не дає логічних відповідей, але підказує, що їх, можливо, не варто і шукати.

6. «Окупант», «Українська правда» 

Цей фільм змонтований із багатьох відео з телефона російського військового Юрія Шалаєва. Він потрапив у полон в Україні, яку приїхав «визволяти», у перекладі – нищити.

У фільмі немає ні ведучого, ні закадрових іронічних коментарів – лише моменти з життя Шалаєва, які він сам знімав про своє життя, починаючи з травня 2021-го і до квітня 2022-го.

І від того ще дужче моторошно й огидно – невже людина може хотіти жити на такому дні та ще й комусь це показувати? Та, як ми вже писали, логічних відповідей тут шукати не варто. Якщо ваше волосся давно не ставало дибки, цей фільм гарантовано «допоможе».

7. «Відрізали обморожені пальці: як село на Чернігівщині пережило окупацію», «Слідство. Інфо»  

Це фільм про те, як село Нова Басань на Чернігівщині пережило російську окупацію. Журналісти поспілкувалися з кількома людьми, які були в селі в час окупації.

Жінка Ліза розповіла, як її та сусідів росіяни випустили з села через місяць сидінь по підвалах, але з’язали всіх мотузкою у колону і зав’язали очі. Попередили: ідіть, але поле може бути заміноване.

Мешканець Басані Григорій місяць був у полоні і розповідає про те, як росіяни утримували і допитували полонених. Мешканці Нової Басані найбільше бояться, що окупація може повторитися.     

8. Дружина російського військового готова катувати українських дітей, «Схеми. Корупція в деталях» 

На потачку травня СБУ опублікувала фрагмент перехопленої розмови російського військового з дружиною. Жінка каже, що українські діти, які опинилися в Росії, відмовилися святкувати 9 травня, пояснивши, що це «не їхнє свято».

Росіянка Юлія Копитова каже, що колола б цим дітям наркотики, вирізала на спині зірки і відрізала б щодня по вуху і по пальцю, «щоб їм було так боляче».

Наприкінці фрагменту каже, що взагалі готова розстріляти цих дітей. Що ж, колеги її чоловіка по службі постійно вбивають укранських дітей.

9. «Як брати з Дагестану воюють проти родичів в Україні і помирають», «Наші гроші. Львів»  

Командувача однієї з військових частин в росії Романа Демурчієва спочатку представляли росіянам як національного героя, а тепер він під слідством: його звинувачують у наказі обстріляти власні позиції. Уявляєте, яка це прикрість для пропагандистів і як ретельно вони намагаються стерти з інтернету раніше зліплений образ командувача-героя?

А троє військових із бригади Демурчієва приїхали на «спецоперацію», хоч у кількох регіонах України у них є родичі. Один із цих військових вже загинув, а про іншого нічого не чути з березня.    

10. «Давай там, українських баб ґвалтуй», «Схеми. Корупція в деталях» 

12 квітня Служба безпеки України опублікувала фрагмент перехопленої телефонної розмови російського військовослужбовця із дружиною. Дружина каже чоловікові, аби він ґвалтував українських жінок, а їй про це не розповідав. Додає, щоб не забував вдягати презерватив.

Журналісти встановили, що на момент дзвінка цей росіянин перебував на Херсонщині. А завдяки номеру телефону, який отримали від правоохоронців, змогли ідентифікувати його ім'я. 

Російський військовослужбовець Роман Биковський з 2018 року і, ймовірно, досі живе в окупованому росією українському Криму. 

Ми також радимо подивитися, хто – поіменно – знищує Маріуполь та хто обстріляв ракетами торгівельний центр у Кременчуці, де загинуло щонайменше 20 людей. Радимо почитати, хто міг випустити ракети по центру Вінниці, де загинули 27 цивільних.

Матеріал створено за сприяння ГО «Львівський медіафорум» у межах проєкту «ЛМФ Підтримка мережі журналістів»

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Підтримайте ЗСУ

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське ЗМІ – підтримайте «Четверту владу»