Врятував 20-х побратимів: як Рівне прощалося з 23-річним захисником Назаром Небожинським
Сьогодні рівняни, зі сльозами і на ставши на коліна, проводжали в останню путь 23-річного військового Назара Небожинського. Віддати шану захиснику України прийшли сотні рівнян.
Молодий рівнянин – навідник бойової машини піхоти, який підбив три ворожі броні. Гармата, яку Назар знищив останньою, на жаль, встигла поцілити і його...
Ціною власного життя, хлопець врятував 20-х побратимів. Це сталося на Чернігівщині, коли українські військові відбивали від російських загарбників одне із сіл.
«Назар був сином, талановитим студентом, чесним громадянином, вірним другом, коханою людиною і найголовніше – нашим захисником», – так про Назара згадують у його альма-матері, Національному університеті водного господарства та природокористування.
Два роки тому він приєднався до лав Збройних Сил України.
«Суспільне» цитує директора школи, в якій навчався Назар. Петро Куделя розповідає, що хлопець був вмотивованим і відповідальним. З ним вони свого часу ходили у гори, ділили один намет.
– Я буду говорити коротко, тому що зараз важко говорити. Це людина, яка була вмотивована, людина, яка була вихована, людина, яка була з обов'язком, яку не треба було просити до чогось, аби він щось робив. Людина, яка знала, що він живе і що він хоче отримати собі. На них мало би бути все в цій країні, все триматися, – каже директор НВК «Колегіум» Петро Куделя.
Викладач Національного університету водного господарства та природокористування Микола Пікула розповідає, що Назар був старанним студентом, гарно навчався, завжди брав активну участь у житті вишу.
– Він закінчив бакалаврат, здав вступний в магістратуру на іноземну мову, але пішов на контракт. Я йому кажу: «Назарій, ти ж знаєш», а він каже – ви знаєте, автомобіліста з мене може не вийти, а ось воїни завжди будуть потрібні. Ми ще так посміялися, я кажу: не дай Боже. Він закрив не тільки тих двадцять людей, а і всіх нас, – каже Микола Пікула.
Співчуваємо рідним та близьким. Вічна пам'ять та слава українському воїну!
З якими захисниками ще прощалися на Рівненщині у ці дні
На Сарненщині в останню дорогу провели бійця Івана Коваля. Він загинув у бою з російськими окупантами в Миколаївській області. Івану Ковалю було 27 років. Він закінчив педагогічний університет і мав спеціальність вчителя географії. У ЗСУ служив із серпня 2020 року. Героя поховали у рідному селі Любиковичі, повідомляє Рівненська ОВА.
Також у Березному попрощалися з захисником Віталієм Гаврилюком. Він загинув, захищаючи Україну від окупантів неподалік села Макарівка на Київщині. Героя поховали на міському кладовищі в урочищі «Лукавець».
У рідному селі Оженині, Острозької громади, в останню дорогу провели захисника Андрія Степасюка. Він загинув у Миколаївській області, боронячи Україну від російських загарбників.
У Привільненській громаді сьогодні попрощались із Вадимом Лубенцем. 21-річний захисник загинув під час виконання бойового завдання на Миколаївщині.
Днями у Рівному попрощалися з лейтенантом Олександром Васильєвим 1990 року народження. Він загинув 27 березня, обороняючи Миколаївську область.
В останню путь провели капітана Збройних Сил України, дубенчанина Андрія Хижняка. Захисник загинув під час виконання бойового завдання на Миколаївщині. Мужній, чесний, з активною життєвою позицією, справжній патріот своєї країни та до останнього подиху відданий Батьківщині – таким він запам'ятався землякам.
В останню дорогу провели також дубенчанина, офіцера В'ячеслава Курочкіна. Військовий героїчно загинув під час ведення бою з російськими окупантами 24 березня поблизу Мирного, Запорізької області.
В Новій Митниці Крупецької громади попрощалися із загиблим захисником Павлом Довганюком. Він віддав життя у боротьбі з російським окупантом, захищаючи свободу та незалежність України. Йому лише 31.
В Шубкові Рівненського району поховали військового, який загинув 24 березня у селі Мар’їнка Донецької області. Миколі Ковальцю було лише 24 роки.
Кількома днями раніше Рівненщина, на колінах, зустріла захисника України, 19-річного гравця здолбунівських «Орлів» Олександра Акініна, який загинув у боях під Лисичанськом (Луганська область).
Світла та вічна пам’ять героям! Співчуваємо рідним. Смерть ворогам!
Дивіться також: Був професіоналом, а ще дуже добрим, щирим, людяним: Рівне прощалося з командиром танкового взводу
Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі – там оперативна стрічка новин про події російсько-української війни
Коментарі
Прокоментуйте
Щоб залишити коментар необхідно увійти