Для кого суддя пише рішення

Більшість текстів пишуться не для одного адресата. Є декілька рівнів інформації, що сприймається: «на поверхні», «між рядків» і «суть». Це як історія і мораль.

Найцікавіше для мене, як автора, є усвідомлення, що скільки людей прочитали написане-стільки різних варіацій має зміст. Бо у кожного читача власне світосприйняття і текст, пропущений через емоції, через багаж досвіду, набуває нового значення.

Вже не одна історія, а тисячі.

Така ж ситуація із судовими рішеннями. Один документ читається представниками різних цільових аудиторій по-своєму.

Так, у будь-якого рішення суду є декілька типів цільової аудиторії. Думаю, колеги-судді зі мною погодяться, що суд пише не лише для учасників спору. Але я наведу свою градацію.

Коли писала рішення, то розуміла:

Ось цей акт іменем України - єдина можливість суду першої інстанції висловитись. Тому для кожного адресата є певна інформація (відповідь).

1. Учасники справи – головний адресат, в ідеальному варіанті спір має бути вирішено, а мотиви суду добре зрозумілі. Але я далека від ілюзій. У кожного є право на подачу апеляції, тому завжди презюмую, що скарга у вищу інстанцію буде подана.

2. Судді апеляційної (а іноді і касаційної) інстанції – другий обов‘язковий адресат. У них не повинно виникати питання: чому суд нижчої інстанції зробив так, а не інакше. Бо відповісти на них суду першої інстанції неможливо. Тому краще не ускладнювати роботу колегам і викласти текст чітко.

3. Практикуючі юристи і науковці – третій важливий адресат. Кожній справі передує збір інформації і об‘ємна аналітична робота: в першу чергу моніторитимуть Єдиний державний реєстр судових рішень. Щоб подивитись, а як конкретний суддя вирішує ту чи іншу правову проблему? А також з‘ясувати, а яка ж практика в регіоні чи у країні загалом? Реєстр судових рішень – це клондайк для нових ідей чи виявлення проблемних питань.

4. Журналісти – четверта влада активно користується Реєстром судових рішень, бо судові історії, як і судді, цікавлять читачів. Плюс Реєстр – це база фактів, що дає можливість перевірити ту чи іншу інформацію. Достовірне джерело у вільному доступі.

5. Широкий загал – будь-хто може зайти і почитати рішення суду, тому воно має бути максимально зрозумілим. З цим регулярно проблеми, бо канцеляризмів і нашої «пташиної» юридичної мови уникнути складно в офіційному документі. Навіть, неможливо...

Шкода, що через надмірні навантаження, поспіх і втому, якість текстів страждає.

Я відпочила, очі вже «не замилені», а тому багато б хотілось переробити. Не суть, а форму, подачу. Та суддя має лише один шанс на слово.