Два засідання суду за майже чотири роки: подробиці справи рівненських «бурштинових правоохоронців»

Експокурор Андрій Боровик вважає «бурштинову» справу, в якій він є обвинуваченим, сфальсифікованою
Джерело
Фото зі сайту Міжнародного економіко-гуманітарного університету

Військовий прокурор Львівського гарнізону Віталій Горпинич, один із прокурорів у справі Андрія Боровика та решти фігурантів «бурштинової справи», каже, що «сподівається на вирок найближчим часом».

Ця історія тягнеться з 2016-го, коли на Рівненщині відбулися сотні обшуків і десятки затримань правоохоронців, бурштинових бригадирів і звичайних копачів – так званої «бурштинової мафії».

Спочатку справу розглядали в Києві, а тоді, за вкрай непереконливих обставин, передали до Львова, де все почалося спочатку. Ми дізналися, на якому етапі справа зараз.

«Бурштинові» прокурори

Затримання так званої «бурштинової мафії» оголошували у 2016-му міністр внутрішніх справ Арсен Аваков та екс-генпрокурор Юрій Луценко. Підозрюваних затримували помпезно – із гелікоптерами та перегонами в полі.

Один із епізодів гучних затримань стосувався обшуку складу-скупки бурштину в Олевську на Житомирщині.

Заступник прокурора області Андрій Боровик, керівник Сарненської прокуратури Вадим Топольський та інші правоохоронці поїхали провести обшук на склад-скупку бурштину до підприємця Віктора Шапорди.

Топольський та Боровик нібито затримали власника складу і повезли його давати пояснення до Сарн. Утім дорогою, на автомобільній заправці, автівки прокурорів наздогнали нібито родичі підприємця, які подумали, що це викрадення. Сталася бійка. У ній четверо чи п'ятеро людей побили працівника СБУ.

Згодом Віктор Шапорда написав заяву, що його викрали правоохоронці.

Місяць потому, в одному з кабінетів військової прокуратури, Шапорда розповів слідчим, як «бурштинові прокурори» вимагали в нього хабар. Нібито за те, щоб його родичів, підозрюваних у побитті працівника СБУ, не притягнули до відповідальності. Зі слів підприємця, він заплатив 40 тисяч доларів.

Так прокурори Боровик і Топольський потрапили за ґрати, а ті, кому спочатку загрожувало покарання за напад на правоохоронця, стали потерпілими.

Топольському інкримінували вимагання й отримання хабара, крадіжку автомобіля та перевищення службових повноважень. А Боровику – організацію та керівництво злочинним угрупуванням з нелегального видобутку та збуту бурштину, перевищення службових повноважень, зловживання службовим становищем із метою заволодіння і розтрати майна та викрадення автомобіля.

На відео СБУ затримання Андрія Боровика: 

До цього Боровика вважали головним борцем з корупцією. Він найчастіше серед прокурорів області коментував резонансні справи, сам виїжджав на місця подій, а у березні на нього напали. Нагадаємо, як він розповідав про свої статки журналістці, за кілька днів до затримання:

«Я вам хочу сказати, що якщо я зараз захочу 600 Мерседес S класу, то я собі можу його купити. Не за свою зарплату. Заради інтересу, якщо вам цікаво, я можу завезти вас в Луцьк і показати як живуть мої батьки. В мене дуже багаті батьки. Вони понад 20 років займаються бізнесом. У них будинок є в Лондоні. У них декілька квартир у Луцьку, є квартира у Києві. Моя сестра живе в Лондоні і вона експерт-мистецтвознавець по картинах України, Росії та Казахстану. Тобто у нас дуже заможна сім'я, а я працюю в прокуратурі за ідею», – розповідав екс-прокурор.

Після таких зізнань, декого не здивувало, що у Боровика знайшли колекцію дорогих годинників.

В колекції 12 годинників. Вартість ексклюзивних, не подарункових, оцінюють приблизно в 900 тисяч доларів США. Боровик же каже, що це підробки, привезені з Туреччини і їхня вартість 1200 доларів. Фото: сторінка СБУ у фейсбуці

У тому, що головних фігурантів притягнуть до відповідальності, сумнівався сам Шапорда, бо доказів проти них нібито майже не було. А Вадим Топольський розповідав, що із СІЗО його випустили би швидше, якби він свідчив проти Боровика.

– Там і допитували, і погрожували мені різними способами, щоб «давав такі покази, які нам необхідні», – розповідав Топольський. – І що «кажи, що все те організовував Боровик, самий старший там був Боровик». Тобто їх більше цікавив Боровик, ніж інші учасники.

Вадима Топольського звільнили із органів прокуратури, але він поновився через суд. Архівне зображення 2017 року

Більше у розслідуванні: Як руйнується міф Луценка і Авакова про затримання «бурштинової мафії»

В інтерв'ю «Рівне вечірнє» Андрій Боровик розповідав, що його «бурштинова справа» сфальсифікована: 

– До мене приходили у СІЗО з пачкою паперу і вимагали підписати, ніби це мої покази. Обіцяли по-тихому закрити всі порушені справи та повісити на мене лише підробку якихось документів. За це мені мали б дати рік умовного терміну і я був би на волі з дружиною і дітьми. Звісно, що я відмовився, – казав експрокурор.

Як і Вадим Топольський, Андрій Боровик вийшов із СІЗО 13 червня 2017-го під заставу у мільйон гривень. Відпустили й інших фігурантів справи. В результаті після численних резонансних затримань у 2016-му, вже через рік не залишилося жодної людини за ґратами у цій справі.

Розуміючи, що справа розвалюється, військова прокуратура попросила Вищий спеціалізований суд скерувати «бурштинове» провадження з Дарницького райсуду Києва до Сихівського райсуду Львова. Причиною назвали те, що восьмеро потерпілих живуть у Львові.

«Наші гроші» дізналися, що потерпілі прописані за наказом ректора у гуртожитку Львівського торговельно-економічного університету як працівники управління захисту економіки Нацполіції. Хоча Віктор Шапорда – власник складу – підприємець із Олевська, який балотувався на місцевих виборах на Житомирщині. І в поліції він не працює.

Тому журналісти припускали, що військові прокурори завдяки перенесенню розгляду справи з Києва до Львова шукають лояльного суддю. 

Після затримань прокурорів-фігурнатів справи звільнили. Поки триває суд, Вадим Топольський поновився на посаді керівника Сарненської прокуратури майже відразу після виходу із СІЗО, але наразі в прокуратурі не працює – у травні 2020-го подав декларацію після звільнення. А Андрію Боровику суд у поновленні на роботі відмовив.

З нар СІЗО – на кафедру

21 січня 2021 року Рівненський окружний адмінсуд відмовив Андрію Боровику у поновленні на посаді прокурора. Боровик намагався домогтися поновлення з листопада 2017-го і тричі після того подавав клопотання про поновлення розгляду справи – бо суд зупиняв провадження до рішення по «бурштиновій» справі.

У позовній заяві вказано, що Андрія Боровика звільнили після службового розслідування 27 липня 2016-го року. Підставою для його проведення став наказ Генпрокурора Луценка, який з'явився після «викриття організованого злочинного угруповання, до складу якого входили працівники органів прокуратури Рівненської області, що займалося незаконним видобутком та реалізацією бурштину».

Не дочекавшись рішення суду, яке б довело його вину у справі «бурштинової мафії», за висновками службового розслідування Боровика звільнили. Як йдеться у матеріалах справи, службове розслідування довело, що він мав якісь позаслужбові стосунки з метою одержання неправомірної вигоди, грубо порушив Закон України «Про прокуратуру», правила прокурорської етики, вчинив дії, що порочать звання прокурора і є несумісним з подальшим перебуванням на посаді та на роботі в органах прокуратури.

Попри те, що його вина не була доведена судом, Боровик вже порушив Присягу працівника прокуратури, йдеться у висновках службового розслідування. Це Боровик вважає «необґрунтованим та безпідставним», бо ніяких доказів порушення, окрім як оголошення йому підозри у створенні організованого злочинного угрупування із незаконного видобутку та реалізації бурштину, не було і немає.

Натомість представники Офісу генпрокурора у відзиві на позов пояснювали, що прокурора можуть звільнити і без обвинувального вироку. Достатньо висновків комісії, яка проводила службове розслідування.

Нині «бурштиновий прокурор» працює деканом юридичного факультету Міжнародного економіко-гуманітарного університету у Рівному. Поряд з його фото на сайті вишу вказано, що він «кандидат юридичних наук, доцент, член-кореспондент Академії економічних наук України, професор кафедри кримінального права і правосуддя».

У 2018-му він став співавтором підручника «Протидія корупційній злочинності». У 2019-му отримав диплом почесного професора. А у 2020-му році уклав «Тлумачний словник пенітенціарної лексики» (жаргону вязнів – «фєні»).

«Четвертій владі» Андрій Боровик розповів, що після «Луценкових ігор» отримав 2-гу групу інвалідності через цукровий діабет.

Окрім роботи в університеті, він має також юридичну фірму «Боровик, Попик та партнери», хоча, каже, готує документи, щоб вийти зі складу власників. Працювати на інших посадах в держструктурах він не може, через «бурштинову справу» і обвинувачення у ній. Каже, що рішення окружного адмінсуду про відмову у поновленні на посаді буде оскаржувати в апеляції. Вважає, що суддя аналізувала докази, яких не бачила.

– Фактично мене звільнили ні за шо. За позаслужбові стосунки з працівником СБУ, який до мене приходив і, як свідчили мої керівники, ми заходили разом до них. Ну, то які позаслужбові стосунки? Ця ухвала є твором на вільну тему цієї судді.

За словами Андрія Боровика, коли його поновлять на посаді, він все одно звільниться «на наступний день».

– Я планую поновитися, щоб забрати негативний запис із своєї трудової книжки, що мене звільнили за порушення присяги, бо я нічого не порушив. (А ще таке поновлення передбачає виплату зарплати за весь пропущений час, а це сотні тисяч гривень – ред.)

«Якби справу слухали у нас то вже б давно поставили крапку»

Щодо справи так званої «бурштинової мафії», то, за словами Боровика, Сихівський суд встановив, що у обвинувальному акті містяться помилки і повернув його Офісу генерального прокурора на доопрацювання. Ті подали апеляцію, яка скасувала попереднє рішення і повернула справу на стадію підготовчого засідання до Львова.

– Я не хочу це оскаржувати, бо ці всі ляпи, як я гадаю, ляжуть в основу виправдувального вироку. Ми самі хочемо швидше слухати справу, досліджувати докази. Тому, що вже п'ятий рік іде, як наді мною цей домокловий меч висить.

До початку повторного розгляду справи у Львові Боровик та інші обвинувачені просили Верховний суд скерувати справу зі Львова до Рівного або до Сарн, тобто за місцем вчинення злочину. Але суд відмовив.

– У нас жодна людина, свідок чи прокурор не проживає у Львові. Якби справу слухали у нас то вже б давно поставили крапку, – вважає Андрій Боровик.

Разом із експрокурорами Андрієм Боровиком, Вадимом Топольським та ексспівробітником СБУ Вадимом Федоруком, по справі «бурштинової мафії» обвинувачені іще троє людей: Юлія Дубінецька, Павло Шкода та Андрій Гаврилюк. Перша – слідча Головного управління Національної поліції у Рівненській області, другий – адвокат, а третій – директор комунального підприємства у Києві, як розповів Андрій Боровик.

Четвертий рік судових слухань

Від початку процесуальний нагляд у цій справі здійснювала військова прокуратура. Але у ухвалі суду по цій справі у жовтні, вказано «повернути на доопрацювання обвинувальний акт Офісу Генпрокурора».

Ми надіслали запит до Офісу генпрокурора, аби дізнатися, коли справа потрапила сюди. Але у відповіді на запит йдеться, що справа від військової прокуратури «не витребовувалась» і «публічне обвинувачення» підтримують прокурори військової прокуратури Львівського гарнізону Віталій Горпинич та Богдан Федунів.

У Офісі Генпрокурора пояснили, що обвинувальний акт відправили їм, бо так буває, коли над справою працює група прокурорів із Офісу та інших структур – в цьому разі – військової прокуратури.

Військовий прокурор Львівського гарнізону Віталій Горпинич пояснив нам також, що станом на жовтень 2020-го військову прокуратуру реформували, тому суд відправив обвинувальний акт Офісу. 

– Було створено на основі військової прокуратури спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері, яка є департаментом Офісу. Відповідно, повернули справу туди.

Крім цього, за його словами, кримінальне провадження відкрите Офісом Генпрокурора.

Віталій Горпинич підтримує публічне обвинувачення Боровика та інших фігурантів справи «бурштинової мафії». Зображення з відео Військової прокуратури Західного регіону

Віталій Горпинич розповідає, що у справі відбулось два засідання, які мають стадію підготовки. Прокурор не знає, коли буде вирок. Каже, що сподівається на це найближчим часом, але це залежить не тільки від нього:

– Обвинувальний акт розглядається з червня 2017-го року. Вже тричі ми повертались на початок, у зв'язку із зміною колегії, виходом суддів на пенсію, неприбуття учасників провадження на судове засідання. Оскільки і з Рівного приїжджають, і з Києва, і з інших міст.

За словами прокурора, у Юлії Дубинецької термін притягнення до відповідальності збігає вже цієї весни у інших – у 2026-му та 2031-му роках.

Щодо поселення потерпілих в один день в гуртожиток університету прокурор не коментує. Каже тільки, що по справі вони не проходять як працівники Управління захисту економіки. Хоча саме в такому статусі їх селили в гуртожиток, як писали журналісти. Прокурор каже, що не знає про це, бо долучився до справи, коли та вже була у Сихівському суді.


Якщо наша діяльність вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу» за цим посиланням. Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)