Гуртожиток бурштинових свідків

Хитрощі прокурорів у справі «бурштинової мафії» на Рівненщині

Підприємець і депутат Віктор Шапорда, інцидент на складі якого став вирішальним аргументом у обвинуваченні рівненських прокурорів, тепер, виявляється, «працівник львівського УЗЕ»
Джерело
«Четверта влада»

Нашуміла справа «бурштинової мафії на Рівненщині» розвалювалася з самого початку. Як тільки резонанс вщух – обвинувачені опинилися на волі. І навіть більше – сарненський прокурор Вадим Топольський, наприклад, поновився на посаді, а його колега екс-заступник прокурора Рівненщини Андрій Боровик викладає в університеті. Як ми уже повідомляли, у слідства проблеми з доказами і очевидно, правоохоронцям треба якось виходити з ситуації. 

До яких хитрощів вдалися військові прокурори – у матеріалі Олександри Губицької, Аліни Стрижак із сайту «Наші Гроші».

У головного військового прокурора Анатолія Матіоса, підлеглі якого розслідують справу «бурштинової мафії на Рівненщині» придумали нову схему, як знайти лояльніший суд. Для схеми потрібен один ректор і один гуртожиток.

.
Правоохоронці провели масштабні затримання, більше сотні обшуків. У Сарнах, наприклад, влаштували шоу для місцевих: підозрюваних забирали на гелікоптері. На цьому фото прес-служби ГПУ затримання екс-начальника Дубровицького райвідділку міліції Сергія Родзіна 

Виявилось, що військові прокурори – талановиті хлопці. Відчувши, що суддя без захвату ставиться до їхніх доказів, вирішили змінити не докази, а суд. Звісно, таке зустрічається часто, однак спосіб, який вони застосували – вартий того, аби його описати.

Історія стосується гучних затримань улітку 2016-го на Рівненщині під кодовою назвою «Перемога над бурштиновою мафією». Після того, як піар-хвиля вщухла, виявилося, що справа шматками почала розвалюватись.

Однак дещо все-таки потрапило до суду, і тепер військова прокуратура, аби не зганьбити честь мундиру – має отримати бодай якийсь результат.

Під час цієї спецоперації затримали керівника Сарненської місцевої прокуратури Вадима Топольського (до речі, вже поновленого на посаді), заступника прокурора Рівненської області Андрія Боровика, старшого оперуповноваженого відділу контррозвідки УСБУ в Рівненській області Вадима Федорука та ще багатьох людей.

.
Затримання Андрія Боровика. Стоп-кадр з відео СБУ

 

.
Затримання Вадима Топольського. Фото з Фейсбук-сторінки Арсена Авакова

Один із епізодів справи такий: під час обшуку складу з бурштином на Житомирщині Топольський та Боровик затримали власника складу Віктора Шапорду і намагалися його вивезти до міста Сарни. Затриманого почала відбивати «група підтримки» – родичі, друзі, знайомі, бурштинярі.

.
Під часу обшуку на складі в Шапорди (ліворуч на фото) знайшли 22 кілограми бурштину і на додачу – гранату Ф1 у салоні його Лендкрузера. Фото «Четвертої влади» неподалік від підприємства Шапорди

Під час бійки правоохоронців і «пересічних громадян» прокурор Топольський навіть прострелив руку одному з «бурштинярів». Закінчилося несподівано: учасники «групи підтримки» написали заяви на правоохоронців. Після чого ситуація перегралася: люди з «групи підтримки» стали потерпілими, а правоохоронці – обвинувачуваними і «бурштиновою мафією».

У суді справа потрапила до трійки Дарницького райсуду Києва під головуванням Олександра Домарєва. І чим далі Домарєв головував, тим сумніші ставали обличчя військових прокурорів. Наприклад, одна з перших речей, яку зробили судді – відвели прокурора військової прокуратури Вадима Савчака. За те, що поки служителі Феміди були в нарадчій, Савчак зателефонував у столичне інтернет-видання і «публічно висловив сумнів щодо ухвалення колегії суддів рішення та висловив думку щодо можливої зміни судом обвинуваченим запобіжного заходу».

.
Головиний фігурант справи Андрій Боровик пробув під вартою 341 день. Фото із суду телеканалу ICTV

Врешті військова прокуратура попросила Вищий спеціалізований суд направити «бурштинове» провадження з Дарницького райсуду Києва до Сихівського райсуду Львова.

Причина переведення дивовижна: прокурори заявили, що восьмеро потерпілих зі справи… живуть у Львові.

Це, м’яко кажучи – не відповідає істині. Тому що потерпілі раніше реєструвалися на території Житомирської та Рівненської областей. Однак, як виявилося, хоч у брехні короткі ноги, але вона чудово вміє їх доточувати. У розпорядженні «Наших грошей» опинився наказ ректора Львівського торгово-економічного університету Петра Куцика від 11 липня 2017 року.

.
Наказ ректора про поселення потерпілих в гуртожитки університету у якості працівників УЗЕ у Львівській області

Цим папірцем всіх потерпілих у «бурштиновій справі» поселили у трьох гуртожитках Львівського торговельно-економічного університету, декого – заднім числом.

Підстава для заселення виявилась унікальною. Згідно з документом, ці люди є…. «працівниками управління захисту економіки у Львівській області». Хоча, наприклад, Віктор Шапорда – підприємець із Олевська на Житомирщині, місцевий депутат від Радикальної партії. І з правоохоронцями його поєднує хіба те, що вони його недавно затримували.

«Наші гроші» звернулись до освітян з проханням пояснити ситуацію. У Львівському торговельно-економічному університеті стверджують, що допустились помилки, назвавши дев’ятьох чоловіків працівниками управління захисту економіки. І навіть переписали славнозвісний наказ.

За словами головного бухгалтера університету Любомири Ясінської, помилку в наказі виявили самостійно ще в липні минулого року і одразу ж переробили документ.

Виправдання, правда, виглядають сумнівними. Фразу про УЗЕ ніби-то дописали в канцелярії вузу, працівники якої готують проекти документів. Однак треба було мати рідікісний талант, аби помилитись дев’ять разів у дев’яти заявах. Тим паче, що листи з проханням про поселення бурштинярів надавали дві юридичні особи та ще два підприємці.

.
Генпрокурор Юрій Луценко заявляв майже через рік після затримань, що Андрій Боровик був верхівкою бурштинової мафії, а він у злочинах обвинувачує його особисто, бо справа принципова. Переконував, що у слідства є вагомі докази

Цікаво також, що усіх «нових львів’ян» селили максимум до 30 серпня. Наче знали, що «вишка» прийме рішення 22 серпня. Саме в цей день Вищий спецсуд задовольнив прохання прокуратури і передав «бурштинову справу» до Сихівського райсуду Львова. Судді взяли до уваги поважну причину – потерпілі живуть у Львові.

При цьому, потерпілі звернулись до прокурора із заявами, у яких зазначили, що бажають брати участь у судовому розгляді, але не мають фінансової можливості постійно їздити до Києва. Також суд зважив на те, що 118 свідків зі 195 живуть у Рівненській області, що ближче до Львова, ніж до Києва.

Тому тепер історія стає ще більш цікавою. Якщо раніше «бурштинова справа» військової прокуратури лежала бездоказовим кейсом і неясно було, як прокурори із нього «вирулять», то тепер напрямок руху вимальовується: лояльніший суд або суддя. Тому що навряд, чи стільки рухів зі зміною проживання різні люди зробили за збігом обставин. Утім, поки що – це лише гіпотеза. Чи є домовленості між військовою прокуратурою та суддями Сихівського районного суду Львова, стане відомо лише після вироку. Залишилося лише трохи почекати.

Під час підготовчого засідання у цій справі, яке відбувалось вже у Львові, військові прокурори відмовились коментувати «Нашим грошам. Львів» переселення потерпілих до Львова, як і їх адвокатка Ірина Пашкевич.

Першого-другого січня до університету надійшли нові заяви від роботодавців про продовження проживання в гуртожитку потерпілих в «бурштиновій справі» до 31 березня. 2 січня ректор їх заяви задовольнив, видавши наказ про поселення.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте