Експертність жінок у газетах Рівненщини зростає: результати гендерного моніторингу в квітні 2024

У матеріалах друкованих видань Рівненщини жінки стають експертками та героїнями у 34% та 36% публікацій відповідно, а у матеріалах гіперлокальних сайтів – 45% експерток та 28% героїнь. Редакції використовують фемінітиви та висвітлюють історії, які  підвищують видимість жінок у «чоловічих» сферах. Також зростає кількість матеріалів про війну. 

Такі результати гендерного моніторингу, який провели у квітні експерт/к/и Волинського прес-клубу.

На Рівненщині вивчали новинні матеріали чотирьох сайтів: «Район.Демидівка», «Район.Дубно», «Район.Острог», «CарниNews City» – та шести паперових газет: «Вісник Полісся», «Гомін і К», «Надслучанський вісник», «Новини Рокитнівщини», «Полісся».

Всього проаналізували 195 публікацій на сайтах, серед них 41 матеріал стосувався війни (а це 21 % публікацій відповідно), а також 203 тексти у газетах, серед яких 73 (а це 36% відповідно) висвітлювали питання, пов’язані з війною.

Нагадаємо, що у межах моніторингу експертна група насамперед звертає увагу на присутність у публікаціях жіночих постатей, чи залучають редакції жінок як експерток та героїнь у своїх текстах, чи використовують фемінітиви, які сприяють видимості жінок у соціумі. 

Також важливим блоком моніторингу є висвітлення теми війни. 

Найбільше матеріалів, що стосувалися чи були дотичні до теми війни публікували на сайтах «СарниNewsCity» (25% від усіх текстів), «Район.Острог» (22% від усіх публікацій). У газетах найбільше таких текстів у виданнях: «Новини Рокитнівщини» (60% усіх матеріалів), «Вісник Полісся» (41%) та «Полісся» (40%).

Порівняно із лютневим етапом моніторингу кількість публікацій про війну на сайтах та у газетах зросла на 18 та 11% відповідно.

Зросла й кількість жінок-експерток у таких матеріалах. На сайтах ця цифра склала 43%. А у газетах – 21%.

Війна та гендер у матеріалах гіперлокальних сайтів

Серед текстів на воєнну тематику сайти найчастіше висвітлюють похорони військових, зустрічі воїнів «На щиті», вшанування пам’яті загиблих військовослужбовців. Фігуруються у таких матеріалах, тобто є героями, самі загиблі (100% загиблих – чоловіки), члени їхніх родин – батьки, жінки, діти діляться спогадами про своїх рідних.

Експертами у таких новинах часто є  представники місцевої влади, які говорять про вшанування пам’яті загиблих. На аналізованих сайтах цитують переважно очільника Рівненської ОВА Олександра Коваля, представника Сарненської міської ради Олександра Сварицевича, голову Дубенської РДА Всеволода Пекарського.

Тексти, які стосуються роковин пам’яті розлогіші завдяки спогадам про військових їхніх родичів, побратимів, знайомих.

Серед таких матеріал на сайті «Район.Демидівка», в якому йдеться про роковини від дня загибелі бійця із села Лопавше Олександра Антонюка. У матеріалі деталізована історія, як чоловік став військовослужбовцем, де проходив службу, як саме загинув. 

Ще один зразок тексту з іншого ресурсу «Район.Дубно» – «У громадах Дубенщини попрощалися з трьома захисниками». Йдеться про поховання загиблих військових із Дубенщини: Миколи Посільського, Віктора Бульчака та Юрія Бернацького.

Загалом половина публікацій про війну на кожному з аналізованих сайтів – про загибель військових. Наприклад, на сайті «Район.Дубно» із 15 текстів, присвячених війні, у семи йдеться про загибель воїнів.

Моніторингову вибірку новин на іншому сайті «СарниNewsCity» розпочинає повідомлення про загибель на фронті захисника із Сарненського району Ігоря Ничипорука. 

Відлуння війни зчитується у новинах про зустрічі евакуаційних потягів із Донеччини та прийом переселенців у громадах.

Ця тема порушується редакцією сайту «Район.Дубно». Йдеться про новини: «Дубенщина прихистить 37 евакуйованих мешканців Донеччини», «Людей зі Сходу розселили у трьох громадах Дубенщини».

Експертами у цих темах є представники влади, зокрема, очільник Рівненської ОВА Олександр Коваль та голова Дубенської РДА Всеволод Пекарський. 

На сайті «Район.Дубно» як експертку в питанні прийому переселенців залучають заступницю голови Дубенської РВА Ірину Кружайло, яка зустрілася із прибулими жителями Донеччини.

Привертає увагу матеріал «Військовий із Сарненського району збив ракету над Київщиною» на сайті «Сарни News City». У контексті воєнної тематики – єдиний умовно позитивний текст, оскільки написано про військовий успіх.

Йдеться про зенітника із Рокитнівської громади Сергія Стрільця, який з переносного зенітно-ракетного комплексу «Ігла» збив ракету, що прямувала через Київську область на захід, у бік Рівненщини.

Публікують також тексти про волонтерські ініціативи родичок військових: збір коштів на оснащення, актуальні потреби військовослужбовців. У таких текстах жінки найчастіше стають експертками, пояснюють важливість того чи іншого збору. 

Про ініціативи жінок-волонтерок читаємо на сайтах «Район.Острог» та «Сарни News City».

У таких новинах 43% жінок стають експертками, а 19% – героїнями. Найчастіше героїнями у темі війни жінки ставали у публікаціях сайтів «Сарни News City», «Район.Демидівка» та «Район.Острог». 

Яскраві жіночі образи зчитуємо у публікації «Переселенці, які прибули з Донеччини евакуаційним потягом, оселилися у Демидівській громаді».
У тексті акцентовано на роботі поліцейської офіцерки Демидівської тергромади та ювенальної поліцейської, які  разом з іншими представниками громади допомагали прибулим заселитися, доставити речі та продукти харчування, надавали необхідні консультації.

Є новини, які стосуються теми війни, але в яких складно визначити ключові постаті, адже вжито форму множини чи просто названо установи, долучені до волонтерських ініціатив, збору коштів для потреб військових, обговорення питань, пов’язаних із зверненнями постраждалих від війни, яких приймають у громадах Рівненщини.

Наприклад, це новини на сайті «Район.Острог» «Працевлаштування та соцзахист: в Острозі обговорили проблеми вимушених переселенців», «З Острожчини на передову передали 10 дронів», «На Острожчину надійшла гуманітарна допомога з Польщі та Німеччини».

Найчастіше фемінітиви вживають у матеріалах на сайтах «Сарни News City» (43 фемінітиви) та на сайті «Район.Дубно» (27 фемінітивів).

Водночас у деяких повідоменнях паралельно використовують фемінітиви та маскулінітиви. Часто це трапляється, якщо новина підготована на основі прес-релізів офіційних установ.

Так, у новині «Учениці та студентка Дубенщини стали призерами мовно-літературного конкурсу» одночасно вжито фемінітиви та маскулінітиви.
Учениці та студентка стали призерами, а також у згадці про їхніх наставниць вжито маскулінітиви. Читаємо: «Вчитель – Людмила Сергіївна Салій, Вчитель – Іванна Іванівна Заблоцька, Вчитель – Іванна Іванівна Заблоцька».

Хоча загалом у публікаціях освітньої тематики фемінітиви вживаються найчастіше. 

Прикладом може слугувати матеріал «Школярки і вчителька з Сарн перемогли в конкурсі від Української Гельсінської спілки» на сайті «Сарни NewsCity». У новині вжито цілий ряд таких слів: наставниця, правозахисниця, лауреатка, захисниця, школярки, учениці, вчителька. 

Загалом у освітній темі на сайтах жінки стають експертками у 64% публікацій та у 75 % їх залучають як героїнь.

У  квітневому етапі моніторингу жінки традиційно лишаються ключовими постатями у темі культури. У 75% матеріалів їх залучають як експерток, а у 67% – вони стають героїнями.

Якщо жінка – експертка у новині, то це збільшує й вживання фемінітивів. 

Так, у новині «Двоє діячів культури Дубенщини отримуватимуть стипендію в галузі культури від Рівненської обласної ради та облдержадміністрації» на сайті «Район.Дубно» читаємо чимало фемінітивів, які описують досягнення стипендіаток: «Алла Грабар, директорка КЗ «Тараканівський центр культури та дозвілля» Тараканівської сільської ради, керівниця народного аматорського жіночого ансамблю «Кумоньки». Любов Пшенична, письменниця, публіцистка, фольклористка, краєзнавиця, членкиня Національної спілки письменників України».

Однак, фемінітива у множині бракує у заголовку. Це виглядало б послідовно.

Інший приклад тексту культурної тематики із багатьма фемінітивами – на сайті «Район.Острог» «Письменниця Валентина Люліч презентує в Острозі співану книгу».

Так, читаємо: «Валентина Люліч – письменниця, перекладачка, авторка та виконавиця власних пісень та української співаної поезії».

У квітні на сайтах зростає експертність жінок у темі війни, їх частіше залучаються до коментування волонтерських ініціатив, зборів для потреб військових, також дружини й матері загиблих діляться спогадами. Йдеться про залучення жінок у 50% випадків.

Також жінки в 11% випадків як експертки присутні в публікаціях, що стосуються роботи місцевої влади. Переважно йдеться про експертну залученість у питанні розселення постраждалих від війни, яких приймають у громадах Рівненщини.

Загалом серед сайтів найвищий рівень гендерної чутливості продемонструвала редакція «Сарни News City».

Як виглядає гендерна чутливість газет та що писали про війну

Перші шпальти кожної із аналізованих газет відкривають публікації про загиблих військових.

Так, випуск газети «Новини Рокитнівщини» від 4 квітня відкриває матеріал «Душі Героїв линуть в небеса, від плачу стогне змучена земля...» про загиблого внаслідок ураження FPV-дроном жителя Рокитного Ігоря Ничипорчука.

У цьому виданні 60% від усіх текстів стосуються війни.

Журналіст\к\и пишуть про відкриття меморіальних дощок загиблим військовим на навчальних закладах, про ракетні та дронові атаки, постраждалих від них, про мобілізацію, виплати військовим, ремонт інфраструктури в громадах під час війни. 

Окремі новини підготовані на основі повідомлень офіційних органів влади та безособові. Наприклад, «Унаслідок однієї з чергових ракетних атак уламки повітряної цілі пошкодили електроопору на Рівненщині».

Є пояснювальний текст «Як ветерану стати підприємцем», але без жодних експертних коментарів.

Досліджують також, як навчаються українські діти, які опинилися у різних школах за кордоном, як побудовані різні підходи до освіти.

У цій темі експертками стають мами дітей. 

За наявністю тематичних публікацій варто виділити газету «Вісник Полісся», де розмістили матеріал «Календар, що рятує»  – мобільний застосунок для жінок, що потерпають від насильства». Це пояснювальний текст про мобільний застосунок за допомогою якого жінка, яка переживає насильство, зможе викликати поліцію без дзвінка. У новині детально розтлумачено, як саме працює застосунок.

Жінки коментують теми місцевого самоврядування, соціальної політики, медицини, війни.

У новині «Реформа шкільного харчування – на Рівненщині запроваджують проект. Провели форум» як експертка фігурує Олена Зеленська. 

У медичній тематиці як експертку залучають директорку центру первинної медико-санітарної допомоги Марію Горєлову. 

Військові теми коментує речниця Рівненського обласного територіального центру та соцпідтримки Тетяна Кемерістова. 

Додамо, що у виданні 41 % усіх публікацій стосуються війни.

У газеті «Надслучанський вісник» на перших шпальтах матеріали про загиблих військових. Відведені окремі рубрики під назвами «Герої не вмирають» та «Звитяжці». Кожна публікація супроводжується фоторепортажем із поховання воїнів. 

Окремі розлогі публікації містять пункти, які стосуються волонтерської допомоги військовим. Наприклад, у розлогому матеріалу «Дні, сповнені добрими справами і турботами про майбутнє» є підрозділ, присвячений благодійним ярмаркам у Вітковичах, зібрані кошти після яких спрямовували для допомоги військовослужбовцям із громади.

У виданні «Сурми Радзивилів» привернув увагу матеріал «Із заготівельниці молока – в ковалі», в якому ключова постать жіноча. Висвітлено шлях зміни професії жінкою.

Видання «Полісся» вирізняється редакторським оглядом «Щоденник війни» на основі повідомлень із офіційних джерел про ситуацію на фронті та обстріли. 

Також є матеріали, в яких наведена інформація, яка може бути корисною читачам, без звернення до жодних героїв/героїнь чи експертів/-ок. Наприклад, «Допомога під час війни. Телефони «гарячих ліній» на Рівненщині».

У газетах найбільше фемінітивів використовують редакції «Вісник Полісся», «Полісся», «Сурми Радзивилів».

У «Віснику Полісся» та «Сурмах Радзивилів» звертаються також до гендерної тематики.

Усі аналізовані газети за моніторинговий період демонструють високий рівень гендерної чутливості.

Найбільше жінок як експерток – у виданнях «Вісник Полісся» (36%), «Надслучанський Вісник» (33%), «Сурми Радзивилів» (43%).

Поруч із тематикою дозвілля, де 100% жінок є експертками, та культури, де 31% екпсерток, жіноча експертиза з’являється у темі економіки та бізнесу (14%), волонтерство та благодійність (33%), соцполітика та соцзахист (20%), та спорт (100%).

Варто зауважити, що у поточній вибірці не траплялися матеріали, які б транслювали певні стереотипи.

Найвищий індекс гендерної чутливості серед газет продемонструвало видання «Надслучанський вісник» (58%).

Згідно з результатами моніторингу Індекс гендерної чутливості рівненських медіа у квітні 2024 року склав 54%. Це – один із найвищих показників серед інших медіа, що підлягали моніторингу. Ознайомитися з загальними даними моніторингу видань 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу і сторінці у Facebook.

Експертка з моніторингу – Вікторія Назарук

Гендерний моніторинг відбувається в межах проєкту “Гендерночутливий простір сучасної журналістики”, який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волинської області, Незалежною громадською мережею прес-клубів України і медійних організацій за підтримки Медійної програми в Україні (Internews).