Експерту, через фальсифікацію якого рівняни ледве не втратили частину парку, оголосили про підозру у злочині

Хоча строки притягнення до кримінальної відповідальності вже минули

У 2016-му році експерт сфальсифікував документи про будівництво на Пагорбі слави у Рівному, якого там насправді не було. Представник забудовника (на фото), опираючись на цю експертизу, казав суддям що ця будова є у парку. Однак коли судді виїхали з ним у парк Слави, знайти цю будівлю він не зміг
Джерело
Фото з архіву

«Четвертій владі» вдалося з'ясувати, хто в Хмельницькому займається справою судового експерта Григорія Марченкова, який у 2016-му сфальсифікував документи про будівництво на Пагорбі слави у Рівному, якого там насправді не було.

13-го листопада Хмельницька місцева прокуратура, після нашої публікації про те, чому експерт уникне покарання, надіслала нам ім'я слідчого та прокурорів у цій справі. Втім уже 15-го з'ясувалося, що ці люди до справи не причетні, – займаються нею інші.

Решту подробиць досудового розслідування у Хмельницькій місцевій прокуратурі вважають таємницею, яку не можна розголошувати. Однак зрештою, після прискіпливої уваги до цієї теми журналістів, експерту-фальсифікатору оголосили про підозру у злочині.

У Хмельницькій місцевій прокуратурі повідомили імена слідчого та прокурорів, які ведуть розслідування кримінального провадження про неправдивий висновок судового експерта Григорія Марченкова.

Завдяки цьому висновку у 2016-му році фірма-сателіт групи компаній «Набережний квартал» намагалася привласнити ділянку парку біля Пагорбу слави у Рівному.

«Четверта влада» отримала від Хмельницької прокуратури відповідь на інформаційний запит. У ній йдеться, що досудове розслідування цього кримінального провадження веде слідчий Артем Папуніцький.

Сам Артем Папуніцький це заперечує. 

– Я уперше від вас чую про це кримінальне провадження, – заявляє він. – Навіть якби я знав, хто його розслідує, то вам би не сказав.

Але в нас є відповідь з місцевої прокуратури, що саме Ви ведете це провадження – журналіст. 

– Це граматична помилка. Уперше чую. 

Також у Хмельницькій місцевій прокуратурі повідомили, що процесуальне керівництво в цьому кримiнальному провадженнi здiйснює група процесуальних прокурорiв: старша групи Єлизавета Шпота, Ігор Берестюк, Василь Гайдук та Анна Котик. 

Однак наразі група прокурорів змінилася. Про це нам 15-го листопада повідомив старший у групі прокурор Дмитро Поліховський. Він зміг назвати лише одне прізвище ще одного прокурора в групі – Анна Павелко.

Крім того, за словами Дмитра Поліховського, група слідчих також змінилася. Старшим у групі слідчих є Руслан Бондарук.

– Можете розказати про стан досудового розслідування у провадженні? – журналіст. 

– У Кримінальному Кодексі є таємниця досудового розслідування, є учасники, які мають право бути повідомленими про стан досудового розслідування. Я не можу вам надати цю інформацію, – прокурор Дмитро Поліховський.

– Але судовий експерт вже може уникнути кримінальної відповідальності.

– Кримінальне провадження не закрите. Ніхто ще не уник кримінальної відповідальності. Досудове розслідування триває. Слідчі дії тривають.

Слідчий Руслан Бондарук теж відмовився розповідати чому справу затягнули настільки, що підозрюваний може уникнути відповідальності через закінчення строків притягнення.

– Я посилаюся на статтю 222 Кримінального процесуального кодексу. Є таке поняття як «недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування», – каже Руслан Бондарук. – Можу лише сказати, що готую документи на притягнення до кримінальної відповідальності осіб, винних у цьому кримінальному провадженні.

– Вам передали цю справу майже два роки тому. Ми би хотіли дізнатися, чому за стільки часу хмельницькі правоохоронці не довели її до кінця, хоча два роки тому вона вже була практично розслідувана?

– Я знаю, що вона практично була розслідувана. І я знаю систему і склад доказів у цій справі, але по телефону не можу говорити про такі речі… Можете приїхати, подати запити.

– Мені цю справу доручили кілька днів тому… Ми вивчимо матеріали справи та приймемо адекватне об'єктивне рішення. Особа ще не уникла відповідальності, – додав Руслан Бондарук.

Відмову поділитися хоча б якимись подробицям слідства медіаюристка Інституту розвитку регіональної преси Людмила Панкратова вважає зловживанням. Вона каже, що таємниця слідства доречна, коли розкриття інформації може нашкодити слідству.

– Те, що відбулося – зловживання під прикриттям таємниці, – вважає медіаюристка. – Будь-яку таємницю треба пояснити: чому саме не можна розголосити таку інформацію? Такого пояснення не було.

Наразі юристи проєкту «Тисни» (Bihus.Info) готують заяву в Державного бюро розслідувань щодо ймовірних зловживань слідчих та прокурорів у цій справі.

Адвокатка та медіаюристка громадської організації «Платформа прав людини» Людмила Опришко коментує посилання на таємницю досудового розслідування прокурора Дмитра Поліховського та слідчого Руслана Бондарука так:

– Стаття 222 Кримінально-процесуального кодексу України не містить тотальної заборони на оприлюднення інформації, пов'язаної із досудовим розслідуванням. Вона лише говорить про те, що відомості досудового розслідування можна розголошувати з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають за можливе.

– Отже, органи досудового слідства мають право повідомляти громадськості відомості про кримінальне провадження в тому обсязі, який визначить слідчий. І це зрозуміло, адже поширення такої інформації не повинно завдавати шкоди розслідуванню справи, – каже Людмила.

Адвокатка та медіаюристка громадської організації «Платформа прав людини» Людмила Опришко вважає що поліція повинна інформувати як розслідуються суспільно-важливі справи. Фото з архіву

З іншого боку, зі слів Людмили, органи влади зобов'язані інформувати суспільство про свою діяльність. Включно з тією, яка пов'язана із розслідуванням злочинів, а також з інших питань, які є суспільно важливими. Лише в такий спосіб можна підтримувати довіру громадян до органів правопорядку, особливо, коли йдеться про резонансні злочини.

Медіаюристка цитує рішення Європейського суду з прав людини у справі «Савіцький проти України»: «Наявність суттєвого громадського контролю за ходом розслідування та його результатами є важливою для забезпечення громадської впевненості в дотриманні державними органами принципу верховенства права та у попередженні будь-яких ознак змови або поблажливості до незаконних дій…».   

– Відповідно, слідчим необхідно навчитись визначати обсяг інформації, яку без шкоди для розслідування справи можна і необхідно повідомляти суспільству. Без цього демократичне суспільство існувати не може, – каже Людмила Опришко. 

Три роки, щоб повідомити про підозру

20-го листопада (через тиждень після публікації на «Четвертій владі», в якій ми викрили бездіяльність правоохоронців) на сайті Хмельницької прокуратури з'явилося повідомлення, що експерту оголосили про підозру у злочині.

«Четверта влада» вже писала, як експерт через таке затягування справи може уникнути відповідальності. Якщо з дня злочину до дня набрання вироком законної сили минає три роки (для статті 384-ї Кримінального кодексу України – введення в оману суду або іншого уповноваженого органу через завідомо неправдивий висновок експерта), то підозрюваний може клопотати перед судом про звільнення від відповідальності.

Нагадаємо, що в 2016-му судовий експерт із Хмельницького написав, що на місці пустки у рівненському парку біля Пагорбу слави є незавершене будівництво. Це дало підстави фірмі-забудовнику намагатися незаконно привласнити землю.

Хмельницький експерт Григорій Марченков намагався допомогти хмельницькому забудовнику пояснити в суді що на цьому місці є незавершене будівництво. Фото Павла Алексєвича

Тоді рівняни відстояли ділянку та заявили до поліції на судового експерта; справу рік розслідували в Рівному, а потім, незадовго до оголошення підозри, передали у Хмельницький – саме там працює експерт. Там справа пролежала ще майже два роки.

Раніше у Хмельницькій поліції та прокуратурі відмовлялись повідомляти імена та прізвища слідчих та прокурорів, які ведуть досудове розслідування, хоча це публічна інформація. Цю відмову «Четверта влада» оскаржує до Уповноваженого з прав людини Верховної Ради.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте