«Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за публікації блогерів»
Profile picture for user Holub
Представниця ІМІ у Волинській області

Гендерний баланс у волинських медіа: чоловіків у новинах більше, ніж жінок

У новинах волинських онлайн-видань набагато більше чоловіків, ніж жінок. Так, 77% чоловіків та тільки 23% жінок були експертами, при тому  що в 74 % новин йшлося про героїв-чоловіків і лише у 26% – про жінок.

Такими є результати гендерного моніторингу п’яти волинських сайтів («Волинські новини», «ВолиньPost», «Волинь24», «Район.in.ua», «Перший»), що  тривав з 10 лютого.

Аналізувалися по 50 перших новин стрічки. Загалом проаналізовано 250 новин.

Статті, репортажі, блоги, репортажі, інтерв’ю, анонси, розслідування НЕ увійшли в моніторинг.

Досліджувався показник щодо кількості жінок та чоловіків у новинах, а також тематичний розподіл жінок-експерток та жінок-героїнь в новинних публікаціях.

Упродовж моніторингу на усіх п’яти сайтах жінки не були спікерками у темі «політика». Від загальної кількості героїв та героїнь (всього 265 - авт.), у  політиці лише  6% – згадки про жінок.

Також лише 6% експерток-жінок було зафіксовано у тематиці економіка/бізнес й 22% згадок про жінок-героїнь у матеріалах від загальної кількості експертів та експерток.

Крім того, не було згадок про жінок у тематиці корупція/антикорупція, права людини. У темі ООС було зафіксовано 25% експерток-жінок від загальної кількості експертів.

Під час моніторингу були також новини без героїв та експертів. Зазвичай – це статистична інформація, або ж надіслана від пресслужб.

Найбільша ж кількість жінок-експерток – 63,6 %  від загальної кількості експерток у новинах зафіксовані у соціальній тематиці. В новинах про кримінал/НП/ДТП жінок-експерток було 18%, в екології – 9 %, у спорті – 4,6% від загальної кількості експерток загалом.

Наприклад, на сайті  «Перший» є власна новина на екологічну тематику із заголовком «На Світязі хочуть запустити пересувну лабораторію для вимірювання рівня води, «де спікеркою є директорка Шацького національного природного парку Марія Христецька.

Прикладом новини із заголовком «Волинський спортсмен привіз  перше місце з Німеччини та встановив новий рекорд» у спортивній тематиці, де є лише один  чоловік-експерт, можете побачити на сайті «Волинь24».

А із однією жінкою-спікеркою на сайті «ВолиньPost» у новині «У Луцьку є унікальне обладнання для переливання власної крові». 

Прикладом гендернозбалансованої новини можна навести на сайті ІА «Волинські новини» «Горіла сауна: подробиці пожежі у луцькому мотелі, «де у ролі спікерів виступають і експерт, і експертка.

Приклад новини на соціальну тематику, де є експертки-жінки, можна прочитати на сайті Район.in.ua. В новині «У рожищенській бібліотеці за грантові кошти створили простір для малюків і мам« є дві спікерки. 

Що стосується героїнь, то у політичній тематиці їх було всього лише 3,3 % від загальної кількості героїнь в новинах.

Згадували про жінок-героїнь у тематиці «економіці/бізнес» та «ООС» менше, ніж у двох відсотках новин – 1,7%, у спорті жінок-героїнь було 7%, в культурі – 3%. Найбільше ж героїнь зафіксовано у тематиці кримінал/НП/ДТП – 48,3%.

Не було згадок про героїнь у тематиці корупція/антикорупція та права людини.

Координаторка Волинського прес-клубу, керівниця проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики» за підтримки Internews, Богдана Стельмах зауважує: якщо проаналізувати українські медіа, то складається уявлення, ніби суспільно-важливі функції виконують чоловіки, а жінки займаються побутом, вихованням дітей і їх освітою.

«Значною мірою такий дисбаланс у суспільстві існує, проте це не означає, що в стереотипно «чоловічих» сферах немає жінок, або в стереотипно «жіночих» – чоловіків. Тож, окрім об’єктивних чинників, які впливають на дотримання гендерного балансу в журналістських матеріалах, велику роль відіграє суб’єктивний чинник.

Він полягає і у виборі того, про що і як писати, й у виборі осіб, до яких журналісти й журналістки звертаються за коментарем. Дуже часто на цей вибір впливають власні уподобання, уявний портрет своєї цільової аудиторії, набір гендерних стереотипів про роль жінок і чоловіків у суспільстві тощо», – зазначила вона в коментарі.

Показовим у цьому випадку є висвітлення спортивної тематики, де чомусь домінують чоловіки. Як наслідок – отримуємо інформаційний продукт, створений із порушенням стандартів журналістики, які кажуть про дотримання балансу думок і точок зору, неупередженість, недискримінацію за різними ознаками. 

Богдана Стельмах вважає, що зробити журналістські матеріали гендернозбалансованими не настільки складно, як здається.

«Найголовніше в цьому – наявність «гендерних окулярів» і бажання бути гендерночутливими. Мова не йде про штучний підхід у подачі інформації. Бо якщо ситуація вимагає коментаря начальника ЖКГ і він – чоловік, то це не означає, що замість нього потрібно шукати жінку-експертку.

Але це означає, що друга точка зору мала би бути представлена експерткою / фахівчинею. І не треба казати, що їх нема – жінок достатньо і в громадському секторі, і в депутатському корпусі, і загалом серед мешканців, які користуються послугами», – вважає експертка.

Мая Голуб, регіональна представниця Інституту масової інформації у Волинській області


Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО «Інститут масової інформації» та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте