Гіперлокальні медіа Рівненщини – на другій позиції за рівнем гендерної чутливості

Кілька років експертки та експерти Волинського прес-клубу здійснюють гендерний моніторинг різних типів медіа. У фокусі дослідження – видимість у журналістських матеріалах жіночих постатей. Окремим блоком моніторингу стало дослідження того, як та що пишуть про війну. 

У 2024-ому вивчають ситуацію у гіперлокальних медіа, тобто таких, які працюють у містах, селищах, територіальних громадах та спрямовані на задоволення інформаційних потреб тамтешньої аудиторії.

Перша хвиля цьогорічного моніторингу відбувалася із 5 по 16 лютого. Аналізували, чи звертаються медійники та медійниці гіперлокальних медіа до жінок як до експерток у своїй публікаціях, чи фігурують вони як героїні, та у якій тематиці вони представлені найбільш широко.

Зауважимо, що на Рівненщині медіакарта поменшала порівняно із попередніми роками, деякі ЗМІ не витримали конкуренції та припинили свою діяльність.

Відтак, зосередили свою увагу на десяти медіа. Серед них чотири сайти («Район.Демидівка», «Район.Дубно», «Район.Острог», «CарниNews.City») та шість друкованих видань («Вісник Полісся», «Гомін і К», «Надслучанський вісник», «Новини Рокитнівщини», «Полісся»).

Всього проаналізували 221 публікацію у газетах, серед них 23% матеріалів стосувалися війни, а також 182 матеріали на сайтах, 25% із них – про війну. 

Чверть усіх аналізованих текстів стосуються війни

Найчастіше про війну пишуть газети «Полісся» та «Гомін і К», серед сайтів – «Район.Дубно» та «Район.Острог». 

Переважно це – некрологи, вшанування пам’яті загиблих захисників, отримання їхніми родичами нагород, відзнак за проявлену мужність, пояснювальні матеріали про те, як військові можуть отримати допомогу від держави щодо протезування, як ветерани можуть розпочати власну справу, які існують для цього програми, які акції влаштовують волонтерки та волонтери, щоб допомогти ЗСУ, родинам, рідні яких загинули на війні.

У цьому контексті привертають увагу випуски рокитнівської газети «Полісся».

У примірниках газети серед 52 публікацій 25% стосувалися теми війни. Серед них: «Як волонтерять на Зарічненщині», в основі якої розповідь Олександра Вакуліча з села Кухче про місцеві волонтерські ініціативи, новини про фінансову допомогу Україні, зокрема, «Усі лідери Євросоюзу затвердили ще 50 мільярдів євро для України», «В Євросоюзі назвали найшвидший спосіб збільшити постачання боєприпасів в Україн», «Близько 26% території України все ще перебувають в окупації», «Антикорупційний комітет рекомендував доопрацювати законопроєкт про мобілізацію», хроніка «Щоденник війни», яка є частиною великого проєкту фіксації знакових моментів за кожен день повномасштабної війни з росією.

Цікаво, що у останній публікації практично відсутні імена. Згадується лише ліквідація російського командира авіаційної ескадрильї генерала-лейтенанта Олександра Татаренка та 10 військовослужбовців. 

Газета «Новини Рокитнівщини» від 8 лютого, зокрема, теж починається передовицею «715 – й день війна».

У «Надслучанському віснику» від 15 лютого привертає увагу розлога  публікація про можливості протезування військовослужбовцям «Проте державним коштом». Матеріал знеособлений, адже у ньому не згадано жодних імен, проте є чітко прописаний механізм отримання протезу з допомогою держави.

У газеті «Сурми Радзивилів» найбільший текст про війну опублікований від 9 лютого. Тут окрема шпальта відведена під матеріал «Пам’яті полеглого в російсько-українській війні героя Михайла Васильовича Загорського (1989-2023)».

За моніторинговий період були матеріали про війну, в яких не називалися жодні імена. Це переважно тексти пояснювального характеру, як отримати певний тип допомоги, як стати на шлях розвитку власної справи ветеранам чи ветеранкам.

Жінки ж у текстах про війну найчастіше є героїнями. Про них згадують, коли пишуть про вручення нагород загиблим військовим, у некрологах, коли йдеться про членів родини, які оплакують загиблих, у новинах про волонтерські ініціативи.

У матеріалах онлайн-видань жінки як експертки присутні у 67% випадків, а як героїні – у 6%. 

Кілька прикладів таких: на сайті «Район.Дубно» у публікації «Громада на Дубенщині попрощалася із захисником-нацгвардійцем» згадана дружина загиблого, на тому  ж сайті у іншій публікації «У Крупецькій громаді попрощалися із захисником Олександром Бочилюком»  йдеться про маму та сестру загиблого воїна.

У окремих новинах просто називають загальну кількість загиблих військових, без називання імені. Наприклад, у новині на сайті «Район.Острог» «В Острозі розростається «Алея слави» читаємо: «Алея слави» розрослася до 26 стендів, на кожному з яких – по чотири світлини. Острожчина вшановує 104 загиблих краян».

У друкованих медіа жінки як експертки у матеріалах, що стосуються війни, були присутні в 27% випадків, а героїні – у 18%. Жінки розповідають про волонтерські ініціативи у громадах, діляться експертизою щодо виплат ВПО.
 

Жінки розповідають про волонтерські ініціативи у громадах, діляться експертизою щодо виплат ВПО.

В яких темах експертність жінок найпомітніша

За моніторинговий період у газетах жіноча експертність переважає у тематиці культури та релігії, а також дозвілля.

Однак, на сайті «Район.Острог» жінки-експертки з’являються у темі політики на всеукраїнському та місцевому рівнях, в матеріалах із соціальної політики та захисту, освіти і науки, волонтерства, війни, дозвілля. 

На цьому сайті жінки-експертки фігурують у 80% аналізованих текстів.

Жінок-експерток менше загалом на сайті «Район.Дубно», однак у 29% публікацій вони демонструють свою експертність у темах соціального захисту, діяльності місцевої влади, з освітніх питань та війни.

У друкованому виданні «Полісся» жінок-експерток зафіксували у темах економіки та бізнесу, волонтерства, спорту.

Доволі часто з фінансових питань цитують голову бюджетного комітету ВРУ Роксолану Підласу щодо можливої заборони США використовувати грошову допомогу для виплати пенсій у новині. 
 

Доволі активно редакції друкованих ЗМІ використовують фемінітиви. 

Хоча редакції «Полісся» варто звернути на цей пункт більше уваги, бо це єдина газета, в якій зафіксували маскулінітиви. У матеріалі «Важкоатлетка із Зарічненщини – спортивна гордість Рівненщини» від 15 лютого, описуючи героїню одночасно вдаються до фемінітивів та маскулінітивів. Так, читаємо: «Заслужений майстер спорту України з пауерліфтингу серед спортсменів з порушенням зору, дворазова переможниця Всесвітніх ігор сліпих Світлана Коробкова….».

Серед онлайн-медій варто звернути увагу на використання фемінітивів редакції «СарниNewsCity», адже у текстах також фіксувалися маскулінітиви.
 

Найбільше жінок-експерток зафіксовано в новинах сайту «Район.Острог».

Враховуючи видимість жінок у текстах і кількість фемінітивів, найвищий індекс гендерної чутливості за моніторинговий період серед друкованих видань продемонстрували газета «Сурми Радзивилів», «Новини Рокитнівщини» та «Полісся».
 

Серед сайтів високим індексом гендерної чутливості може пишатися видання Національної мережі «Район.in.ua» «Район. Острог» – 64%. Це – один із найвищих показників по Україні. 

Невеликою була кількість тематичних публікацій. Як правило, це були історії успіху жінок-мисткинь, освітянок, медійниць, одна публікація на сайті «Район.Дубно» стосувалася жіночого здоров’я.

Позитивним моментом є відсутність стереотипів чи сексизмів у матеріалах аналізованих ЗМІ.

Загальний Індекс гендерної чутливості гіпелокальних медіа Рівненщини у лютому 2024 року склав 55%. Це – друга позиція в рейтингу медіа всіх областей України. Ознайомитися з рейтингом видань можна на сайті Волинського прес-клубу та на сторінці у Facebook.

Експертка з моніторингу – Вікторія Назарук.

Матеріал проілюстровано інфографікою Волинського прес-клубу
 

Гендерний моніторинг відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волинської області та Незалежною громадською мережею прес-клубів України і медійних організацій за підтримки Медійної програми в Україні, Internews.