Якими будуть парламентські вибори за новим Виборчим Кодексом

Виборчий Кодекс ставили на голосування у Верховній раді 16 разів. Це почали робити іще за попереднього президента, із 2015-го року. 

Перед розпуском 8-го скликання депутати кодекс усе ж прийняли, але Володимир Зеленський його ветував та повернув на доопрацювання вже новообраним депутатам. Тож із літа до грудня 2019-го парламент 9-го скликання працював над кодексом. 

19 грудня Виборчий Кодекс прийняли із рекомендаціями комітетів та громадського сектору. До обговорення долучилися і представники від Громадянської мережі «Опора». 

На основі їхньої аналітики пояснюємо, як відбуватимуться вибори за новим Кодексом. 

Виборча система 

Як було: Мажоритарно-пропорційна система. 225 депутатів обираються до Верховної ради за пропорційною виборчою системою – закритими партійними списками (голосують за партію, а не конкретно за кандидата) та 225 за мажоритарною виборчою системою. 

Як стало: Пропорційна виборча система передбачає голосування за партію та можливість обрати конкретного кандидата від цієї партії. Кандидат, що обере найбільший відсоток голосів, отримає мандат. 

Проте повністю відкритими списки в Україні все ж не будуть. Партії можуть оголосити першу дев’ятку зі списку, які отримають мандат, якщо партія подолає бар’єр у 5% на загальнодержавному окрузі. За цих дев’ятьох окремо голосувати виборці не зможуть.

Висунення кандидатів 

Як було: Партія на з’їзді оголошує кандидатів у своєму списку. До нього не входять кандидати на мажоритарних округах. Кількість мандатів, які отримає зрештою партія, залежить від кількості виборців, які за неї проголосують. Від округу могли подаватися самовисуванці. 

Як стало: Не буде округів. Самовисуванці подаватися не зможуть. 

Кожна партія формує два типи списків: загальнодержавний та регіональний. У загальнодержавному має бути не більше 450 кандидатів. Із цих самих кандидатів мають бути сформовані регіональні списки у 27 регіонах. У цих списках може бути не менше 5 і не більше 17 кандидатів.

Таким чином, кожен кандидат чи кандидатка, включені до загальнодержавного списку партії (за винятком перших дев’яти), обов’язково мають бути вказані в одному з регіональних списків, пише «Опора».

При цьому кандидат не може бути включений до загальнодержавного виборчого списку партії більше ніж один раз, а також – одночасно до двох чи більше різних регіональних виборчих списків. 

При формуванні списків партії зобов’язані дотримуватися гендерного балансу – у кожній п’ятірці кандидатів не менше двох чоловіків та двох жінок.

Територіальна організація виборів 

Як було: 225 мажоритарних округів на всій території України. 

Як стало: 27 регіональних округів. Їхні межі майже збігаються із кордонами адміністративних областей. В Дніпропетровській області та місті Києві буде створено по два виборчі регіони. Херсонська область утворює один виборчий регіон Південний із Автономною Республікою Крим і Севастополем. 

Розподіл мандатів

Як було: Чим більший відсоток голосів у партії по Україні, тим більше мандатів отримають кандидати. У кого найбільше голосів на окрузі, той стає народним депутатом.

Як стало: Ввели виборчу квоту. За нею будуть розподіляти мандати. 

Квота – це загальна кількість голосів за списки партій, які подолали 5% бар’єр, поділена на загальну кількість депутатських мандатів у Раді, але без врахування гарантованих 9-ти мандатів для кожної партії, що подолала бар’єр, пояснюють в «Опорі».

Щоб визначити кількість мандатів у регіоні, потрібно буде поділити кількість голосів за партію на виборчу квоту. 

Таким чином, кількість депутатів від кожного регіону в парламенті залежатиме від активності виборців у цьому регіоні: що більша явка, то більше представництво регіону в парламенті.

Розподіл мандатів у виборчих регіонах за кількістю зареєстрованих виборців, а не фактичної явки міг би забезпечити більш пропорційне представництво регіонів, вважають в «Опорі».

Чергові вибори у Верховну раду за цими правилами мають відбутися у 2023-му році. Якщо раптом не буде позачергових. Хоча наразі експерти сперечаються, чи наступні парламентські вибори мають відбутись у жовтні 2023-го чи 2024-го року.

Якщо наша діяльність вам подобається, і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще. Зробити це можна ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі або на сторінку у фейсбуку.