Загроза зриву медичної реформи: чому з МОЗ ідуть фахівці, яких залучила Уляна Супрун

«До кінця року я залишу міністерство разом із практично усією своєю командою. Причина – ціннісні та світоглядні розбіжності, які роблять неможливою подальшу роботу в МОЗ».

Так про свою відставку з посади керівниці директорату стратегічного планування та євроінтеграції Міністерства охорони здоров’я повідомила Ірина Литовченко.

«Четвертій владі» Ірина сказала, що разом із нею піде майже вся команда директорату – 10 людей. Ще декілька працівників підуть згодом.

Це друга публічна заява про відставку у сфері охорони здоров’я за кілька останніх тижнів. І друга, пов’язана з «фундаментальними розбіжностями в цінностях» працівників міністерства із новим керівництвом, зокрема міністеркою Зоряною Скалецькою.

Раніше, 25 листопада з посади пішов голова Національної служби здоров’я Олег Петренко. Структура, яку він очолював, має закупити послуги лікарів-спеціалістів, які з 1 квітня 2020 року долучаться до фінансових змін в охороні здоров’я. Про ці зміни ми вже детально розповідали. 

Розповідаємо, чому Ірина Литовченко йде з однієї з найвищих посад у міністерстві та чи продовжуватиметься медреформа.

Для довідки: Директорат стратегічного планування та євроінтеграції є одним з п’яти директоратів у міністерстві. Він складається з двох експертних груп. По суті, директорат – це аналітичний центр, який розробляє законопроєкти, постанови Кабміну, стратегії, концепції тощо.

Безпосередньо директорат планування та інтеграції займається довгостроковим плануванням за всіма напрямками, зокрема бюджетом, залучає міжнародних партнерів. Ірина Литовченко виграла конкурс на посаду керівниці директорату й очолює його від лютого 2018-го.

Вона також є співзасновницею фонду «Таблеточки», який комплексно допомагає дітям з онкозахворюваннями.

Чому Литовченко йде

З її слів, 5-го грудня людина, яку незабаром мають затвердити на посаду держсекретаря МОЗ, дала вказівку системним адміністраторам сайту міністерства.

Ця вказівка була така: щоб із сайту зникли абсолютно всі згадки про попередню політичну команду – Уляну Супрун, Павла Ковтонюка, Олександра Лінчевського, Ольгу Стефанишину та Романа Ілика. Про те, що цей контент зник із сайту МОЗ, дізналася Супрун. 

Вона назвала це вказівкою політичного керівництва МОЗ; її пост поширили понад 2 тисячі разів. Увечері 5-го грудня Ірина Литовченко отримала доручення розмістити на фейсбук-сторінці міністерства допис про те, що тексти зі сайту зникли через технічний збій.

– Це відверта брехня, про яку знає все міністерство. Я попередила, що якщо вони примушують мене брехати на сторінці міністерства, на своїй сторінці і розповім правду, – написала Литовченко у фейсбуку.  

– Моїми руками говорили неправду на офіційній сторінці міністерства. Для мене це було неприйнятно, – підсумовує ситуацію Ірина Литовченко в коментарі «Четвертій владі».

Що ще не так із роботою міністерства

За словами Литовченко, у міністерстві впродовж місяця немає розподілу повноважень між заступниками Зоряни Скалецької. Як наслідок – немає довгострокового планування і в принципі стратегічної роботи.

– Міністр і заступники не визначилися, кому за що відповідати. Тому вони часто дають протилежні завдання. Сьогодні тобі можуть сказати, що треба готувати закон про психічне здоров’я, завтра про трансплантацію, а післязавтра – про щось інше, – розповідає Ірина.

За понад три місяці роботи Скалецької Ірина Литовченко бачилася з нею п’ять разів, з яких двічі – особисто. Працівники міністерства повідомляли про відсутність належного планування у доповідних та службових записках.

У відповідь отримували формальне «інформація взята до відома», каже керівниця директорату.

– Із попередньою політичною командою ми займалися стратегічним плануванням на великих стратегічних сесіях за участі практично всіх працівників міністерства. Ми визначали великі п’ятирічні цілі, розбивали їх на річні, тримісячні.

– Так кожна людина знала свою відповідальність і працювала заради однієї великої мети, – каже Ірина Литовченко.

Позиція міністерки

Зоряна Скалецька публічно не коментувала звільнення працівників директорату та його очільниці. «Четверта влада» зателефонувала до приймальні міністерки, аби почути її позицію щодо цього.

У приймальні нас переадресували до Катерини Дудкіної, ймовірно, людини, яка допомагає Скалецькій комунікувати зі ЗМІ, але не має в МОЗ офіційної посади.

Вона запевнила, що передала прохання про коментар прессекретарю. Утім відповіді «Четверта влада» не отримала.

– Всі знають, – сказала Дудкіна про ситуацію зі звільненням Ірини Литовченко.

Як це все може вплинути на втілення медреформи

У 2020 році медреформа охопить лікарів-спеціалістів і стаціонари. Вони перейдуть на систему фінансування «гроші ходять за пацієнтом». За послуги спеціалізованих лікарень платитиме Національна служба здоров’я, така собі державна страхова компанія.

Старт другого етапу реформи вже перенесли – з 1 січня, за законом «Про медичні гарантії», на 1 квітня, за бюджетом. Вдруге його навряд відтермінують, вважає експертка з охорони здоров’я Світлана Бубенчикова.

Хоча часу на підготовку закладів обмаль. Перелік медпослуг на 2020 рік, за які платитиме Нацслужба здоров’я, уже затвердив Кабмін. Тобто його точно не змінять. 

З часом, наприклад на 2021 чи 2025 рік, перелік можуть розширити чи замінити певні послуги, якщо буде потреба.

– Сьогодні левова доля процесів залежить саме від керівників медичних закладів, їхніх колективів та органів виконавчої влади й місцевого самоврядування. Одне з найважливіших завдань – формування регіональної екосистеми eHealth з використанням інформаційної фінансової системи.

– Це дасть змогу отримувати, аналізувати та використовувати медичні й фінансові дані для розбудови спроможної мережі медичних закладів та реорганізації лікарень.

– Наприклад, якщо в місті є три пологових, а реально люди користуються одним, необхідно приймати управлінські рішення про роботу чи профіль медичних послуг у двох інших. Це купа роботи. Ті лікарні й регіони, які вже почали її, будуть попереду, ті ж, хто зволікає, можуть стати аутсайдерами з безліччю ризиків і проблемами в отриманні фінансування, – пояснює Бубенчикова.

Вплив кадрових змін на хід реформи прогнозувати важко, каже вона.

Голова правління благодійної організації «Мережа 100 відсотків життя Рівне», член «Ради реформ Рівного» Юрій Лазаревич каже, що в Рівному, як і в інших регіонах «всі чекають, що буде далі».

– Бо команда, яка запускала реформу, потроху розходиться. З іншого боку, гроші на 2020 рік на гарантовані медичні послуги в бюджеті заклали, тому реформа не мала би зупинитися. 

Ірина Литовченко стверджує, що для запуску другого етапу медреформи нині треба більше комунікувати з пацієнтами та лікарями.

– Зараз ми просто приймаємо нормативні акти, але ніякої іншої роботи для початку нового етапу реформи не ведеться. Немає ніякої комунікації з лікарями, пацієнтами, роз’яснення ніякого. Що людина побачить в лікарні 1 квітня наступного року?

– Як вона знатиме, до якої лікарні звертатися, що буде платно, що безкоштовно, чи зростуть зарплати у лікарів тощо? Є багато запитань, а відповідей ніхто людям не дає. Найімовірніше, це викличе дуже велике розчарування. Бо на момент початку реформи люди не розумітимуть, що змінилося, – каже Литовченко.

– Зараз потрібне максимальна включеність прем’єр-міністра. І або дуже пильний нагляд за роботою міністерства, або зміна політичної команди. За теперішнього стилю управління в міністерстві є дуже мало шансів, що реформа запуститься у тій формі, в якій на неї чекають українці, – додає Ірина Литовченко.

Як медреформа впливає на життя рівнян можна почитати за тегом: Медична реформа

Як медреформа змінила доходи головних лікарів поліклінік Рівного читайте в матеріалі: Скільки заробляють головні лікарі поліклінік Рівного

Якщо наша діяльність вам подобається, і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще. Зробити це можна ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі або на сторінку у фейсбуку.