«Жодна держава не хоче віддавати владу на місця»: чому поділ Рівненщини на нові райони знову завис

Джерело
Урядова інфографіка з правками «що не так» від політичного експерта Олександра Солонтая

Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, самоврядування й регіонального розвитку відклав розгляд урядового проєкту постанови про новий поділ на райони. Тому що і регіональні мери, і експерти з державного розвитку, і в Асоціації міст України його не сприйняли і розкритикували.

«Четверта влада» писала про цей проєкт у публікації «Укрупнення районів: як Рівненщину поділили по-новому і що та коли тепер матимемо».

У цій публікації розповідаємо, що у законопроєкті обурило управлінців та які його наслідки для Рівненської області.

Трохи хронології

12 червня уряд затвердив проєкт постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів». Планувалося, що після погодження профільним комітетом у Верховній Раді нардепи розглянуть і проголосують постанову 18 червня.

«Асоціація міст України» не підтримала новий районоподіл.

А кілька сотень регіональних посадовців та експертів з децентралізації написали відкритий лист до вищої влади з проханням «відхилити проект постанови, а також проект постанови №3582 “Про призначення чергових виборів депутатів обласних, районних, міських, районних в містах, сільських, селищних, міських голів, старост села, селища у 2020 році” та відправити їх на доопрацювання».

Уряд поспішає з новим районуванням через цьогорічні місцеві вибори: на них мають обирати депутатів і до районних рад.

Однак 17 червня комітет Верховної ради відклав розгляд проєкту до врегулювання спірних питань. Про це повідомив голова профільного підкомітету Віталій Безгін.

Віталій Безгін – народний депутат від партії «Слуга народу», голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою. До цього був членом правління партії «Демократичний альянс». Ще раніше – один рік експертом «Офісу ефективного регулювання» (BRDO). Приватний підприємець у сфері реклами, дизайну і комунікацій. Фото з його особистої фейсбук-сторінки

Яку владну мережу ми маємо зараз

Наразі в Україні органи влади, які займаються державним чи місцевим управлінням, поділяються на представницькі і виконавчі.

Представницькі – це ради з депутатами: обласні, районні, міські, селищні та сільські. Вони представляють інтереси виборців і утримуються з місцевих бюджетів. Виконавчі – це державні адміністрації: обласні та районні. Вони фінансуються з державного бюджету і є важелями президентського і урядового впливу на місцеву політику. Є ще виконавчі комітети міст обласного значення, як виконавчі органи місцевого самоврядування в цих містах.

Верховна Рада (законодавча влада), Кабінет міністрів та президент (виконавча влада) – це найвищі, центральні органи влади. Окремо є судова гілка влади.

Чинний адміністративний устрій Рівненщини

Розібратися в деталях адміністративної реформи допоміг керівник програми практичної політики, експерт Інституту політичної освіти Олександр Солонтай.

Олександр Солонтай колись був депутатом Закарпатської обласної і Ужгородської міської рад. У 2015-2016 роках очолював партію «Сила людей», нині – у складі політради партії. Одночасно проводить семінари й тренінги з політичної освіти і написав навчальні матеріали про бюджетні відносини, органи влади, громадський контроль, партії і державне фінансування громадських організацій. Фото з його особистої фейсбук-сторінки

Як пояснює Олександр Солонтай, на Рівненщині діють дві системи місцевого самоврядування.

Міста Рівне, Дубно, Вараш та Острог мають два рівні місцевого самоврядування:

  • міська рада (рівень власної громади);
  • обласна рада (регіональний рівень).

– Якість життя в цих містах вища, школи дають кращі ЗНО, зарплати вищі, асфальту більше, економіка краща. На решті територій йшов активний процес об'єднання громад, – каже Олександр Солонтай.

Інші громади мають трирівневе місцеве самоврядування:

  • сільська, селищна або міська рада (рівень власної громади) в складі району;
  • районна рада (субрегіональний рівень);
  • обласна рада (регіональний рівень).

Ці громади хочуть вийти на якісніший рівень життя і тому об’єднуються.

– Райони втрачають території, кошти, майно і владу. Це природне відмирання застарілого інституту влади, – на прикладі Рівненщини пояснює Олександр Солонтай.

Як мало бути після адміністративної реформи

Реформа триває з 2015 року.

Від початку було задумано ліквідувати адміністрації, а їхні повноваження віддати новоствореним префектурам на чолі з префектом, якого призначає президент.

І районні ради також мали бути ліквідовані. Їхнє майно і повноваження мали розділити між ОТГ, обласними радами і державою. Так зменшився би бюрократичний апарат, рішення приймалися і виконувалися б швидше, економився місцевий та державний бюджет, бо не треба платити зарплати посадовцям та утримувати структури.

Разом із цим Верховна Рада мала проголосувати за відповідні зміни до Конституції. Це було б завершенням децентралізації, за якою місцеві громади ставали менш залежними від центральних органів.

– На мою думку, зайвими є і районні ради, і райдержадміністрації, і самі райони. Для розвитку України потрібно будувати країну громад. Слід допомогти «вмерти» районним радам, – каже Олександр Солонтай.

І наголошує: «люди в інших громадах заслуговують на такі ж права, як у Рівному, Острозі, Дубні і Вараші, де самоврядування набагато розвинутіше».

Проте Уряд змінив позицію і затвердив новий районоподіл зі збереженими адміністраціями і районною ланкою. Ще й закріпив це у проєкті постанови про цьогорічні вибори. Хочуть, щоб восени люди знову обирали депутатів усіх місцевих рад.

Докладніше про те, як і кого ми обиратимемо 25 жовтня 2020 року, читайте в публікації аналітичного порталу «Слово і Діло».

Державі має бути зручно керувати

Віталій Безгін пояснює: «райони створюються виключно задля зручності держави керувати своїми представництвами на місцях». Мовляв, префектів мало і вони фізично не зможуть впоратися із роботою.

Але, за словами Олександра Солонтая, у погоджених законопроєктах і в чинних законах ні префектів, ні префектур не передбачено. Він вважає, що цьогоріч до них не повернуться, бо уряд «узяв курс на розширення районних держадміністрацій та рад».

Якщо це вдасться, то Рівне, Острог, Дубно і Вараш увійдуть до складу районів і будуть підпорядковуватися районній владі.

Ця інфографіка, на думку народного депутата Віталія Безгіна, має переконати посадовців і депутатів у користі урядового варіанту адміністративної реформи. Зображення з фейсбук-сторінки Безгіна

Експерт називає дії уряду «шкідництвом»

Олександр Солонтай теж підписав колективне звернення. Експерт каже: запропонована урядом трирівнева модель із районною ланкою – це шлях до обмеження місцевого самоврядування в правах та можливостях. Тоді як у Європі впроваджують децентралізацію. Наприклад, у Фінляндії взагалі лишили один рівень – громади.

Олександр Солонтай зауважує, що інфографіка від уряду обманює депутатів, аби вони проголосували.

– Щоб устрій перестав бути радянським, треба забрати районну ланку самоврядуваня над ОТГ, а не завести під неї всі громади, – вважає Олександр Солонтай.

Олександр Солонтай показує, що, на його думку, не так із урядовою інфографікою, і запостив це на своїй фейсбук-сторінці

Проте зазначає: «жодна державна влада ніколи не хотіла віддавати на місця владу, гроші, повноваження, можливості, тобто розбудовувати місцеве самоврядування. Центру це не вигідно, хто б не сидів у ...Києві на Печерських пагорбах».

Адмінреформа і децентралізація в Україні почалася тільки завдяки «Революції гідності», тиску суспільства і «зарубіжних партнерів», вважає Олександр.

Двовладдя, хаос і «князівські вотчини»

Олександр Солонтай каже: якщо Верховна Рада проголосує за постанову уряду, на місцях посилиться президентський вплив, а люди заплутаються, хто які рішення приймає. 

Крім того, нові райони лобіюють окремі депутати під себе, створюючи власні князівства та вотчини або виборчі округи у Верховну Раду.

За його словами, коли влада заявляла про ліквідацію районів, то замість прийняття змін до Конституції від нардепів надходили проєкти про «цементування та закріплення районів (округів)».

В уряді обіцяють бюджетну незалежність громад

Щоб заспокоїти людей, Міністерство розвитку громад та територій України повідомляє, що у парламенті вже зареєстрований законопроєкт зі змінами до Бюджетного кодексу, за яким «ніякого втручання району у бюджети громад» не буде.

За цим законопроєктом, районні бюджети складатимуться з такого: 

  • податок на прибуток підприємств та установ комунальної власності, засновником яких є райрада; 
  • плата за видані РДА ліцензії та сертифікати господарської діяльності; 
  • орендна плата за користування комунальним майном, власником яких є райрада; 
  • орендна плата за водні об’єкти, що надаються РДА та райрадами (до розмежування між громадами);
  • інші доходи;
  • дотації і субвенції.

Бюджети ОТГ формуватимуться так: 

  • 60% від податку на доходи фізичних осіб, місцеві податки і збори;
  • рентні платежі, акцизний податок;
  • доходи від використання комунального майна; 
  • плата за надання адміністративних послуг; 
  • трансферти (дотації, субвенції) тощо.
Ця схема Міністерства розвитку громад та територій пояснює, звідки і які установи братимуть гроші на своє функціонування. Джерело – minregion.gov.ua

Але повноваження новостворених районних рад досі не визначені – в уряді тривають консультації з профільними міністерствами. Є лише припущення, описані тут

Заявам уряду не довіряють

Експерти з децентралізації, місцеві голови і депутати публічно звернулися до вищої влади, щоб та не затверджувала новий районоподіл з районами і відправити його на доопрацювання, поки не буде оприлюднено кінцевий вигляд адмінустрою в країні.

Кажуть, що уряд без обговорень змінив базовий сценарій. І що реформи не буде без змін до Конституції, змін «у Бюджетний, Податковий, Господарський кодекси, законодавство про місцеве самоврядування та державні адміністрації».

Наразі центральна влада не згадує ні про конституційні зміни, ні про зміни до суміжних законів і кодексів, крім бюджетного. 

Також у кількох областях незадоволені запропонованими варіантами районоподілу. Так, недавно в профільному підкомітеті намагалися знайти компромісні рішення для Чернігівської та Київської областей.

У зверненні були підписи з Рівненщини

Серед тих, хто, станом на 23 червня, підписав колективне звернення місцевих голів, депутатів, громадських діячів та експертів, є п’ятеро рівненських, а саме: 

  • Святослав Клічук, голова правління ГО «Рівненський центр "Соціальне партнерство"»; 
  • Світлана Усик, сарненська міська голова;
  • Микола Панчук, гощанський селищний голова;
  • Людмила Дмитрук, корецький міський голова;
  • Ігор Кулик, депутат Костопільської міської ради.

Журналістка звернулася до Сарненської міської ради та Гощанської селищної ради з проханням поспілкуватися з їхніми очільниками. Хотіла дізнатися, чому вони підписали звернення і що загалом думають про ініціативу уряду. В обох установах керівників не було на місці і потім вони не відгукнулися.

Також спитали у голови правління ГО «Рівненський центр "Соціальне партнерство"» Святослава Клічука, що не так із новим районуванням.

На його думку, районні ради й адміністрації не потрібні.

– Не хочу, щоб Рівним керували депутати районної ради, чи вони ділили значну частину місцевого бюджету, – каже Святослав Клічук.

Він підписав звернення тому, що повністю поділяє озвучену там думку і каже, що функції районної ланки може виконувати обласна рада.

Голосів не вистачає, але їх збирають

За словами Олександра Солонтая, зараз у Верховній Раді «взяли паузу на кілька днів», бо немає потрібних 226 голосів. Пауза триває вже два тижні.

– Уряд зараз займається вербуванням народних депутатів, їм пропонують створити окремі додаткові райони «під нардепа». На жаль, частина з них не розуміє, що їм продають повітря. Їм пропонують власними руками створити мінігубернаторів, до яких вони потім будуть бігати на поклін, –каже експерт.

Найближчий пленарний тиждень у Верховній Раді триватиме з 30 червня до 3 липня. Ймовірно, саме тоді винесуть на голосування проєкти постанови про новий районоподіл та призначення чергових місцевих виборів.


Якщо наша діяльність вам подобається, і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу» за цим посиланням. Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері. Вдячні за ваші коментарі та поширення матеріалу.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте