Іноземні науковці, чиї імена використовувала Острозька академія, заперечили співпрацю з університетом

Цей текст мав би з’явитися рік тому, коли «Наукові записки» Острозької академії, серія «Психологія», отримали антипремію «Академічна негідність 2024». Зокрема за те, що редколегія «Записок» – за словами організаторів антипремії – фейкова.

З різних причин вихід статті затримався. За час, який минув, університет поміняв склад редколегії.

Проте ми вважаємо, що цей матеріал не втратив своєї актуальності. Проблеми в українській освіті й науці, зокрема проблема формалізму, за рік нікуди не поділися. І якщо вони проявляються в Острозькій академії – однозначно не найгіршому виші України – то, без сумніву, характерні й для інших навчальних закладів.

На редколегію «Наукових записок» звернула увагу литовська активістка Дайва Кучінскайте. Це було в грудні 2024 року. Вона ж номінувала журнал на антипремію «Академічна негідність», яку на основі відкритого голосування «вручає» незалежна група українських науковців.

За словами Дайви, вона «випадково виявила, що редколегія наукового журналу з психології видавництва Острозької академії – фейкова, до редакційного штату входять “мертві душі”».

Як пишуть організатори «Академічної негідності», «виявилося, що більшість іноземних членів редакції навіть не знала, що входить до її складу».

«Чи справді ви належите до редколегії?»  

Станом на березень 2025-го до редколегії «Наукових записок» з психології входило дев’ятеро людей. Серед них – п’ять іноземців.

Я спробував зв’язатися з тодішніми іноземними членами редколегії сам. Написав їм листи на електронні адреси, вказані на сайті.

Усім ставив одне й те ж питання: «Ваше ім’я вказано серед членів редколегії “Наукових записок” із психології – журналу, що видається українським Національним університетом “Острозька академія”. Чи справді ви належите до цієї редколегії?»

Один із науковців підтвердив свій стосунок до журналу. Двоє заперечили. Ще двоє на зв’язок не вийшли. Цікавий момент: деякі науковці наразі працюють зовсім не в тих закладах, які були вказані на сайті «Наукових записок».

Так, докторка Фейфей Хан із Австралії перейшла з Університету Гриффіта в Австралійський католицький університет. Доктор Френк Лай тепер не в Гонконзі, а в Англії – в Нортумбрійському університеті.

Докторка Фейфей Хан із Австралії мені не відповіла, як і доктор Джерф Єнг із Гонконгу. Це попри те, що я пробував зв’язатися з ними й безпосередньо, і через пресслужби університетів.

Професор Фредрік Йонссон зі Швеції (на сайті – «Ф. Джонсон») відповів так: «Протягом років я багато співпрацював із Острозькою академією – закладом із міжнародними зв’язками, який я дуже поважаю [...]. Коли мене попросили приєднатися до редколегії, я справді погодився, хоча в зв’язку з браком часу не вельми долучався».

(Оригінал: «I have worked in many different collaborations over the years with Ostroh Academy, an institution with international outreach that I respect very much [...]. When they asked me to join their editorial board I did indeed say yes, although due to time constraints I have not been engaged much». – Авт.)

Від професора Олега Горбанюка з Польщі отримав таку відповідь: «8 років тому я проводив майстер-класи зі статистики в рамках програми «Erasmus» в цьому університеті. Відтоді я не був у цій академії. Щодо самого журналу, то я не мав нагоди з ним співпрацювати».

Доктор Френк Лай написав, що «ніколи не мав жодного стосунку до згаданого журналу». (Оригінал: «I never have had any relationship with the journal which you mentioned». – Авт.)

«Дуже дивно отримувати такі відповіді від них»

Чинний ректор Острозької академії Едуард Балашов на час створення редколегії керував міжнародним відділом університету. 

Академію тоді очолював Ігор Пасічник. Він був і є редактором «Наукових записок» із психології та головою вченої ради академії.

У відповідь на мій запит ректор Балашов надіслав листи, в яких іноземні науковці погодилися стати членами редколегії. Листування відбувалося у 2018-2020 роках.

Я переслав їхні власні згоди науковцям, які заперечили свій стосунок до журналу. Професор Олег Горбанюк із Польщі перестав мені відповідати. 

Доктор Френк Лай написав:

«Я бачу, що було щось таке в 2020 році. Я полишив свою посаду в Гонконзі роки тому й займаюся іншою академічною діяльністю. Я ніколи не був і не буду членом редколегії».

(Оригінал: I see that was something in 2020. I left my post in Hong Kong for years and I have been engaging in other academic activities. I never and will not be the Editorial Board member. – Авт.)

Я розповів про реакцію науковців ректору Едуарду Балашову. Він відповів так:

«Дуже дивно отримувати такі відповіді від них, а особливо здивувала відповідь п. Горбанюка, який особисто відвідував НУОА і презентував лекції студентам.

На запит п. Lai ми очевидно виключимо його з членів редколегії, хоча і його відповідь дивна, адже ми надали копію його ОСОБИСТОГО листа та ОСОБИСТОЇ згоди […].

Журнал виходить рідко, майже усі статті українською мовою, військові дії – це усі ті причини, які пояснюють відсутність необхідності використання послуг іноземних членів редколегії».

«Самé поняття фахового видання потребує перегляду або скасування»

Відповідно до п.6 Наказу МОН від 15.01.2018 №32, редколегія видання категорії «Б» повинна включати сім науковців, серед яких має бути один іноземний. Це якщо видання має один науковий профіль, як «Наукові записки» із психології.

Детальніше про це я поговорив з професором Володимиром Бахрушиними, доктором фізико-математичних наук, головою вченої ради Національного університету «Запорізька політехніка», членом сектору вищої освіти Науково-методичної ради Міністерства освіти та науки України.

Зауважу: я ставив загальні запитання, і професор не знав, про який журнал ідеться.

– Для кожної галузі знань/наукового профілю у складі редакційної колегії має бути не менше семи науковців, що мають науковий ступінь та здійснюють дослідження за спеціальностями відповідної галузі знань. Водночас є ще одна вимога, згідно з якою за кожною спеціальністю має бути не менше трьох фахівців, – каже професор Бахрушин.

Крім того, у складі редакції має бути щонайменше один закордонний фахівець.

Тому якщо галузь знань одна, а спеціальностей не більше двох, достатньо мати 7 членів редколегії, з яких один повинен представляти закордонний заклад. Водночас кожну спеціальність мають представляти три або більше членів редколегії.

На думку професора Бахрушина, самé поняття фахового видання потребує перегляду або скасування:

– У більшості провідних – із погляду наукових результатів – країн світу не існує законодавчо визначених «фахових» наукових видань. У нас такого поняття теж не було до 1997 року. Запровадження такої категорії обґрунтовували необхідністю забезпечити якість наукових публікацій, але цю проблему фахові наукові видання не вирішили.

У світі, підкреслює професор, проблему якості вирішують шляхом конкуренції наукових видань за найкращі публікації.

Водночас, каже він, збільшується кількість видань, що орієнтуються не на якість публікацій, а на надання послуг із оприлюднення статей – для виконання формальних вимог. І це не тільки в Україні.

– Якими можуть бути наслідки для видання, якщо реальна кількість членів редколегії менша за необхідну або до складу редколегії включені науковці, які кажуть, що не мають стосунку до видання?

– В обох випадках видання має бути виключено з переліку фахових загалом чи за відповідною спеціальністю. Але для цього хтось має звернутися до МОН з інформацією про порушення.

***

Редколегія «Наукових записок» із психології, що видаються в Острозькій академії, знову відповідає формальним вимогам. Членів редколегії знову дев’ять, іноземних цього разу троє.

Університет відреагував на запити. Усіх науковців, які не підтвердили мені стосунок до редколегії, виключили з її учасників. Замість них список доповнили іншими іменами.

Я не надсилав цим ученим листи. Певен, що вони підтвердять свою участь у редколегії. І надіюся, що ця співпраця буде не лише формальною.

Публікація створена в рамках проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) «Посилення громадського контролю» за фінансової підтримки Норвегії».

«За зміст цієї публікації відповідає виключно "Четверта влада". Цей матеріал жодним чином не може вважатися таким, що відображає позицію IWPR та уряду Норвегії».

«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші на FPV-дрони для бійців 71 окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ, які збиратиме ініціатива «Рівненський дрон».

Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, 50 гривень на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив'язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184

Рахунок: КБ «Приватбанк»
IBAN UA663052990000026006000707203
БФ «Скарбниця Надії»
ЄДРПОУ 37685693

Якщо підтримали Сили оборони і хочете, щоб онлайн-медіа «Четверта влада» продовжувало працювати на Рівненщині – ставайте щомісячними підписниками хоча б на 20 гривень.

А також підписуйтесь на канали «Четвертої влади» у телеграмі, ютубі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці, твітері, тіктоці. Вдячні за ваші коментарі в соцмережах та поширення матеріалів.