Гроші – кращим. Що думають про ініціативу міністерки ректори університетів Рівненщини

Ректор Національного університету «Острозька академія» Ігор Пасічник (праворуч). Ректор НУВГП Віктор Мошинський. Ректори розповіли про своє ставлення до запланованих змін нової міністерки освіти
Джерело
Колаж «Четвертої влади» на основі фото із сайту НУ «Острозька академія» та офіційної сторінки у Фейсбук Віктора Мошинського

Міністерство освіти та науки планує змінити умови фінансування вишів. Хочуть виділяти кошти університетам за якісні показники. Так більше коштів отримуватимуть ті виші, де за спеціальністю працюють більше випускників. Ще зміни зачеплять зарплати викладачів.

Будуть також і інші критерії розподілу коштів, сказала міністерка освіти та науки Ганна Новосад у кінці вересня кореспонденту Укрінформ

Допомогти розібратися у планах міністерства ми попросили головну експертку з питань освіти і науки Реанімаційного пакету реформ Наталію Шульгу. А ще «Четверта влада» запитала, що про майбутні зміни  думають ректори трьох державних університетів Рівненщини.

«Держзамовлення у виші – це радянський рудимент»

Міністерка освіти і науки Ганна Новосад каже, що державне замовлення у вишах – це рудимент, який залишився від радянської економіки. Зараз не можливо спланувати, скільки буде потрібно буде через 5-6 років економістів, юристів та інших професіоналів.

Міністерка освіти і науки Ганна Новосад розповіла, що систему фінансування вишів планують змінити та переглянути систему оплати праці викладачів. Фото із Фейсбук Ганни Новосад. 

– Тому ми хочемо перейти до іншого фінансування, заснованому на принципі так званих показників якості. Ми хочемо весь той об’єм коштів, які є, спрямувати на кращі університети за певними критеріями. Один з них – працевлаштування випускників.

Ми хочемо зрозуміти, які університети роблять так, щоб їх випускники отримали найкраще місце і хочемо винагороджувати більшою кількістю грошей тих, хто насправді на це спроможний, – розповіла кореспонденту Укрінформ Новосад.

Окрім цього, за її словами, потрібно переглянути систему оплати праці викладачів вишів. У Міносвіти хочуть, щоб найкращі викладачі отримували кращу зарплату. І це не має залежати від того, у скількох студентів вони викладають.

– Зараз ми живемо за принципами зрівнялівки, є тарифна сітка, низка актів, за якими вираховують заробітну плату викладача, відносно кількості студентів. Це не дає викладачу можливості відраховувати або ставити негативні оцінки неуспішним студентам.

Ми хочемо зробити так, щоб університети, маючи свої кошти, були автономними в тому, як вони винагороджують своїх викладачів, і мали можливість винагороджувати кращих, – каже Ганна Новосад.

Будуть і інші показники якості та критерії розподілення коштів на виші, повідомила міністерка.

«Четверта влада» дізнавалася думку про ці ініціативи міністерки у трьох ректорів державних університетів Рівненщини. Відповіли двоє.

Постоловський не коментує

У приймальні ректора Рівненського державного гуманітарного університету Руслана Постоловського відповіли: «Руслан Михайлович не буде давати коментарі з цього приводу»

Пасічник пропонує інший критерій

Відповідь ректора Національного університету «Острозька академія» Ігора Пасічника ми отримали від прес-служби університету.

Ректор стверджує, що концепт, коли на перше місце ставиться працевлаштування студентів – не витримує критики.

За його словами, не відомо яким чином буде визначатися працевлаштування студентів. Чи це працевлаштування за спеціальністю, чи це працевлаштування взагалі.

Ігор Пасічник також вважає, що якщо будуть визначати працевлаштування за спеціальністю, то випускники українських закладів вищої освіти в праві поставити до держави Україна претензії. В праві вимагати організувати робочі місця, виробництва по спеціальності, на які вони будуть працевлаштовані.

Ректор НУ «Острозька академія» Ігор Пасічник висуває свій критерій оцінки якості університетів. Фото із сайту НУ «Острозька академія»

«Головним показником якості діяльності університету має бути якість навчання. Якість знань, умінь та навичок які дають університети.

Я проти того, щоб було ЗНО на вступі. Я за те, щоб було ЗНО на випуску із вищого навчального закладу. Закінчив бакалаврат студент – проводить міністерство ЗНО, визначає якість освіти і за цими результатами розділяє державне фінансування.

Низькі знання – статус закладу вищої освіти понижується. Теж саме на магістерці.

Разом з тим повинні враховуватись другорядні показники: відгук роботодавців про випускників, затребуваність на ринку праці, якість управління, досягнення наукові».

Ректор вважає, що автономія у розпорядженні коштами на зарплати викладачів – це добре. Було б чим розпоряджатися. 

«Якщо говорити про регулювання заробітної платні, то тут цілком мала бути б скандинавська система. Тобто якщо ти вчений, науковець який має багато публікацій, патентів, винаходів, якщо ти маєш багато аспірантів/докторантів, проводиш дослідження і твоє ім’я відоме в науці, то вчена рада університету може надати подвійну заробітну плату.

А якщо ти прекрасний викладач, який лише читає лекції і практичні, то твій рівень заробітної плати буде звичайний».

«Надання права для вчених рад університетів самостійно встановлювати розмір заробітних плат для кадрового складу університету це досить позитивне явище. Було б що ділити».

Дивіться також: Найбагатші і найбідніші ректори медичних вишів України

Ігор Пасічник каже, що автономія має бути ширшою. Університети, які мають вільні площі, могли б здавати їх в оренду. І для держави заробіток, і для університету.

Але університети не мають права це робити. Для цього треба дозвіл Фонду держмайна і Міністерства освіти і науки. Тож автономія має бути системною, вважає ректор. 

 Державне замовлення в університетах не відмінять, лише змінять назву на «державне фінансування», за словами Ігора Пасічника.

«Що таке державне замовлення? Це коли держава фінансувала підготовку певної кількості студентів. І потрібно відзначити, що фінансувала дуже погано. Адже  фінансувала в основному заробітну платню викладачів.

А, скажімо, енергоносії, комунікації, бібліотеку і так далі – університети фінансували за власні кошти. Коли заклад вищої освіти отримає 50% державного фінансування і сюди будуть входити різні статті витрат (заробітна платня, покриття комунікацій, бібліотека) то це звісно буде краще».

«Говорячи про зміни в освіті анонсовані новою міністеркою, то скажу, що вони необхідні. Зміни особливо у вищій освіті дуже необхідні. Але чи мають вони розпочинатися з того, що анонсовано – то це інше питання».

Мошинський каже про дискримінацію

Сектор зв'язків з громадськістю вишу передав нам відповідь ректора Національного університету водного господарства та природокористування Віктора Мошинського.

Ректор НУВГП Віктор Мошинський має до критерію працевлаштування випускників вишів багато запитань. Фото із офіційної Фесбук-сторінки Віктора Мошинського

Запитання до працевлаштування у ректора полягають у тому, як саме буде здійснюватись автоматизований моніторинг працевлаштування випускників.

Чи буде відслідковуватись працевлаштування за спеціальністю. Який термін буде наданий випускнику щоб знайти себе на ринку праці.  Як будуть моніторити якщо випускник офіційно працевлаштувався за кордоном.

Окрім цього, Віктор Мошинський вважає, що фінансування за критерієм працевлаштування випускників має дискримінуючий момент.

«Зокрема, заклади вищої освіти, які випускають студентів у великих містах (Київ, Харків, Дніпро, Одеса, Львів) будуть у кращих умовах.

Оскільки пропозиції на ринку праці, по асортименту, кількості, рівню заробітної плати, у таких містах набагато перевищують ніж ринок праці регіонів, що безпечно сприяє працевлаштуванню. Тобто, у цьому випадку не якісний рівень підготовки випускника буде відігравати роль, а територіальне розміщення закладу вищої освіти (ЗВО)».

Автономія у розподілу зарплат, яку планують надати вишам, – це позитивна ініціатива, стверджує ректор НУВГП.

«Це дозволить врегулювати питання оплати праці ЗВО, особливо на фоні відтоку висококваліфікованих кадрів закордон.

Крім того, дозволить залучати до освітнього процесу кваліфікованих працівників практиків. Проте це і велика відповідальність та вимагає розробки та впровадження внутрішніх розпорядчих документів, що будуть регулювати ці питання», вважає Віктор Мошинський.

Систему визначення державного замовлення необхідно реформувати, за словами ректора. 

«Зокрема, формувати та удосконалювати механізми визначення не тільки необхідної кількості спеціалістів, але і спеціальностей, які необхідні ринку праці. При чому прогнозувати майбутні потреби, потреби окремих регіонів у спеціалістах.

Ринкові механізми не завжди спроможні здійснити регулювання, саме тому держава повинна виконувати регуляторну функцію.

Віктор Мошинський каже, що без державного замовлення та підготовки спеціалістів необхідної кваліфікації не можливо виконати, зокрема, «Стратегію сталого розвитку України до 2030 року» та інших стратегічних документів регіонів.

«Планів у Міністерства освіти і науки України є багато, питання скільки з них буде реалізовано? Не готовий судити про речі, які ще не стались, але в цілому маю позитивний настрій, адже, на мою особисту думку, реформа іде в правильному напрямку». 

«Менше 20% випускників ЗВО працюють за професією» – експертка

 Головна експертка з питань освіти і науки Реанімаційного пакету реформ Наталія Шульга плани нової міністерки освіти підтримує.

У радянські часи «Державне замовлення» було виправданим, вважає Наталія Шульга. Стипендію мали лише відмінники. А випускника чекало місце роботи, де він був змушений відпрацювати свою безоплатну освіту. Фото «Дзеркало тижня».

Сьогодні «державне замовлення» – це змова, вважає експертка.   

– Сьогодні державне замовлення є рудиментом і по суті змовою між ректорами та відповідними департаментами Міносвіти. Менше 20% випускників закладів вищої освіти працюють за вибраною професією. І більше половини не можуть знайти роботу після закінчення вищої освіти, – каже експертка.

Про те, чи відмінять державне замовлення у вишах зараз тривають дискусії, каже Наталія Шульга.

Ініціативу фінансувати університети за показниками якості Наталя Шульга також підтримує. 

– Кожен університет має своє реноме і оцінку свою саме через те, якого рівня випускників вони підготували. Критерії якості повинні домінувати над критеріями кількості.

Треба змінити якість самого середовища. Без критичного мислення, нульової толерантності до плагіату, фальші та зловживань в освітньому процесі  – тут навряд чи будуть зміни.

Окрім цього, експертка відмічає, що зміни у системі оплати праці викладачів – це рівень державної політики, що буде стосуватися різних сфер.

Наталя Шульга каже, що єдина тарифна сітка в умовах подвійної системи оплати працівників закладів вищої освіти – з основного та спецфонду – підсилює залежність викладачів від керівництва та його персональних якостей.

– Чи можна виробити механізм оплати праці освітян в бюджетних установах, який би був повністю меритократичним, без кардинальних змін до опису посад та вимог до працівників, без змін до самої ідеї застосування тарифної сітки в галузі освіти – це питання особливого регулювання галузі на рівні Кабміну.

Тобто вирішення цього питання повністю лежить в площині державної політики в галузі освіти і потребуватиме системних змін не лише законодавства в галузі освіти, а і в будівельній, орендній, податковій, бюджетній, митній, медичній та міграційній сферах.

Чи перетворяться ідеї змін в конкретику дізнаємося наприкінці 2019-го року. Саме тоді, за словами Ганни Новосад, презентують конкретні пропозиції змін.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)