Як прибуткове комунальне підприємство «Рівнекнига» щороку втрачає сотні тисяч

Комунальне підприємство Рівненської обласної ради, не раз нагороджене почесними відзнаками за професіоналізм, насправді приносить незначний, щонайменше в десять разів менший прибуток, ніж мало би. Тисячі квадратних метрів власності та пільгової оренди, п’ять магазинів в центрі Рівного створюють значну конкурентну перевагу перед приватними книгарнями. Однак навіть з одним магазином приватники заробляють більше, ніж комунальне підприємство з п’ятьма.

Чиновницька безгосподарність? Корупційна поведінка? Непереборні обставини? – вивчало Рівненське агентство журналістських розслідувань спеціально для CorruptUA.

Як призначали керівника комунального підприємства

«Дружба», «Просвіта», «Слово», «Книги» та «Знання». Запам’ятати назви цих книгарень варто хоча б тому, що вони пережили кризові 90-ті роки.

Підприємство, що створене 1948 року, після здобуття незалежності Україною нараховувало 13 книгарень у Рівному та по одній книгарні в Острозі, Здолбунові, Сарнах і Дубні.

У 1993 році всі магазини Державного комунально-комерційного підприємства «Рівнекнига», а також складські приміщення та інші матеріальні фонди перейшли з державної в обласну комунальну власність.

У КП «Рівнекнига», заснованого на спільній власності територіальних громад Рівненської області, з 1995 по 2004 роки із 17 книгарень залишилося п’ять. 12 магазинів було повністю приватизовано. Решта 5 позбулися половини своїх площ. За втрату більшості книгарень ніхто так і не відповів.

З 4 лютого 2005 року, після перемоги «помаранчевої революції» головою Рівненської облдержадміністрації стає відомий своєю націонал-радикальністю голова обласної організації Української народної партії народний депутат Василь Червоній.

Зі зміною влади посади в структурах та підприємствах, якими управляє Рівненська ОДА, починають обіймати члени Української народної партії та наближені. Основний критерій відбору фахівців, який неодноразово озвучував Василь Червоній, – патріотизм (в розумінні УНП – авт.).

Того ж 2005 року на посаду товарознавця у КП «Рівнекнига», яким керує управління культури Рівненської ОДА, призначають члена УНП Юлію Хажанець.

Тодішній директор «Рівнекниги» надав Юлії Хажанець посаду старшого товарознавця без досвіду роботи, – розповідає колишня працівниця книгарні «Слово» Марія Прокопчук. – Він зрозумів, що під ним крісло хитається, що він може відповісти за розбазарення книгарень і, щоб догодити губернатору, взяв її на роботу.

18 травня 2006 року Президент України Віктор Ющенко змінив керівника Рівненської ОДА на керівника обласної партії «Народний союз Наша Україна» Віктора Матчука. Однак чимало людей, які стали чиновниками при Василю Червонію, залишились на своїх місцях.

У лютому 2007 року начальник управління культури Рівненської ОДА Петро Давидюк, який працював при губернаторові Василеві Червонієві, призначає керівником Комунального підприємства «Рівнекнига» Юлію Хажанець і укладає з нею контракт на три роки.

Наказ начальника управління культури у 2008 році прокуратура визнає протизаконним. Начальник управління порушив Закон України «Про місцеві державні адміністрації» та розпорядження голови Рівненської ОДА. Оскільки такий наказ і контракт мав підписувати голова облдержадміністрації.

Петро Давидюк отримав догану, але голова Рівненської ОДА Віктор Матчук не скасував контракт з Юлією Хажанець і не провів відкритого конкурсу на заміщення посади керівника (попри логічність такого конкурсу щодо людей, які керуватимуть майном громади, законодавство не зобов’язує його проводити – авт.).

А вже у березні того ж 2007 року управління КП «Рівнекнига» переходить від Рівненської ОДА до обласної ради. Тепер вищестоящим керівником директора «Рівнекниги» стає інша людина екс-губернатора Червонія – начальник відділу з питань управління об’єктами спільної власності територіальних громад області виконавчого апарату облради, член УНП Степан Жданюк.

Саме цей чиновник мав звернути увагу керівництва облради, що після 25 травня 2007 року, згідно із Законом України «Про місцеве самоврядування» та згідно з рішенням Рівненської облради, депутати облради мали або переукласти контракт, або призначити нового керівника КП «Рівнекнига». Чиновник цього не побачив.

Зате у 2008 році це побачила прокуратура і підготувала припис депутатам Рівненської облради на усунення порушень закону. Цей припис депутати проігнорували і порушення закону не усунули.

Звісно, що обидва керівники заперечили, що призначення відбулося тому, що вони однопартійці.

– Я на той час, здається, вже не була в УНП, – вагається і невпевнено каже журналістам директор «Рівнекниги» Юлія Хажанець.

Чому не була надана перевага іншій претендентці – Марії Прокопчук, яка має понад 20 років стажу в галузі і спеціальність «Організатор книжкової торгівлі»? Вона за досвідом та спеціалізацією має переваги над Юлією Хажанець, яка має бібліотечну освіту і неповні два роки (на той час) стажу в «Рівнекнизі».

– Я про це навіть балакати не хочу, – реагує Юлія Хажанець. – Я б не сиділа тут, якщо була б людиною з мітлою, яку взяли з вулиці. Мене б ніхто сюди б не поставив на цю посаду. В мене є освіта, в мене є все. Конкурс не потрібний для цього. В мене є контракт.

Порушення на комунальному підприємстві

Обурена відсутністю конкурсу і протиправним призначенням директора «Рівнекниги» працівниця книгарні «Слово», яка теж претендувала на зайняття директорської посади, написала десятки скарг в різні правоохоронні, контролюючі органи, облраду та облдержадміністрацію, а також в різні інстанції в Києві.

Десятки перевірок, які отримало внаслідок цього КП «Рівнекнига», знайшли низку дрібних та більших правопорушень.

Ось перелік найбільш гучних правопорушень (чи підозр на них) на комунальному підприємстві:

• Прокуратура Рівненської області підтвердила незаконність призначення директора. Але нюанс в трудовому законодавстві та бездіяльність чиновників обласної ради дозволила їй лишитись на посаді.
• Територіальна інспекція праці у 2008 році знайшла низку порушень трудового законодавства і рекомендувала розірвати договір з директором підприємства.
• Контрольно-ревізійне управління знаходить на підприємстві неправомірну виплату премій працівникам та використання підприємцем без договору і без оплати частину площі складу – ці порушення були усунені, кошти повернені.
• Прокуратура Рівного у 2007 році порушує кримінальну справу за фактом розтрати майна службовими особами КП «Рівнекнига» за ч.2 ст.191 Кримінального кодексу і передає її на розслідування міліції. 25 жовтня 2012 року кримінальна справа закрита у зв’язку з відсутністю в діянні складу злочину.
• Були також претензії і в податкової.

– Якби якесь підприємство перевіряли стільки разів, як нас, то теж би знайшли якісь порушення, – розповідала журналістам у 2009 році директор комунального підприємства.

Ситуацію на «Рівнекнизі» у 2008 році вивчала депутатська комісія. Яка теж знайшла конфлікти і порушення, і висловила свої рекомендації, попри те, що серед членів комісії були сама директор підприємства та її безпосередній протеже Степан Жданюк, які висловили заперечення щодо роботи комісії.

В результаті «війни» між працівницею і директором, продавчиню книгарні «Слово» Марію Прокопчук звільнили з роботи. Як виявилося пізніше, з порушенням законодавства.

12 жовтня 2012 року Рівненський міський суд поновив Марію Прокопчук на посаді продавця книгарні «Слово» та змусив КП «Рівнекнига» виплати їй майже 50 тисяч за вимушений прогул.

– Марія Прокопчук на роботі досі (вже кілька місяців) не з’являється, всі кошти, згідно з рішенням суду ми їй перерахували, – показує журналістам платіжки директор КП «Рівнекнига» Юлія Хажанець.

Директор «Рівнекниги» залишилась на місці.

– Мені сказали в обласній раді: «Юлія Пилипівна, ваш контракт закінчиться, тоді будемо піднімати питання про подальше переукладання контракту», – каже директор підприємства. – Я ж не можу сама написати заяву, що звільніть мене з роботи і посадіть Прокопчук. Ну то навіть смішно!

Ось як відреагувала на різні правопорушення ще у 2009 році Рівненська обласна рада, яка мала повноваження виправити ситуацію:

Ефективність управління комунальним бізнесом

– В нас кожного року, півроку збитки, серпень-вересень ми їх перекриваємо (за рахунок продажу підручників та іншого приладдя для школярів і студентів – авт.), – пояснює особливості книготоргівлі директор «Рівнекниги» Юлія Хажанець. – Адже ж книжок майже ніхто не купує. От ви самі багато купуєте книжок?

Ми звернулися із запитом до Рівненської обласної ради, щоб з’ясувати, яке майно є у «Рівнекниги» і який бюджет підприємства. Виявляється, власник підприємства не володіє жодною подібною інформацією про підприємство. А управління КП «Рівнекнига» у 2010 році знову перейшло до облдержадміністрації. Тепер КП «Рівнекнига» підпорядковується Департаменту економічного розвитку і торгівлі Рівненської ОДА.

Отримуємо інформацію від КП «Рівнекнига»:

1) КП «Рівнекнига» Рівненської обласної ради у 2011, 2012, 2013 роках коштів із обласного бюджету не отримувало.

2) Станом на 30 липня 2013 року на балансі КП «Рівнекнига» рахується нерухоме майно загальною площею 1 212,2 кв.м., а саме:

• склад А-1 м. Рівне, вул. Островського, 16 загальна площа 403,1 кв.м;
• склад Б-2 м. Рівне, вул. Островського, 16 загальна площа 222,6 кв.м;
• склад В-1 м. Рівне, вул. Островського, 16 загальна площа 311,6 кв.м;
• склад Г-2 м. Рівне, вул. Островського, 16 загальна площа 274,9 кв.м; (в.т.ч. офіс 136,4 кв.м.)

Із загальної площі складських приміщень здається в оренду 539,3 кв.м. Складські приміщення підприємством використовуються для зберігання книжкових товарів.

3) Дохід КП «Рівнекнига» за 2011 рік склав – 7 мільйонів 126 тисяч гривень; за 2012 рік – 6 мільйонів 824 тисяч.

4) Витрати КП «Рівнекнига» становлять у 2011 році – 7 мільйонів 53 тисячі; у 2012 році – 6 мільйонів 772 тисячі.

За інформацією з КП «Рівнекнига» та Управління комунальною власністю Рівного підприємство фактично має шість об’єктів, які генерують дохід (відкрийте інфографіку в іншій вкладці, щоб збільшити):

Виходить, що маючи один власний і п’ять пільгових об’єктів: у 2011 році чистий прибуток підприємства склав 73 тисячі (1% від обороту), а в 2012 році – 52 тисячі (0,76% від обороту).

А як було раніше?

У 2006 році товарооборот «Рівнекниги» становив 3 мільйони 392 тисячі 800 гривень. Чистий прибуток 71 400 гривень (2,1% від обороту).

У 2007 році товарооборот «Рівнекниги» становив 4 мільйони 448 тисяч 700 гривень. Чистий прибуток 123 тисячі 800 грн. (2,78% від обороту).

Рівненська облрада прийняла рішення, що у 2008 році прибуток підприємства слід використати на розвиток самого підприємства.

Добре чи погано керують майном громади?

Директор каже, що купила новий автомобіль для КП «Рівнекнига» і покращила матеріальний стан підприємства. Однак бачимо, що попри зростання товарообороту прибуток і рентабельність знижуються. В 2007 році у підприємства було 46 працівників. У 2013 році – 50. В середньому по 8,3 працівника на кожен об᾽єкт, який генерує дохід.

Щоб оцінити рівень ефективності управління власністю громади області, ми звернулися до представників приватних книгарень. А як справи у них? Чому нібито такий малорентабельний і невигідний бізнес, однак кількість приватних книгарень у Рівному зростає пропорційно зі зростанням торгових центрів. У деяких торгових центрах є кілька точок продажу книг.

Керівники двох приватних книгарень у Рівному розповіли, що книжковий ринок Рівного є прибутковим та перспективним.

Прибутки «Рівнекниги» підприємці охарактеризували, як неправдоподібно низькі. Особливо зважаючи на те, що для підприємства створено тепличні умови існування.

– Навіть маючи лише дві книгарні, можна заробляти значно більше, – переконує керуюча Книжковим супермаркетом Світлана Кректун. – В КП «Рівнекнига» – застарілі, радянські методи управління. Адже торгівля – це покликання, а в цих книгарнях сидять люди, яким важко посміхнутися клієнтам.

Все через те, що вони не зацікавлені працювати. Для них створили тепличні умови, знизили оренду, віддали найкращі приміщення… (немає суворої звітності за рентабельність господарювання перед власником – громадою – авт.) у людей немає стимулів для праці.

Світлана Кректун відмовилась розголошувати, які прибутки приносить магазин, однак, зазначила, що навіть в оточені семи книгарень-конкурентів плановий оборот книжкового супермаркету за серпень складає 100 тисяч гривень. Приблизно стільки ж у липні.

З тим, що 50-70 тисяч річного прибутку на рік з діяльності п᾽яти книгарень не є задовільним результатом, погоджується і директора книгарні «Буква +» Ірина Ткачук. Вона стверджує, що легко могла б заробляти більше і з меншою кількістю магазинів.

Приватники не зізналися, скільки платять своїм працівникам та скільки платять за оренду приміщень. Цю інформацію ми шукали з інших джерел.

Директор Агентства нерухомості «Кадет СВС» Інна Подоліна каже, що оренда торгових площ на відрізку від базару до майдану Незалежності, яку вже можна орендувати через агентство – 266, 280, 320 гривень за кв.м. Саме на цьому відрізку знаходяться три комунальні книгарні з п᾽яти.

За інформацією від колишньої працівниці однієї з приватних книгарень на цьому відрізку, в їхній книгарні платили близько 120 гривень за кв.м.

В книгарні працює троє продавців, які на руки отримують 1500 гривень. Двоє з них легально працевлаштовані.

В КП «Рівнекнига» всі продавці легально працевлаштовані. За словами директора, з різними преміями зарплата в середньому по підприємству становить 2 500 гривень.

Приватники не охоче говорять про рентабельність книгарень. Зрештою одна з директорок зізнається, що за менше ніж 20% рентабельності ніхто не займатиметься таким бізнесом.

Для ілюстрації порівняймо два магазини, які знаходяться за дві сотні метрів один від одного в самому центрі Рівного:

Зі слів директора комунального підприємства, така велика кількість працівників необхідна для уникнення розкрадання товару.

Для порівняння, персонал книжкового супермаркету – 2 людини на зміну. На питання чому приватним книгарням вистачає 2 продавців, а комунальному підприємству ні, Юлія Хажанець відповідає: «Я не знаю, як вони, що. Може вони трудоголіки такі. Днями і ночами хочуть на роботі сидіти».

Крім того, комунальне підприємство не використовує у своїй роботі автоматизовану систему охорони продукції, яка суттєво знижує необхідність в персоналі. Наприклад, у книжковому супермаркеті кожна книжка, дорожча 3 гривень, проклеєна магнітною стрічкою.

– За виконання плану продавці отримують 15% премії. За перевиконання 17%, – каже директор «Рівнекниги» Юлія Хажанець. – Однак продавці не хочуть працювати. В них є стимул старатися. Не хочуть! Вони хочуть сидіти на зарплаті, на окладі. А візьміть звільніть когось так просто. Не хочуть вони звільнятися. Тут кого не звільниш, зразу в суд біжать…

– Перевести на зарплату від виробітку можу. Не хочуть. Згідно колективного договору мають вирішувати продавці. Важко. А скільки непорядних працює… Воно причепилося, приросло до того місця…

Наскільки добре володіють ситуацією про діяльність і рентабельність підприємства чиновники, на яких покладені функції управління цим підприємством?

На думку заступника начальника Департаменту економічного розвитку і торгівлі Рівненської облдержадміністрації Івана Яремчука, комунальне підприємство «Рівнекнига» працює стабільно та ефективно.

Посадовець розповів, що не бачить підстав втручатися в діяльність підприємства, оскільки воно приносить прибуток.

– Підприємство працює стабільно. В кінці року вони отримують прибутки, вводять нові методи торгівлі, – розповідає журналістам Іван Яремчук. – Наскільки великі прибутки, важко сказати. Фінансовий план затверджує директор. Наша функція контролююча. Якщо б вони були збиткові, ми б могли провести перевірку. Можна сказати, що підприємство працює ефективно. Якби в них були власні приміщення, то прибуток був би більшим.

Питаємо, які ж це нові методи торгівлі. Чиновник каже – інтернет-сайт.

Перевіряємо сайт «Рівнекниги» і порівнюємо його із сайтами інших книгарень (Книгарні «Є» та інтернет-книгарень).

Сайт «Рівнекниги» є просто презентаційним сайтом з короткою інформацією про підприємство, про книгарні, про оренду складів.

Є невеликий розділ про нові надходження, який протягом кількох тижнів наших спостережень не мінявся. А в цьому розділі аж 10 обкладинок книг і табличка з переліком ще частини книг. Ціни книжок немає. Анотацій немає. Замовити книжку, як в інтернет-магазині, не можна. Отже немає ніякої інтернет-торгівлі.

За словами веб-дизайнерів, зробити подібний сайт можна за 500-1000 гривень (на випадок якщо сайт змінять, посилання на збережені сторінки сайту, щоб оцінити його самому як він виглядав на час написання матеріалу тут: 1 частина, 2 частина, 3 частина, 4 частина, 5 частина).

Професіоналізм директора «Рівнекниги» щороку вітається грамотами від влади, якими щедро увішаний офіс Юлії Хажанець. А підписи під грамотами ставлять або чиновники, які прийшли з бізнесу, або господарники чи економісти.

Чому така ситуація і як її змінити

За словами колишньої працівниці комунальної книгарні «Слово», до 2007 року (за керівництва Юлії Хажанець такої інформації немає) в комунальних книгарнях завідуючі, за погодженням керівника, вдавалися до службових зловживань. Саме тому була порушена кримінальна справа за привласнення майна зі зловживання службовим становищем.

Схема нібито працювала так: в комунальних книгарнях нелегально продавалася «своя» література.

В Києві на Петрівці закуповувалась література за дешевими цінами і таємно продавалася в книгарнях. Якщо покупець вимагав чек на таку літературу (що траплялося вкрай рідко), ці чеки потім скасовувалися і оформлялися як «повернення літератури».

Підприємство показувало мізерний прибуток. Скільки клали в кишені організатори схеми і ті, хто її «кришував», тепер порахувати складно.

Чому ми кажемо що схема «нібито» працювала? Хоча ми не маємо підстав не довіряти словам колишньої працівниці, однак міліція, очевидно, не знайшла вагомих доказів такого злочину.

Хоча, якщо поглянути на дату відкриття та закриття кримінальної справи, шукала аж цілих п᾽ять років. Хоча, за старим Кримінально-процесуальним кодексом мала на це кілька місяців, максимум рік, але вже з дозволу заступника генпрокурора.

Знаючі міліціонери кажуть, що справа просто лежала і ніхто нею не займався («висяк»). А потім її закрили.

Ще кілька причин, у яких значно більше доказів, чому підприємство, замість приносити сотні тисяч прибутку в бюджет області, приносить мізер – халатність чиновників, непрозорість та безконкурсність призначення керівництва, бездарність управління, байдужість депутатів облради до того майна, яким їх виборці призначили керувати.

Працівник Національної бібліотеки України імені Вернадського Олег Сербін ще у 2004 році у дослідженні «Сучасна книгарня в Україні як модель прогресивного інформаційно-торгівельного підприємства» охаректеризував традиційну пострадянську книгарню.

«У закритті державних книгарень часто звинувачують політику держави, що кинула книжників на виживання. Однак останнім часом у розвалі системи книжкової торгівлі все частіше вказують на кардинальну зміну характеру самого книжкового ринку – з дефіцитного він перетворився на надлишковий (за рахунок російського книговидання).

Зараз книжкові ринки пропонують величезний асортимент книжкових видань з мінімальною націнкою, а у традиційних книгарнях – книжковий вибір обмежений; до того ж на видання встановлено високу торговельну націнку.

Традиційні книгарні – це магазини різних форми власності, які зберегли колишні радянські принципи, звички, режим роботи, обсяги пропонованої книжкової продукції, мало змінившись за своєю суттю та системним підходом до справи.

Часто колективу такої книгарні, вихованому за радянської доби, важко пристосуватися до нових ринкових умов торгівлі».

Сайт knig.org.ua, що спеціалізується на інформації про книги, також стверджує, що книжковий бізнес в Україні може бути рентабельним, особливо коли у вас є мережа книгарень (як у випадку «Рівнекниги»). І дає поради для організації і ведення цього бізнесу.

Рівненське агентство журналістських розслідувань готує звернення до голови облради, керівників депутатських фракцій та голови облдержадміністрації стосовно створення фахової комісії для аудиту та бізнес-аналізу діяльності КП «Рівнекнига», а загалом і всіх госпрозрахункових комунальних підприємств.

Також було б доречно, щоб створений чиновниками за грантові кошти Центр сприяння бізнесу, який наразі не зовсім зрозуміло кому реально посприяв, зайнявся розробкою бізнес-стратегії комунального підприємства. А ще краще, залучив до цього фахівців.

Можливо, тоді мережа комунальних книгарень даватиме не 1, а 20% прибутку. І працюватиме не як пострадянське підприємство, а як сучасний культурно-освітній центр із сучасними методами торгівлі і обслуговування. Охоплюватиме не лише Рівне, а й всю область, як це робить, наприклад, «Книжковий клуб».

P.S. Для скептиків від автора-редактора

Багато тих, хто називає себе місцевою інтелігенцією, представниками патріотичних партій, «борцями» за культуру та й просто зацікавлених меркантильних осіб можуть спекулювати на темі «знищення книгарень, як останніх острівців духовності». Для таких пропонуємо починати перегляд цього матеріалу із цього розділу.

Досліджуючи цю тему, перелопатили чимало інформації (у саму публікацію увійшло відсотків 20 зібраного). Тому вважаємо, що, опираючись на досвід інших, можемо дати відповіді на можливі традиційні закиди.

«Ви хочете знищити книгарні, щоб на їхньому місці з’явився якийсь черговий бар»

Ні. Хочемо, щоб книгарні залишалися, адже це прибутковий бізнес. Хочемо щоб цим бізнесом керували по-сучасному, як бізнесом (надихає приклад книгарні «Є»). Це даватиме обласному бюджету сотні тисяч гривень (на потреби громади області, наприклад, для купівлі «швидких» автомобілів в райцентри).

«Треба дякувати, що хоч ці книгарні зберегли, для чого їх чіпати»

Якщо ці книгарні збереглися при такому халатному управлінні, уявіть, який вони можуть давати прибуток громаді, якщо ними керуватиме справжній менеджер. Їхнє збереження навряд чи сильно залежало від тих, хто ними керував. Просто в силу свого вигідного розміщення та розвитку ринку книги вони давали прибуток і це ускладнювало їх закриття.

«Ви хочете, щоб книгарні торгували тільки маскультом – популярними детективами і любовними романами»

Приклад багатьох приватних книгарень (як офлайнових так і інтернет) в Україні свідчить, що на кожен товар є свій купець. Тому, при правильному ведені книжкового бізнесу, є місце для різних жанрів.

«Модернізація книгарні під сучасний бізнес-проект спричинить скорочення і звільнення працівників, які все життя віддали книготоргівлі»

На нашу думку з персоналом комунального підприємства слід зробити те, що в Грузії зробили з міліцією – на 90% розформувати і зібрати наново на конкурентних засадах.

Це радикально, але це найбільш відповідає інтересам громади області. Чи згодні рівненчани виступати благодійниками для двох-трьох десятків людей пенсійного віку (які мають отримувати заслужену пенсію)? Або для десятка людей, які не вміють фахово працювати і, за словами самої ж директорки, лінуються і не хочуть працювати? Чому область має недоотримувати сотні тисяч прибутку щороку, який потратить на справді важливі речі?

Для тих, хто ще не пенсійного віку, мільйони коштів платників податків витрачаються на діяльність Центру зайнятості. Логічно, що фахівці Центру зайнятості мають підшукати для цих працівників роботу, більш відповідну їхнім умінням.

Ви тільки уявіть – з 50 чоловік персоналу мережі книгарень немає жодного маркетолога! Людини, яка б мала займатися рекламою і просуванням як самої мережі так і її продукції.

Приклад діяльності Маргарет Тетчер показує, що для того, щоб досягти економічного добробуту для громадян – варто НЕ займатися популізмом, а жити за умовами ринкової економіки. Наразі багато приватних магазинів потребують продавців.

Зрештою, як кажуть бізнес-консультанти, бізнес виходить тільки тоді, коли відчуваєш любов до того, що нав’язуєш людям в якості товару.

«Через наше трудове законодавство нікого не можна буде звільнити»

По-перше, трудове законодавство мають невдовзі змінювати. По-друге, не варто чекати на ці зміни – варто діяти. Влада має зважити, що, за приблизними підрахунками, щороку втрачає півмільйона.

Коли влада хотіла прибрати начальників управлінь, які закріпилися попередньою владою – вона знайшла для цього законний спосіб – реорганізувала управління. Юристи можуть підказати способи як провести таку реорганізацію. Тим паче, що це робитиметься із користю для громади.

«Ви хочете, щоб в книгарнях працювали нелегальні працівники»

Маючи пільги на оренду і вигідне розташування мережі книгарень, а також запровадивши сучасні методи роботи, прибутки зростуть разів у десять, якщо не більше. Окрім того, буде оптимізована кількість персоналу. Це все даватиме змогу легального працевлаштування без втрати прибутку.

«Корупціонери і халатні чиновники у владі не допустять змін»

Ось це найбільше, що може зашкодити. Рецепт від цього – тільки у небайдужості самих громадян, в наполегливості небайдужих депутатів і чиновників.

Якщо не провести таке реформування, то з КП «Рівнекнига» може статися те, що стається з багатьма комунальними підприємствами: збиткове, або малоприбуткове КП, перейшовши в руки приватного власника (зазвичай не пересічного, а «свого»), перетворюється на прибутковий бізнес.

Ця ситуація привернула увагу журналістів CorruptUA після звернення мешканців м. Вінниця на гарячу лінію проекту CorruptUA – 067 444 43 93

Матеріал підготували Роман Мартин, Володимир Торбіч, ІА «Рівненське агентство журналістських розслідувань» спеціально для «CorruptUA»