Голова Луцької РДА каже що все від Бога: 6 гектарів землі, Тойота і будинок у «царському» селі

За 20 років сільського головування сім`я Ігоря Ярмольського нажила 16 земельних ділянок площею понад шість гектарів (6,33 ГА). Землі родини Ярмольських розташовані у небідних селах Луцького району та в сусідньому Рожищенському районі. 

Власне саме через землю нещодавно у селі, де раніше головува пан Ярмольський, розгорівся земельний скандал, який переріс у судову справу, пише Валентина Куць для corruptua.org

У Княгининівську сільську раду звернулись громадяни із квитанціями про оплату «благодійних внесків» за отримання земельних ділянок при колишньому сільському голові Ігореві Ярмольському. Голова села Олена Твердохліб звернулась у поліцію, а потім цією справою зайнялась прокуратура.

Виявилось, що оплачених мешканцями грошей сільська рада не отримала на свій рахунок. Детальніше про цю справу писала «Четверта влада».

Наразі ця кримінальна справа слухається у Луцькому міськрайонному суді.

Тодішній касир сільради Оксана Шумерук звинувачується у привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем. Потрепілою стороною виступає Княгининівська сільська рада.

Поміж тим колишній голова села Маяки (цьогоріч перейменоване в Княгининок – авт.) Ігор Ярмольський став головою Луцької райдержадміністрації.  

З огляду на такі події ми перевірили майно та статки колишнього сільського голови Маяків та нинішнього голови райдержадміністрації Ігоря Ярмольського.

Пан Ярмольський на посаду сільського голови прийшов у 1994 році з посади вчителя хімії Маяківської школи. Віддав сільському головуванню більше 20 років. А головою Луцької РДА був призначений у січні 2015 року.

До володінь сільської ради крім Маяків входить ще 6 сіл: Зміїнець, Буків, Милушин, Милуші, Моташівка та Сирники. Привабливість цих сіл полягає у тому, що вони знаходяться дуже близько до Луцька, а отже їхні землі мають неабияку вартість.

Найбільшої слави зажило село Зміїнець, яке межує безпосередньо із Луцьком і практично є його околицею. За останні роки тут розбудувалось так зване «царське» село і вартість сотки землі тут стартує від 2000 доларів.

Мабуть не випадково пан Ярмольський оселився саме в цьому селі. Будинок площею 276,7 квадратів зареєстрований на його дружину Ярмольську Наталію Степанівну, так само як і літня кухня-баня-гараж на 106,6 квадратів.

Але це не всі розкоші не такого вже й високопоставленого чиновника. Родина Ярмольських має чимало землі, дороге авто, та успадковану квартиру.

У деклараціях за 2014 та 2015 роки пан Ярмольський вказує таке майно (е-декларація за 2015 рік):

Реєстр автомобільного транспорту вказує, що авто Тойота Кемрі 2007 року випуску зареєстрована на Ярмольську Наталію Степанівну 10.04.2015 року, але в е-декларації дата набуття права власності – 27.02.2008. Тобто автомобіль придбали новим.

Сьогодні вартість такого авто становить орієнтовно 27 тисяч доларів. 

Чия земля? Ярмольського...

Колишній сільський голова виявився неабияким господарем: серед восьми ділянок у Луцькому районі за вказаними кадастровими номерами чотири ділянки загальною площею понад 80 соток мають призначення – для ведення особистого селянського господарства.

Одна ділянка площею 12 соток (0,1188 га) – для будівництва. Вона знаходиться у Княгининку, обіч міжнародної траси Луцьк-Ягодин, неподалік від Луцька.  

Всі ділянки у Луцькому районі не виходять за географічні межі «округу», яким керував сільський голова. Землі дружини теж частково розташовані в межах того ж «округу».

Наприклад ділянка площею 32 сотки (0,3197 га) із будинком розташована просто на околиці Луцька – це територія села Зміїнець.

По обидва боки розташовані невеличкі ділянки площею 8 соток (0,0825 га) та 13 з половиною соток (0,1348 га) – для ведення особистого селянського господарства. На цих ділянках розташований будинок та обійстя.

Супутникова Google-карта місцевості дає можливість зверху оглянути обійстя голови РДА: над дорогою розташований будинок, за ним знаходиться ще одна будівля – літня кухня-баня-гараж, також зліва від будинку є ставок. Праворуч від будинку – сад:

«Все від Бога...»

У декларації пана Ярмольського вказані ще землі у Рожищенському районі. Голова пояснює це тим, що цю землю він отримав у спадщину. 

А землі дружини їй подарувала теща.

– 7769 – це у Зміїнці, 1200 кв. м. – у Боратині, – пояснює Ігор Ярмольський. – Це землі дружини. На площі 7769 є ділянки для ОСГ та ОЖБ – разом збито. Землю дружини у Зміїнці купляла теща і дарувала по договору дарування.

5 земельних ділянок (4 під ОСГ та 1 під забудову) пан Ярмольський отримав у сільській раді Маяків (нинішнє село Княгининок). Каже що городи у нього там є ще з 80-х років. А під забудову отримав, коли ще працював вчителем  у школі.

Голова каже, що коли отримував ці ділянки ще не було поняття конфлікт інтересів. Тому, мовляв, «...не можна поширювати теперішнє законодавство назад». 

– В сільській раді ви отримували майже вдвічі вищу зарплату ніж на посаді голови райдержадміністрації. За рахунок чого така зарплата в сільській раді?

– Це ж одна із найбільших сільських рад області. І там же є категорії. Це Маяки мають 7 тисяч населення, це найбільша сільска рада в області. І ставки відповідно різні. Тут в адміністрації маленький фонд оплати праці.

– Не шкодуєте що пішли на менш оплачувану роботу?

– Як вам сказати? Все від Бога. Я нічого не шкодую, так як є – значить так треба.

Разом із землями у Рожищенському районі Ігор Ярмольський отримав  у спадок і квартиру площею 34,5 кв. м. Автомобіль Тойоту Ярмольські придбали, продавши Мерседес. Голова РДА каже, що Тойотою дружина їздить на роботу. Вона працює у відділі освіти, молоді та фізичної культури Луцької РДА. 

Син голови РДА Андрій Ярмольський працює у приватній юридичній фірмі у Дніпрі. Старша дочка навчається у Харкові в юридичній академії. А менша дочка ходить у школу.

Життя чиновницьких дітей складається не менш успішно.

До прикладу, син Ігоря Ярмольського Андрій нещодавно розжився на дві автівки Мitsubishi Outlander (можна купити за 8-12 тисяч доларів)

та Lexus LX470 (можна купити за 30 тисяч доларів).

Ми зателефонували до Андрія Ярмольського, який працює в юридичній фірмі у Дніпрі. Однак порозмовляти із ним не вдалося. Кілька разів нам повідомляли що його немає, а потім сказали що ми не туди потрапили.

На запитання електронною поштою відповіли що ці запитання не відносяться до роботи фірми. Єдине що вдалося дізнатися зі спілкування із секретарем – те що зарплата рядового юриста у цій фірмі – 10 тисяч гривень. 

За інформацією із мережі у цій фірмі Андрій Ярмольський працює не так давно. Адже ще у липні 2015 року він працював у Луцькій прокуратурі – про це повідомляє Асоціація правників України. Тож чиновницьку зарплату навряд чи можна заощадити на купівлю дорогого авто. 

Лучани повідомили нам, що бачили голову РДА  на Лексусі, тож ми звернулись до нього. Пан Ярмольський неохоче коментує справу з дорогими авто. Каже що їздив на Лексусі коли ремонтував його. А про появу відразу двох авто у сина радить питати у нього. Однак контактів сина не надав. 

– Треба добре вчитись – і будете мати гроші, – порадив Ігор Ярмольський. 

Архів РДА: цілком таємно

Реєстр власності нерухомого майна не містить жодної інформації про земельні ділянки подружжя Ярмольських. 

Нам не вдалося також отримати у Княгининівській сільській раді копій рішень про виділення земельних ділянок сільському голові Ярмольському І.П та його дружині.

Нинішня сільська голова Олена Твердохліб каже, що всі рішення попередніх скликань передані в архів РДА. Навіть ті, які ще не мали б передаватись. Тож у деяких випадках сільська рада змушена сама звертатись до архіву за своїми рішеннями. 

А в архіві Луцької РДА, порушуючи Закон «про доступ до публічної інформації», повідомили, що надати копії вказаних рішень не можна, бо самі особи не надали дозволу на це. Протиправну відповідь підписала керівник апарату Н.Березна.

Архівний відділ Луцької РДА вже не вперше приховує суспільно важливу інформацію. Із такою перешкодою ми зіткнулись, коли готували матеріал про земельні ділянки голови Апеляційного суду Волині Петра Філюка – тоді від архіву Луцької РДА ми півроку отримували схожі відписки.

Медіа-юристка Людмила Опришко радить оскаржувати перешкоди у доступі до інформації. 

– Відповідь Архівного відділу Луцької РДА порушує Закон України «Про доступ до публічної інформації», – пояснює юристка.

–  Це пояснюється тим, що інформація та документи, пов`язані із передачею комунального майна іншій особі мають велике суспільне значення, а тому обмежувати доступ до них заборонено (частина 5 статті 6, пункт 4 частини 2 статті 13 зазначеного Закону).

Такі відомості не відносяться до конфіденційної інформації, що прямо зазначено в законі. І це зрозуміло, адже повинен існувати контроль громади за розподілом спільного майна. Інакше не уникнути зловживань з боку місцевої влади та її незаконного збагачення.

Рішення сільських рад про виділення землі мають особливе значення. Адже цей ресурс є дуже обмеженим і дорогим.

Крім того, переважну більшість земельних ділянок місцеві ради надавали та і зараз передають на безоплатній основі. А тому відомості про це повинні бути доступними для кожного бажаючого.

Оскільки рішення про виділення землі не відносяться до конфіденційної інформації, на них не поширюється частина 4 статті 16 Закону України «Про Національний архівний фонд і архівні установи», і доступ до них не можна обмежувати ні на 75 років, ні на рік, ні на день.

Відповідь архівної установи порушує Закон України «Про доступ до публічної інформації» і її можна оскаржити до адміністративного суду.

Втрачена можливість покарання

Юрист Центру протидії корупції Сергій Миткалик каже, що стаття 121 Земельного кодексу України дозволяє отримання громадянином 6-ти видів земельних ділянок різного цільового призначення і різної площі, тому отримання головою вказаних ділянок не порушує цю норму.

– Однак у цій справі є інша сторона медалі, – каже юрист.

– Якщо суб`єкт був сільським головою та підписував рішення щодо отримання земельних ділянок на своє ім`я – може мати місце вчинення корупційного діяння і він би мав притягатись до адміністративної відповідальності відповідно до Закону України «Про боротьбу з корупцією» від 05 жовтня 1995 року (ч.2 ст.7).

Відтак потрібно дивитись чи земельні ділянки видавались на імя сільського голови і чи він мав переваги в отриманні землі порівняно з іншими громадянами.

Хоча оскаржити такі порушення сьогодні немає можливості. Адже адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Отже хто сказав, що працюючи все життя чиновником не можна добре заробити? Україна – країна безмежних можливостей :) І безмежно чесних чиновників.