Нові мільйони старою мітлою

Мести, посипати, чистити дороги і тротуари – завдання Рівненського шляхово-експлуатаційного управління. Фінансування росте, але проблеми не зникають.

Минула зима зробила їх більш помітними. У 2017-му ШЕУ, якому бракує робочої сили і техніки, перемогло у рекордному 64-мільйонному тендері. Чому не міг перемогти хтось інший і чому так стрімко зросли витрати на комунальників – у розслідуванні «Четвертої влади».

Зимовий дорожній апокаліпсис

На годиннику шоста ранку. На вулицях більше сотні людей у помаранчевих жилетах із надписом «Рівненське ШЕУ». Двірники беруться за мітли і лопати. Розповідають, що працювати не просто.

– Важко. Найважче, коли сніг. Як падає сніг, кучки ці треба нагрібать. Дуже важко сніг відкидать. Тут вже трошки. Тоже не легко. Наша робота не легка. Але все одно оце вже трошки легше як сніг розтанув, – каже двірниця Рівненського ШЕУ Людмила Іванівна. 

До другої години дня без обіду. Кожен двірник має прибрати в середньому шість тисяч метрів квадратних. Дехто більше, за додаткові гроші. Працюють в основному жінки. За мінімальну заробітну плату. Людмила Іванівна свої тисячі квадратів прибирає уже п’ять років. 1300 пенсії і зять інвалід.

– Ну бачте, воно ж так і так міряється. Вздовж і поперек, як то кажуть. Мій участок до Соломії Крушельниької. Оця одна сторона. Спочатку як ніколи такої роботи не робив то спочатку було дуже важко. А зараз вже привикли так, знаєш собі, от сьогодні я там більше погребуся, а завтра там.

Цього року зима була холодна, слизька і сніжна. У ковзких дорогах водії звинувачували ШЕУ. Павло один із них. 

– Не посипається і не убирається, – розповідає водій Павло, – За день я бачив тільки одну машину з піском, яка виїхала. Коли самий перший снігопад був то взагалі ні однієї машини не було.

Працівники Рівненського ШЕУ кажуть, що взимку завжди важко, а при такій погоді роблять все, що в їхніх силах. 

– То при налічії нашої техніки, яка в нас є, ми стараємся справиться. Стараємся, щоб було все добре. Ну на то вона й зима, – говорить водій Валентин. 

Керівника Рівненського міського ШЕУ Віктора Климука протоколами за неналежний стан доріг всю зиму карала патрульна поліція. З Нового року – понад 20 протоколів. В більш як десяти випадках – слизька дорога – супутній фактор ДТП.

– В цих 11 ДТП – 10 з матеріальними збитками, тобто просто пошкоджені транспортні засоби і одна ДТП з травмованими в якій дві особи отримали тілесні ушкодження. В багатьох випадках ми спостерігаєм, коли іноді кажем: «Виїжджайте вже чистіть дороги». «Добре, добре, але ми там чуть пізніше виїдемо, снігу нападає». Нападало снігу, а потім його вичистити не можуть, бо він вже вкатався в дорогу машинами, – розповідає  начальник сектору безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції у Рівному Сергій Коханюк. 

– Ми не можем за кожну окрему ділянку, за кожну окрему вулицю, де не почистив скласти окремий протокол. Ми складаємо один протокол за всі вулиці. Якщо різні періоди часу, так, можна скласти за різні періоди часу два протоколи. Якщо в один час сталося порушення, в один час 18 числа, протягом певного періоду не очистив вулиці міста Рівного, на нього складається тільки один протокол, – каже Сергій Коханюк.

Віктор Климук каже, що всі штрафи сплачує з власної кишені. Із зарплати у десять тисяч гривень у січні додому приніс усього три. Скаржиться, мовляв, могли б карати рідше – за усі зимові печалі.

– Практично за один день п`ятниці, коли була надзвичайна погодня умова, на мене складено чотири протоколи. І кожен по вартості 1020 грн, – говорить начльник РШЕУ. – Можна було дати загальне формулювання – в місті Рівному не справились з ситуацією на дорозі і за це оштрафували керівника на 1020 гривень. А не чотири рази за те саме. Тоїсть розстрілювати людину можна раз. Інших три вистріли якби ні для чого.

«Розстрілює» Віктора Климука щоденно й керівництво міста. Через ковзкі тротуари і високу статистику переломів. Люди падають на вулицях і жаліються на ШЕУ. У міському травмпункті запам`ятали третє лютого. 

– Третього, то що була ожеледиця найбільше, – вісімдесят. На вулицях! Сімдесят! Сорок два розтяги, вивихів два, переломів 21! Кожний третій отримав перелом, – розповідає завідуючий рівненським травматологічним пунктом Вячеслав Наумчук, – Він іде і травмувався, йому обідно, що він ішов, упав, йому болить. І випадає з нормального ритму. І питаєш, де сталося? На вулиці впав, на вулиці впав. От. Більшість травм на вулиці.

Віктор Климук визнає, що третього лютого ШЕУ недопрацювало. 

– Центральну частину ми вспіли обслужити, але ну просто в дворових територіях, по інших провулках і проходах була більш складна. І більше травмування відбулося саме там. З нас шкуру за те знімають, – говорить начальник Рівненського ШЕУ. 

У двірників своя історія. Пісок зазвичай привозять на початок вулиці. Звідти їм доводиться на лопаті розносити його усією ділянкою. Сіль теж треба носити за собою в пакеті. Важко і малоефективно. Іноді на поміч приїжджає спеціальний трактор. 

– Але поки туда дойдеш, а там воно ще й, тут у мене прямо, а там з горки. То там слизько було. То там і всюди було слизько. То вже тако бачу, що людина ну не може ступить. То кажу: «Стійте, зараз посиплю!». Отута перед ногами, а тоді вже дальше і так якось старалися, – розповідає Людмила Іванівна. 

Біди Рівненського ШЕУ

Рівненське шляхово-експлуатаційне управління – це 320 працівників, 96 одиниць техніки і свій асфальтобетонний завод. Цьогоріч комунальному підприємству виповнюється 50 років. Хочуть святкувати з розмахом. Відремонтували деякі приміщення, хоча загалом інтер`єр підприємства розкішним не назвеш.Тут усе досить скромно і відкрито. На стінах приймальні грамоти. А на подвір`ї багато старої техніки.

Живуть комунальники виключно за бюджетні гроші. Виграють у тендерах. У 2016-му, зі слів начальника Віктора Климука, річне фінансування підприємтства склало 67 мільйонів гривень, з них 24  мільйони 605 тисяч гривень пішли на утримання вулиць міста. Як з року в рік фінансуються дві основні послуги ШЕУ: утримання доріг і ремонт доріг – у таблиці. 

У цьому ж році лише на прибирання і зливову каналізацію комунальникам виділять 64 мільйони гривень. Ця сума не захмарна – переконують комунальники. 

– Стан доріг, стан дворових територій і чистота в місті ще, скажем, не всіх задовольняє, то можна сказати, що тих коштів не є достатньо. Якщо ми хочемо європейські показники то потрібне, напевно, й європейське фінансування, – говорить Віктор Климук. 

Зі слів начальника Рівненського ШЕУ, аби підприємство працювало немов швейцарський годинник, їм треба близько шести мільйонів євро (168 млн.грн). Приблизно в таку суму обходиться утримання доріг Любліна.

Однак площа Любліна – 174 км2 , а Рівного 63 км2. І населення в Любліні більше на 100 тисяч осіб. Тому, ймовірно справа не лише в коштах. 

Попри великий штат і заповнене транспортом подвір`я, Рівненському ШЕУ все ще бракує техніки і робочої сили. У засніжений лютневий день на вулицях міста усього чотири грейдери. Головний механік ШЕУ нам розповідає чому. 

– В мене зараз знаходиться на балансі більше 40 одиниць техніки. Трактори, бульдозери, навантажувачі, оце грейдер. А механізаторів всього на всього 18 чоловік. Якщо 18 чоловік розділить по змінах, чотири трактори, по чотири чоловіки на кожного. Це вже 16 чоловік. Получається, що в місто може виїхати всього навсього чотири одиниці техніки. Потому що позмінно чотири чоловіки на один механізм, всьо. Чотири на чотири – шістнадцять.  І ось в мене людина відпрацювала на грейдері ніч, він сьогодні вдень заїхав дві години пойде поспить і завтра в ніч знов заступає, – розповідає головний механік ШЕУ Віталій Волчицький.

– То що кажуть, що дорожніки там не чистять, будь ласка, є, зараз грошей трошки нам дають. Хватає грошей тобто це. Але нема кому робить.

Віктор Климук каже, що штат ще не сформований на 100%. Але й набрати людей вони не можуть. Попри те, що «грошей трошки дають».

– Хотілося б набрати людей і з ними виконувати більше робіт. Звісно так, але на сьогодні, я не думаю, що нам дозволить фінансова ситуація укомплектувати повний штат, – говорить Віктор Климук. 

Попри свої внутрішні проблеми, які традиційно є проблемами Рівного, підприємство щороку виграє тендер на утримання усього міста.

Тендер «для галочки»

Сьомого лютого МіськШЕУ перемогло у тендері рівненського  Управління житлово-комунального господарства. З максимальної суми у 65 мільйонів гривень шляховики забрали майже все – 64 мільйони 230 тисяч гривень.

Ці гроші виділяють на утримання міста протягом 2017-го, включно із зимовим очищенням доріг від снігу і посипанням. Тендер управління проводило двічі. Перша провальна спроба була у січні.

– Цей тендер спочатку проводили на 50 мільйонів. Потім поставили 65. І рівняни, я впевнений, не відчують особливої різниці, що в два рази грошей було більше витрачено, – розповідає керівник ГІ «За чесний тендер» Святослав Клічук.

Перший, п`ятдисятимільйонний, тендер на утримання міста провалився, бо заявку подало тільки міськШЕУ. Активісти «За чесний тендер» виявили у ньому дискримінаційні умови і спробували оскаржити.

Наприкінці січня Управління провело закупівлю вдруге. Ціна зросла на 15 мільйонів. Додали майже 79 тисяч квадратних метрів площі, яку потрібно обслуговувати. 

Крім того, управління чомусь вирішило об’єднати різні послуги.

– Додали туди ще послугу таку окрему, крім прибирання вулиць, прочистку каналізації. Об`єднали, вбили конкуренцію в цій сфері. Чому вбили? Тому що минулий рік це було окремо і було п`ять фірм. І ШЕУ там дорого у них пропозиція, вони програли, – розповідає керівник ГІ «За чесний тендер» Святослав Клічук.

Працівники підприємства розповіли, що ця послуга для них – зайвий клопіт. Згідно з кошторисом, на чищення колодязів мереж зливової каналізації, відкритих каналів, з суми тендеру витратять більше 2-х мільйонів гривень. Проти шестисот тисяч, за які торік цю послугу надала приватна фірма.

У міськШЕУ немає техніки для цієї роботи і вони найматимуть субпідрядника. Кого саме на підприємстві нам не сказали. Прибирати вулиці допомагає ще й «КТП 1728».

Начальник Віктор Климук вважає, що саме ШЕУ мало перемогти у тендері. 

– Є підприємство, яке створено власником, то єсть міською радою з метою утримання вулиць міста. Тоїсть ми – власність кожного громадянина міста Рівне. Чому тендер мав би виграти хтось інший?

 Хтось інший перемогти і не міг. Враховуючи об`єми роботи і вимоги до переможця. Активісти «За чеснийтендер»  помітили, що часто «у піддавки» на тендерах з міськШЕУ грає облавтодор і Рівнешляхбуд. Ось тендери з 2015-го року, де ШЕУ перемогло, змагаючись з цими підприє видно як проходять тендери і хто перемагає. 

Так само ШЕУ часто подає пропозиції на тендери, де перемагають Облавтодор і Рівнешляхбуд. Кожен перемагає у «своєму» тендері. Про конкуренцію немає і мови. Так було і з тендером на 65 мільйонів. 

– МіськШЕУ грає спаринг партнером з облавтодором. Ці виграють по місту, ті виграють тендери по обслуговуванню доріг в області. На жаль, тендерів як таких не існує. Є гра в піддавки, – каже Святослав Клічук.

Дорога мітла 

 У 2016-му Рівненське ШЕУ утримувало дороги за 24 мільйони гривень. За рік же раптово послуги міських шляховиків здорожчали – більш як удвічі.

У пропозиції ШЕУ знаходимо кошторис, де розписно до копійки на що мають піти кошти. Основна частина грошей– майже 28 мільйонів – вартість ручного прибирання вулиць.

Двірниця Людмила Іванівна навіть не здогадується, що її робота – це 18 тисяч гривень щомісяця для міськШЕУ, сама отримує мінімалку і радіє – минулоріч її роботу оцінили – на день комунальника дали грамоту і премію. 200 гривень.

– Ми не знаєм. Ми цього не знаємо. Я ж ото кажу за добру роботу якусь премію виділяють. Якусь доплату іноді. То чи воно з тих грошей. Цього ми не знаємо, – говорить Людмила Іванівна.

Гуманітарна заступниця міського голови Рівного роботу комунальників не хвалить.

– Прибирати потрібно інакше, краще, без сумніву. Але, очевидно, одиниць техніки потрібно більше, якщо такий критичний стан. Про це має турбуватись і людина, яка очолює цей напрямок. Пропонувати, наполягати, знаходити аргументи для того щоб ці речі зявлялися в бюджеті розвитку і їх відстоювати, – каже заступниця міського голови Рівного Галина Кульчинська. 

Людина, яка очолює цей напрямок, не може коментувати. Має приємніші клопоти.

– Я у віпустці, у відпустці, – так коротко відповідає на наше прохання поговорити про тендер заступник мера Рівного з питань житлово-комунального господарства, земельних відносин  Олексій Хмилецький. 

Альтернатива 

Яким є вихід із ситуації?

– Можна було б спробувати зробити експеримент – розбити місто на квартали і дати якимось підприємцям хоча б частину, щоб вони спробували. Можна було би оцінити, порівняти. Так зроблено у Львові, так, якщо не помиляюсь, у Білій Церкві. Там теж не все ідеально, але, принаймні, щось пробують робити. У нас же нічого. У нас стара схема накатана, скільки грошей можем дать – даємо. Вони їх витрачають і ще й завжди мало, – говорить Святослав Клічук.

Із запитаннями про тендер, пропозиціями йдемо до керівництва Управління житлово-комунального господарства. Його начальник Ярослав Сахнюк каже, що тільки «за», аби в тендерах брало участь багато фірм. Втім у випадку із тендером на утримання міста альтернатив поки не бачить. Тож обіцяє подумати над іншою, як він каже, «схемою». 

– На наступний рік, або ми шось подумаємо на друге півріччя, подумаєм як створити іншу схему. Так як в інших містах. Ну це я вам не скажу що це буде, щоб наперед не говорити. Якщо воно так відбудеться як ми плануємо то ми його змінимо, – говорить Ярослав Сахнюк. 

З рештою питань по тендеру пан Сахнюк каже йти до свого заступника і голови тендерного комітету Володимира Лапюка. Говорить, що той знає більше. 

В УЖКГ не так просто зв`язатись з чиновником. Пана Лапюка ми застаємо випадково. Він не розуміє чому у журналістів стільки питань до тендеру. Нічого не обіцяє. Натомість обурюється і записує нашу розмову.

– Чому подорожчання? Тому що збільшилась зарплата. Відповідно збільшились, як ви знаєте, якщо знаєте, енергоносії. От зараз з 1-го березня, мабуть, знов подорожчає і газ. І відповідно матеріали можуть подорожчати, які використовує ШЕУ. По скільки в них є асфальтний завод, який працює на газу, все це враховано. Тому й подорожчання, – говорить Володимир Лапюк. 

Яке відношення має асфальтний завод до прибирання вулиць Володимир Лапюк не уточнює. Запитання про каналізацію у тендері і пропозиції наступного разу проводити тендер на утримання не цілого міста, а окремих кварталів, його взагалі дратують.

– До вашого відома доводжу, що згідно закону «Про публічні закупівлі» ніхто не має права вмішуватися і рекомендувати як що робити, – відповідає заступник начальника УЖКГ. 

Активісти ж наполягають, для покращення якості послуг потрібна конкуренція.

– На жаль у нас в цій сфері, найбільш витратній для міста, немає ніяких зрушень. На сьогоднішній день, якщо б оголосити тендер, таких фірм, які візьмуть участь немає. Тому що просто так вона не візьметься нізвідки. Треба створити умови, треба щоб мер сказав підприємцям, що ми зацікавлені, щоб ви прийшли в цю сферу, – каже Святослав Клічук. 

Двірники міськШЕУ мітлами та лопатами за рік мають відпрацювати ті мільйони, які виграло їхнє підприємство.

– Кожна людина хто хоче працює по силі. Як не будем мать сили то не підем, будем лежать, – каже Людмила Іванівна.

Бракує техніки, але більша її частина простоюює, бо бракує людей. Бюджет удвічі більший, але все одно бракує. Місту бракує безпеки взимку, а двірникам мінімалки за тяжку працю. А можливо, все таки бракує бажання щось змінити? І припинити мести старою, дорогою і не ефективною комунальною мітлою.

Розслідування проведено в межах проекту «Сприяння прозорості державних закупівель у Західній Україні» що реалізовується громадською організацією «Рівненський центр «Соціальне партнерство» за фінансової підтримки NED.

Квадракоптер для зйомок люб’язно надала редакція газети «Рівне вечірнє»