Розпиляні гроші

Рівне – не зелене місто. А дерева у ньому нічийні. Тендери на озеленення без конкуренції і без економії. Чергова комунальна дірка.

Як у місті ріжуть дерева і як піклується про місто Трест зеленого господарства та Управління житлово-комунального господарства – у розслідуванні «Четвертої влади».

«В мене 40 років стажу»: як у Рівному ріжуть дерева

Під гострими лезами бензопил гинуть дерева. Не завжди старі і аварійні. Два клени і ясен на Соборній так і не встигли розпустити бруньки цієї весни.

– Вони хворі не були, вони не були аварійними, вони не становили якоїсь загрози чи небезпеки для мешканців, які тут живуть і вони не біля будівель знаходяться, – розповідає мешканець будинку, біля якого зрізали дерева Олександр Мельничук. 

Зупиняти вирубку дерев біля свого будинку Олександр прийшов з патрульними і журналістами. Три дерева визнали аварійними і таки спиляли. Ще з десяток дерев залишились майже без крон.

Через декілька днів у дворі будинку продовжують обговорювати обрізку дерев. Бідкаються, що не зупинили процес. Для пенсіонерів-протестувальників це стало потрясінням, але з відчаєм констатують: «Уже що здєлано, то здєлано».

Кажуть, не чулися в небезпеці, але їх ніхто і не запитував. 

– Я говорив, що так не можна, що дерево від цього загине. Він казав, – що ти мені будеш розказувать як їх обрізать? Я кажу, що дайте якісь документи, що підтверджують, що ці дерева аварійні, що зрізані були аварійні. Він нічого мені не надав. Я тоді викликав поліцію.

Поліцейські дізналися, що документи на проведення цих робіт є десь в ЖКГ по факту не у цього виконроба. За це зауваження зробили, що не можна без документів проводити. Змусили ще поставити їх знак, що вони проводять роботи, обгородити стрічкою, – розповідає Сашко.

Так само без документів при собі і з викликом патрульної поліції у центрі Рівного проводили так звану «формувальну обрізку» дерев.

Галина Мартинюк живе у будинку, під яким рясніли пишні крони. Вона переконана, що комунальники обрізали здорові гілки, які захищали будинок від пилу і шуму. Розповідає чим завершилась її спроба дізнатися за яким принципом проводиться обрізка.

– Кажуть: «Все до чого можемо дотягнутися». Розумієте, в мене просто був такий шок, – розповідає Галина Мартинюк.

– Хлопці з поліції почали питати про документи. Вони: «А які документи? Нам не треба документи, ми роками це робимо!». Я кажу, у вас з собою мають бути – «В мене 40 років стажу» – у відповідь.

Роки стажу – це троє дивляться – один пиляє.

Запитуємо майстрині Галини Царук, яка керує процесом – де дозволи? Від камери вона втікає. Говоримо без об`єктиву. Документи, виявляється, у офісі Рівненського міського тресту зеленого господарства – підприємства, яке 70 років садить, пиляє і доглядає за зеленими насадженнями Рівного. Принаймні за її словами.

Галина Царук працює у Тресті 40 років. Пишається тим як працює підприємство. 

– Наше місто займає ведучі місця по озелененню України, дєточка. Ведущі місця – перше, друге. Ми получали державні премії за чистоту міста, – ніби дорікає і водночас хвалиться майстриня журналістці.  

Директорка Тресту зеленого господарства Ірина Савчук розповідає, що підприємство саме не вирішує які дерева обрізати, а які зрізувати.

– Для того, щоб знести дерево треба дозвіл житлово-комунального управління. Як він робиться? Подається заявка від будь-якого жителя чи групи жителів, чи багатоквартирного будинку чи підприємства. Подається заявка в УЖКГ.

Там є затверджена комісія, яка виїжджає на діагностування цього дерева – чи воно потрібне для знесення чи воно дійсно є фаутне (пошкоджене хворобами, шкідниками – авт.), сухостійне, або аварійне чи ні.

Для цього існує теж спеціальний механізм, спеціальна схема, – розповідає Ірина Савчук. – Всі документи є в УЖКГ і в майстрів. Без документів ми не ріжемо.

То хто з них говорить правду? Майстриня, яка киває, що документи в тресті, чи керівничка тресту, яка каже, що документи в майстрів і в УЖКГ?

В Управлінні ЖКГ відповіли: «Підставою для видалення дерев був аварійний стан, через сильний нахил дерева становили загрозу життю мешканців, що засвідчено актами обстеження».

А дерева обрізаються, стверджують в УЖКГ Рівного: «Відповідно до наказу Міністерства будівництва, архітектури та ЖКГ України №105 від 10.04.2006 року. «Про затвердження Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України» з метою видалення аварійних гілок.

Після обрізки дерева мають замазувати спеціальними речовинами. А Трест цього не робить. Ірина Савчук розповідає, що проблема у великому об`ємі робіт. Каже, працівники не встигають замазувати обрізані пагони. Не встигають чи навіть не намагаються?

У мережі багато інформації про те який топінг небезпечний. Мешканці різних міст обурюються тим, що дерева перетворюють на зубочистки і роблять комунальники це за їхні ж гроші. У Рівному теж не всіх влаштовує такий стан речей. 

– Дуже мало видів порід дерев, які можуть пережити такий вид обрізки. Обрізка має здійснюватися поступово. Відповідно до норм нашого законодавства, правил утримання зелених насаджень у місті, такий топінг він просто недопустимий, – розповідає юристка, співзасновниця громадської ініціативи «Сад історій» Оксана Майборода.

Оксана вболіває за зелені насадження в місті. Крім того, що вона мама піврічного Данилка – вона увійшла до об’єднання громадських організацій «Рада реформ Рівного», які об’єднались для того, щоб намагатися змінити місто із совкового на сучасне європейське.

– Будемо займатися саме пошуком відповідальних за виконання таких дій. Якісь дерева через рік, якісь через 5-10 загинуть. А це майно міста і на утримання, і навіть на обрізку, фактично ж місто кошти виділяє. Тобто це з бюджету, з коштів громадян, – каже Оксана Майборода.

За таку обрізку через яку дерево може загинути карає і законодавсво. У ч. 1 п. 4 Додатку 1 до Постанови КМУ № 559  «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів» зазначено:

«До категорії пошкоджених до ступеня припинення росту належать дерева з ... обшморгом крони більше половини її довжини».

Там же знаходимо суми штрафів. За знищення чи пошкодження дерева діаметром 26,1 - 30 см. – штраф тисяча гривень. Чим ширше дерево – тим більший штраф.

У тресті стверджують, що така практика в минулому. А дерева, які залишили без крон згдом мають знести. Уся деревина, зі слів директорки Ірини Савчук, йде на дрова, якими опалюють підприємство. Або ж на щепу. 

Нічийні дерева

Що обрізати і що аварійне вирішують в Управлінні житлово-комунального господарства.

Рішення приймає спеціальна комісія, яка чомусь вперто не помічає того, що обрізати потрібно. Улітку нова патрульна поліція взялася з’ясовувати хто відповідальний за те, що гілки затуляють дорожні знаки і світлофори. І чому деякі дороги стали схожими на клеванський «тунель кохання».

– В місті у липні минулого року зафіксована ДТП за участі карети швидкої допомоги на яку впала гілка. І тоді це ДТП було чудом без потерпілих, обійшлися переляком. Лише механічні ушкодження були нанесені автомобілю, –  розповідає речниця патрульної поліції Рівного Оксана Юрченко.

Рівненський центр екстреної медичної допомоги хотів повернути гроші за пошкоджений автомобіль.

А патрульні протягом літа склали чотири протоколи через порушення правил норм стандартів щодо утримання автомобільних доріг на директорку тресту. Кожен на понад тисячу гривень. І ось тут виявилось, що дерева у місті нікому не належать.

– В суді протоколи оскаржені. Причина – Трест зеленого господарства був визнаний не балансоутримувачем цих дерев. Суд не знайшов власника дерев в нашому місті – розповідає Оксана Юрченко. 

У ухвалі Рівненського міського суду від 9 листопада 2016-го року сказано:

«Судом встановлено, що власника, користувача чи балансоутримувача зелених насаджень, які ростуть вздовж вулиць міста Рівного органами виконавчої влади міста Рівного на даний час не визначено».

Подібні висновки зробили й на інших судових засіданнях, де директорка тресту оскаржувала протоколи патрульних. 

Ірина Савчук каже, що власником дерев є громада міста. 

– Щоб ви розуміли схему, що все, що в нашому місті, всі дерева, зелені зони і так дальше є балансоутримувач – громада міста. А не Трест зеленого господарства. Документи в Треста зеленого господарства є лише на 5 парків. Тобто 4 парки і 1 сквер, – каже директорка Тресту зеленого господарства.

– В 12-му році була інвентаризація і паспортизація цих об`єктів, виділені спеціально кошти на це і вони взяті на баланс Треста зеленого господарства. Все останнє є лише догляд.

У суді представники УЖКГ повідомили, що паспортизації зелених насаджень в місті Рівне не проведено через брак коштів.

«А тому хто є власником зелених насаджень сказати не можуть і на кому лежить обов'язок контролю за зеленими насадженнями, які закривають оглядовість дорожніх знаків, вказати не можуть. Підтвердили, що лише з дозволу УЖКГ КП «Рівненський трест зеленого господарства» може виконати роботи по обрізці гілок».

Отже, відповідати за необрізані гілки, які затуляють огляд, знаки і світлофори, і платити штрафи трест не може, бо не є балансоутримувачем дерев у місті.

Тим не менше, обрізати в інших місцях, де дерева теж по-суті нічийні може, бо так вирішило керівництво управління житлово-комунального господарства.

Однак у відповіді комунальників на запит «Четвертої влади» йдеться про інше. Минулого року Трест провів формувальну обрізку більше як семи тисяч дерев і витратив на це 420 тисяч гривень.

І незважаючи на те, що доводили юристи управління житлово-комунального господарства у суді, виявляється таки витрачав гроші в тому числі на цитуємо:

«ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЛЕЖНОЇ ВИДИМОСТІ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ РЕГУЛЮВАННЯ ДОРОЖНЬОГО РУХУ НА ВУЛИЦЯХ МІСТА». 

То кому ж все таки належать дерева в місті і хто відповідальний за шкоду, яку вони можуть причинити?

З цим питанням ми звернулися до досвідченого адвоката. Відповідь на нього читайте найближчими днями на порталі.

«Економити? Не чули!»

У 2016-му Трест висадив 550 дерев, зрізавши 607. Допомогти з висадкою хотіли б рівненські еко-активісти. Та їм до цієї справи без погодження влади зась. А на погодження у комунальників немає часу.

– Ми знаємо, що відповідно до нашого законодавства, немає можливості просто так дерева садити, не погодивши це. Ініціатива «Сад історій» покликана вирішити одне із проблем, яка у нас є, це створити такий механізм погодження громадських проектів озеленення та благоустрою.

Тобто, якщо є рівнянин, який захоче, щоб з його двору, в його дворі там чи на його вулиці були висаджені такі гарні дерева, як сакура, які будуть дарувати радість і йому і оточенню, він, щоб мав можливість звернутися за цим механізмом, – розповідає Оксана Майборода. 

Погодити ініціативу з владою намагаються уже два роки. За цей час чиновники, попри вручені запрошення, прийшли лише на одну зустріч з активістами. Тепер спілкування відбувається за допомогою запитів.

Активісти «Екоклубу» кажуть у деяких мікрорайонах міста узагалі немає ні парків, ні скверів. 

– Коли нам кажуть: «Ну що вам те дерево? Одним більше-одним менше». Коли ми дивимося на загальну картину, коли в половину менше дерев, аніж має бути в місті зелених насаджень, це звичайно дуже сумно, – каже прес-секретарка ГО «Екоклуб» Інна Мулявка.

– Всі зелені зони повинні бути з`єднані між собою безперервним ланцюжком. Тобто парки перетікати в сквери, алейки. Це має бути загальна лінія. Що також, на жаль, не дотримується в Рівному. І також можна говорити про небажання і неможливість чинної міської влади, разом із Трестом дотримуватися цих норм, прописаних законодавством вцілому, – розповідає Інна Мулявка. 

У Тресті зеленого господарства проблему бачать. Але вирішення питання, кажуть, – питання не до них. 

– В нас старі парки, сквери, які були ще створені в 90-х, або в двохтисячні роки. Вони повністю засаджені. Якщо взяти, що в нас 250 приблизно там тисяч жителів, то уявіть собі кожний хоче посадити дерево. Куди? Де? – дивується деректорка Тресту Ірина Савчук. 

З її слів, у Рівному ростуть новобудови, цілі райони, а питання чому у них немає зелених зон – до управління містобудування та архітектури.

– За останні роки я не пам`ятаю, щоб був створений хоч один сквер, парк, або взагалі зелена зона. В нас все йде під забудову, – каже пані Савчук. 

Під забудову віддали навіть території, де колись був розсадник Тресту. Тепер тут ростуть не туї, дуби, ялинки та білі тополі, а дорогі приватні будинки (матеріал про те як і кому видідили цю землю читайте на  порталі «Четверта влада» – ред.). 

На території, яку поки залишили підприємству – теплиці з розбитим склом. Стара техніка і багато бездомних псів.

Працівники підприємства розповідають, що раніше буди великі затримки із заробітною платою. Її чекали місяцями. Тепер мають навіть аванс. Заробляти намагаються на продажі дерев, кущів і квітів. Втім єдине, що тримає Трест на плаву – щорічні тендери управління житлово-комунального господарства.

Щедрі на міські гроші комунальники не спішать економити. Торік вони уклали угоду з Трестом на 13 мільйонів. Цьогоріч уже на 22 мільйони гривень. І знову з Трестом. Щоб позбутися конкуренції від приватників, тендер довелося провести двічі.

У Prozorro бачимо два оголошення про закупівлю послуг з прибирання та утримання у належному стані зелених зон та зон відпочинку, озеленення та утримання зелених зон, зон відпочинку в м. Рівне. Спочатку УЖКГ спробувало провести тендер у грудні 2016-го.

Пропозиції подали два комунальні підприємства: рівненський Трест зеленого господарства, львівський «Зелений дім» і ТОВ «Грінсад». Але дві пропозиції відхилили одразу, залишивши Трест. 

– Коли проводилась закупівля на озеленення, прийшла приватна фірма, яка теж хотіла спробувати надавати цю послугу, її відкинули, мотивувавши тим, що в неї немає відповідного досвіду. Що вона має договори, коли обслуговує там певну частину міста, надає певні послуги конкретні.

А наше управління ЖКГ написало, що треба, щоб ціле місто було. А ціле місто в нас має тільки Трест зеленого господарства, – розповідає  керівник громадської ініціативи «За чесний тендер» Святослав Клічук.

Надавати ті ж послуги, що і Трест – косити газони, різати і обрізати дерева, садити квіти, кущі, а взимку ще й ставити міську ялинку у Рівному хотіла приватна фірма.

Вони пропонували робити те саме за 19 мільйонів. Зекономити три мільйони управління відмовилось. Приватників навіть не допустили до аукціону. І вони знають чому.

– У нас була найдешевша ціна, нас тому і не допустили до аукціону. Це популярна практика, що приватні компанії комерційні, які не мають жодних зв’язків там особистих, корупційних і так далі по регіонах України, їх відхиляють.

Там кожен знаходить якісь причини в документації. Завжди можна їх знайти, було б бажання, – розповідає директор ТОВ «Грінсад» Олексій Цілик. 

Олексій Цілик каже, що мав зустріч з керівництвом УЖКГ. 

– Зустрічались ми з керівником. Ну як би він давав зрозуміти нам, що там… Вони були дуже здивовані інтересом до цього тендера збоку комерційних організацій в цьому разі.

Само собою є там якісь деталі, зв'язки якби, хтось на цьому заробляє. В мене там немає жодних фактів, але це якби очевидні речі. Не тільки по рівненському тендеру, така картина в багатьох містах, – каже пан Цілик. 

Трест виграє тендер, але як їх витрачатиме дізнатися не просто. Рівненські активісти засипали запитами комунальників, щоб дізнатися куди ідуть гроші і чи вистачає фінансування. Але чітких відповідей не отримали жодного разу. Тепер готують скаргу Уповноваженому з прав людини.

– Якби ми бачили заходи чітко розписані, куди ці кошти були виділені, їхню ефективність, тоді вже можна було говорити багато це чи мало. Можливо, потрібно додати фінансування, можливо треба спланувати куди ці кошти витратити.

Але оскільки це лише сума на папері, ми взагалі не можемо нічого дізнатися. І навпаки своєю закритістю вони породжують ще більше запитань, – каже прес-секретарка «Екоклубу» Інна Мулявка. 

Активісти вважають, що управління ЖКГ зацікавлене, щоб тендер вигравало одне підприємство. А отже, навряд комунальники прискіпливо перевіряють роботу тресту. Контролювати на що йдуть бюджетні гроші і як виконуються роботи хочуть самі. Створивши наглядову раду.

– В нашій ситуації важко довіряти, що якась структура проконтролює використання цих коштів, ніж, якщо це зроблять громадяни.

Якщо в цю раду увійдуть такі спеціалісти від громадськості, яким довіряють, які будуть контролювати цей орган, відповідно ми вбачаємо, що це суттєво може покращити діяльність цих підприємств, збільшити, як мінімум, їх ефективність, – говорить Оксана Майборода. 

Комунальний пінг-понг 

У пошуках відповідальних за вбиті і нічиї дерева, не зекономлені мільйони, і трест, який виграє тендери і водночас ледь виживає, звертаємось до управління житлово-комунального господарства.

На засіданні бюджетної комісії, де мав би бути начальник управління ЖКГ Ярослав Сахнюк, зустрічаємо не керівника, а заступника начальника Володимира Лапюка. Він показує на годинник. 

– Я не знаю, ви приїжджайте в понеділок, якшо то поговоримо, – кидає коротку фразу пан Лапюк і зникає.

У понеділок пан Лапюк був знову зайнятий, сказав іти у Трест. А в Тресту одна відповідь.

– Ми є лише виконавці. Замовники є управління ЖКГ, –  майже типова відповідь на більшість запитань директорки Тресту зеленого господарства Ірини Савчук.

Комунальний пінг-понг відповідальністю просимо розсудити міського голову Володимира Хомка. Не дослухавши запитання він каже...

– Якщо є якась інформація про зловживання, отут за поворотом є УБЕЗ зразу несіть туда. Якщо, або в прокуратуру, або в СБУ. Все, я не, я такими дрібницями не займаюсь.

У мене є Хмєлєцкий (заступник міського голови з питань ЖКГ, який теж уникає спілкування – ред.) з величезною головою, він за це відповідає і ставить свої підписи. Керую глобально у місті. Будьте здорові, до побачення.

Після цих слів мер хутко сідає в автомобіль. До речі, не вперше чуємо таку відповідь. Зловживаннями, які ми знайшли під час одного з наших розслідувань, зараз займається прокуратура – як і радив мер. 

Рівне продовжує жити з міфом, що воно «зелене місто». Та як виявилось, за державними стандартами навіть до нижньої межі норми не дотягує.

– У Рівному повинно бути, не менше 250 га зелених насаджень загального користування і 150 у житлових забудовах. Тобто разом це виходить 400.

І коли ми проаналізували той стан, який сьогодні в Рівному із зеленими насадженнями, ми побачили, що загальна їх площа – близько 150-ти, – ділиться результатами дослідження прес-секретарка рівненського «Екоклубу» Інна Мулявка.

Уже за місяць весна візьме своє і соцмережі зарясніють фотографіями гарних і не дуже міських клумб.

Водії чутимуться як у лісі, визираючи з-за гілля на зустрічний транспорт і світлофори, а про обрубки, які залишились від дерев, усі швидко забудуть. Як і про витрачені на комунальний пережиток – Трест – мільйони. Бо такі витрати міста – це лише квіточки.

---

Розслідування проведено в межах проекту «Сприяння прозорості державних закупівель у Західній Україні» що реалізовується громадською організацією «Рівненський центр «Соціальне партнерство» за фінансової підтримки NED