Кого обрали від громадськості в поліцейську комісію Рівненщини і що це значить

Рівненська журналістка Вікторія Мамотюк та адвокат Володимир Шаховський представлятимть громадскість в поліцейській комісії Рівненщини
Джерело
Колаж на основі фото з особистих фейсбук-сторінок Вікторії Мамотюк та Володимира Шаховського

14-го червня Рівненська обласна рада обрала нових представників від громадськості до поліцейської комісії Головного управління Національної поліції в Рівненській області. На що впливатимуть ці представники – читайте у матеріалі.

Рівненську журналістку сайту «Все» Вікторію Мамотюк та адвоката, представника «Правого сектору» Володимира Шаховського.

За обох кандидатів віддали свої голоси по 45 депутатів обласної ради.

Претендували на ці посади п'ятеро рівнян:

  • Дупак Валентин Германович
  • Мамотюк Вікторія Вікторівна
  • Повшук Віталій Іванович
  • Сойко Василь Григорович
  • Шаховський Володимир Олегович

Згідно із статтею 51 Закону України «Про національну поліцію» поліцейські комісії утворюються для забезпечення прозорого конкурсного добору на підставі оцінювання професійного рівня та особистих якостей кожного поліцейського, відповідності їх посаді.

До складу поліцейської комісії територіальних органів поліції входять п’ять осіб:

  1. один представник, визначений Міністром внутрішніх справ України, не з числа поліцейських;
  2. один представник, визначений керівником поліції;
  3. один представник, визначений керівником відповідного територіального органу (закладу, установи) поліції;
  4. два представники громадськості, обрані відповідною обласною радою, з числа осіб, які мають бездоганну репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет.

Нагадуємо як обирали в поліцейську комісію представників від громадськості у 2015-му році. Суспільний авторитет вибраних тоді осіб був наскільки «значним», що громадськість навіть не знала, як вони виглядають, а журналістам місцевих ЗМІ було складно знайти хоча б якісь їхні фото.

Поліцейські комісії і роль громадськості у них

Докладніше зрозуміти роль поліцейських комісій можна почитавши колонку експерта Реанімаційного пакету реформ Євгена Крапівіна.

Експерт Реанімаційного пакету реформ Євген Крапівін називає поліцейські комісії непомітними для суспільства. Фото з особистої фейсбук-сторінки

Подаємо уривок цієї колонки:

Громадянське суспільство останнім часом активніше впливає на процеси в державі, саме воно часто слугує драйвером окремих реформ. Поліція – не виняток.

Ідеться не про аналітичні центри чи експертну спільноту Києві, а про будь-якого члена територіальної громади, який сьогодні отримав можливість впливати на поліцію у своєму регіоні.

Річ у тому, що поліцейська реформа привнесла нові форми громадського контролю за діяльністю поліції.

Серед них – різного роду комісії: атестаційні (створювались у 2015-2016 роках); дисциплінарні (закон про Дисциплінарний статут Національної поліції набрав чинності 7-го жовтня 2018 року, в цих комісіях може брати участь громадськість) і поліцейські комісії, які опікуються кадровими питаннями.

Останні можуть бути прикладом успіхів реформи поліції, адже, хоч вони майже невідомі, проте працюють активно, і територіальні громади справді мають можливість впливати на кадрову політику поліції на місцях.

До їх компетенції належить набір на службу осіб молодшого складу та просування по службі поліцейських (за рішенням керівництва).

До комісії входять п’ять членів, із яких: двох призначає обласна рада з представників громадськості; одного – міністр внутрішніх справ (нерідко це журналіст або громадський діяч); двох – поліцейські.

Це означає, що є «громадські» комісії, тобто комісії, в яких здебільшого бере участь громадськість. Наприклад, поліцейська комісія при ГУНП у Львівській області, в якій голова комісії – журналіст.

Сьогодні, фактично, працюють 84 поліцейські комісії. По три комісії на регіон – головного управління Нацполіції, патрульної поліції та поліції охорони.

Загалом, якщо говорити про участь громадськості в комісіях, можна стверджувати що 40% членів комісій представляють громадськість, тобто 169 із 420 осіб.

Частина тих, хто мав би представляти громадськість, є політиками або чиновниками. Хтось просто не відповідає такому критерієві закону як наявність бездоганної репутації, високих професійних якостей, суспільного авторитету.

Тобто це – люди, котрі не представляють реальних громадських організацій. Однак говорити про підконтрольність комісій самій поліції було б перебільшенням.

Поліцейські комісії створені, вони працюють, але абсолютно непомітні для суспільства.

Причина полягає в тому, що вони не мають справ із кандидатами, причетними до корупційних скандалів, чого не можна сказати про суддівські конкурси, до яких інтерес суспільства високий.

Закон про Нацполіцію передбачає, що функції поліцейських комісій – відбір (конкурс) на службу до поліції, а також просування (підвищення) по службі.

Але проблема в тому, що конкурс обов’язково проводиться лише щодо осіб, які вперше беруться на службу з призначенням на посади молодшого складу (слідчі, дільничні, патрульні – конкурси на посади яких ми вже бачили).

А конкурс під час підвищення проводити необов’язково (тільки за бажанням керівника), чим часто й користуються структури поліції.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)