Маніпуляції із судовим реєстром: чому рішення зникають з доступу і хто за це відповідальний

Із відкритого доступу в Єдиному державному реєстрі судових рішень зникла частина документів. Вони закриті для перегляду чи відсутні взагалі. Адвокат, із яким ми спілкувалися, каже, що, за спостереженням його колег, з реєстру зникають рішення щодо Майдану, переслідування активістів, обрання їм запобіжних заходів та справи, внаслідок яких у людей забирали водійське посвідчення.

Коли ми написали про зниклі з реєстру документи судів Рівненщини, три суди відреагували на нашу публікацію. За їхньою версією, самі судді видалити документи із системи не можуть.

Що відбулося

Єдиний державний реєстр судових рішень – це онлайн-ресурс судової влади. За законом, завантажені в нього документи мають бути доступні будь-кому, окрім особливих випадків, коли треба приховати інформацію в інтересах слідства. Вилучати з реєстру документи не можна. Виправляти помилки теж – лише завантажувати виправлену версію, лишаючи при цьому і помилкову.

Працює із реєстром Державне підприємство «Інформаційні судові системи». Його адміністратори повністю відповідають за те, що відбувається із документами в реєстрі. Судді відповідальні лише за зміст документу та за його завантаження у систему.

Журналісти видання «Слідство.Інфо» за допомогою аналітичної системи YouControl виявили, що з відкритого доступу у реєстрі зникли документи. За 2018 рік майже 230 тисяч.

«Четверта влада» проаналізувала інформацію від YouControl щодо судів Рівненської області і написала про зникнення з відкритого доступу понад 20 тисяч документів судів Рівненщини.

На публікацію відгукнулися Рівненський окружний адміністративний, Рівненський апеляційний і Північно-західний апеляційний господарський суди. Представники судів вирішили, що у публікації йдеться про повне вилучення документів із реєстру. Насправді ж – про вилучення з відкритого доступу.

Рівненський окружний адмінсуд

Прессекретарка Рівненського окружного адмінсуду Аліна Хіночик назвала інформацію про зниклі з відкритого доступу документи «голослівними звинуваченнями», бо «Четверта влада» не знає, які саме документи зникли – знає лише кількість.

Аліна Хіночик каже, що в суді не можуть відстежити, що відбувається з документами в системі реєстру.

– А переглянути кожне рішення за всі роки неможливо, – розповідає Аліна Хіночик.

За її словами, після публікації «Четвертої влади» окружний суд звернувся до ДП «Інформаційні судові системи» за офіційним роз’ясненням. Про нього буде далі.

Рівненський апеляційний суд (колишній Апеляційний суд Рівненської області)

За інформацією YouControl, у реєстрі відсутні 182 документи суду за 2015-2019 роки. Втім представники суду кажуть, що їхня «аналітика із цією не співпадає».

– Якщо ми вводимо «Рівненський апеляційний суд» у реєстрі, за 2018 рік з 1 січня по 31 грудня показує 2290 рішень: скільки ми направили, стільки в реєстрі є, – каже заступниця керівника апарату Ірина Бойчук.

Голова суду Олег Полюхович пояснює, що суддя завантажує документ в систему реєстру, підписує його своїм цифровим підписом, перевіряє. Про успішне завантаження свідчить зелений маркер.

– Нам немає як чіплятися до «Інформаційних судових систем», бо ми перевірили: скільки дали – стільки вони оприлюднили, – каже Олег Полюхович.

За його словами, помилки в рішеннях чи недопрацювання суддів відстежує Вища кваліфікаційна комісія суддів і на кожного суддю є досьє.

– Ми не допускаємо навіть у думках про якесь втручання чи вилучення: немає технічних можливостей і за це настає кримінальна відповідальність, – каже Олег Полюхович.

Північно-західний апеляційний господарський суд (колишній Рівненський апеляційний господарський)

Північно-західний апеляційний господарський суд відреагував на публікацію «Четвертої влади», написавши листа до «Інформаційних судових систем» та опублікувавши відповідь на нього від 16 березня 2020 року і свою позицію.

Теж пишуть не про вилучення з відкритого доступу, а про «зникнення із реєстру 1704 документів Рівненського апеляційного господарського суду та 13 документів Північно-західного апеляційного господарського суду».

Що кажуть експерти

Журналістка звернулася до аналітиків YouControl із питанням, яке турбувало суддів: звідки вони взяли кількість вилучених документів. Експерти пояснили: працювали із архівними даними.

– Підраховуючи кількість, ми вважали вилученими з відкритого доступу документи з позначкою «0 – не активний (вилучене судове рішення)», – пояснюють у YouControl. 

Експерти розповідають, що нулем позначають документи, приховані від загального доступу нібито за вимогою законодавства. Частина з них мають помітку про закритість, згідно з певною статтею, а частини взагалі немає в реєстрі.

Як наразі відсутня ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду № 82565903 від 24.06.2019 про «визнання незаконним акта, що порушує право власності». Вона помічена нулем, але не має посилання на статтю. Цю інформацію надали аналітики YouControl.

Вони кажуть, що у квітні 2020 року перевірили ще раз інформацію щодо Північно-західного суду: 13 документів були позначені як вилучені.

Технічні помилки теж не виключені, вважають експерти. Наприклад, серед справ Північно-Західного апеляційного господарського суду за 2019 рік є з номером 906/904/16 про банкрутство. В YouControl кажуть, що 2 рішення за 24 червня 2019 року були видалені з реєстру, натомість є два інші. У всіх різні номери.

На думку експертів, таке могло статись, наприклад, через помилкове завантаження чернетки абощо. Бо їх видалили наступного після завантаження дня.

Експерт аналітично-адвокаційного центру «Центр демократії та верховенства права», юридичний радник кампанії «ЧЕСНО. Фільтруй суд!» Іван П’ятак допоміг розібратися, як працює судовий реєстр.

За словами Івана П'ятака, адміністратори реєстру керуються спеціальним «Порядком». Його розділ IV забороняє видаляти чи змінювати документи з реєстру, хіба для виправлення помилки. Але помилки виправляють не в тому рішенні, де вона сталася, а завантажують в систему ще одне – правильне; неправильне теж мусить зберігатися.

Відмовили, бо... нічого не знають

«Четверта влада» звернулася із запитом до Державного підприємства «Інформаційні судові системи» й до голови Державної судової адміністрації Зеновія Холоднюка. Спитали, чи було вилучення документів з відкритого доступу, про яке повідомляли журналісти «Слідство.Інфо» та «Четвертої влади».

«Інформаційні судові системи» відповіли, що у них немає такої інформації і що надавати її не вповноважені. Хто вповноважений – не написали.

Судова адміністрація повідомила майже те саме: вони не документують таку інформацію, тож надати її не можуть. Розпочати перевірку теж не можуть, бо у запиті немає вказаних видів, назв і реквізитів нібито вилучених документів, як і доказів їхнього вилучення.

Судам пояснили інакше

Пресслужба Рівненського окружного адмінсуду 25 березня 2020 року пише: «Інформаційні судові системи» їм відповіли, що усі документи в реєстрі є. Навіть ті 258 примірників, доступ до яких у 2015-2019 роках був обмежений «у зв'язку із виправленням технічних помилок, які відбулися при обробці текстів автоматизованим лінгвістичним модулем знеособлення».

Також адміністратори реєстру кажуть, що не мають технічної змоги «безповоротно виключати» електронні документи. Але якщо треба, адміністратор може «не допустити оприлюднення та припинити доступ користувачам з правами повного доступу».

Північно-західному апеляційному госпсуду відповіли: до «13 електронних примірників документів Північно-західного апеляційного господарського суду та 22 електронних примірника документів Рівненського апеляційного господарського суду доступ… в період 2015–2019 років був обмежений» з тієї ж причини: виправлення технічних помилок. Потім вони нібито були повторно завантажені.

Іван П’ятак каже, що це типові бюрократичні відповіді. За його словами, адміністратори мають технічну можливість видаляти рішення з реєстру. Роблять це на прохання слідчих чи прокурорів на час досудових розслідувань.

А що в поліції

Юридичний радник кампанії «ЧЕСНО. Фільтруй суд!» Іван П’ятак пояснює: працівники поліції можуть відкрити кримінальне провадження за повідомленням у ЗМІ.

Журналістка звернулася до Національної поліції Києва із запитаннями: чи відомо там про факти, виявлені «Слідство.Інфо»; чи відкривали за останні 5 років провадження за статтями 361-363(1) Кримінального кодексу і чи є провадження за цими статтями відносно працівників ДП «Інформаційні судові системи». 

Ці статті описують злочини у сфері використання комп’ютерів, автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку і визначають покарання за них. Безпосередньо роботи Єдиного державного реєстру судових рішень стосується стаття 362.

• Стаття 362. Несанкціоновані дії з інформацією, яка обробляється в... комп'ютерах, автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або зберігається на носіях.., вчинені особою, яка має право доступу до неї. Покарання: від штрафу й виправних робіт до позбавлення волі до 6 років.

Перше питання залишилося без відповіді. На інші відповіли, що за період з 2015 року по лютий 2020 року за «комп’ютерними» статтями було розпочато 1080 проваджень. Але жодного щодо «Інформаційних судових систем».

Чому так відбувається

Іван П’ятак пояснює, що в українському законодавстві не визначена відповідальність за порушення у веденні Єдиного реєстру судових рішень. Згадані статті Кримінального кодексу написані розмито, а в правоохоронних органах немає спеціалістів для кваліфікованого розслідування таких злочинів.

– На мою думку, це кругова порука, коли люди зловживають доступом до реєстру. Це треба розслідувати, – вважає експерт.

Якщо наша діяльність вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу» за цим посиланням. Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері. Вдячні за ваші коментарі та поширення матеріалу.