Матеріалів про війну меншає, а жінки стають експертками у традиційно «чоловічих» темах: рівненські медіа демонструють найвищий Індекс гендерної чутливості

За ініціативи Волинського прес-клубу із 12 по 18 червня відбувся черговий етап гендерного моніторингу друкованих та інтернет-видань. 

Традиційно аналізували 5 інтернет-видань: «Чарівне.Info»; «ОГО»; Радіо «Трек»; «Рівне Медіа»; «0362.ua – сайт міста Рівного».

Та 5 друкованих ЗМІ: «Вісті Рівненщини»; «Вільне слово»; «Рівне Вечірнє»; «Рівне Експрес»; «Сім днів».

У публікаціях потрібно було відстежити, у яких темах жінки і чоловіки є героїнями / героями (про кого пишуть) й експертками / експертами (хто дає коментарі, висловлює думку з приводу теми публікації), чи використовують журналіст/к/и фемінітиви, чи вживають стереотипні образи жінок і чоловіків, і чи присутній в медіа сексизм, а також чи присвячують питанням гендерної рівності окремі матеріали.

Загалом за вказаний період було проаналізовано 150 публікацій (новини, репортажі, інтерв’ю) у друкованих ЗМІ та 820 текстів у онлайн-виданнях. 

37 публікацій у друкованих ЗМІ та 165 – у онлайнових медіа стосувалися війни.

Порівняно із попередніми хвилями моніторингу, проведеними у квітні та лютому, медіа менше пишуть про війну та її вплив, частіше об’єднують матеріали, які стосуються поховання загиблих військових, вшанування їхньої пам’яті, згадування родичів померлих.

Зменшилася й кількість пояснювальних матеріалів щодо убезпечення себе від наслідків військової агресії, дії для внутрішньо переміщених осіб.

Натомість зросла кількість повідомлень освітнього характеру, коли висвітлювали волонтерські табори, організацію дозвілля та відпочинку дітей внутрішньо переміщених громадян в Україні та за кордоном. 

Зменшилася за моніторинговий період й кількість звернень медіа до експертів та експерток. Часто новини знеособлені, написані на основі офіційних повідомлень органів центральної та виконавчої влади. 

Серед онлайн-видань про війну найбільше писали журналісти та журналістки видання «Рівне Медіа». Із 315 новин на сайті 60 стосувалося війни. Це були розширені некрологи загиблим військовим зі спогадами про них та матеріали про найрезонансніші події війни.

Найменше матеріалів про війну читаємо на сайті «ОГО». Йдеться лише про 5 текстів із 53 опублікованих на сайті. Хоча загалом на ресурсі новин порівняно небагато за цей період. 

Водночас із гендерних позицій сайт демонструє високий рівень чутливості, адже у новинах фіксуємо 100% фемінітивів, у 56% випадків жінки є експертками та у 36% – героїнями.

Серед друкованих ЗМІ найчастіше про війну писали в газеті «Сім днів». Із 24 текстів 11 стосуються війни. Найбільше пишуть про втрати, загиблих військовослужбовців, а також про волонтерські ініціативи для підтримки ЗСУ.

Загалом у друкованих виданнях про війну часто писали з позиції волонтерства. Так, у вже згадуваній газеті «Сім днів» опубліковано матеріал «Волонтерка з Рівненщини освітлює темряву війни». Йдеться про Анну Мартинюк – волонтерку із Острожчини, яка з початку повномасштабного вторгнення організовує різноманітні акції для підтримки ЗСУ. 

Текст цікавий не лише через актуальність тематики, але й з огляду на те, що він яскраво демонструє позицію героїні. Він важливий, враховуючи і те, що з початком повномасштабного вторгнення, текстів із жіночим обличчям у ЗМІ суттєво поменшало. 

Упродовж трьох хвиль моніторингу фіксувалося зменшення кількості стереотипів та упереджень.

Однак, вони є.

Найбільше стереотипів та упереджень поширює видання «Радіо «Трек». Щодня упродовж моніторингового періоду фіксувалися повідомлення, підготовані на основі недостовірних джерел або народних забобонів.

Зокрема, йдеться про матеріали, в яких містяться гороскопи, рекомендації щодо зовнішнього вигляду жінок, псевдодослідження про популярні, «щасливі» та «успішні» жіночі імена, рекомендації, чому не можна лишати немитий посуд на ніч, що призводить до сварок у подружжя та подібні.

Серед цього масиву текстів можна виділити такі:

• «На них чекають дива: Червень поверне життя трьох знаків Зодіаку на 180 градусів»,

• «Чому не можна залишати на ніч каструлю немитою: народні прикмети»,

• «Сварки в сім'ї виникають через брак сексу. То скільки його має бути у подружньому житті?»,

• «Чоловіки закохуються з першого погляду: імена, які мають особливі жінки»,

• «Таких лише три: астрологи назвали знаки Зодіаку, яких обожнює Всесвіт»,

• «5 справ, які не можна робити в повний Місяць: народні прикмети»,

• «Чому жінкам не можна бути на хрещенні своїх дітей? Вся правда про забобон».

У останньому матеріалі спершу прочитується ідея забобон спростувати, однак вона виявляється хибною.

Були також публікації, в яких надмірно акцентувалося на зовнішності жінки. Це, зокрема, матеріал «Виглядає на 10 років молодшою: Олена Зеленська змінила зачіску». Цінність такої інформації видається сумнівною, а загалом – це об’єктивація жінки.

Окремо варто виділити публікацію на «Радіо «Трек» «Скажена німкеня, яка ненавидить красивих українок – жінку вигнали з потяга з речами через національність».

Йшлося про ситуацію, яка трапилася у Німеччині. Українка Анастасія Гудима з дитиною у міжміській електричці потрапила у незрозумілу ситуацію –  речі провідниця винесла з потяга, а жінку із дитиною висадила у німецькому селі перед зачиненим вокзалом.

У матеріалі стверджується, що провідниця вчинила так через особисту неприязнь до красивих жінок. 

Ми не проводили фактчекінгу та не з’ясовували усіх обставин цього інциденту, а звернемо увагу, що непідтверджена інформація і припущення, а також оцінювальна лексика («скажена німкеня») є грубим порушенням  стандартів журналістики. 

Загалом традиційно жіночими є матеріали з питань культури та освіти, соціального захисту.

Рідше жінки як експертки фігурують у текстах про місцеву політику, бізнес. Хоча вже публікуються історії, як жінки отримують державну підтримку для запуску чи перезапуску власної справи. Але трапляється, що у таких новинах слово дають не підприємицям, а лише представникам місцевої влади. 

Щодо використання фемінітивів у текстах, то у друкованих виданнях «Вісті Рівненини», «Рівне Вечірнє» та «Рівне Експрес» вони присутні у 100% . Також у газеті «Вісті Рівненщини» жінки залучені як експертки у 40% випадків.

Дещо менше, а саме у 31% випадків, жінки як експертки фігурують у газетах «Вільне слово» та «Рівне Експрес».

Таким чином доволі значний відсоток гендерної чутливості продемонстрували такі друковані ЗМІ: «Вісті Рівненщини», «Рівне Вечірнє», «Рівне Екпрес». 

У онлайнових медіа жінки як експертки у фігурують 56% випадків на сайті «ОГО», що є найвищим показником у червневому моніторингу. На сайті «ЧаРівне» жінки є експертками у 43% випадків.

На цьому сайті жінки є експертками у традиційно «чоловічій» тематиці місцевої влади, спорту, медицини. У 38% жінки як експертки присутні на сайті «Радіо «Трек». 

А найчастіше героїнями (а це 43%) жінки були у матеріалах «Рівне Медіа», найменше героїнь (36%) – у публікаціях на сайті «ОГО».

Три онлайнових видання, а саме «ОГО», «Рівне Медіа» та «ЧаРівне» у 100% публікацій, де згадано жінок, використовують фемінітиви.

У проаналізованому масиві текстів найвищий індекс гендерної чутливості продемонструвало друковане видання «Рівне Вечірнє», що становить 56%, на другій позиції газета «Вісті Рівненщини» – 55%, по 52% гендерної чутливості продемонстрували газети «Рівне Експрес» та «Сім днів».

Серед онлайнових медіа за індексом гендерної чутливості лідирує сайт «ОГО» (64%). Це – одне з найбільш гендерночутивих видань в Україні у червні. На другій позиції – «ЧаРівне» (61%), третю між собою розділили сайти «Рівне Медіа» та «Радіо «Трек» із результатом у 57%.

Однак, зважаючи на стереотипний і сексистський контент видання «Радіо «Трек», ця позиція дуже умовна.

Нагадаємо, що баланс експерток і експертів у матеріалах впливає на сприйняття суспільством ролі кожного та кожної з нас. 

Індекс гендерної чутливості рівненських медіа у червні склав 55% і є найвищим в Україні. Ознайомитися із загальними даними моніторингу  друкованих та онлайн-видань 24 областей (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу.

Експертка з моніторингу – Вікторія Назарук

Матеріал проілюстровано інфографікою Волинського прес-клубу

Гендерний моніторинг відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волинської області та мережею прес-клубів і медійних організацій України.