Медреформа і люди: чому рівнянам потрібна страхова медицина і бюджетні програми

Рятувати людські життя, допомагати хворим – наше головне завдання. Медична допомога, в тому числі вузькоспеціалізована, має бути доступна всім. Особливо тим, хто має скрутне матеріальне чи життєве становище. Всі ми люди і під Богом ходимо.

Маємо пам'ятати про це – робити добрі справи, допомагати та рятувати людей. Це реально. 

Щоб ти як лікар не робив – все має бути спрямовано на благо пацієнту – ця перефразована істина є однією з головних тез відомої всім клятви Гіппократа. Клятва спрямовує лікарів з всього світу не одну тисячу років. Світова медицина швидко крокує вперед, українська – намагається не відставати.

Розвивати медичну справу в українських умовах завжди було непросто. Не тільки через недофінансування, а й через брак уваги з боку державних мужів, небажання ухвалювати важкі, непопулярні, але такі потрібні, рішення.

Останнім часом ситуація змінюється. В Україні у розпалі медична реформа. З своїми плюсами і мінусами, але вона йде.

Цьогоріч зміни найбільше торкнулись первинної ланки медицини. Більшість з нас вже уклала декларації з сімейними лікарями. Потроху змінюється система фінансування лікарських амбулаторій, центрів сімейної медицини загальної практики, які раніше називали поліклініками.

Пізніше реформуватимуть лікувальні заклади вторинного та третинного рівнів. Вторинний – це, наприклад, районні та міські лікарні, третинний – обласні лікарні, медичні центри (як наш Рівненський діагностичний центр).

Власне ми в діагностичному центрі вже повним ходом здійснюємо проведення реформи. Центр має стати комунальним некомерційним підприємством, які обласні лікарні та інші лікувальні заклади нашої області. За задумкою авторів реформи з МОЗу, пацієнт сам зможе обирати місце отримання медичної послуги.

А гроші, як то кажуть, «ходитимуть за пацієнтом». Можливість вибору і конкуренція закладів мають суттєво і позитивно вплинути на роботу лікувальних закладів.

Але за позитивними тенденціями головне не забути про пацієнтів. Адже після проведення реформи держава за бюджетні кошти оплачуватиме лише частину послуг. Які саме медичні послуги послуги оплачуватимуться таким чином – поки офіційної інформації з цього приводу немає.

За решту послуг пацієнт буде змушений платити. Офіційно, в касу. З однієї сторони відпаде потреба у так званих благодійних внесках, зі іншої - платити змушені будуть всі без виключення. Бо інакше лікар, не зможе надавати допомогу просто так.

За прикладами ходити далеко не треба, навіть у закордонних фільмах показують як лікарні відмовляються лікували людей без медичної страховки. Можливо такий підхід справедливий з точки зору бухгалтерії, але абсолютно неприйнятний з точки зору людяності та совісті.

Не можна залишати людей сам на сам з своїми хворобами. Їх життя та здоров’я – важливіше за економіку.

Без популізму. Час і можливості для недопущення такої ситуації є. Головне - сконцентруватися на проблемі. Поки лікарні ще не стали підприємствами, поки пацієнти не почали отримувати праси і рахунки – треба працювати на випередження.

Україна має почати впроваджувати страхову медицину. Вже. Не мріяти чи говорити, а робити реальні кроки. Змінювати законодавство, формувати ринок медичного страхування. Медична страховка має бути не можливістю для обраних, а доступною для всіх.

Страхувати своє життя та здоров’я має стати вимогою часу. Чому ми страхуємо наші автомобілі на випадок аварії, але не страхуємо своє здоров’я на випадок хвороби? Питання риторичне.

Держава має сформувати такі умови, щоб можливість застрахувати своє життя та здоров`я була доступною для всіх без виключення. В тому числі фінансово доступною. Щоб у випадку хвороби, користуватися медичним полісом, не ходити з шапкою по місту і благати про допомогу благодійні організації.

Такі новації не проводяться за один день, тому починати вже зараз. Щоб на момент впровадження офіційної оплати за медичні послуги у комунальних лікувальних закладах, люди не залишились сам на сам з проблемою.

Вже зараз варто ініціювати, планувати, вдосконалювати державні, обласні, міські програми соціальної допомоги хворим. Впроваджувати ефективні механізми виконання таких програм лікування та профілактики різних хвороб, виділяти додаткове фінансування під ці цілі.

Підкреслюю, рятувати людські життя, допомагати хворим – наше головне завдання. Медична допомога, в тому числі вузькоспеціалізована, має бути доступна всім.

Особливо тим, хто має скрутне матеріальне чи життєве становище. Всі ми люди і під Богом ходимо. Маємо пам'ятати про це – робити добрі справи, допомагати та рятувати людей. Це реально. Треба тільки системно працювати над цим, і пам'ятати про необхідність допомагати всім.

Давайте це робити разом!

Робити добро!