Наші гроші на карантині: чому рівненське управління культури поспішає домовитися з бажаними виконавцями

Громадська ініціатива «За чесний тендер» днями написала, що рівненське Управління культури масово укладає договори із фірмами та підприємцями на роботи та обладнання до літніх свят. Експерти кажуть, що така активність пов'язана зі змінами у законі «Про публічні закупівлі», які скоро набудуть чинності.

Ми дізнались більше про зміни та запитали керівника Управління культури і туризму, навіщо укладати договори на червень у квітні.

З 19 квітня державні структури змушені проводити тендери на суми закупівель від 50 тисяч гривень.

Щоправда, процедура вибору переможця буде спрощена: триватиме до двох тижнів, а не як відкриті торги півтора місяці. Обирати переможця муситиме уповноважена особа, а не тендерний комітет. Крім того, тепер потрібно буде звітуватися про всі закупівлі, навіть на одну копійку, каже юристка ініціативи «За чесний тендер» Мирослава Примак.

До 19 квітня 2020 року організації проводили тендери на суми понад 200 тисяч за товар і 1,5 мільйони за роботи. За суми від 50 тисяч до 200 вони мусили лише звітуватися у систему, виставляючи звіти про договори. Суми менші ніж 50 тисяч взагалі були непомітними на закупівлях. 

– Ми навіть не знали, куди йдуть суми до 50 тисяч. А тепер всі витрати будуть публічними, а від 50 тисяч ще й конкурентним, – пояснює юристка.

Для проведення закупівлі на суму від 50 тисяч гривень замовник мусить призначити уповноважену особу. Тендерні комітети, як і раніше, займатимуться закупівлями на понад 200 тисяч за товар і 1,5 мільйони за роботи.

Такі зміни зроблять прозорими та конкурентними понад 250 тисяч закупівель, йдеться на сторінці у фейсбук Prozorro.

Мирослава Примак каже, що до 19 квітня чимало замовників поспішають встигнути підписати договори із бажаними виконавцями, щоб не проводити конкурентних закупівель.

– На договори, укладені до 19 квітня, новий закон не поширюватиметься, навіть якщо вони виконуватимуть аж у грудні. Замовники поспішають їх укладати, щоб «спростити собі життя» і мати «надійного» контрагента, – вважає експертка.

Юристка каже, що зараз замовники масово по всій Україні закидають звіти в систему Prozorro на суми до 200 тисяч. Управління культури і туризму Рівненського міськвиконкому почало з березня.

Згідно з інформацією на сторінці «За чесний тендер» у фейсбук, управління почало готуватися до літніх свят заздалегідь. З березня до 15 квітня підписали договори з понад десятьма фірмами та підприємцями. Купують послуги та товар на фестивалі, конкурси, шоу. Всі договори укладають до 200 тисяч гривень. 

Загалом за неповний квітень 2020 року розпорядники Рівненської міської ради завантажили в систему 193 звіти на майже 18,5 мільйонів гривень. Тоді як у минулому році за увесь квітень звітів було 40, а сума на 10 мільйонів менша, помітили експерти громадської ініціативи.

Ми запитали начальника Управління культури і туризму Рівненського міськвиконкому Тараса Максименка, з чим пов'язана така активність управління. За його словами, управління на карантині мусило працювати, а культурних заходів не було.

– Щось треба було робити. От ми і спланували цілий рік.

Тарас Максименко каже, що підписані договори з підприємцями – це лише юридичні наміри співпраці.

– Ми уклали юридичні складові, а не угоди. Тобто, це наші юридичні зобов'язання з певними юрособами. Певні угоди не набудуть ніякого фінансового характеру, тому що вони не відбудуться, я вже знаю. Тому юридичні зобов'язання, які є в Prozorro – це поки нічого, бо вони ніяких фінансових наслідків не мають.

Питаємо чи минулого року так само це починали у квітні робити.  

– Минулого року карантину не було, не було стільки вільного часу. Зараз був місяць, управління працювало. Що можна робити, коли не можна проводити заходи і тому подібне? Можна планувати рік, ми і спланували.

– Для нас Prozorro не страшне, ми працюємо з ним не один рік, тому немає проблеми. Єдине, що законодавець не врахував, хто буде цим займатися. Накинули ці зобов'язання за новою процедурою. Це ж треба бухгалтера навчити, десь взяти.

Натомість Мирослава Примак каже, що законодавець навпаки надав гарантії для уповноваженої з закупівель від 50 тисяч особи.

– Бо тепер така уповноважена особа – це або вже працівник замовника, на якого покладають додаткові обов'язки з відповідною доплатою; або ж окрема людина з окремою зарплатнею; або працівник за строковим трудовим договором. А не як зараз – звалюють на бухгалтера додаткову роботу, але не всім за це навіть премію дають за складність чи напруженість роботи.

Окрім цього, у замовників було понад півроку, щоб підготуватись до відповідних змін, вважає юристка. Адже нову редакцію закону прийняли ще у вересні 2019 року. Тому державні структури мусили встигнути правильно організувати свою роботу із закупівлями. Наприклад, подбати про відповідних працівників в установах та додаткові кошти для заробітних плат.

Рівненське управління культури і туризму не єдине, хто хоче встигнути підібрати підприємців.

Експерт ініціативи «За чесний тендер» Святослав Клічук на своїй сторінці у фейсбук оголосив 17 квітня днем «дерибану державних коштів». Аби уникнути конкуренції на закупівлях, державні структури по всій Україні масово скуповують товари та послуги вартістю 199 998 тисяч гривень.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.