Не думайте, що 24-го квітня все скінчиться

Я майже постійно сиджу вдома. Виходжу лише в магазин, який поруч з домом, або до банкомату, щоб зняти готівку для розрахунку за доставку різних продуктів, мию часто руки. У мене є маска з тканини, яку я можу прасуванням «знезаражувати» і таким чином забезпечити собі її довготривале використання.

Я живу у власному будинку, в нас є собака, кіт і малюсіньке подвір'я і, уявіть собі, поруч – стареньке закрите кладовище (на якому, к..ва, поступово вирізають дерева).

Тому навряд чи для мене сильно щось зміниться 6-го квітня, у порівнянні з тим що є вже.

Але мене страшенно харить коли прикриваючись турботою про здоров'я, уряд каже всім ноcити маски в громадських місцях (при рекомендація МОЗу та ВООЗу що маски на вулицях – неефективні, а то й більший ризик несуть через тривалість використання).

А поліція починає розводити демагогію про своє розуміння громадських місць (агов, а де ви були коли в цих місцях треба було штрафувати за куріння?).

А в парку раптом стало не можна гуляти, окрім як з твариною (гей, а чим мама чи тато з дитячим візочком більш загрозливий, чи дитина не менше потребує прогулянки, ніж собачка?).

Я не знаю, чи я більше сердита, чи сумна з усіма цими новими обмеженнями із сумнівною законністю.

І не думайте шо 24-го квітня усе скінчиться. Прем'єр-міністр розказав сьогодні що після 24-го, якщо нові випадки захворювань підуть на спад (що малоймовірно), карантинні заходи відмінятимуть ПОСТУПОВО.