Що означає надзвичайна ситуація: відповіді на поширені запитання та пояснення юриста

Уряд запровадив режим надзвичайної ситуації на всій території України на 30 днів, до 24 квітня 2020 року.

Таке рішення прийняте вчора на засіданні Кабінету Міністрів, йдеться на сайті Кабміну.

На цьому ж сайті дали роз'яснення що таке надзвичайна ситуація і для чого вона потрібна.

Що це?

Надзвичайна ситуація – це спеціальний тимчасовий правовий режим, що виникає через порушення нормальних умов життя і діяльності людей через аварію, катастрофу, стихійне лихо чи епідемію.

Хто запроваджує?

Кабінет міністрів на основі рішення комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Надзвичайна ситуація визначається у Кодексі цивільного захисту.

Що передбачає?

Під час надзвичайної ситуації влада, а передусім – служби цивільного захисту працюватимуть посилено, у спеціальному режимі.

Надзвичайна ситуація НЕ передбачає втручання держави в управління приватним компаніями чи обмеження прав та свобод українців.

Які бувають надзвичайні ситуації?

Залежно від поширення, економічних збитків, кількості людей, які загинули, розрізняють 4 рівні надзвичайних ситуацій: загальнодержавний, регіональний, місцевий та об'єктовий.

Для чого?

Надзвичайну ситуацію запроваджують для того, щоб посилити координацію всіх служб, задіяних для протидії поширенню коронавірусу.

Це також має допомогти закріпити кроки, які будуть здійснювати на регулярній основі, щоб протидіяти поширенню хвороби. Наприклад, це посилення охорони громадського порядку, інформування громадян, дезінфекція об'єктів та територій, санітарно-гігієнічні протиепідемічні заходи.

Допоможе більш чітко координувати дії центральної та місцевої влади.

На сайті Кабміну також звертають увагу що 

надзвичайна ситуація та надзвичайний стан – це різні поняття

Адже надзвичайний стан запроваджує Верховна Рада за поданням Президента.

«У цей період держава може напряму управляти як державними, так і усіма приватними компаніями, а права і свободи українців можуть бути обмеженими. При надзвичайній ситуації такі заходи НЕ застосовують», – йдеться у роз'ясненні Кабміну.

А що могло би бути, якби ввели надзвичайний стан

Згадка про надзвичайний стан у повідомлення Кабіну – не випадкова. Ще кілька днів тому міністр охорони здоров’я Ілля Ємець закликав Верховну Раду проголосувати за надзвичайний стан.

Про це йдеться на сайті Міністерства охорони здоров'я.

«Я говорив про це ще з першого дня своєї роботи в Уряді. Це треба було робити з самого початку. Якби це вдалося, то такого поширення, яке зараз геометрично розвивається, не було б», – цитують міністра на сайті МОЗ.

Про потребу вводити назвичайний стан на своїй фейсбук-сторінці писав і радник міністра внутрішніх справ Авакова Іван Варченко. Однак пізніше пояснив, що це була його особиста думка. А сам Аваков пізніше сказав, що наразі у введенні надзвичайного стану не бачить доцільності.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Рівнянки розповіли, як переживають карантин у Польщі, Німеччині, Франції та США

«Четверта влада» поспілкувалася з експертом у галузі права Вадимом Володарським стосовно того, чим надзвичайна ситуація відрізняється від надзвичайного стану. І чи нинішні обмеження не виходять за межі надзвичайної ситуації.

Експерт звертає увагу, що надзвичайна ситуація оголошується у разі загрози загибелі людей та/або загроз нормальній життєдіяльності. Оголошується у межах усієї держави Кабінетом Міністрів, а у межах відповідної території – державними адміністраціями чи органами місцевого самоврядування.

Важливо: режим надзвичайної ситуації не може призводити до порушення конституційних прав громадян.

Проте у нас одночасно із цим оголошено ще й карантин, а правовий режим карантину може передбачати (що й зроблено) зміну режиму роботи підприємств, установ та організацій, у деяких випадках обмеження у пересуванні, так званий санітарний огляд транспорту тощо.

– Тобто те, що відбувається в Україні зараз, з суто правової точки зору не є якимось порушенням, – вважає Вадим Володарський.

Натомість режим надзвичайного стану вводиться в окремих місцевостях або на усій території України указом президента, який підлягає затвердженню Верховною Радою.

Зокрема, однією з причин введення надзвичайного стану може бути й пандемія.

При цьому надзвичайний стан, що важливо, вводиться у ситуації, коли усунення загрози іншими засобами неможливе.

Указ президента може містити положення щодо додаткових повноважень органів державної влади на час надзвичайного стану.

Надзвичайний стан оголошується на строк до 30 діб по усій території України або до 60 на окремих територіях, може бути продовжено ще не більш ніж на 30 днів за новим указом президента, що підлягає знову затвердженню Верховною Радою.

В указі зазначається, окрім обгрунтування введення надзвичайного стану та території, іще й те, яким органам надаються відповідні повноваження, та виключний перелік прав і свобод, які тимчасово обмежуються.

Обмеження можуть бути такі.

1. встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан;
2. обмеження руху транспортних засобів та їх огляд;
3. посилення охорони громадського порядку та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства;
4. заборона проведення масових заходів, крім заходів, заборона на проведення яких встановлюється судом;
5. заборона страйків;
6. примусове відчуження або вилучення майна у юридичних і фізичних осіб.

– В наших умовах останній пункт, звичайно, викликає найбільші побоювання, хоча навряд чи це є необхідним у нинішній ситуації, – вважає Вадим Володарський.

У разі введення надзвичайного стану у зв'язку із надзвичайними ситуаціями, зокрема, природного характеру (до яких належить епідемія) можуть мати місце такі заходи:

1. тимчасова чи безповоротна евакуація людей з місць, небезпечних для проживання, з обов’язковим наданням їм стаціонарних або тимчасових жилих приміщень;
2. встановлення для юридичних осіб квартирної повинності для тимчасового розміщення евакуйованого або тимчасово переселеного населення, аварійно-рятувальних формувань та військових підрозділів, залучених до подолання надзвичайних ситуацій;
3. тимчасова заборона будівництва нових, розширення діючих підприємств та інших об’єктів, діяльність яких не пов’язана з ліквідацією надзвичайної ситуації або забезпеченням життєдіяльності населення та аварійно-рятувальних формувань;
4. встановлення карантину та проведення інших обов’язкових санітарних та протиепідемічних заходів;
5. запровадження особливого порядку розподілення харчових продуктів і предметів першої необхідності;
6. мобілізація та використання ресурсів підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності, для відвернення небезпеки та ліквідації надзвичайних ситуацій з обов’язковою компенсацією понесених втрат;
7. зміна режиму роботи підприємств, установ, організацій усіх форм власності, переорієнтація їх на виробництво необхідної в умовах надзвичайного стану продукції, інші зміни виробничої діяльності, необхідні для проведення аварійно-рятувальних і відновлювальних робіт;
8. усунення від роботи на період надзвичайного стану, в разі неналежного виконання своїх обов’язків, керівників державних підприємств, установ і організацій, від діяльності яких залежить нормалізація обстановки в районі надзвичайного стану, та покладення тимчасового виконання обов’язків зазначених керівників на інших осіб.

З метою ліквідації особливо тяжких надзвичайних ситуацій у мирний час може здійснюватися цільова мобілізація, обсяги і строк проведення якої визначаються в Указі Президента України про введення надзвичайного стану.

У виняткових випадках, пов’язаних з необхідністю проведення невідкладних аварійно-рятувальних робіт, допускається тимчасове переведення або залучення на добровільній основі працездатного населення і транспортних засобів громадян для виконання зазначених робіт за дозволом відповідного керівника аварійно-рятувальних робіт та за умови обов’язкового забезпечення безпеки праці.

Забороняється залучення неповнолітніх, а також вагітних жінок до робіт, які можуть негативно вплинути на стан їх здоров’я.

При цьому, знову-таки, карантин (який діє й зараз) не потребує обов'язкового введення надзвичайного стану.

В умовах надзвичайного стану забороняються:

• зміна Конституції України;
• зміна Конституції Автономної Республіки Крим;
• зміна виборчих законів;
• проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування;
• проведення всеукраїнських та місцевих референдумів;
• обмеження прав і повноважень народних депутатів України.

При цьому наведений у Законі «Про правовий режим надзвичайного стану» перелік прав громадян, які можуть обмежуватися, є вичерпним та розширювальному тлумаченню не підлягає.

То які заборони зараз діють

Тож, нагадуємо, карантин введений постановою Кабміну № 211 від 11 березня 2020 року. Згідно цієї постанови наразі заборонено

1) відвідування закладів освіти;

2) проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 10 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

3) робота суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення.

Крім роздрібної торгівлі харчовими продуктами, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв’язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту;

4) регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні (крім перевезення легковими автомобілями);

перевезення понад 10 пасажирів одночасно в одному транспортному засобі у міському електричному (трамвай, тролейбус) та автомобільному транспорті, що здійснює регулярні пасажирські перевезення на міських маршрутах у звичайному режимі руху;

перевезення понад 10 пасажирів одночасно в автобусах, які виконують регулярні пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах в режимі маршрутного таксі;

заїзд на територію автостанцій автобусів, які здійснюють перевезення пасажирів у приміському, міжміському внутрішньообласному  і міжобласному сполученні, та реалізацію власниками автостанцій квитків автомобільним перевізникам, які виконують такі перевезення;

5) перевезення пасажирів метрополітенами міст Києва, Харкова і Дніпра відповідно до рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 16 березня 2020 року;

6) перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому). За деякими винятками.

Також на Рівненщині  прийняли рішення про додаткові обмеження. Спосіб прийняття цих обмежень суперечить законному, вважає адвокат Василь Харчук. Тим не менше, серед додаткових незаконних обмежень:

• З вівторка, 24 березня, запроваджується заборона на користування дитячими і спортивними майданчиками.
•  
• Крім того, дітям віком до 14 років перебувати в місті без батьків забороняється.
•  
• Мешканцям, які пересуваються по місту, чи стоять у черзі до торгових закладів, заборонено наближатися одне до одного ближче ніж на два метри.
•  
• Заборонили роботу продуктових ринків, пересувних торгових точок, дрібно-роздрібної торгівлі, пересувних кав’ярень, торгового пасажу «Дубенський».
•  
• Заборонили виробництво та/або обіг готових страв власного виробництва, приготованих на наступних потужностях операторів ринку харчових продуктів міста Рівного.
•  
• Заборонили діяльність медичних закладів та установ, що здійснюють приватну медичну практику на території міста Рівного, за виключенням закладів, які надають первинну медичну допомогу населенню.
•  
• 26 березня, у Рівному припиняє рух громадський транспорт. Натомість курсуватимуть лише спеціальні перевезення. Втім уранці 26 березня це обмеження переглянули: у громадському транспорті може їздити будь-хто, але масці, і з 6 до 10 ранку та з 16 до 20 вечора. 

• Призупиняють продаж швидкої їжі та кави на АЗС.

• На в’їзді-виїзді з області з 27 березня діятимуть 12 блок-постів, де проводитимуть температурний скринінг громадянам та перевірятимуть документи, з’ясовуватимуть  причину приїзду.

За даними Центру громадського здоров'я, станом на 22:00 25 березня в Україні 145 лабораторно підтверджених випадків  COVID-19, з них 5 летальних, 1 пацієнт одужав. За добу виявлено 32 нові випадки.

На Рівненщині жодного підтверджених випадків  COVID-19 наразі немає.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.