Об'єднання в територіальні громади: як це впливає на країну та Рівненщину і які є проблеми

У 2020-му в Україні можуть ліквідувати ще радянську адміністративно-територіальну систему. Систему, за якої у селі чи містечку не можна було навіть лампочку на стовпі змінити без погодження з районом чи областю, а також без грошей із Києва.

Кивати на вищих посадовців місцева влада більше не зможе: на залагодження усіх без винятку місцевих проблем вона отримує не лише повноваження, а й кошти.

Якщо децентралізацію зуміють завершити до осені 2020-го, місцеві вибори відбудуться вже за новою системою. Втім наразі законопроєкт про деценралізацію знімуть із розгляду, щоб доопрацювати.

Нагадуємо, на якому етапі реформа децентралізації і чому зараз вона загальмувала. Цей матеріал ми створили на основі розмови з консультантом Офісу реформ Асоціації міст України на Рівненщині Василем Куриласом.

Як децентралізується Україна і Рівненщина

За даними сайту decentralization.gov.ua, децентралізація охопила майже 50% території України. В деяких областях навіть більше.

До прикладу, у сусідній Житомирській області, після приєднання до Житомира Вересівської сільради, об'єднані територіальні громади охопили понад 67% мешканців краю.

На Рівненщині цей показник – 32%, передусім через те, що ОТГ ще не створили з Рівним та Дубном.

Децентралізацію на різних етапах сповільнювали різні обласні ради, які все ще мають право затверджувати та переглядати перспективні плани формування громад області. Закарпатська облрада тільки у вересні 2019-го, на шостому році реформи, затвердила перспективний план ОТГ області.

Раніше цього не робили, бо, на думку місцевих керівників, у не україномовних населених пунктах, децентралізація могла би спричинити конфлікт тамтешніх мешканців із центральною владою, каже консультант Офісу реформ Асоціації міст України на Рівненщині Василь Курилас. 

У решті Західної України створення об’єднаних територіальних громад активізувалося іще у 2015-му. У Тернопільській та Хмельницькій областях їх швидко виникло приблизно по двадцять.

Саме ці громади почали першими отримувати значні ресурси з центру, слугуючи прикладом для решти. Процес поширився до Дніпропетровщини та Полтавщини. Станом на 2019-й децентралізацієя триває по всій Україні.

На думку Василя Куриласа, основа реформи децентралізації – це передача на місця повноважень і ресурсів. Громади самотужки вчаться ними розпоряджатися.

Наприклад, одні з перших ОТГ Рівненщини – Бугринська і Бабинська – почали з енергомодернізації шкіл, на опалення яких щорічно витрачали багато грошей з бюджету. Наступного року ці витрати скоротилися майже вдвічі. Вивільнені кошти скерували на освітлення та будівництво доріг.

Створенню ОТГ у рамках реформи децентралізації передувала децентралізація фінансова. Вона запрацювала ще з початку 2015 року і одразу ж позначилася на бюджетних надходженнях навіть тих населених пунктів, які не входили до жодної ОТГ.

Місцеві бюджети, зокрема, втратили прив’язку до дати ухвалення Головного кошторису держави; до бюджетів нижчих рівнів скерували низку стимулюючих субвенцій; громади на місцях отримали повноваження надавати місцеві гарантії та брати запозичення від міжнародних фінансових організацій.

І нарешті – у місцеві доходи передали податок на доходи фізичних осіб, податки на майно та прибуток підприємств, акциз з роздрібного продажу товарів, плату за землю, туристичний збір та низку інших зборів, які раніше скеровувалися до Києва.

Василь Курилас розповідає, що спочатку фінансова децентралізація ускладнювала створення нових ОТГ.

Наприклад, надходження від роздрібного продажу пально-мастильних матеріалів поставило у привілейоване становище села та селища, які мають заправки.

Навіть не будучи об’єднаними в ОТГ, вони почали отримувати в кількадесят разів більше надходжень у бюджети і, як результат, втратили мотивацію об’єднуватися з кимось іще.

Аналізуючи останні заяви прем’єр-міністра і народних депутатів, які профільно займаються децентралізацією, можна сказати, що найближчим часом суттєве укрупнення громад відбудеться по всій країні.

Це стосується як населених пунктів, що дотепер залишаються поза реформою, так і раніше утворених ОТГ. Пояснення такого кроку просте: сьогодні далеко не всі громади є достатньо фінансово спроможними.

У 2015 році за основу реформи децентралізації схвалили методику, що передбачала: центрами новостворених громад стануть, головним чином, міста та селища обласного та районного значення з зоною доступності 20-25 кілометрів по дорогах з твердим покриттям.

Поза цими зонами можна формувати й інші ОТГ. Головна умова – наявність школи і дітей шкільного віку у кількості не менше 250, та дошкільного – не менше 100. Судячи з усього, нова влада, завершуючи реформу адміністративним чином, візьме за основу саме за ці критерії.

Винятками з загальних правил, з високою вірогідністю, стануть тільки бездотаційні громади з хорошим економічним потенціалом. На Рівненщині це Вараська, Клеванська, Крупецька та Клесівська ОТГ.

Зростатиме попит на фандрейзерів

Базові вимоги Закону про об’єднання громад передбачають: якість послуг, що надаються, має бути, як мінімум, не гірша, ніж до реформи. За тим, щоб усі учасники об'єднання збалансовано забезпечували свої потреби, стежить Міністерство за дотриманням плану соціально-економічного розвитку.

Цей план передбачає відмову у наданні адміністративної субвенції громадам, які відмовляються використовувати кошти збалансовано на усю свою територію.

Василь Курилас розповідає, що поза увагою Міністерства не лишається протест жодного сільського голови. А тому керівництво ОТГ неабияк зацікавлене, аби на їхній території було спокійно.

Децентралізація суттєво спрощує спілкування громад з інвесторами та грантодавцями. Зараз, однак, роботу гальмує відсутність в Україні достатньої кількості фахівців у сфері фандрейзингу або написання ґрантових проєктів.

Будь-яка інвестиція виділяється під певні цілі. А тому важливо правильно обґрунтувати, чому гроші мають дати саме вам.

У Луцьку, наприклад, місцевим фандрейзерам вдалося залучити транскордонні кошти для безпеки кордону Україна-Польща-Білорусь… на будівництво вольєрів у місцевому зоопарку.

Інвесторам пояснили, що контрабандисти перевозять через кордон хижих звірів і наражають цим на небезпеку і тварин, і людей. Щоб її мінімізувати, тварин варто перемістити в спеціальні умови. Краще за все – у найближчий зоопарк, де є відповідні фахівці.

Цього пояснення виявилося достатньо, аби на добудову вольєрів для луцького зоопарку надали більше одного мільйона євро.

Інвестиції – основний інструмент вивести українські ОТГ на самоокупний рівень. Сьогодні ж, за інформацією колишньої міністерки розвитку громад і територій України Альони Бабак, дотаційними тою чи іншою мірою є орієнтовно 70% з них.

На старті реформи підтримкою держави, за офіційними даними, користувалося понад 92%  населених пунктів.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: У яких об'єднаних громад Рівненщини найбільше грошей

Держава навіть брала кредити, щоб виплатити зарплатню працівникам місцевого самоврядування.

Тепер все у руках громад. Яскравий приклад активної громади за останні роки – Самбірський район Львівської області. Там залучили гроші Європейського банку реконструкції та розвитку для будівництва місцевих доріг. Як наслідок, ресурсів на ці видатки збільшилося приблизно вдесятеро.

За рік у районі побудували 168 кілометрів доріг. Для порівняння, на всій території Рівненщини за аналогічний період – 71 кілометр.

Ми дедалі частіше чутимемо слово «префект»

За законопроєктом, який у 2015 році запропонував тодішній президент Порошенко, виконавчу владу в районах та областях, у Києві та Севастополі мали опинитися в руках префектів. Цей проєкт довго розглядали, а в серпні 2019-го відкликали.

Наприкінці року Володимир Зеленський ініціював аналогічний власний законопроєкт, але експерти та депутати Європарламенту відгукнулися про нього насторожено: мовляв, деякі правки Зеленського «можуть повернути назад вже виконані реформи».

Консультант Офісу реформ Асоціації міст України на Рівненщині Василь Курилас пояснює це так:

– У редакції Порошенка префект має роль контролера; у Зеленського він стає замало не прокурором. Він має функції призупиняти рішення громад і мерів, а це аж ніяк не вкладається в саму ідею децентралізації. Якщо забрати свободу у місцевого самоврядування, тоді для чого взагалі йти в це місцеве самоврядування?

– Безумовно, для всіх порушників Конституції України мусять бути передбачені припинення повноважень, і навіть кримінальна відповідальність. Але в цивілізованих країнах такі речі встановлює суд, а не одна особа.

– Ще один важливий момент: раніше, якщо вносилися зміни до Конституції, їх опрацьовувала конституційна рада у складі колишніх президентів та фахівців конституційного права. Тепер же пропонують приймати без обговорення проєкт, над яким взагалі незрозуміло хто працював.

На думку Василя Куриласа, у президентських правках багато положень прописано дуже не конкретно і це створює поле для юридичних маніпуляцій. Наприклад, в документі немає переліку громад, округів та областей, які формуватимуть новий адміністративно-територіальний устрій.

Наразі законопроєкт про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації на опрацюванні в комітеті.

Натомість міські, селищні, сільські голови, голови об’єднаних територіальних громад та експерти з питань децентралізації влади 13-го січня звернулися до Зеленською із відкритою заявою.

«Інститут «префектів», запропонований у поданому вигляді, є в руках Президента і його офісу інструментом політичного тиску на місцеве самоврядування», – йдеться у заяві.

Підписанти просять президента відкликати для спільного доопрацювання проєкт змін до Конституції України, а якщо він цього не зробить – закликають нардепів не голосувати за цей законопроєкт.

16 січня не сайті Офісу президента оприлюднили інформацію про те, що Зеленський вирішив відкликати проєкт закону «Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)» і скерувати його на доопрацювання.

Якщо наша діяльність вам подобається, і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще. Зробити це можна ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі або на сторінку у фейсбуку.