Бідні об'єднані громади, зникнення 16 районів, поява трьох чи п'яти округів: як Рівненщина виглядатиме після 2020-го

Менше адміністративних одиниць – менше витрат на владу і можливість якісніше надавати послуги. Але треба також більше відповідальності брати на себе. Василь Курилас розповідає про наслідки децентралізації для Рівненщини
Джерело
«Четверта влада»

Реформа децентралізації триває від 2015-го і цьогоріч має завершитися. Як саме – вирішуватимуть у Верховній Раді. Які зміни імовірно стануться на Рівненщині та на що децентралізація вплинула дотепер, розповідає консультант Офісу реформ Асоціації міст України на Рівненщині Василь Курилас.

Райдержадміністрації у 2020-му мають зникнути. Їхні повноваження передадуть місцевим громадам. Якщо на території якогось населеного пункту є об’єкти обласної комунальної власності, вони і далі фінансуватимуться з бюджету області. Решту об’єктів фінансуватимуть із бюджетів громад, на території яких вони розташовані.

Більшість рівненських ОТГ дотаційні. На сьогодні в області є 47 об'єднаних територіальних громад (але вже заплановано їх укрупнити, щоб всього в області було 46 – ред).

Хороші показники демонструють Вараш, Клевань, Клесів, Крупець, Велика Омеляна та Семидуби. Це приблизно 15% від загальної кількості.

За показниками середнього доходу на одного мешканця, замикають список Локницька та Старосільська ОТГ, на Поліссі.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: У яких об'єднаних громад Рівненщини найбільше грошей

Кольоровим позначені вже існуючі на Рівненщині ОТГ. Карта з decentralization.gov.ua. Також можна подивитися інтерактивну карту з Державного реєстру виборців

Можливо, зараз, коли вже прийняли закон про видобуток бурштину, місцеві громади північних районів покращать своє становище завдяки новим податкам. Поки ж заробляти там не було на чому, оскільки там немає ні агровиробництва, ні промислового потенціалу.

Рівненщина на сьогодні не має економічного розвитку, який дозволив би вийти на фінансову спроможність, просто правильно об’єднавши між собою населені пункти.

Громадам знадобиться підтримка від держави на найближчі 5-10 років. Заробляти самі на себе громади зможуть, якщо будуть ефективними. Раніше сільські ради не мали ніякої вигоди від того, аби створювати нові робочі місця, бо податки йшли на район. Децентралізація це змінила.

Наприклад, створена у 2019-му Старосільська ОТГ на Рокитненщині, остання в рейтингу спроможності місцевих громад, на початках мала власних доходів лише 70 гривень на мешканця на рік. Минуло 11 місяців і ця цифра зросла вже до 366 гривень.

Одна з найменших ОТГ на Рівненщині – Пісківська, на Костопільщині – вела підприємництво так, що перевиконала бюджет і показала зростання на 140%. Це дозволяє розраховувати, що навіть найменші громади з часом стануть бездотаційними.

Від децентралізації найбільше виграють населені пункти, де більше підприємств і більше податків. Зараз на Рівненщині найуспішніша Вараська ОТГ. Але я вважаю, що потенціал міста атомників варто було би використати і на ближні сільські ради. І у Більській Волі, і у Воронках, де живе багато людей, дороги й інфраструктура загалом у жахливому стані.

Якби гроші, що сьогодні повертаються в бюджет завдяки успішній діяльності Вараської ОТГ, вкласти в їх розвиток, люди б там точно зажили краще.

На другому місці за показниками зараз Клеванська ОТГ, але прогнозую, що Великоомелянська її незабаром пережене. Там багато приватних підприємств. Вони зареєстровані біля Рівного, але податки платять у Великій Омеляні.

Децентралізація – це про відповідальність керівників і мешканців.

Наприклад, Немовицька громада на Сарненщині об’єдналася і одразу ж  вирішила віддати весь свій ресурс на район. Під час колегії в облдержадміністрації запитуємо: для чого ви так зробили? Ви самі мусите виконувати цей бюджет! Вони покивали головою, забрали усе назад. Думаю, вони не стільки не знали процедур, скільки боялися брати на себе відповідальність.

Інший приклад відповідальності. Будувати об’єкти на території громади підрядники беруть, як правило, місцевих мешканців. І це впливає на якість роботи, бо, будуючи у власному населеному пункті, робітникам не зручно працювати аби як. Якщо плитка пообпадає, скажуть: «О! Ну це ж наш Петро клав»!

У Миляцькій громаді мені розповідали, що у останні місяці року, коли надходить фінансування на ОТГ, багато чоловіків навіть не ходили мити бурштин, добровільно проводячи увесь вільний час на будівництві, аби вчасно добудувати всі об’єкти.

Рівне може програти від того, що не долучилося до децентралізації раніше. Міський голова Володимир Хомко іще перед місцевими виборами 2015-го року заявив, що про децентралізацію говорити зарано: не факт, що вона справді відбудеться.

Коли більшість сусідніх сільрад хотіла об’єднуватися, Рівне просто винесли за дужки проєкту перспективного плану, складеного у червні 2015-го.

Коли децентралізація таки почалася і в районі з’явилися перші ОТГ, Хомко почав надсилати пропозиції усім прилеглим сільрадам, форсувати перегляд перспективного плану… Але тепер відмовлялися вже самі сільради, які подивилися на досвід сусідів по району і завважили, що, пішовши до Рівного, просто не матимуть змоги делегувати депутатів у міськраду.

Тепер, наприклад, від можливих особливих вимог депутатів Шпанівської громади, куди входить, зокрема, і село Великий Житин, залежить, чи в разі необхідності можна буде розширити територію сміттєзвалища під Рівним. Те саме стосується очисних споруд на території Городоцької сільради.

Все це робить обласний центр залежним від рішень інших органів місцевого самоврядування, ставлячи його на межу потенційного екологічного колапсу. 

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Навколишні села «гризтимуть лікті»: міський голова пояснює чому треба приєднуватися до Рівного

Іноземним інвесторам потрібні земля і люди. Найбільш охоче інвестують у громади, де є спеціально виділені території під промисловий розвиток, так звані індустріальні парки. Особливо перспективно їх створювати поблизу міст обласного значення.

На Рівненщині, на сьогодні, в цьому плані найпідготовленішими є землі на території Малолюбашанської ОТГ, у Костопільському районі. Там вже відведена земля, підводяться відповідні комунікації.

На сьогодні маємо рішення Кабміну, яке поки що не стало законом, про передачу у власність територіальних громад земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Це вільні, не розпайовані землі, які можна виділяти під створення промислових парків.

В Олександрійській ОТГ, наприклад, на цих територіях планують спорудити сонячну електростанцію, робота якої скерує у місцевий бюджет додаткові надходження з відповідних податків.

Переваги мають також всі ОТГ, через які проходять траси Київ-Чоп та Київ-Варшава.

Зменшення кількості районів у Верховній Раді пояснюють завеликою кількістю чиновників та депутатів. Нині районів є десь 650, на їх місці планують лишити не більше ста округів.

На Рівненщині, швидше за все, за основу візьмуть поділ на три госпітальних округи з центрами у Рівному, Дубні та Сарнах.

Науковці звертають увагу, що Сарненський округ вийде завеликий. Натомість, проти іще одного центру у Дубровиці виступають передовсім Вараш і Володимирець: мовляв, до Дубровиці немає прямого сполучення і діставатися туди усе одно доведеться через Сарни.

Госпітальні округи, які можуть стати адміністративними, замість районів. 
Ілюстрація із zdolbunivcity.net

Якщо за основу візьмуть все-таки виборчі округи, нових районів буде п’ять. Нині це, як відомо, Рівненський, Гощанський, Дубенський, Сарненський та Дубровицький.  Вони поділені за населенням, приблизно по 180 тисяч виборців на кожному.

Ще один можливий поділ за виборчими округами. Карта на основі googlemaps з drv.gov.ua

Такий поділ, як на мене, буде більш справедливий ще й з точки зору рівномірного представництва у Верховній Раді, бо, якщо за основу взяти госпітальні округи, представництво Дубенського округу вийде вдвічі меншим, аніж Рівненського та Сарненського.

Можу сказати точно: зручність діставання до центру визначальною не буде. Докладається максимум зусиль, аби громадянам туди треба було їздити рідше.

Наприклад, у селі Миляч на Дубровиччині побудували перший у рівненських ОТГ центр із надання адміністративних послуг. Будь-яку довідку, за якою раніше їздили в Дубровицю, тепер можна отримати у самому селі.

Остаточне рішення, як саме завершити адміністративно-територіальну реформу, ухвалюватимуть депутати Верховної Ради.

З процесу схвалення нових перспективних планів обласна рада повністю виключена. Їх напрацьовуватиме Міністерство розвитку громад та територій України, враховуючи передусім зони 20-25 кілометрів від міст та селищ обласного та районного значення.

Старі ОТГ укрупнюватимуть іще більше. Винятком можуть стати хіба ті, що вже встигли зарекомендувати себе як успішні і самодостатні. Майже не сумніваюся, що Квасилів, Обарів та Городок стануть частиною Рівного, а до Дубна приєднають, щонайменше, Тараканівську ОТГ, а вірогідно й увесь район.

Фото проектів ОТГ по нинішнім районам – з Департаменту економіки РОДА:


Якщо наша діяльність вам подобається, і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще. Зробити це можна ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі або на сторінку у фейсбуці.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)