У яких об'єднаних громад Рівненщини найбільше грошей

70% громад країни – дотаційні

Голова найбагатшої Вараської міської ОТГ Сергій Анощенко і (зліва) і голова найбіднішої Старосільської ОТГ Михайло Кузьмич
Джерело
Колаж на основі фото UA:Рівне та фото із сайту Старосільської ОТГ

На Рівненщині оприлюднили рейтинг фінансової спроможності об’єднаних громад. Його очолила Вараська ОТГ, в яку входять місто Вараш та село Заболоття.

Експерти програми «U-LEAD з Європою» та SKL International проаналізували як наповнюються бюджети та витрачаються кошти з початку року у 32-х ОТГ області (вже на Рівненщині 34 ОТГ – ред.), що отримують фінансування напряму з державного бюджету.

«U-LEAD з Європою» – це програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку. Програма спільно фінансується Європейським Союзом та його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією.

SKL International – компанія, якою володіє Шведська асоціація місцевих та регіональних органів самоуправління (SALAR). Компанія працює у сфері поліпшення діяльності місцевого і регіонального самоврядування.

Для рейтингу, зокрема, брали до уваги брали такі показники:

  • доходи на одного мешканця,
  • рівень дотаційності бюджетів,
  • питома вага видатків на утримання апарату управління у фінансових ресурсах ОТГ,
  • питома вага заробітної плати у видатках загального фонду.

Саме ці показники характеризують фінансову роботу ОТГ, що свідчить про економічний розвиток територій.

Вараська міська ОТГ стала фінансово найспроможнішою громадою Рівненщини. Адже є, в першу чергу, бездотаційною.

Воно й не дивно, адже тут знаходиться відокремлений підрозділ «Рівненська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом». Надходження від атомної електростанції становлять більше ніж половину бюджету Вараша.

Також високим є рівень доходів на одного мешканця – майже 5 тисяч гривень. У громаді мало коштів витрачають на управлінців, що керують ОТГ. І лише половину коштів місцевого бюджету ОТГ спрямовують на утримання соціальних закладів.

Тобто громада має кошти не лише на обов’язкові виплати, такі як заробітна плата та енергоносії, а може використовувати зароблені гроші на розвиток своєї території.

Вараська ОТГ утворилася у 2018-му році через приєднання до міста Вараш села Заболоття, тобто без перевиборів до міської ради. Це був перший в Україні експеримент по спрощеному об’єднанню громад.

Бездотаційні громади також Клеванська, Крупецька, Клесівська.

Окремі показники виконання місцевих бюджетів 32 ОТГ Рівненської області за перше півріччя 2019-го року:

Є в області громади, які вміють не лише заробляти, а й заощаджувати свої гроші. Це Шпанівська та Клеванська громади. Тут менше коштів витрачають на утримання своїх управлінських апаратів. Натомість більше на розвиток самої громади.

Найгірша ситуація склалася у Локницькій та Старосільській громадах. За всіма фінансовими показниками вони зайняли останні місця у рейтингу ОТГ.

Радник з питань децентралізації Рівненського центру розвитку місцевого самоврядування Михайло Шелеп розповідає «Четвертій владі» що цей рейтинг – суто інформативний, для порівняння стану розвитку громад.

– Рейтинг не є до чогось спонукальним, – каже Михайло Шелеп. – Це просто беруться до аналізу кілька показників з бюджетів громад. 

За словами експерта, за діючим нині законом про добровільні об'єднання громад, не визначено жодних критеріїв неспроможності.

– Тобто на сьогодні немає жодного законодавчого акту, який говорить яка громада неспроможна, – каже Михайло Шелеп. Тобто ні кількісних, ні якісних показників, яким вона має відповідати, не визначено, ні по населенню, ні по фінансах.

Михайло Шелеп каже, що для зміни добровільного об'єднання громад на примусове потрібно змінювати законодавство. Фото із Фейсбук-сторінки

Загалом у Рівненській області створено 46 ОТГ, у 34 з них відбулися місцеві вибори. А загалом в Рівненському центрі розвитку місцевого самоврядування розраховують на створення 66 ОТГ.

33 громади на Рівненщині фінансуються прямо з державного бюджету.

Об'єднані територіальні громади створили у 14-ти районах області. Це такі райони як:

  • Березнівський (1 ОТГ)
  • Володимирецький ( 5 ОТГ)
  • Гощанський ( 2 ОТГ)
  • Демидівський (2 ОТГ)
  • Дубенський (6 ОТГ)
  • Дубровицький (2 ОТГ)
  • Зарічненський ( 1 ОТГ)
  • Костопільсткий ( 4 ОТГ)
  • Млинівський ( 5 ОТГ)
  • Острозький ( 2 ОТГ)
  • Радивилівський (4 ОТГ)
  • Рівненський ( 6 ОТГ)
  • Рокитнівський (1 ОТГ)
  • Сарненський ( 5 ОТГ)

Наразі не створено жодної ОТГ у Здолбунівському та Корецькому районах. Також не створено ОТГ на основі міст обласного значення Рівне та Дубно.

Добровільного об’єднання громад скоро не буде

Міністерка розвитку громад і територій України Альона Бабак розповіла що в Україні поступово відходитимуть від добровільного об’єднання громад і переходитимуть до об’єднання за перспективними планами.

Міністерка розвитку громад і територій України Альона Бабак каже що плани об'єднання громад вже направили в регіони. Фото dt.ua

– Бо є певне розчарування, коли громади не завжди формувались за принципом спроможності, – пояснює міністерка. – І, на жаль, сьогодні 70% з них мають дотаційні бюджети.

– Ми маємо змінити цю ситуацію через об’єднання за прогнозованою моделлю, яка дозволить громадам бути демографічно, соціально та економічно спроможними.

За словами очільниці Мінрегіону, відповідно до перспективних планів відбуватиметься і зміна переліку спроможних громад та формуватиметься нова система функцій органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади, що діють на рівні громад, районів та областей.

– Мінрегіон спільно з МОЗ, МОН та іншими профільними міністерствами формує межі та моделює об’єднання громад з урахуванням стандартів доступності та якості адміністративних та соціальних послуг.

– Загалом, процес об’єднання має завершитись протягом 2019-2020 років, – додає Альона Бабак.

Плани відходу від добровільного об'єднання громад виношуються не перший рік. І були ще за попередньої влади. Про це «Четвертій владі» розповідає радник з питань децентралізації Рівненського Центру розвитку місцевого самоврядування Михайло Шелеп.

– Новий уряд це озвучує, але законодавчої бази, де йшлося би як це має відбуватися, наразі немає, – каже Михайло Шелеп.

– Є тільки розуміння, що у 2020-му році будуть місцеві вибори, і є позиція що існуючі маленькі громади зі своїми сільрадами по 12-14 чоловік не можуть продовжувати існувати, тому що вони нічого не вирішують.

І всі мають об'єднатися в ОТГ. Тому зараз іде розробка концепції яким чином вийти з етапу добровільності.

Що таке ОТГ і навіщо вони потрібні

Згідно довідки VoxUkraine, об’єднані територіальні громади – це укрупнені територіальні одиниці, в які об’єднуються базові територіальні громади (селища, села, міста).

До 2020 року об’єднання у ОТГ є добровільним. Держава розробила перспективні плани їх формування у кожній області, але громади можуть вносити до цих планів зміни.

Мета  реформи – наблизити владу до мешканців, а мешканців – до влади для підвищення доступності та якості освітніх, медичних, культурних, адміністративних, комунальних і соціальних послуг.

Органи місцевого самоврядування ОТГ мають набагато більші можливості для розвитку

Після об’єднання в ОТГ села напряму отримують кошти з державного бюджету на розвиток, а не опосередковано, як було раніше (через бюджет області, тоді району і аж потім у село). Таким чином, зменшуються ризики, що значна частина коштів «осядуть» у кишенях, не дійшовши до села-отримувача.

Також села матимуть більше свободи розпоряджатися цими коштами і спрямовувати їх на нагальні потреби без додаткових бюрократичних перепон.  

Утворення ОТГ передбачає створення нового адміністративного центру для всіх міст, сіл і селищ, які увійшли до її складу, та проведення виборів керуючих органів ОТГ: голови і депутатів ради ОТГ, а також старост, які представлятимуть інтереси села чи кількох сіл.

Безпосереднє керівництво ОТГ здійснює створений радою виконавчий комітет. Рада також може створювати власні органи для управління освітою, охороною здоров’я, містобудівною діяльністю тощо, які підпорядковано виконавчому комітету.

Площа і населення ОТГ

ОТГ вже охопили понад третину усієї підконтрольної українській владі території держави, або понад 215 тисяч кв.км.

Найбільшу частину земель охоплено в Житомирській (64.67% області), Хмельницькій (58.37%) і Волинській (55.63%) областях, найменше – в Закарпатській (4.82%) і Київській (18.28%) областях.

В уже створених ОТГ проживає понад 9,4 млн осіб — це майже 22,3% усього населення України.

Звідки ОТГ беруть гроші

Фінансові ресурси ОТГ складаються із власних доходів і коштів, переданих з державного бюджету. 

Податок з доходів фізичних осіб забезпечує 57% власних доходів ОТГ. Також громади отримують надходження від місцевих податків і зборів та штрафи, кошти від відчуження комунального майна, гранти, тощо.

Але як ми вказали вище, доходи ОТГ – це не тільки власні доходи. Друга частина доходів ОТГ – дотації і субвенції, отримані з державного бюджету. Ці кошти йдуть на розвиток ОТГ і фінансування освіти, медицини, соціального захисту.

Якщо брати загальні (або сумарні) доходи ОТГ, то їх держава фінансує аж на 65-75%. 

Державна фінансова підтримка розвитку громад за підсумками 2018 року перевищила 17 мільярдів гривень. Але є проблема: темпи формування нових ОТГ випереджають темпи збільшення обсягу виділених на їх розвиток коштів.

Куди йдуть гроші

Кошти витрачають на ремонт і будівництво доріг, центрів надання адміністративних послуг, фельдшерсько-акушерських пунктів та амбулаторій, шкіл і дитсадків, стадіонів і басейнів, водопостачання та каналізації, освітлення вулиць тощо.

Тобто на все те, що дасть змогу швидко продемонструвати позитивні зміни від створення ОТГ.

Водночас велику частину видатків також скеровують на утримання органів управління. В окремих ОТГ це понад 80% обсягу власних доходів за рекомендованих 20%.

Що заважає розвитку ОТГ

Реформа децентралізації суттєво відстає від графіку: створено трохи більше за дві третини запланованих ОТГ. Причому ОТГ охоплюють лише трохи більше третини території України.

Проблеми, які перешкоджають просуванню реформи децентралізації та розвитку ОТГ, можна поділити на зовнішні та внутрішні.

Зовнішні проблеми – це неврегульованість на законодавчому рівні багатьох аспектів функціонування ОТГ, наприклад, питання порядку утворення та ліквідації адміністративно-територіальних одиниць, встановлення і зміни їх меж тощо. 

Внутрішні проблеми – це нестача фінансових ресурсів, брак кваліфікованих кадрів, міграція мешканців ОТГ за її межі, неофіційна зайнятість (що впливає на податки), низька активність жителів у вирішенні питань функціонування громади та ін.

Також слід врахувати недореформований освітній сектор та сектор охорони здоров’я.

План реформи передбачав закінчення створення ОТГ до місцевих виборів 2020 року.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)