Поліцейський «під кайфом»: як син судді продовжує уникати відповідальності завдяки суду

По справі Максима Сидорука досі не відбулося жодного судового засідання
Джерело
Фото зі сторінки Максима Сидорука у Фейсбук

За майже три місяці розгляд справи переносили двічі. А останнього разу її взагалі направили в інший суд. Юристи кажуть – судді порушили закон. Мова про Максима Сидорука – 25-літнього тепер уже колишнього патрульного, якого у серпні зупинили за кермом авто «під кайфом». Він – син судді Рівненського міського суду Євгена Сидорука.

Початок теми дивіться в матеріалі: Як син рівненського судді, капрал поліції, уникає відповідальності за кермування під наркотиками

Як уникнути відповідальності по 130-й статті

130-та стаття Кодексу України про адмінправопорушення передбачає відповідальність за перебування за кермом у стані сп'яніння.

Протокол на Максима Сидорука склали саме за нею. І звільнили з поліції його через порушення цієї статті. Але затягування справи в суді може спричинити до того, що син судді уникне відповідальності і поновиться в поліції.

В перший раз, 13-го вересня Максим Сидорук не з’явився на судове засідання, бо був на лікарняному. Принаймні, так він розповів журналістам «Четвертої влади» у телефонній розмові.

– Скажіть, будь ласка, чому ви не з’явилися на засідання 13-го вересня? – журналістка.

– Я на лікарняному був, бо у мене там нога напухла і ходити не міг, – Максим Сидорук.

– Тобто ви знали, що мало бути судове засідання?

– Да, да, да, да. В мене просто говорю, шо в мене нога напухла, я ходить не міг.

– Як давно ви на лікарняному?

– А це важливо? Це секрет.

– То з якого числа ви на роботу не ходили?

– Я не пам’ятаю, не запам’ятовую таке.

– А ви повідомляли суд, що ви на лікарняному?

– Канєшно.

Та на наш запит у суді відповіли інше: «Сидорук не був належно повідомлений про день і час розгляду справи». Принаймні, у суду не було підтверджень, що повістку патрульний отримав.

Адвокат Роман Заматов, до якого ми звернулися з проханням прокоментувати ситуацію із затягуванням розгляду справи сина судді і вже екс-поліцейського Максима Сидорука, каже, що повістку вручати можна лише тій особі, яку притягають до відповідальності.

Її, наприклад, не може отримати батько Максима Сидорука, який працює суддею у тому ж суді, де мала розглядатися справа його сина.

І навіть якщо суддя Сидорук знає про дату, на яку призначене засідання і розповів про це синові – законодавчо це не вважається, що Максима Сидорука повідомили. Попри те, що, за інформацією з декларацій батька і сина, вони живуть разом.

Адвокат Роман Заматов каже, порушник може ухилятися приймати повістку, а примусити його прийти на суд неможливо. Фото – svoi.bihus.info

– Суддя діє в рамках закону. Повістку направив, порушник не прийшов – відклали. Повістку ще раз направив, порушник не прийшов – відклали. Примусити його прийти до суду немає можливості, – каже адвокат Роман Заматов.

– Тому що 130-та стаття не потрапляє під умови примусового приводу. Єдине, що викликає запитання до роботи судді: чому справа переносилася з такими великими проміжками між засіданнями. Враховуючи те, що Сидорука мали повідомити за три дні до початку засідання, а лист «Укрпошта» розносить по місту протягом однієї-двох діб.

І навіть якщо його хотіли б сповістити телефонограмою, у суді – це не доказ, що Сидорук знає про дату і час розгляду.

На подібні «граблі» вже наступали на Харківщині, Кіровоградщині, Херсонщині та Сумщині, розповідав у своєму блозі ще у 2018-му році член Вищої ради правосуддя Микола Худик.

Микола Худик вважає, в адміністративному Кодексі багато прогалин, які дозволяють порушникам уникати відповідальності. Фото – sud.ua

З огляду на судову практику, навіть якщо повістка вручена і на засідання з’явився адвокат порушника – це ще не означає, що той відповідатиме перед законом.

Бо адвокат може заперечувати проти розгляду справи без присутності свого підзахисного, і поки триватиме суд першої інстанції, а потім апеляція – зазвичай спливає 3-місячний термін, в який потрібно вкластися, щоб притягнути порушника до відповідальності.

    Наступний розгляд справи Сидорука призначили більш, як через місяць – 18-го жовтня. Проте тоді він також не з’явився, а помічник судді Оксани Крижової, судді у цій справі, повідомив: у судовому реєстрі, більш за все, зробили помилку, і насправді судове засідання переносили не на 18-те, а на 25-те жовтня.

    Проте і 25-го жовтня Максим Сидорук, якого зупинили у стані наркотичного сп’яніння ще в середині серпня і якому загрожує штраф – 10 тисяч 200 гривень та позбавлення на рік права кермування – знову не приходить.

    Помічник судді пояснює – справу передали у Рівненський апеляційний суд, щоб визначити підсудність.

    Тобто, після двох місяців, що справа перебуває у Рівненському міському суді, тут засумнівалися хто саме має розглядати справу Сидорука-молодшого.

    Суддя Оксана Крижова у відповіді на запит повідомляє, що в суд звернувся адвокат Максима Сидорука, аби розгляд перенесли в Дубенський міськрайонний суд. Бо, мовляв, Масим Сидорук зареєстрований у селі Варковичі Дубенського району.

    Нагадаємо, в дубенському суді лише один діючий суддя, що сприяє тривалому розгляду справ.

    В декларації, яку Сидорук-менший подавав «перед звільненням» – 3-го жовтня, місце його реєстрації, разом з батьками, братом і сестрою – в Рівному. У спільній квартирі площею 62,9 метри квадратні.

    Іншого житла Сидорук не декларує. Лише вказує, що у матері Жанни Сидорук є садовий будинок майже на 300 кв.м. Та от розміщений він не у Варковичах Дубенського району, а в передмісті – у селі Бармаки Рівненського району.

    Направляти справу в апеляцію на визначення підсудності – це не у повноваженнях судді, каже адвокат Роман Заматов.

    – Підсудність визначається органом, від імені якого який складено протокол. Це – поліція.

    Справа про адмінправопорушення розглядається за місцем його вчинення. А Максима Сидорука, нагадаємо, зупинили у Рівному на вулиці Чорновола.

    Крім того, розгляд можливий і за місцем реєстрації транспортного засобу чи за місцем проживання особи, яка притягається до відповідальності – це альтернативна підсудність. Проте і в цьому випадку право її визначати має лише поліція, каже Заматов.

    Про це свідчить подібна справа, яку нещодавно розглядали у Дубенському міськрайонному суді.

    А якщо підсудність таки змінять і новий суд, наприклад, встигне визнати Сидорука порушником до закінчення тримісячного терміну притягнення до відповідальності – до 15-го  листопада, це рішення все одно скасують. Бо підсудність змінювали вже на стадії судового розгляду, каже адвокат.

    Що не так у діях судді

    – Суддя має діяти чітко в межах закону. Ні практика Верховного Суду, ні закон не передбачають передачі справи на визначення підсудності. Суд не має права цього визначати. І не має права направляти справу в якийсь інший орган, щоб він це зробив, – розповідає Роман Заматов.

    Він пояснює, що Верховний суд чітко сказав, що підсудність визначає орган, який склав протокол і направив у суд. Якби поліція вважала, що це апеляція мала розглядати, вона б направляла б справу в апеляцію. Але вона вважає, що саме Рівненський міський суд може і повинен це розглянути.

    – Це ж не перша справа, яку суддя розглядає по цій статті. Вона ж раніше цього не робила. І от зараз робить це в перший раз. Тобто раніше в неї сумнівів щодо підсудності не було, а зараз вони з’явилися.

    Основне тут те, що суддя не має повноважень, немає підстав, у Законі такого не написано, що суддя має направити справу в апеляцію для встановлення підсудності, – каже адвокат.

    І ще, переконаний Роман Заматов – у судді немає підстав з’ясовувати це питання взагалі.

    У Кодексі передбачено, що суддя при попередньому розгляді повинен з’ясувати питання чи підсудна справа цьому суду, чи ні. Але в цьому випадку в Законі немає нічого про те, що суд має приймати рішення про підсудність. Тобто поліція направила справу в суд – все, питання про підсудність вирішено.

    Друге – він не має права направляти справу в апеляцію, бо це Законом не передбачено. І це вже порушення Закону. З якою метою? Можливо тому, що вони хочуть вигородити, – припускає адвокат.

    Разом з тим погоджується, що захисник Сидорука має право звернутися з ініціативою перенести справу в інший суд.

    – Але суддя мала б йому сказати: вибачте, у мене немає повноважень встановлювати підсудність. І мала відмовити у задоволенні цього клопотання.

    Важелів впливу, щоб примусити суддів розглядати справу Сидорука і подібних йому в строки – в українському законодавстві немає, каже Роман Заматов. Та от механізми покарання суддів постфактум – існують. Суддю можна притягнути до дисциплінарної відповідальності.

    – По-перше, за те, що вона направила справу Сидорука на визначення підсудності. Це не повноваження суду і це можна кваліфікувати, як безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

    – По-друге, за не належне оприлюднення інформації в судовому реєстрі. Адже немає постанов щодо перенесення справ, де б вказувалося, з яких причин це зроблено, чи належно повідомлений порушник про дату розгляду справи, чим мотивована передача справи у Рівненський апеляційний суд.

    Також дисциплінарне стягнення суддя може отримати, якщо не повідомить, що вплив на його роботу чинить інший суддя.

    У Рівненському міському суді працює батько Максима Сидорука – Євген Сидорук

    Відповіді щодо ймовірних порушень, про які говорить адвокат, «Четверта влада» хотіла почути безпосередньо від судді Оксани Крижової.

    Суддя Оксана Крижова відмовилась пояснювати свої дії, які адвокат називає такими, що не відповідають закону. Фото з архіву 2018-го

    Проте суддя-спікерка Рівненського міського суду Олена Першко каже, що суддя Крижова відмовилася коментувати.

    Вона послалась на те, що: «суддя не може робити публічних заяв, коментувати в засобах масової інформації справи, які перебувають у провадженні суду, та піддавати сумніву судові рішення, що набрали законної сили. Суддя не має права розголошувати інформацію, що стала йому відома у зв'язку з розглядом справи».

    – Ми просимо, щоб суддя прокоментувати не справу, а свої дії, – журналістка.

    – Ну, я вам кажу отак, що відповідно до статті 12 Кодексу суддівської етики суддя Крижова відмовилася давати коментарі. По інформації, яка мені була надана, справа вже передана до Рівненського апеляційного суду.

    Справу несли із одного суду в інший 10 днів

    Під час телефонної розмови помічник судді Крижової Олександр Ленартович сказав, що «мабуть справу Сидорука у Рівненський апеляційний суд передали 25-го жовтня».

    Проте, щоб донести справу до місця призначення, Рівненському міському суду знадобилося 10 днів. Прес-секретарка Рівненського апеляційного суду Олена Кузменко каже, справа до них надійшла сьогодні – 5-го листопада.

    – Міський суд же ж за кілометр від нас. Її принесли сьогодні з міського суду. І сьогодні ж канцелярія її зареєструвала, от, година (час дзвінка – 16:28 – авт.).

    Досліджує можливі порушення у роботі суддів Вища кваліфікаційна комісія суддів України, каже адвокат Роман Заматов. 

    Можуть застосувати догану та позбавити доплат від місяця до трьох (в залежності від виду догани). Щонайбільше – можуть звільнити. Все залежатиме від важкості порушення.

    Що ж стосується Максима Сидорука, то його, швидше за все не встигнуть притягнути до відповідальності. Зробити це можна до закінчення трьохмісячного строку після складення протоколу. 15-го листопада цей строк минає.

    Але адвокат Роман Заматов, каже, що поновитися на посаді поліцейського у Максима Сидорука все одно не вийде. Його звільнили за результатами службової перевірки із посади патрульного поліцейського 20-го вересня.

    – Тому, що адмінка і звільнення між собою ніяк не пов’язані. Ось тільки якщо він намагатиметься через суд поновитися, тоді факт, що справу закрили може не прямо, але дотично мати значення. Але й то навряд чи. Тому що має значення не результат розгляду справи, а які саме факти і докази були встановлені судом у питанні законності чи не законності його звільнення.

    Його ж звільнили не на основі Кодексу адміністративного судочинства України, а звільнили на основі нормативного акту, яким регулюється проведення перевірок, а також результату перевірки.

    В цьому випадку навіть якщо суд через сплив термінів і закриє справу, колишній патрульний  не зможе поновитися на  роботі, бо обставини взагалі не вивчалися, і справу більш за все закриють. Та й строки для того, щоб поновитися, вже минули. Згідно із Трудовим кодексом, на це є місяць. Це потрібно було робити одразу, – каже адвокат.


    Якщо наша діяльність вам подобається, і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще. Зробити це можна ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ.

    Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у Telegram.

    Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

    Прокоментуйте