Продавати можна, купувати заборонено: як у Швеції борються із проституцією

У світі існує три основні моделі врегулювання проституції: дозволити на рівні з іншим підприємництвом; заборонити, караючи людей, які продають секс; і заборонити, караючи людей, які купують секс. Остання модель називається шведською, бо саме у Швеції вперше прийняли закон за цим принципом.

Соціальна працівниця, культурологиня і перекладачка Анна Топіліна розповідає про те, як працює шведська модель та які вона має наслідки за 20 років від упровадження у Швеції.

«Шведська модель» виходить з ідеї, що секс – це не товар, а добровільна взаємодія дорослих повноправних людей, і що згоду на секс неможливо купити.

Ця модель спирається на дослідження, згідно з якими, добровільна проституція – це міф, а «щасливої повії» не існує.

Зазвичай людей в проституцію штовхає бідність, самодеструктивна поведінка (яка може, наприклад, походити з досвіду пережитого насильства в минулому) та інші складні фактори. До того ж, середній вік входження в проституцію у світі –14 років, що також є більш ніж проблематичним.

До того ж продають своє тіло здебільшого жінки, а купують – чоловіки. Це підкріплює нерівність між статями та цементує сексуальне насильство чоловіків над жінками як норму. Саме тому у «шведській моделі» не заборонено продавати сексуальні послуги, але заборонено їх купувати.

Продавати своє тіло можна з різних причин, а от купівля тіла іншої людини – це акт насильства, навіть якщо це відбувається за позірною згодою сторін.

Із проституцією пов’язана велика кількість соціальних проблем: сексуальне та інше фізичне насильство, сексуальне використання неповнолітніх, торгівля людьми, організована злочинність тощо.

Перебування в проституції майже завжди має серйозні наслідки для психічного та фізичного здоров’я людини: більшість людей, що мають досвід проституції, хоча би раз були зґвалтовані, а також страждають на посттравматичний синдром, депресії, тривожні стани чи потрапляють у залежність від алкоголю, рецептурних ліків чи наркотиків, щоб притлумити наслідки травматичного досвіду.

Покупцю – кримінал і ганьба

У Швеції закон про заборону купівлі сексуальних послуг (Sexköpslagen) діє з 1 січня 1999 року.

Цей закон означав, що проституйовані люди могли продовжувати робити все, що й раніше, без будь-якої загрози з боку поліції, але купляти в них секс стало заборонено.

Що загрожує клієнту?

Параграф 11 глави 6 кримінального кодексу Швеції за придбання сексуальної послуги передбачає штраф (орієнтовно 150-750 євро) або позбавлення волі до одного року.

Запис в особистій справі про цей сексуальний злочин зберігається 5 років, що може вплинути, в окремих випадках, на працевлаштування.

Інший наслідок – потенційне викриття перед родиною, адже, за статистикою, більшість клієнтів – це одружені чоловіки середнього віку. Винятком є лише купівля сексу в неповнолітніх та сексуальне насильство, які завжди класифікуються як зґвалтування.

Навіщо потрібен закон, який карає покупців сексу

• По-перше, закон утверджує, що є нормально, а що ні.

Держава сигналізує, що купувати тіло іншої людини – неприпустимо, і ставлення до купівлі тіла у суспільстві поступово змінюється. Коли купівля сексу криміналізується, більшість чоловіків задумаються двічі, чи дійсно вони хочуть зробити щось протиправне та ризикувати своєю репутацією. Це допомагає зменшити поширення проституції та пов'язаних із нею соціальних проблем та ризиків. Немає попиту – немає явища.

• По-друге, закон криміналізує не лише купівлю сексу, а й сутенерство, тобто організований продаж сексуальних послуг.

Оскільки більшість проституйованих жінок у Швеції – це жертви торгівлі людьми з бідних країн (а третина з них – ще й діти), криміналізація організаторів цієї діяльності допомагає зупинити продаж дівчат та жінок в проституцію. Сутенери зазвичай не лише виступають посередниками між дівчатами та клієнтами, а активно втягують та утримують жінок в проституції, використовуючи погрози, шантаж та фізичне насильство.

• По-третє, цей закон убезпечує самих жінок, що продають сексуальні послуги.

Оскільки продаж сексу зазвичай пов’язаний із великим ризиком стати жертвою насильства, важливо, щоб постраждала сторона завжди могла звернутися по допомогу та почуватися безпечно.

Поліції суворо заборонено переслідувати проституйованих жінок чи якимось чином на них впливати (і в жодному разі не забирати в них зароблені гроші).

Саме тому вони можуть сміливо звернутися в поліцію із заявою про зґвалтування чи іншими скаргами.

Як шведська поліція працює з цим на практиці

У кожному великому місті Швеції є спеціальна поліцейська група для протидії проституції та торгівлі людьми. Ця група стежить за вуличною проституцією, моніторить веб-сторінки з оголошеннями про продаж та стежать за сумнівною активністю в готелях та квартирах (зазвичай про це сповіщає персонал готелю чи сусіди).

Нерідко поліція співпрацює зі самими проституйованими жінками – вони можуть поскаржитися на агресивного клієнта чи, наприклад, клієнта, який відкрито фантазує про секс зі своїми маленькими дітьми під час статевого акту з жінкою.

В затриманих клієнтів поліція зазвичай просто бере особисті дані, щоб надіслати сповіщення про штраф.

Шведська соціальна система робить все, щоб жінки могли в будь-який момент вийти з проституції та отримати потрібну допомогу та реабілітацію.

У великих містах Швеції існують консультативні центри, куди можуть звернутися як самі постраждалі жінки, так і люди, які компульсивно купляють секс та хочуть зупинитися.

У таких центрах можна отримати безкоштовну та анонімну психотерапію, поради щодо виходу з проституції та інших питань, безкоштовні засоби захисту та контрацепції та іншу допомогу та підтримку. Персонал цих центрів є дуже компетентним в проблемі та працює з клієнтами з максимальною повагою.

До того ж, в Стокгольмі, Мальме та Гетеборзі є спеціальні центри з реабілітації, де жінки, яким загрожує переслідування (наприклад, жертвам торгівлі людьми), можуть отримати прихисток та допомогу.

У таких центрах жінкам надають житло та фінансову допомогу, допомагають звернутися в поліцію та інші потрібні інстанції, ховають від переслідувачів, консультують щодо можливого пошуку роботи чи навчання та допомагають пережити травматичний досвід від перебування в проституції.

Щоб отримати таку допомогу, треба лише звернутися до соціальних працівників у своєму муніципалітеті чи прямо до центрів допомоги (перший контакт часто можна зробити анонімно через електронну форму чи дзвінок).

Муніципалітети Швеції зобов’язані дбати про добробут всіх своїх жителів – цей обов’язок зафіксований в законі. Тобто за потреби муніципалітет мусить забезпечити своєму жителю житло, базову фінансову безпеку та іншу необхідну допомогу. 

Чи є шведська модель дієвою

Так. Державне дослідження за 2016 рік показало кілька важливих наслідків:

Кількість людей, залучених у вуличну проституцію в Швеції, знизилась на 50% на період між 1999 та 2008. До введення Закону про заборону купівлі сексу кількість вуличних проституйованих була приблизно однаковою в Осло, Копенгагені та Стокгольмі. У 2016 році в Копенгагені та Осло було втричі більше вуличних проституйованих, ніж у Стокгольмі.

Побоювання, що проституція з вулиці перейде у більш приховані форми, не підтвердилося. Будь-яка проституція для пошуку клієнтів потребує оголошень, і поліція також має до них доступ. Проституція через інтернет дійсно зросла за цей період, але причиною цього було радше швидке поширення інтернету, ніж заборона купівлі сексу. Дослідження констатувало, що проституція через інтернет поширилася набагато більше в Норвегії та Данії.

Згідно з даними Державного поліцейського управління, заборона купівлі сексу також сприяла тому, що Швеції вдалося зупинити поширення організованої злочинності. Закон майже зупинив торгівлю людьми та сутенерство, ускладнивши для них розвиток «бізнесу». 

Дослідження показало також, що закон не мав жодних негативних ефектів для тих, хто перебував у проституції.

Заборона купівлі сексу знизила кількість випадків насильства проти проституйованих жінок у порівнянні з країнами, де проституція легалізована (Німеччина, Данія). У Швеції вже багато років не було випадків, коли клієнт чи сутенер убивав проституйовану жінку, і ця статистика дуже відрізняється від країн з «легалайзом».

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері. Вдячні за ваші коментарі та поширення матеріалу.