Продажна соціологія: як рівненські політики фальсифікують рейтинги

«Осуховський впевнено перемагає у Рівному», «Серед кандидатів у народні депутати по 152-му виборчому окрузі лідером є Олексій Муляренко». І хоча ці тези – взаємовиключні, але такі заголовки у рівненських інтернет-ЗМІ з’явилися майже одночасно в кінці червня 2019-го року.

Що це – соціологія чи маніпуляція? Хто стоїть за цими рейтингами і хто відповідальний за обман читачів, з’ясовувала «Четверта влада».

«Соціолог вимірює можливості того чи іншого політика. І якби не було рейтингів, то політики не знали б, іти їм балотуватися чи ні. Це дзеркало, яке усім дуже потрібне: і політикам, і ЗМІ, і українцям, передусім», – пояснює для Української правди значення соціології директор соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович.

Серйозні соцопитування перед виборами президента показали, що соціологи добре виконують свою роботу. Розповідають людям правдиві результати досліджень.

Але добру славу чесних соціологів намагаються використати політики, які прагнуть обманути виборців. І деякі ЗМІ їм у цьому допомагають.

«Маніпуляції рейтингами – найбридкіший, найтоксичніший тренд останніх виборів»

Перед тим як аналізувати оприлюднені у рівненських ЗМІ рейтинги політиків, давайте розберемося які ж є ознаки маніпуляцій у дослідженнях.

Медіаексперт Отар Довженко вважає, що маніпуляції рейтингами – найбридкіший, найтоксичніший тренд останніх виборів. Вони були й раніше, але ніколи не бували настільки масовими й нахабними.

Про це експерт пише у своєму огляді на vybory.detector.media. І звертає увагу на чотири головні типи подібних маніпуляцій:

1. Хибне трактування результатів опитувань.

2. Дослідження сумнівних організацій. 

До цього ж пункту експерт відносить і дослідження з невідомим замовником. Адже і закон «Про вибори Президента Україні» і закон «Про вибори народних депутатів» зобов’язує поширювати таку інформацію щодо досліджень.

Соціологи зобов’язані поширювати:

• час і місце проведення дослідження;
• територію, яку охоплювало опитування;
• розмір та спосіб формування соціологічної вибірки опитаних;
• метод опитування;
• точне формулювання питань;
• можливу статистичну похибку.

Інформаційні агентства та ЗМІ, які поширюють результати опитування громадської думки, пов'язаної з виборами, зобов'язані зазначати:

• повну назву організації, яка проводила опитування;
• замовників опитування;                                          
• інші відомості, які зобов’язані вказати самі соціологи. 

Тобто соціологічні контори, оприлюднюючи результати опитувань, не зобов’язані називати замовників. А ось медіа, якщо хочуть поширити ці результати, – зобов’язані.

Що ж робити, якщо замовника не називають самі дослідники? Із закону випливає: не публікувати.

3. Цифри, вирвані з контексту. Це може бути «найбільший рейтинг серед молоді», «Ляшко бореться проти зростання тарифів найкраще».

Можна не сумніватись, що серед кандидатів знайдеться переможець у номінації «гарне волосся», «довга борода», «красивий голос» і «стрибки в довжину», але все це не стосується намірів виборців проголосувати саме за цих кандидатів.

4. Замовчування результатів, вартих довіри. 

«Такої чорнухи ми давно вже не бачили»

А тепер давайте подивимося яку інформацію оприлюднили у двох рівненських рейтингах, що з’явилися в кінці червня.

Один – на користь тези що перемагає по Рівному «свободівець» Олег Осуховський. Ось зразок такого дослідження. ЗМІ розмістили діаграму «перемоги» для кращої візуалізації:

Організація, яка нібито проводила це дослідження – Південноукраїнський центр етнічних та політичних досліджень «Лад».

Другий рейтинг – на користь екс-голови Рівненської ОДА, депутата Рівнеради від Блоку Петра Порошенка Олексія Муляренка. Ось як воно виглядає в ЗМІ. Кандидата від партії «Слуга народу» вирішили викинути зовсім:

Це дослідження нібито проводив «Регіональний інститут соціальних досліджень».

Ці публікації у місцевих медіа з «рейтингами» поширені з порушенням вимог законів.

Не має інформації хто замовник досліджень та не дає можливості з’ясувати точний перелік питань, які ставили під час опитування. Не відомо чи взагалі було таке опитування.

Це не єдина проблема цих досліджень.

Рівненський соціолог Роман Микитюк, який має досвід співпраці з низкою всеукраїнських соціологічних структур з хорошою репутацією, таких як Група «Рейтинг», «Социс», TNS, Інститут Яременка, вважає ці рейтинги маніпулятивними.

– Я маю доступ до закритих соціологічних досліджень, неоприлюднених, – каже соціолог. – Для пересічного рівнянина з цим складніше. Тобто я можу десь оцінити чи відповідає воно реальним цифрам.

– На центральному рівні такої чорнухи ми давно вже не бачили, – додає Роман Микитюк. – А в нас почали цим бавитися. Воно мало що дає, але вони чомусь вирішили це робити. Кандидати намагаються втягнути соціологію в те, щоб переконати виборців.

Відмінник у маніпуляціях на користь нардепа Осуховського

«Четверта влада» вирішила перевірити чи дійсно проводилися ці дослідження, хто їх організовував, та чому в публікаціях відсутня частина інформації, яку вимагає закон «Про вибори народних депутатів».

Спочатку звернулися до організаторів досліджень з проханням повідомити точне формулювання питань, які використовувалися під час опитування.

Голова Південноукраїнського центру етнічних та політичних досліджень «Лад» (організації, яка нібито проводила дослідження, де лідером виявився нардеп Осуховський) Геннадій Чижов спочатку погодився нам допомогти. Попросив зателефонувати пізніше.

Однак за деякий час, коли ми звернулися знову, відмовився це робити.

– Я подивився реєстр наших договорів, і у нас в реєстрі стоїть позначка – комерційна таємниця». Тобто це договір з комерційною таємницею, і я не можу цього розголошувати.

– В чому проблема пояснити людям, які питання ставилися при опитуванні? – журналістка.

– Я юрист-відмінник. Мене правління зніме з роботи, якщо я буду порушувати умови.

– Я дивлюся публікацію, і ви коментуєте дослідження. Бувають закриті дослідження, і їх не оприлюднюють, але тут ви вільно даєте коментар по дослідженню.

– Ми можемо зробити сенсацію на всю Україну. Я можу приїхати до вас і все розкажу. Але це треба оплачувати відрядження… Чому я сказав те що я відмінник. Для того щоб ви розуміли що якщо я кажу що я відмінник, то мається на увазі що я – дуже фаховий юрист.

І мене тому і призначили головою правління. Якщо я буду порушувати, як відмінник, умови співробітництва з клієнтами, замовниками, то це буде смішно. В мене договір є, це комерційна таємниця, все, я не маю права порушувати.

– Зараз оприлюднили різні дослідження з різними результатами. Зважаючи на неповну інформацію, складається враження, що результати вашого дослідження зманіпульовані. Є різні результати і яким тоді вірити?

– Я з вами повністю згідний. Але, повторюся, є договір про комерційну таємницю, і я не маю права навіть туди влазити.

Схоже, юрист-відмінник Геннадій Чижов не дуже орієнтується у вимогах закону «Про вибори народних депутатів», в якому вказано що точне формулювання питань – обов'язкове для оприлюднення.

У штабі кандидата в нардепи Олега Осуховського кажуть що не мають стосунку до цього опитування.

– Інколи такі опитування поширюють не тільки для того щоб вивести когось на перше місце, – каже керівник прес-служби обласного осередку партії «Свобода» Євгеній Іванішин.

– А й для того щоб показати що на другому хтось хто на ньому не є, наскільки я дивився по тих рейтингах. Тобто замовниками можуть бути ті хто має високі результати, які не відповідають дійсності.

– Як ви ставитеся до поширення таких маніпулятивних рейтингів? – журналістка.

– Я не вважаю що маніпуляція соціологією це добре. Це зажди маніпуляція громадською думкою. Але разом з тим, в нас є внутрішня власна соціологія, якій ми віримо, і яка теж говорить що Осуховський на першому місці.

– Ваша внутрішня соціологія теж показує 29%, як у ЗМІ, що поширили рейтинги? 

– Наша внутрішня соціологія для того і внутрішня, щоб не розголошувати які в кого відсотки.

Хто намалював рейтинг Муляренку

Організація, яка проводила дослідження, де лідером симпатій виявився Олексій Муляренко – Регіональний інститут соціальних досліджень.

Ми спробували з’ясувати що це за організація і хто її представляє.

В Рівному від імені цієї структури вже презентували дослідження. Зокрема, це робив директор Рівненської обласної організації Української асоціації маркетингу Олександр Гладунов.

Олександр Гладунов, у розмові з «Четвертою владою», каже що не має жодного стосунку до опитування, яке ми аналізуємо. Мовляв, лише інколи співпрацює з організацією за окремими проектами.

– У нас з організацією були давні партнерські стосунки, я залучався у якості експерта, у нас було багато спільних проектів, але організаційно і юридично я до цієї організації не відношуся.

З приводу результатів дослідження порадив звертатися до керівника організації – Олександра Субота.

Олександр Субот працює на Рівненській фабриці нетканих матеріалів (співзасновником якої є депутат Рівнеради від Блоку Петра Порошенка Богдан Гапяк – авт.).

У 2015-му році, як керівник Регіонального інституту соціальних досліджень, він оприлюднював в ефірі телеканалу «Ритм» результати екзит-полу. 

Наразі Олександр Субот стверджує, що стосунку до цієї організації не має.

– Я почитав, я так само скептично ставлюся до цих рейтингів. Я як людина, всього-навсього, відомий як польовий бригадир, який проводить польовий етап. В мене немає особистої ліцензії на проведення будь-яких опитувань.

Колись дуже давно звернулися до мене з цього інституту, я навіть не пам’ятаю хто, зробили «поле» дослідження. Я зробив і все. Що це за організація, хто це і як оприлюднювали – це не до мене питання. Правильніше буде хто це публікував – звернутися звідки ця інформація і виходи шукати тудою. Я побачив цифри в газетах так само як і ви. 

– Але в ефірі телеканалу «Ритм», у 2015-му році, вас назвали керівником організації, – журналістка.

– Керівником? Ха-ха. Ясно. Я, чесно кажучи, не пам’ятаю цього. Я від «Ритму» робив це дослідження (у 2015-му році – авт.). Це був екзит-пол на місцевих виборах. В нас навіть на цих скриньках, які є в руках кожного інтерв'юера, писало «Ритм» (результати цього екзитполу були дуже близькими до результатів місцевих виборів 2015-го року – авт.).

– Стосовно того, що в ефірі мене назвали керівником інституту, це була, здається, пропозиція ведучого Ігоря Проценка, що мене треба якось представити, – додає Олександр Субот. – Я погодився, я навіть насправді не пам'ятаю що мене представляли керівником інституту соціальних досліджень, адже пройшло майже 4 роки. Це правда. Якби у мене була тоді підозра, що дана організація «з душком», напевно, не погодився би, щоб моє ім'я звучало поруч з її назвою.

– А Олександр Гладунов, який інколи презентує дослідження від цього «інституту», то він був упевнений що це ви керівник – сказав до вас звертатися.

– Ха-ха. Дивіться, Антоніно, я займаюся суто польовими етапами. У соціологічному колі Рівного (та й поза Рівним) мене знають як неупередженого і професійного соціолога, який якісно робить «поле». Ніколи нікому не надавав неправдивих даних, ніколи особисто їх не публікував і ніколи не надавав дозволу, аби це робили від мого імені.

Так що ж це за така структура – Регіональний інститут соціальних досліджень, від досліджень якої відхрещуються ті що раніше були її представниками?

Заглядуємо в реєстр юридичних осіб. Тут керівником і засновником записаний Володимир Малічевський. Знаходимо контакти і телефонуємо.

– Скажіть, будь ласка, це ви керівник Регіонального інституту соціальних досліджень? – журналістка.

– Слухайте, я  її продав Паладійчуку Сергію. Вибачте, не пам’ятаю його по-батькові. Але він є депутатом, мабуть, міськради.

– Але в реєстрі досі показує що ви керівник організації.

– Це якісь старі дані. Я його продав давним-давно. В мене є договір. Я не знаю чому так. Я і в Рівному вже не живу то триста років. Я давно виїхав, продав квартиру. Ми переоформили власність, наскільки я пам’ятаю, нотаріально.

А що ж скаже з цього приводу секретар Рівнеради Сергій Паладійчук, однопартієць Олексія Муляренка, на користь якого і були озвучені рейтинги?

– Я, думаю, ви помиляєтеся, що мені належать якісь права на цей інститут.

– Ви маєте до неї якийсь стосунок? – журналістка.

– Раніше мав, останнім часом не маю до неї жодного відношення.

– А коли востаннє мали до неї відношення?

– Антоніно, я, все що хотів сказати – сказав.

– Ми спілкувалися з колишнім керівником організації паном Малічевським. Він каже що продав вам права на цю організацію.

– Це було з 15 років назад. Тому до дослідження я зараз не маю ніякого відношення.

– А кому ви передали права на цю організацію? Тому що на вас коло замикається. Пан Малічевський каже що вам права передав, інші представники, які презентували результати досліджень, кажуть що не мають стосунку до керівництва. А на вас вказали як на того хто купив права.

– Багато що можна говорити. Зараз багато хто що говорить. І всякі фейки сьогодні. Ще раз говорю. Ви ж коли спілкувалися з Малічевським, то ви спитали коли це було? Це був 2002 чи 2003-й рік (зі слів Малічевського – 2005, – авт.). Це було настільки давно… Безумовно що… Все, Антоніно, те що я знаю – я сказав.

– Що вам відомо про цю організацію? Чому телеканал «Ритм», який ви очолювали, у 2015-му році (коли Сергій Паладійчук був директором «Ритму» – авт.), замовляє в цієї організації екзит-пол (опитування у день виборів при виході з виборчих дільниць – авт.)? З ким ви тоді комунікували як керівником [інституту]?

– Якщо я не помиляюся, то тоді соціологи були достатньо точними. Тому [соціологи достатньо], розумію, кваліфіковані. І Субот кваліфіковано [зробив це].

– Ну так, але він каже що не керівник цього інституту. Каже що до нього з «Ритму» звернулися і він навіть не знав що представляв там якусь організацію.

– Ну я думаю, якщо він це говорить, то це правда.

– Телеканал «Ритм», керівником якого ви є в той час,  звертається до інституту. До кого він звертався в цьому Інституті? Хто у 2015-му році представляв цей Інститут соціальних  досліджень?

– Ви говорите про 15-й рік. А зараз в нас який? 19-й. То давайте говорити про 19-й рік. Станом на 19-й рік я не знаю що там «Ритм» зараз, бо я передав права. А на рахунок цього дослідження то мене навіть в країні не було коли це дослідження було. Не можу нічого коментувати.

– Пан Малічевський каже що передав права Вам, а Ви мені не кажете кому і коли ви далі передали права на цей Інститут. Але як мінімум у 2015-му році ви ще співпрацювали з цим Інститутом.

– Я думаю що ви говорите правду. Але це було 4 роки назад. 4 роки назад було все по-іншому. Починаючи з ситуації в країні, місті, області. І брати просто проводити паралелі – це як мінімум неправильно. Навіть ми з вами за 4 роки стали іншими. Не маю зараз стосунку до дослідження.

–  В мене просто питання – коли ви передали права? От вам передали права [інститут], то кому і коли ви їх передали? Щоб знайти крайнього, відповідального за де дослідження. А ви мені не кажете.

– Ми вже з вами по другому чи третьому колу. Кажу ще раз. Якщо бути точним, а я знаю що ви достатньо точна і фахова людина як журналіст, то ще раз – не маю відношення. І шукати… Так само якщо Субот вам дав інформацію, то думаю що вона об’єктивна і достовірна.

– От ви не пам’ятаєте кому ви передали права на фірму, від імені якої оприлюднюють фейкове дослідження. Але на вас все закривається. Бо про вас пам’ятають що до вас пішло, а ви не пам’ятаєте куди пішло далі. 

– Таке враження що ви спілкуєтеся зі мною не в діалозі, а озвучуєте якісь тези і потім будете на них посилатися. (...) Я чітко і твердо сказав ті речі які є константою. Прохання до вас як до людини порядної і  розумної, спиратися на факти, а не якісь домисли.

Бо якщо брати до уваги чутки, домисли, здогадки, то можна такого напридумувати, що це не матиме жодного відношення до правди. 

– Можна репліку? Я вас не перебивала.

– Так, я вас чую.

– Факт – що пан Малічевський передав вам права на Інститут соціальних досліджень. Факт – що зараз цей Інститут поширює фейкове дослідження. І факт – що ви не говорите кому ви передали права на фірму.

– Давайте бути точними. Передали права. Права – це юридична константа, яка підтверджується інтелектуальними або речовими моментами…

– Ви не заперечуєте той факт що підписували угоду з Малічевським про передачу, наскільки я розумію, майнових прав?

– 15 років назад, по-моєму такого не було. Але я можу бути неточним. За 15 років стільки помінялося.

– То коли в 2015-му телеканал «Ритм» оприлюднював дослідження від цього регіонального інституту, то кому він замовляв дослідження?

– Тоді були якісь питання до достовірності цих даних?

– Питання хто тоді керівником був цього інституту, якщо Субот каже що він не був.

– Ніколи я цей інститут не представляв, принаймні з 2008-го чи 2009-го року точно.

– А вас не бентежить що ЗМІ поширили дослідження Інституту, який з вами пов’язаний? 

– Як мене може бентежити річ, яку я не бачив. Не було мене в Рівному.

Кандидат у народні депутати Олексій Муляренко каже що його штаб не має стосунку до поширення цієї соціології. Каже що штаб замовляє власні закриті соцдослідження. 

– Та соціологія, де на користь Осуховського до 30-ти відсотків – жодного стосунку до дійсності не має, – каже Олексій Муляренко. – А та соціологія, де я йду на першому місці, там схожі показники до нашої соціології.

– А як ви ставитеся до того що ЗМІ поширюють рейтинги з порушенням закону, які виглядають як маніпуляції, джинса на вашу користь? – журналістка.

– Це може виглядати як джинса на мою користь, але треба дивитися трохи глибше, хто хоче себе поставити трохи вище просто, щоб формувати думку.

– Не завжди, мені здається, треба дивитися на перше місце як на замовника джинси. Ми співставляли [з власними внутрішніми рейтингами], у деяких кандидатів рейтинги завищені у 2-3 рази.

Реакція керівників ЗМІ

Політики від опитування або його деталей відхрещуються. А як щодо ЗМІ, які поширили ці фейкові опитування?

Як мінімум три місцеві редакції поширили обидва «дослідження», із взаємовиключними результатами.

Це «Радіо Трек»: ось його публікація про Осуховського, а ось – про Муляренка (з протиправним використанням фотографій «Четвертої влади», – ред.).

Це «Рівне вечірнє». Ось його публікація про Осуховського, а ось – про Муляренка.

Більше того, ще однією публікацією з ознаками джинси (прихованої реклами – авт.) «Рівне вечірнє» саме себе викриває в поширенні недостовірної інформації.

Це «Рівне-1». Ось такою була публікація про Осуховського, а такою – про Муляренка.

Те чи інше дослідження ми знайшли також на сайтах телеканалу «Ритм» (після нашого спілкування з редакцією щодо порушень у цьому матеріалі статтю із сайту прибрали – авт.), «Рівненські новини», «Сфера-ТВ», «Прес-центр», «7 днів».

Сайт «ВСЕ» опублікував «соціологію» Осуховського на правах реклами.

Медіаюристка Інституту розвитку регіональної преси Людмила Панкратова вбачає в поширенні такої інформації місцевими медіа порушення Закону «Про вибори народних депутатів».

У цьому випадку може бути застосовано адміністративну відповідальність, передбачену Кодексом України про адміністративні правопорушення - ст. ст.212-20: порушення встановленого законом порядку опублікування документів та іншої інформації, пов'язаної з підготовкою і проведенням виборів, засобами масової інформації.

Штраф – 170-340 гривень.

Наприклад, у лютому 2019-го року на Волині суд визнав винною редакторку газети «Наш край», саме за згаданою вище статтею.

Оскільки вона «опублікувала результати опитування громадської думки, пов'язаного з виборами Президента України без зазначення замовника опитування та точного формулювання питань».

«В судовому засіданні редакторка свою вину у вчиненому правопорушенні визнала, щиро розкаялася, пообіцяла в подальшому подібного не вчиняти».

Суд визнав жінку винною, але звільнив від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення. Редакторці оголосили усне зауваження.

Але частину рівненських ЗМІ така пересторога, схоже, не лякає. Ми поспілкувалися з керівниками медіа, які розмістили обидві «соціології». Розповіли які закони порушує ЗМІ при такій публікації.

Керівник «Радіо Трек» Микола Кульчинський каже що публікація цих матеріалів була помилкою.

– Це можна вважати нашою помилкою. Після того як ми їх опублікували, була дискусія в коментарях. Ми зробили нараду, і сказали що більше матеріалів без таких даних, як ви сказали, ми не друкуємо.

– Ці публікації мають ознаки «джинси», – журналістка.

– Коли воно поширювалося, люди не розуміли цих деталей, про які ви говорите. Здавалося що якщо є такі дві публікації, то вони одна одну, так би мовити, нейтралізують. Далі такого не повториться. Ми зрозуміли цю колізію, яку раніше не усвідомлювали.

– А ви не вважаєте за доцільне, як керівник ЗМІ, просто прибрати ці публікації з сайту, оскільки вони мають ознаки недостовірності?

– Ви знаєте, мабуть, ми так і зробимо.

Минуло кілька днів, але публікації не зникли з сайту радіо.

Головна редакторка «Рівне вечірнє» Валентина Шах не вбачає проблеми в таких публікаціях на сайті. Докладно поспілкуватися про матеріали не схотіла, коротко сказала таке:

– Я теж звернула увагу що це різні рейтинги, це навіть було цікаво. Я робити висновків не збираюся. Ви собі досліджуйте, робіть висновки.

Редакторка сайту «Рівне-1» Наталя Гусарук каже що публікацію про рейтинг кандидатів зробили, бо вважали таку інформацію цікавою для читачів.

– А оскільки в цей день з'явилась іще одна соціологія кандидатів, вирішили поставити і цей матеріал для того, щоб читачі змогли ознайомитися і з нею, – додає редакторка.

За деякий час після спілкування з «Четвертою владою» Наталя Гусарук повідомила, що публікації прибрали з сайту.

Яким дослідженням вірити

Texty.org.ua зібрали базу чорних соціологів та піарників та простежили їхні контакти між собою. Звісно, тут може не бути багатьох регіональних структур та фірм-одноденок, сформованих під вибори.

У цей список, на думку авторки цієї публікації, варто додати і обидва центри, які проводили у Рівному згадані вище дослідження.

Крім того, розробники бази пишуть про компанії, котрим можна довіряти, за даними Соціологічної асоціації України.

До цього списку потрапили:

1. Група «Рейтинг»,
2. Інститут соціології НАНУ,
3. Research & Branding Group,
4. Київський міжнародний інститут соціології,
5. СОЦІС,
6. Український інститут соціальних досліджень імені О.Яременка,
7. Центр Разумкова,
8. Центр «Соціальний моніторинг»,
9. GFK Ukraine,
10. TNS Ukraine.

Перелік надійних соціологічний компаній також склало агентство ECOMM Communication Consulting:

«Журналісти й редактори... повинні зараз (та й завжди, але перед виборами особливо) бути максимально відповідальними й обачними з будь-якою інформацією, яка стосується рейтингів.

Недбалість у цьому випадку – не менш серйозний гріх, ніж свідома дезінформація.

А виривати з контексту кричущі цифри заради клікбейту, «спрощувати» і скандалізувати результати опитувань, ставити у стрічку рейтинги скомпрометованих соціологічних контор – це бавитися сірниками на пороховій бочці, на якій сидимо ми всі», – пише Отар Довженко у своєму огляді на vybory.detector.media.

---

Розслідування «Четвертої влади» в рамках проекту «Підтримка регіональної розслідувальної журналістики» за підтримки National Endowment for Democracy (Національного фонду підтримки демократії (США))

---

Якщо те, що ми робимо, вам подобається, і ви вважаєте це важливим, ви можете підтримати «Четверту владу». Щоб ми мали можливість працювати ще краще і охоплювати більшу кількість тем. Зробити це можна ТАКИМ ЧИНОМ.