«Публічний булінг» чи порушення норм ЄС: що пропонує новий законопроєкт про полювання і чому б’ють на сполох зоозахисники

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15431 «Про мисливське господарство, полювання та стале використання мисливських тварин», який має повністю замінити чинний профільний закон 2000 року. Автори подають його як євроінтеграційне оновлення. Водночас екозахисники наголошують: документ переводить охорону природи на комерційні рейки, відкриває ліси для трофейного сафарі та створює ризики для червонокнижних видів.

Співініціатори законопроєкту — двоє нардепів з Рівненщини з партії «Слуга народу»: Олександр Ковальчук та Сергій Литвиненко.

Ми зіставили норми старого закону й нового проєкту, розібрали застереження експертів, розпитали нардепа-співавтора Ковальчука та отримали офіційну позицію Держлісагентства.

Що пропонує новий документ: головні відмінності з чинним законом 

Символічна оренда та принцип «мовчазної згоди»

Законопроєкт пропонує встановити фіксовану плату за користування мисливськими угіддями. Так, якщо йтиметься про лісові мисливські угіддя, то за гектар потрібно буде сплачувати 0,2% прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рік. Нині це 6 гривень 66 копійок. За водно-болотні угіддя — 0,1% (або 3 гривні 33 копійки на сьогодні), за польові — 0,05% (1 гривня 66 копійок).

У чинному законі 2000 року фіксованої ставки нема — розрахунок і розмір плати визначається у договорі між користувачем угідь та власником землі.

Новий законопроєкт пропонує надавати угіддя у користування на 20 років із автоматичним продовженням ще на 20 (сукупно 40 років). Чинний закон передбачає 15 років.

У законопроєкті також йдеться про принцип мовчазної згоди посадовців, чого нема у нинішньому законі. Якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства, чи орган місцевого самоврядування вчасно не нададуть відповідь про погодження чи відмову у наданні мисливських угідь, то за принципом мовчазної згоди такі угіддя вважатимуться наданими у користування.

Скасування державних лімітів

Централізованого затвердження лімітів вилучення тварин Міністерством довкілля не буде. Натомість користувачі мисливських угідь розроблятимуть власні «плани сталого використання», які буде погоджувати новостворений орган (про нього нижче).

Фактично, скільки тварин можна вполювати за сезон, рахуватимуть самі користувачі мисливських угідь.

Мисливський туризм

Законопроєкт уперше вводить поняття «мисливський тур» та «мисливський турист». Проєкт передбачає спрощення візового режиму для іноземних мисливських туристів, порядку ввезення зброї ними та вивезення трофеїв, а також — популяризацію мисливського туризму в Україні на міжнародному рівні.

Цілорічний відстріл та «небажані види»

Запроваджується поняття «інвазійні чужорідні види», яких дозволено вилучати цілий рік, зокрема вночі та з тепловізорами. 

До «небажаних для мисливського господарства тварин» віднесено вовків, лисиць, ворон, сорок, сойок, а також собак і котів, які опинилися в мисливських угіддях без нагляду. Зазначимо, що частину з цих тварин дозволено відстрілювати без дозволів і чинним законом.

Створення нового регулятора

Законопроєкт пропонує створити новий центральний орган виконавчої влади — Агентство, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства та сталого використання мисливських тварин.

Воно зосереджуватиме в одних руках регуляторні, дозвільні, комерційні та контрольні функції в галузі. Зокрема, контролюватиме передачу угідь, адмініструватиме цифрову платформу для обліку мисливців (ЄДМР), квот та здобутої дичини, проводитиме рейди, видаватиме платні посвідчення мисливця, продаватиме бирки на дичину та популяризуватиме мисливство.

Збір за використання мисливських тварин державного мисливського фонду, щорічний збір за використання мисливцем мисливських тварин, кошти за реєстрацію мисливця в Реєстрі зараховуватимуться на рахунок Агентства.

Чи змінюються строки полювання

Чинний закон передбачає конкретні строки полювання. У статті 26 законопроєкту ж вказано, що строки полювання будуть встановлюватись уповноваженим органом разом із затвердженням правил полювання. Тобто фіксованих уже не буде.

«Індустрія відстрілу»: оцінка зоозахисниці

Президентка Асоціації зоозахисних організацій України Марина Суркова переконана: законопроєкт не має нічого спільного зі збереженням біорізноманіття чи євроінтеграційними зобов'язаннями, а натомість вибудовує масштабну комерційну індустрію вбивства тварин заради трофеїв і розваг.

— Закон 2000 року справді застарів, але осучаснення мало полягати в переході до нелетального управління екосистемами та гуманних наукових методів, як вимагає Угода про асоціацію з ЄС. Автори ж просто взяли старе мисливство і перевели його на технологізовані та індустріальні рейки. Тварина тут — передусім товар і ресурс, — наголошує експертка. — Водночас посилення відповідальності за браконьєрство законопроєкт не передбачає.

Марина Суркова також наголошує на тому, що Агентство, яке пропонують створити, матиме конфлікт інтересів:

— Воно одночасно регулюватиме галузь, рекламуватиме полювання, зароблятиме гроші й саме себе контролюватиме. Функцію визначати ліміти відстрілу забирають у Міністерства довкілля, тож незалежної екологічної перевірки квот просто не буде.

Image

«Це євроінтеграція, а не лобізм»: позиція співавтора проєкту, нардепа Ковальчука

Один зі співавторів законопроєкту, нардеп від Рівненщини Олександр Ковальчук, називає критику «публічним булінгом євроінтеграційного законопроєкту» та зазначає, що основними розробниками проєкту були Олександр Корнієнко, Давид Арахамія та Ігор Марчук зі «Слуги народу», а він сам активної участі в робочих групах не брав.

— Законопроєкт імплементує європейські норми та осучаснює підходи до рекреації та спорту. Полювання не заборонене законом, а проєкт узаконює те, що і так відбувається в лісі. Кожен чоловік має вміти поводитися зі зброєю в лісі — це корисно для оборони країни, — наголошує Ковальчук.

Image

Низьку плату за користування мисливськими угіддями нардеп пояснив великими витратами самих мисливських товариств. 

За словами Ковальчука, орендарі вкладають мільйони гривень у підгодівлю, єгерські служби, лікування тварин та солонці, знімаючи це фінансове навантаження з держави.

Нардеп зазначив, що рішення щодо меж угідь ухвалюватимуть й надалі місцеві ради. А відстріл домашніх котів та собак, які забрели в угіддя, потрібний виключно як санітарний захід проти поширення сказу:

— Я жодного мисливця не знаю, який би цілив у кота чи собаку. Є санітарний відстріл тварин, які заразилися сказом від лисиці. Скажений лис заходить у село біля лісу й заражає домашніх тварин, худобу на фермах.

Щодо можливого конфлікту інтересів в Агентстві, яке пропонують створити, нардеп переадресував запитання до Кабміну:

— Ми — законодавча влада, ми окреслюємо рамку. Я довіряю уряду, він знайде європейську практику і зробить регламенти без конфлікту інтересів. Це законопроєкт лише до першого читання, між першим і другим читанням усі позиції доопрацюють.

Ми також зверталися за коментарями до ще одного нардепа з Рівненщини Сергія Литвиненка, але відповідей не отримали.

«Частково суперечить праву ЄС»: євроінтеграційний комітет Ради

Попри заяви авторів про «євроінтеграційний характер» проєкту, профільний Комітет Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу під керівництвом Іванни Климпуш-Цинцадзе дійшов іншого висновку: документ частково суперечить праву ЄС, міжнародно-правовим зобов’язанням України та потребує суттєвого доопрацювання.

Комітет у своєму розгорнутому експертному висновку детально вказав на ключові невідповідності директивам і регламентам ЄС:

Право Євросоюзу взагалі не містить категорії «небажані для мисливського господарства тварини». Правовий режим визначається виключно природоохоронним статусом виду, а сам факт заподіяння незручностей мисливському господарству не є самостійною підставою для вилучення з природи.

Норма проєкту про відстріл безпородних собак як «регулювання чисельності» порушує статті 11–13 Європейської конвенції про захист домашніх тварин, де прописані суворі вимоги до гуманності та заборона на завдання зайвих страждань.

Встановлення загальних сезонів полювання на рись суперечить Директиві 92/43/ЄЕС, де українська популяція підлягає суворій охороні. Крім того, перехідні положення проєкту дозволяють відстріл деркача, пастушків та казарок, які включені до Пташиної директиви ЄС та підлягають особливому захисту за Бернською і Боннською конвенціями.

Надання угідь у користування за принципом мовчазної згоди чиновників без проведення належної стратегічної екологічної оцінки  та оцінки впливу на заповідні території  несумісне зі статтями Директиви 92/43/ЄЕС.

Проєкт дозволяє використання метальної зброї (арбалетів), сіток і пасток, що прямо заборонено директивами ЄС через їхній невибірковий та травматичний характер дій. Також не узгоджується з нормами ЄС дозвіл полювати на бобра із застосуванням штучного світла на зброї.

Заборона свинцевого шроту лише у водно-болотних угіддях міжнародного значення не відповідає регламенту REACH, який вимагає повної заборони свинцевих набоїв та їх носіння у радіусі 100 метрів навколо будь-яких водно-болотних угідь.

Визначення «мисливських трофеїв» лише частково узгоджується з Регламентом Комісії (ЄС) № 865/2006, оскільки законопроєкт не охоплює цілу тварину, необроблені зразки та похідні продукти, не пов’язує статус трофея з документом CITES і допускає економічне використання замість виключно особистого використання мисливцем.

«Остаточну редакцію з нами не узгоджували»: відповідь Держлісагентства

У Держлісагентстві на наш запит повідомили, що брали участь у робочій групі при екологічному комітеті парламенту, однак фінальний текст законопроєкту не погоджували та мають суттєві зауваження до тексту.

Зазначили, що полювання в умовах воєнного стану можливе виключно за окремими рішеннями ОВА та рад оборони. Через загальну заборону в більшості регіонів зросла чисельність хижаків (лисиць, шакалів), що спричиняє спалахи сказу та африканської чуми свиней, тому регулювання їхньої чисельності проводиться виключно за рішеннями протиепізоотичних комісій.

А відновлення мисливського туризму можливе лише після закінчення війни, повного розмінування угідь та за умови дотримання норм захисту тварин від жорстокого поводження. Інформація про доходи від єгерських послуг та туризму в агентстві відсутня через брак таких облікових повноважень.

Держлісагенство додало, що воно братиме участь у доопрацюванні проєкту в комітетах ВРУ через низку неврегульованих питань.

Тимчасовий виконувач обовʼязків голови Держлісагентства Володимир Бучко у коментарі «Четвертій владі» зазначив: 

— Закон про мисливство змінювати треба, бо він старий, але офіційну фахову позицію ми сформуємо під час підготовки експертного висновку Кабміну.

Image

«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші на FPV-дрони для бійців на фронті, які збиратиме ініціатива «Рівненський дрон».

Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, будь-яку суму на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив'язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184

Рахунок: КБ «Приватбанк»
IBAN UA663052990000026006000707203
БФ «Скарбниця Надії»
ЄДРПОУ 37685693

А також підписуйтесь на канали «Четвертої влади» у телеграмі, ютубі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці, твітері, тіктоці. Вдячні за ваші коментарі в соцмережах та поширення матеріалів.