«Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за публікації блогерів»
Profile picture for user kalaur
журналістка

РДГУ вимагав у журналістів акредитацію на вибори ректора: що тут не так?

Журналістів рівненської філії «Суспільного» не пропускали на вибори ректора Рівненського державного гуманітарного університету 21-го жовтня, аргументуючи це тим, що на захід потрібна акредитація. Виш не вперше ставить такі вимоги перед журналістами. Після наполягань, знімальна група таки потрапила на захід, а ось минулого разу все завершилося викликом поліції.

То чи може виш наполягати на акредитації журналістів? І які права для журналістів у вишах? Спробуємо з'ясувати.

«Ваша присутність суперечить нашому документу»

21-го жовтня у Рівненському державному гуманітарному університеті відбулися вибори ректора університету. Журналісти Суспільного приїхали о 10-й ранку. Через декілька хвилин до них підійшли люди, які назвалися представниками оргкомітету та попросили покинути місце голосування. Аргументували тим, що в журналістів немає акредитації, –  йдеться у матеріалі Суспільного.

Кореспондентка Суспільного Тетяна Климчук відстоювала свої права на висвітлення події.

фф
Журналістка Тетяна Климчук потрапила на вибори ректора РДГУ після наполягань і настоювань. Фото: Суспільне

– Коли ми туди прийшли, нам сказали, що ми не маємо права висвітлювати ці вибори через те що ми не акредитовані, а акредитуватися потрібно було за сім днів до проведення виборів. Коли я запитала в них чим це взагалі аргументовано, що це така за акредитація, вони сказали, що є видана відповідна постанова Вченою радою. У документі вказано, що журналісти, які хочуть бути на виборах ректора, мають зробити акредитацію за сім днів. Але я пояснила, що цей їхній документ суперечить всім законам, яким тільки можна, – розповідає Тетяна Климчук.  

За словами кореспондентки Суспільного, після наполягань, на захід потрапити вдалося. Необхідність викликати поліцію відпала, адже більше роботі не перешкоджали. Але на сам кінець журналістці повідомили, що в неї можуть виникнути проблеми.

– Я наполегливо їм пояснила і вони, мабуть, зрозуміли трішки, навіть привели юриста і я трішки поспілкувалася з юристом. Навіть юрист сказав: «Ну добре, можете тут бути, але майте на увазі, що ваша присутність суперечить нашому документу», – розповідає Тетяна Климчук. – Вони сказали, що можуть виникнути проблеми, якщо виникнуть питання у претендентів чому ми тут перебували.

Таємниче положення РДГУ

На сайті Рівненського державного гуманітарного університету справді опубліковане положення «Про порядок акредитації представників засобів масової інформації під час проведення виборів ректора Рівненського державного гуманітарного університету».

Відповідно до положення, журналісти, які хочуть бути присутні на виборах ректора РДГУ, підлягають акредитації. А акредитація здійснюється не пізніше ніж за сім днів до проведення виборів, шляхом реєстрації представників ЗМІ на підставі офіційного звернення медіа до організаційного комітету з проханням про реєстрацію.

«ЗМІ можуть подати по одному журналісту та одному технічному працівнику для акредитації», – йдеться у документі.

У клопотанні ЗМІ має надати такі дані свого працівника: ПІБ, дата народження, номер телефону, місце роботи і посада. В оргкомітету з проведення виборів ректора є одна доба, щоб зібратися і прийняти рішення про надання чи відмову в акредитації, шляхом відкритого голосування. Представникам ЗМІ, яких вирішили акредитувати, дають спеціальні посвідчення.

Також у положенні перераховані права і заборони для представників ЗМІ. Дозволена фіксація процесу, але заборонено знімати бюлетені, якщо це може порушити таємницю голосування. У разі недотримання правил оргкомітет може «вмотивованим рішенням» достроково припинити діяльність представника ЗМІ.

Положення було прийняте, відповідно до наказу РДГУ, від 12 жовтня – за 8 з половиною днів до виборів. Тож у представників ЗМІ був день «з хвостиком», аби знайти цей документ на сайті РДГУ, оформити клопотання і сподіватися що оргкомітет проголосує на їхню користь.

Начальник відділу зв’язків з громадськістю РДГУ Микола Пікула розповідає, що журналістів на вибори пускали. Каже, один з телеканалів навіть отримав акредитацію.

– Журналістам лише було повідомлено про те, що вони не пройшли акредитацію. Представниками Виборчої комісії та Організаційного комітету були складені відповідні акти про те, що журналісти проводили зйомку (здійснювали її безпосередньо біля кабінок для голосування). Після чого журналісти продовжили зйомку, – розповідає Микола Пікула.

Необхідність у прийнятті положення з вимогами акредитації, зі слів Пікули, виникла «з метою створення сприятливих умов для здійснення журналістами професійної діяльності (згідно ст. 26 Закону «Про інформацію»)».

– По-друге, для забезпечення дотримання принципів таємного та вільного волевиявлення згідно п.3 методичних рекомендацій щодо особливостей виборчої системи та порядку обрання керівника закладу вищої освіти, – каже Микола Пікула.

При створенні положення університет, зі слів начальника відділу зв'язків з громадськістю, керувався методичними рекомендаціями щодо особливостей виборчої системи та порядку обрання керівника закладу вищої освіти та Законом України «Про інформацію».

Положення – незаконне, але виші для журналістів не такі вже і доступні

Схожа ситуація трапилася у 2017-му році коли знімальну групу «Четвертої влади», журналіста сайту «ЧаРівне», студентів вишу виганяли з відкритого засідання Вченої ради РДГУ, мотивуючи це відсутністю акредитації. Сестра ректора Постоловського, яка теж входить до Вченої ради вишу, навіть сипала образи в бік журналіста сайту «ЧаРівне».

фф
Руслан Постоловський заявив, що прийти на Вчену раду державного університету без його дозволу, це всеодно, що б він вліз комусь у хату

Тоді все завершилося викликом поліції (авторкою цього блогу) через перешкоджання журналістській діяльності. Ректор Руслан Постоловський теж викликав поліцію на знімальну групу «Четвертої влади», щоправда про факт написання заяви нам не відомо.

Ректор вишу тоді сказав: «Верховна Рада вас допускає без акредитації? Ні. А в нас своя Верховна Рада – це Вчена рада університету. От і все». 

Втім через кілька днів до вишу приїхав заступник Міністра освіти Володимир Ковтунець і в його супроводі «Четверта влада» вільно, без жодних акредитацій, потрапила на засідання вченої ради.

ф
На засіданні Вченої ради РДГУ за присутності заступника міністра журналістів вже не виставляли

У Законі «Про інформацію» вказано, що здійснювати акредитацію працівників ЗМІ можуть суб'єкти владних повноважень, а відсутність акредитації не є підставою для відмови в допуску журналістів.

– Університет не є суб'єктом владних повноважень, тому він не має повноважень здійснювати акредитацію журналістів, якщо суто формально, враховуючи статтю 26 ЗУ «Про інформацію», – розповідає юрист Інституту масової інформації Роман Головенко.

У статті 26 Закону України «Про інформацію» вказано, що відсутність акредитації не може бути підставою для відмови в допуску журналіста, працівника засобу масової інформації на відкриті заходи, що проводить суб'єкт владних повноважень.

Крім того, Закон «Про вищу освіту» передбачає громадський контроль у сфері вищої освіти на принципах відкритості і прозорості: «Рішення та діяльність у сфері вищої освіти, крім інформації з обмеженим доступом, є відкритими».

Принципи відкритості і гласності процесу виборів ректора також закладені у методичних рекомендаціях Кабміну щодо особливості обрання керівників навчальних закладів та у статуті Рівненського державного гуманітарного університету – на ці документи спирався виш при створенні положення про акредитацію.

Юрист ІМІ Роман Головенко розповідає, що у Методичних рекомендаціях МОН передбачають акредитацію лише громадських спостерігачів, в той час як умови перебування журналістів неврегульовані. Натомість Університет перейняв на себе роль державного органу і створив документ щодо акредитації журналістів та ще і на один конкретний захід, що не відповідає суті акредитації за законом.

– Положення є незаконним з огляду на те, що воно використовує поняття «акредитації журналістів» і стосується одноразового проведення певного заходу (це суперечить статті 26 ЗУ «Про інформацію» в новій редакції).

Прийняття цього документу буквально напередодні, звісно, порушило права журналістів. Але якби він був прийнятий завчасно та передбачав не «акредитацію», а, наприклад, реєстрацію журналістів для присутності на виборах ректора, то це було б правомірно, – вважає юрист Інституту масової інформації Роман Головенко.

Журналісти мають право безперешкодно відвідувати приміщення суб’єктів владних повноважень та відкриті заходи, які ними проводяться. Втім вищі навчальні заклади не є органами влади і за за своєю природою тяжіють до суб'єктів приватного права, – пояснює Роман Головенко. Тож законодавство чітко не гарантує журналістам право присутності на виборах ректора.

– Закон не передбачає права присутності журналістів, є лише Методичні рекомендації МОН щодо виборів ректорів, де передбачено присутність громадських спостерігачів. Наразі потрапляння на такі вибори в якості громадського спостерігача – єдиний чіткий легальний інструмент (хоча можливе змішування статусу журналіста та громадського діяча мені не дуже до вподоби), – каже  Роман Головенко.

На думку юриста, як не парадоксально, але ініціатива врегулювати допуск журналістів на вибори ректора була б корисною, але за умови, що ця процедура: 

  • не називалась би акредитацією.
  • не була прийнята напередодні самих виборів не залишаючи журналістам часу.

Через недосконалість законодавства, ми маємо ситуацію коли журналістам фактично потрібно настоювати на своїй присутності, домовлятися і доводити, що інформація, яка нас цікавить суспільно важлива.

Якщо журналістів виганяють із заходу – це справді може бути підставою для відкриття кримінальної справи щодо перешкоджання журналістській діяльності, адже по суті йде мова про відмову у доступі до інформації. Втім через неврегульованість законодавства щодо прав журналістів у ЗВО, перспективи такої справи у суді залишаться під питанням.

Анна Калаур, регіональна представниця ІМІ в Рівненській області. 

Матеріал підготовлено в межах проєкту «Мережа медіаспостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Freedom House

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)