Педагоги з готівкою

На дипломах випускників навчальних закладів не пишуть, за скільки їх придбали, у заліковках ніхто не вказує, скільки коштувала оцінка, а в рейтингу жодним чином не позначають абітурієнтів, які заплатили за вступ. «Четверта влада» неодноразово писала про випадки хабарництва в навчальних закладах. Роки йдуть, в країні намагаються провести реформи, а студенти, часто самі зацікавлені у легких способах вирішення проблем, продовжують носити валюту педагогам.

Цей матеріал не про корупцію, яка існує в освіті, а про про педагогів і працівників навчальних закладів, які мають бути людьми з високою мораллю і цінностями, але раптово простягають руку за хабарем. 

Для аналізу ми обрали всі випадки хабарництва в освітніх закладах Рівненщини, про які дізналися від правоохоронних органів, із судового реєстру, прес-релізів силових структур та повідомлень у ЗМІ, починаючи з 2014-го року. Виявляється, протягом чотирьох років у Рівненській області за вчинення корупційних злочинів судили сімох викладачів та одну працівницю вищого навчального закладу.

Суми хабарів різні: хтось просив купити принтер, а хтось спробував отримати чотири тисячі доларів хабара. Більшість із них затримали під час отримання неправомірної вигоди, і тому слідству вдавалося здобути достатньо доказів, аби довести вину підозрюваних.

Втім, що відбувалося далі, після затримань, гучних заяв правоохоронців, арештів, судів і навіть вироків та сплати штрафів, як правило, громадськість не знає.

Чи опинились за ґратами затримані? Чи понесли відповідальність винні? Чи продовжують вчити студентів ці люди, і як реагувало на такі злочини керівництво навчальних закладів?

Хороші оцінки за 150– 300 гривень. Знайомтеся з інформатиком Рівненського медколеджу 

Заклад, у якому навчають готують майбутніх медиків, – Рівненський державний базовий медичний коледж – лідер за кількістю хабарників у цьому умовному рейтингу. Тут упродовж чотирьох років виявили найбільше хабарників з-поміж усіх освітніх закладів області.

У червні 2015-го поліція разом із СБУ у робочому кабінеті затримали викладача Рівненського державного медичного коледжу, який вимагав від студентів три тисячі гривень неправомірної вигоди, – йдеться в повідомленні поліції. Чоловік вимагав від групи студентів кошти за здачу заліку. Дії кваліфікували за частиною 1 статті 14, частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України «прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою».

У повідомленнях поліції запевняли – зловмиснику загрожує кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна та зі спеціальною конфіскацією.

А далі розпочався суд, і ім`я підозрюваного перестало бути таємницею – це викладач інформатики Рівненського медколеджу Сергій Матвєєв. 

За інформацією з судового реєстру, восьмого червня 2015-го до рівненського СБУ надійшла письмова заява куратора групи студентів першого курсу спеціальності «сестринська справа» медколеджу щодо можливих протиправних дій з боку викладача Матвєєва. Напередодні, третього червня, ця ж куратор вже передала викладачу частину коштів у розмірі приблизно двох тисяч гривень. Із судових матеріалів випливає, що гроші вона зібрала в кількох студентів у розмірі від 150 до 300 гривень. Взамін викладач мав виставити їм кращі оцінки, ніж ті, які вони могли отримати за підсумками семестру.

Після цього педагог визначив новий перелік студентів (5-6 чоловік) з низьким рівнем успішності, яким треба було заплатити тисячу гривень, аби добре здати залік. Цей перелік він надав іншій особі, ймовірно, старості групи. Другу порцію грошей Сергій Матвєєв отримав 11 червня 2015 року в тому ж кабінеті інформатики. Після цього його затримали, суд санкціонував обшук у квартирі та ухвалив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Через два місяці після вчинення злочину до суду надійшов обвинувальний акт, який мали розглянути в листопаді. Втім, переносили засідання до квітня 2016-го року.

Чи ходив на роботу обвинувачений під час розслідування та судового розгляду – невідомо. У судовому реєстрі інформації про те, що викладача відсторонювали від роботи, нам знайти не вдалося.

Зрештою 28 квітня 2016 року між прокурором та підозрюваним Сергієм Матвєєвим уклали угоду про визнання винуватості.

Сергію Матвєєву обрали значно м`якше покарання,ніж те, про яке поліція повідомляла громадськість – ч.3 ст. 354 КК України – «одержання працівником установи, який не є службовою особою, неправомірної вигоди за вчинення будь-яких дій з використанням становища, яке займає працівник в установі, в інтересах третьої особи». 

Як йдеться у вироку, викладача інформатики суд визнав винним у вчиненні кримінального злочину і затвердив угоду з обвинуваченням. Злочинця покарали штрафом у розмірі пять тисяч сто гривень.

Що сталося з викладачем після того, як його засудили? Він далі викладає і проводить пари у своєму кабінеті, про що свідчать матеріали з сайту коледжу. 

Ми прийшли до Рівненського медколеджу, аби поспілкуватися з викладачами, про яких, зокрема, готували цей текст. Студенти показали кабінет, де викладає пан Матвєєв, але там тривала пара.

Знімальну групу «Четвертої влади» всюди супроводжувала юристка коледжу, і коли ми прийшли до кабінету одразу після заняття, двері вже були зачинені. Застати викладача на місці не вдалося.

Ми залишили контакти юристам медичного коледжу, аби пан Матвєєв міг сконтактувати з нами і пояснити свою позицію, утім, він до нас так і не звернувся.

Цей викладач не єдиний упійманий і засуджений за корупцію у Рівненському медичному коледжі. Дехто з його колег надає перевагу не гривням, а доларам. Про це у наступній історії. 

Вступ за 1700 доларів 

Через місяць після затримання викладача інформатики під час отримання неправомірної вигоди затримали викладачку медичного коледжу Тетяну Бобошко, яка була секретарем приймальної комісії.

Як йдеться у судовому реєстрі, 20 липня жінка разом з абітурієнткою подали до приймальної комісії медичного коледжу документи, необхідні для вступу на спеціальність «Лікувальна справа» за рахунок державного замовлення.

Секретарка приймальної комісії Тетяна Бобошко одразу запропонувала за 1 тисячу 700 доларів США посприяти в зарахуванні на державну форму. 22 липня відбулася ще одна зустріч, де цю ж пропозицію ще раз обговорили поблизу головного корпусу медколеджу.

У відповідь громадянка передала Тетяні Бобошко гаманець-ключницю з уже поміченими доларами. Після отримання хабара викладачку затримали.

Дії Тетяни Бобошко кваліфікували за ч.1 ст. 368 КК України «прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди». Покарання, передбачене за це, – штраф від однієї тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів, або арешт на строк 3-6 місяців, або позбавлення волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 

Далі був суд. У серпні викладачку відсторонили від посади відповідального секретаря приймальної комісії на два місяці. Через місяць до суду надійшов обвинувальний акт, а 12 жовтня 2015 року суддя оголосив вирок. 

Як і в попередньому випадку, обвинувачена уклала угоду з прокурорм, сталося це 22 вересня 2015 року. Як йдеться у вироку суду, Тетяну Бобошко визнали винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України та призначити їй узгоджене покарання у виді штрафу в розмірі 20 тисяч 60 гривень з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю, пов`язаною із виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків у приймальних комісіях під час проведення вступних іспитів у навчальних закладах освіти протягом трьох років.

Після цих подій засуджена викладачка продовжує працювати у навчальному закладі. 

Відповідно до наказу директора медколеджу, цьогоріч вона стала куратором групи першокурсників спеціальності «Лікувальна справа», які навчаються у закладі після закінчення 9-го класу. 

Ми намагалися сконтактувати з викладачкою, аби почути її позицію. Оскільки в головному корпусі медичного коледжу її застати не вдалося, ми залишили свої контакти для зворотнього зв`язку. Але пані Бобошко теж нам не передзвонювала і не писала.

Затримана вдома і з рекордним хабарем

Викладачка з предметів «Догляду за хворими», «Сестринська справа» Рівненського державного базового медичного коледжу Інна Борисюк влітку 2017-го намагалась отримати хабар більший ніж її колеги – чотири тисячі доларів США. Гроші педагог так само вимагала за вступ до навчального закладу на державну форму навчання.

П`ятого липня 2017-го викладачку у її власній квартирі після отримання грошей затримували співробітники Управління захисту економіки у Рівненській області Нацполіції спільно з військовою прокуратурою.

Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за ч. 3 ст. 368 ККУ «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою». За вчинення такого злочину передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5-ти до 10-ти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років, з конфіскацією майна.

З судового реєстру дізнаємося, що чотири тисячі доларів викладачка вимагала за вступ двох абітурієнток. У вироку фігурує директор медичного коледжу Ростислав Сабадишин. Як йдеться у вироку суду, Інна Борисюк обіцяла хабародавцю «здійснити вплив на Сабадишина», аби він посприяв вступу цих осіб на бюджетну форму навчання.

Після гучного затримання, про яке писали багато ЗМІ, викладачці обрали запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Незабаром, 25 липня, Інна Борисюк уклала угоду про визнання винуватості з прокурором Назаром Грицюком.

Відповідно до цієї угоди, викладачка визнала себе винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого тепер уже ч.2 ст. 369-2 ККУ, тобто у прийнятті пропозиції, обіцянки або одержанні неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави. 

Злочин, у якому визнали винною Інну Борисюк, предбачає м`якше покарання ніж та кваліфікація, яку їй інкримінували спочатку. Максимальне покарання – удвічі менше – 5 років за ґратами. Втім, Інні Борисюк усе обійшлося штрафом у 25 тисяч 500 гривень та позбавленням права обіймати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські посади у органах державної влади, органах місцевого самоврядування, а також займатися викладацькою діяльністю строком на 3 роки.

Втім, на сайті медичного коледжу ми помітили наказ директора, створений 29 листопада, в якому за викладачкою Борисюк І.О закріплена аудиторія для проведення занять. Пізніше у навчальному закладі нам пояснили, що це помилка, продемонстрували наказ про звільнення, який з`явився ще до вироку суду. Сфотографувати документ нам не дозволили і пізніше не надали його у відповідь на запит. Студенти коледжу та персонал закладу, в якому розташована ця аудиторія, інформацію про те, що бачили там Інну Борисюк не підтвердили.

Завкафедри РДГУ: «Я – не крадій, не злодій і не хабарник»

У 2015-му році 55% опитаних нами студентів Рівненського державного гуманітарного університету повідомили, що давали хабарі принаймні один раз, і лише 45% ніколи не робили цього у стінах вишу.

Опитування було не репрезентативним, утім, ілюстративним. Зрештою, така картина цього літа вилилася у затримання на отриманні неправомірної вигоди завідуючого кафедри і декана РДГУ. Наразі слідство по обох випадках триває. З`ясуємо, як рухаються ці справи. 

28 липня завідувача кафедрою української літератури РДГУ Богдана Кир`янчука затримали під час одержання двох тисяч доларів неправомірної вигоди. Він також був у складі предметних екзаменаційних комісій для проведення конкурсних вступних випробувань при вступі на навчання.

Як йдеться у судовому реєстрі, 27 липня на площі Шевченка у Рівному  завкафедрою зустрівся з двома абітурієнтами та переглянув їхні документи для вступу на факультет філології української мови та літератури за рахунок державного замовлення. Після цього він висловив прохання надати йому тисячу доларів від кожного – разом дві тисячі доларів за влаштування на державну форму навчання. 

Передача помічених коштів відбулася наступного дня у піцерії «Шапіто». Весь цей процес контролювали і фіксували правоохоронці. Після отримання грошей поліцейські, працівники УЗЕ та прокуратури затримали Богдана Кир`янчука. 

Далі, 31 липня, суд відсторонив Богдана Кир`янчука, якого підозрюють у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України від посади завідувача кафедри української літератури, професора кафедри Рівненського державного гуманітарного університету. Того ж дня Богдана Кир`янчука взяли під домашній арешт, арештували дві тисячі доларів, які він отримав, та його мобільний телефон. 

У суді підозрюваний Богдан Кир`янчук визнав свою вину і заявив, що у цій справі спілкувався з малознайомим посередником. Газета «Рівне вечірнє» наводить цитату підозрюваного із суду. Він розповідає, що не бачив документів абітурієнтів, слідство стверджує інше. 

–  Я – не крадій, не злодій і не хабарник. У своє виправдання можу сказати тільки одне: лихий поплутав. Хлопців, які до мене звернулися з проханням посприяти при вступі, бачив уперше. Мене за них попросила людина, якій я не міг відмовити. Я навіть не знаю, на яку форму навчання вони збиралися вступати, оскільки їхніх документів на вступ не мав можливості переглянути. Визнаю свою провину і щиро каюсь, – цитують Богдана Кир`янчука.

28 вересня до суду надійшов обвинувальний акт, призначили підготовче засідання. З того часу засідання у цій справі переносять. Як нам пояснили у прокуратурі Рівненської області, це відбувається через неявку свідків. 

На одне із засідань, яке мало відбутися 14 грудня, прийшла знімальна група «Четвертої влади», але його перенесли, вкотре через неявку свідків. Богдан Кир`янчук відмовився з нами спілкуватися двічі, не надав свій номер телефону, пояснивши, що зараз у нього немає мобільного. 

Наступне судове засідання відбудеться 26 січня 2018 року у Рівненському міському суді. 

Тим часом на сайті РДГУ досі вказано, що завкафедрою української літератури є Богдан Кир`янчук.

Затримання декана РДГУ

19 серпня Служба безпеки України спільно з прокуратурою та поліцією затримали на хабарі декана фізико-технологічного факультету та голову однієї з відбіркових комісій РДГУ Дмитра Сингаївського.

За інформацією СБУ, посадовець вимагав від батьків двох абітурієнтів тисячу чотириста доларів США. Взамін він мав влаштувати дітей на денну форму навчання за спеціальність «Психологія». Співробітники спецслужби затримали декана у центрі Рівного під час отримання всієї суми хабара.

Як йдеться в судовій ухвалі, Дмитро Сингаївський домовлявся про вступ двох випускників Перекальської школи Зарічненського району з директором ЗОШ, депутатом сільради Миколою Ковеньком. Спочатку декан нібито висловив прохання надати йому 2 тисячі 700 доларів. Але згодом змінив думку і повідомив, що його влаштує 1 тисяча 400 доларів за зарахування обох вступників. Перемовини вони вели по телефону.

Чоловіки зустрілися зранку 19 серпня на автостоянці поблизу кафе «Шашлична». Передача обумовленої суми відбулася в авто Миколи Ковенька. Після цього працівники СБУ оглянули автомобіль і вилучили не лише 1 тисячу 400 доларів, а й 3 тисячі 400 доларів, 5 тисяч 300 гривень, 400 доларів, 430 гривень, та інші кошти, які виявили на місці події у обох чоловіків.

Того ж дня обшуки та вилучення провели у кабінеті та вдома у Дмитра Сингаївського. В помешканні декана також вилучили кошти. Правоохоронці припускають, що вилучені в авто та приміщенні гроші він міг отримати від абітурієнтів, їх батьків, а також третіх осіб за сприяння у вступі на навчання до РДГУ. 

Декана Сингаївського підозрюють у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 368 ККУ «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою» – злочин середньої тяжкості, який передбачає основне покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до чотирьох років.

Після інциденту в авто Сингаївському двічі обирали запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який вибіг 26 грудня. Також суд двічі приймав рішення відсторонити його від посади декана, востаннє – до 29 жовтня. Після цього суд не продовжив строк відсторонення Сингаївського від посади. Рішення підтвердив апеляційний суд. Таким чином, він продовжує працювати деканом.

19 грудня ми завітали до деканату фізико-технологічного факультету. Втім, пана Сингаївського на місці вже не було.

Заступник декана Юрій Максимцев зв`язався з ним по телефону і передав слухавку журналістці. Дмитро Сингаївський сказав, що слідство триває, і він не хоче спілкуватися з журналістами на цю тему, особливо по телефону. 

До 29 січня 2018 року правоохоронці повинні завершити досудове розслідування у справі Дмитра Сингаївського. 

Триста доларів за вступ: хабарництво в НУВГП

Проблема хабарництва не оминула і Національний університет водного господарства та природокористування. У 2015-му журналісти поспілкувалися із студентами та випускниками вишу. 42 людини стверджували, що хабарництво у «водному» є. А 26 із них самі давали хабарі. За останні чотири роки на отриманні неправомірної вигоди тут затримали одну працівницю. 

У серпні 2015-го методистка вищої категорії сектору з організації прийому студентів навчально-методичного відділу, член приймальної комісії  НУВГП Наталія Вальчук спілкувалася із чоловіком абітурієнтки, – йдеться у документах із судового реєстру. Під час розмови методистка висловила чоловіку вимогу про передачу їй 300 доларів за зарахування його дружини на 5-ий курс спеціальності «Агрохімія та ґрунтознавство» за рахунок місць державного замовлення.

Увечері 12 серпня 2015 року неподалік сьомого корпусу університету вони зустрілися. Чоловік абітурієнтки передав Наталії Вальчук помічені 300 доларів. Після цього жінку затримали правоохоронці.

Наталії Вальчук інкримінували вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, який передбачає покарання у вигляді штрафу, арешту на строк від трьох до шести місяців або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Через два дні суд обрав запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, втім, рішення про відсторонення від посади не було.

Наприкінці вересня Наталія Вальчук уклала з прокурором угоду про визнання винуватості. Таким чином, її визнали винною у вчиненні кримінального злочину і призначили узгоджене з прокурором покарання у вигляді 17 тисяч гривень штрафу, з позбавленням права обіймати посади чи займатись діяльністю, пов`язаною із виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків у приймальних комісіях під час проведення вступних іспитів у навчальних закладах освіти, на строк до двох років.

Після вироку суду Наталія Вальчук продовжувала працювати в тому ж навчально-методичному відділі НУВГП. Ми встановили це, коли прийшли поспілкуватися з нею. Журналістка запитала у Наталії Вальчук та її колеги, чи, на їхню думку, мають засуджені за хабарництво люди працювати у навчальни закладах. У відповідь пані Вальчук показала докумет, який свідчить про те, що її вивели зі складу приймальної комісії. Пояснила, що рішення суду виконане, але з посади методиста її ніхто не звільняв. Спілкуватися вона відмовлялася, але від себе додала:

– Мені неприємно, мені боляче це згадувати. Я людина така сама, як і ви. […] Ви не знаєте суть тієї події до кінця, як це було, розумієте. І от ви мені ставите такі питання. Ви не знаєте, що я пережила, ви не знаєте, як це відбувалося. Але коли ви мене запитуєте, чи хочу я спілкуватися, я відповідаю – не хочу спілкуватися. І у мене на те є причини, – сказала Наталія Вальчук.

– Я вважаю, якщо ми будемо про вас писати, то правильно запитати вашу думку, – журналістка. 

– Вона до навчального процесу відношення ніякого не має. Вона має до методичного забезпечення навчального процесу. Тобто людина, яка зробила будь-яке покарання працювати більше не буде взагалі ніде? – відповів замість методистки її колега – відповідальний секретар приймальної комісії Руслан Жомирук.

Тисяча доларів у Березнівському лісотехнічному

Проблема хабарництва не оминула навчальні заклади у Рівненській області. Одним із них є Березнівський лісотехнічний коледж НУВГП. У липні 2014 тут на отриманні неправомірної вигоди затримали викладача, секретаря приймальної комісії, заступника директора з навчально-виробничої роботи Ігоря Мельника. 

За консультацією щодо вступу у коледж до секретаря приймальної комісії звернулася мати абітурієнта, яка хотіла, аби син навчався на державній формі. Ігор Мельник повідомив жінці, що у її сина для цього мало шансів і зрештою запропонував вихід із ситуації – дати йому 1 тисячу доларів, аби він він посприяв вступу її сина. Погодившись на таку пропозицію, жінка звернулася до правоохоронців. 

25 липня 2014 року поблизу приміщення головного корпусу Березнівського коледжу жінка зустрілася з викладачем і передала йому кошти. Після цього його затримали правоохоронці. 

Викладачу інкримінували вчинення злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 ККУ «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою». Найсуворіше покарання за це – ув`язнення на 5-10 років.

До 10 жовтня 2014-го Мельник перебував під домашнім арештом, але його не відстронили від посади. Наприкінці жовтня чоловік уклав з прокурором угоду про визнання винуватості. У грудні викладача визнали винним у вчиненні злочину, передбаченого більш м`якою 1 частиною 368 статті Кримінального кодексу, яка передбачає штраф. 

Ігоря Мельника покарали штрафом у 17 тисяч гривень з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на один рік.

А вже в липні 2015-го, не відбувши всього терміну покарання, Ігор Мельник, якого, як відомо з судової ухвали, «за місцем проживання і роботи характеризували позитивно», повернувся на роботу. Адже Березнівський райсуд призначив йому умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання. 

Зараз Мельник викладає у Березнівському лісотехнічному коледжі дендрологію та лісівництво. Ми сконтактували з ним по телефону і запитали його думку з приводу того, чи мають право засуджені за хабарництво люди працювати у навчальних закладах і працювати зі студентами. Викладач мовчав, але зрештою сказав декілька слів на свій захист:

– Дивіться, в мене основне покарання – це штраф. Оплата штрафу, яку я виконав. А додаткове покарання – це не звільнення з роботи. Розумієте, я перед державою всі покарання виконав. От і все. Нічого тут ніякого порушення немає. Якщо ви не вірите – ваше право, – сказав Ігор Мельник. 

Дипломи і принтер

Останній випадок у цій публікації стосується Мирогощанського аграрного коледжу. Два роки тому викладача циклової комісії електротехнічних дисциплін Василя Коротуна звинуватили в отриманні неправомірної вигоди.  

У травні 2015 року під час проведення консультації перед захистом дипломної роботи Василь Коротун повідомив шістьом студентам, у яких був науковим керівником, що для успішного отримання диплому та захисту вони мають купити йому принтер. Студенти склалися по 350 гривень, купили принтер, якого бракувало їхньому викладачу, і доставили його до місця проживання пана Коротуна. Про це дізналася поліція.

У результаті викладача звільнили з роботи у коледжі «у зв`язку з вчиненням працівником, який виконує виховні функції аморального проступку, несумісного з продовженням даної роботи». 

Першого жовтня до суду надійшов обвинувальний акт, відповідно до якого Василя Коротуна обвинувачували у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 354 ККУ «Підкуп працівника підприємства, установи чи організації». Викладачу загрожувало покарання у вигляді штрафу, громадських робіт, обмеження волі на строк до двох років або позбавлення волі на той самий строк.

Викладач намагався поновитися на роботі, але суд вирішив, що спочатку варто дочекатися рішення у кримінальній справі. З різних причин цього розгляду не було більше року. Цього року викладач помер.

Чи можна звільнити затриманих на хабарях? 

Проаналізувавши ці вісім схожих одна на одну історій, приходимо до висновку, що професійне життя до і після вчинення злочину більшості працівників навчальних закладів майже не змінилося. Лише викладача Мирогощанського аграрного коледжу звільнили з роботи, при цьому – ще до вироку суду. Решту керівників закладів освіти, очевидно, такі кадри влаштовують. 

Юристка Інституту розвитку регіональної преси Людмила Панкратова розповідає, що відсторонити від роботи особу, яку затримали на отриманні хабара, у період слідства роботодавець може на підставі рішення суду.

– Відсторонення від роботи на етапі досудового розслідування відбувається на підставі клопотання прокуратури, яке суд задовольняє, про що зазначає в своїй ухвалі. В подальшому на підставі такої ухвали керівництво університету відстороняє особу від роботи. може це зробити самостійно, але знову ж таки… Прокуратура звертається до університету, тобто до роботодавця і на підставі рішення суду відбувається відсторонення від роботи на той час, який вказано в ухвалі суду. Поки продовжується розслідування по справі, суд може продовжити термін відсторонення від роботи. Якщо прокуратура не виконує свою роботу та не звернулася до роботодавця, то роботодавець формально не має підстав для відсторонення особи від роботи – пояснює юристка. 

Ми вже ознайомлювалися з вироками судів, коли крім штрафів, працівникам навчальних закладів визначали додаткове покарання у вигляді позбавлення права займатися певною діяльністю. У більшості випадків йшлося не про остаточне звільнення з навчального закладу, а, наприклад, про усунення від роботи у приймальній комісії.

Таким чином формально керівники закладів освіти виконували рішення суду, а засуджені мали право працювати на тих посадах, на яких не заборонив суд. Щоправда, після того, як особу визнають винною у вчиненні корупційного злочину, вона потрапляє до державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення. 

– Роботодавець повинен перевірити, чи є ця особа в цьому реєстрі, якщо вона є, то він не може прийняти її на посаду, – каже юристка Людмила Панкратова.  – Юридична позиція полягає в чіткому дотриманні законодавчих норм – щоб звільнити особу, потрібно мати правові підстави. Ці правові підстави визначені в Кодексі законів про працю. За ініціативою роботодавця особа може бути звільнена у випадку порушення трудової дисципліни, вчинення аморального проступку, недовіри. При цьому, якщо на підприємстві є профспілковий комітет, всі дії зі звільнення повинні бути погоджені з профспілкою і оформлені належним чином.

Звільнення може відбуватись на підставі вироку суду, який набрав чинності, відповідно до пункту 7 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю. У цьому випадку особа підлягає звільненню з посади у триденний строк з дня отримання органом державної влади, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили.

Експертка: «Одночасно така ситуація є ознакою того, що хабарників підтримує керівництво»

Голові громадської організації «Точка росту: освіта і наука» Світлані Благодєтєлєвій-Вовк, яка досліджує питання освіти багато років, невідомо про жоден випадок в Україні, коли освітян карали позбавленням волі за корупційні злочини. Вона переконана, що навіть тих працівників навчальних закладів, по справах яких триває слідство, необхідно відсторонювати від роботи. Адже якщо вину доведуть, це означатиме, що на період розслідування у закладах освіти працювали злочинці.

Експертка вважає, що законодавство по відношенню до хабарників достатньо суворе. А ситуація, коли засуджені працюють і далі, виникає з наступних причин:

– Проблема у потребі дотримання законодавства, невідворотності покарання та застосування. Саме слабкість правоохоронної та судової системи спричиняє поширення негативних практик, оскільки непокараний злочин є сигналом для правопорушника, що він може чинити так і надалі, особливо щодо корисливих злочинів яким є хабарництво, – каже Світлана Благодєтєлєва-Вовк.

За словами експертки, у керівництва навчальних закладів є всі можливості очищати кадри, адже з кожним працівником закладу заключений трудовий договір. З викладачами – це, як правило, контракт на певний період, в якому обов’язково зазначено, що людина має відповідати певним морально-етичним нормам.

– Якщо вона вийшла за межі норми, то, відповідно до договору або контракту керівництво може в односторонньому порядку розірвати трудовий договір або контракт. Крім того, у вишах діє така практика як «колективний договір». У ньому можна і доцільно прописати відповідальність працівників за хабарництво, – розповідає Світлана Благодєтєлєва-Вовк. –  Я вважаю, що засуджені за хабарництво викладачі та працівники вишів становлять загрозу для оточуючих, оскільки є джерелом негативної практики та цінностей. Крім того, наявність корупціонерів впливає на реноме та репутацію вишу. Одночасно така ситуація є ознакою того, що хабарників підтримує керівництво, бо воно має всі можливості для прийняття рішень та дій у контексті кадрової політики, – переконана експертка.

Як діяли керівники закладів, коли дізнавалися про те, що їхніх викладачів затримували на хабарях, нам уже відомо. Ми звернулися до ректорів та директорів, аби вони пояснили, чому залишили на роботі засуджених хабарників, викладачів, яких судять, а у одного директора запитали, чому затриманий на хабарі викладач був звільнений.

«Звичайно, службове розслідування проводили»

Директор Мирогощанського аграрного коледжу Віктор Терновик розповідає, як діяв колектив закладу, дізнавшись про затримання колеги на хабарі. 

– У нас було рішення профспілкового комітету звільнити цю особу. Він уже помер, не знаю, чи правильно це рухати. Це людська мораль. Звичайно, службове розслідування проводили, і матеріали я тоді передав у прокуратуру. Висновок був службового розслідування, що ніби такий факт є. Але ми передали в прокуратуру, і що вони там далі вирішили, результатів не було, я навіть не можу сказати, – розповідає Віктор Терновик. 

За словами Віктора Терновика, у таких випадках реакція колективу однозначна – це передача інформації правоохоронцям. Розповідає, що таких випадків у коледжі більше не виявляли.  

– Не буду стверджувати, як воно насправді. Але постійно тема на слуху. Таке треба одразу викорінювати, особливо в освіті, – каже директор коледжу. 

«Вам не соромно? Перед Новим роком ні чуть-чуть?», – майже істерика директора медколеджу

Директора Рівненського державного базового медичного коледжу Ростислава Сабадишина ми зустрічаємо випадково у корпусі коледжу. В час, коли в нього мав розпочинатися прийом, він кудись поспішав.

Користуючись нагодою, намагаємося запитати у нього, як так сталося, що в закладі працюють люди, яких офіційно можна назвати хабарниками. А одна із викладачок навіть обіцяла повпливати на нього, аби абітурієнтки навчалися у коледжі. Почувши прізвища викладачів, деректор медколеджу озвучив цілу промову, текст та відео якої ми публікуємо повністю.

– Будь ласка, говоріть з юристом. Бо це чіпає інтереси людей. Я знаєте вам що б порекомендував би, я б вам порекомендував би узнати, кому не платять зоробітної платні, яка заборгованість по медицині по всіх районах області, і зайнятися тим «Четвертій владі». А не там, де всі працюють, протягують ноги , мотаються і все інше.

– Але чому люди, яких затримали на хабарі… – намагається поставити запитання журналістка, втім, її перебиває Ростислав Сабадишин. 

– От юрист, який вам розкаже закон. Бо завтра, як вам дадуть хабара і вас посадять, вас особисто, і будуть порушувати закон по відношенню до вас, то тоді ви заговорите інакшою мовою. Закону порушити не можна. Будь ласка, є юрист, хай вам юрист пояснить рішення суду, що було зроблено з людиною, як зроблено, що рішив суд.

– Я бачила судові рішення. Цих людей мали відсторонити від роботи.

– Ми тільки маємо відкривати інститут, до нас одні приходять, другі уходять. І ви відноситесь до таких же самих людей. Вам не соромно? Перед Новим роком ні чуть-чуть? Вам дуже має бути соромно.

– За те що у вас викладачі...– знову директор перебив журналістку.

– Навчальний заклад, один з найкращих навчальних закладів на Україні, де все робиться нормально, де відношення до людей нормальне, де конкурси. Ви чого не підете в інші навчальні заклади, де проблеми? Вам не соромно ні чуть-чуть? Мені кажеться, вам би треба було, ви така ще молода, а вже вам не соромно.

– У вас три людини працює, яких зловили на хабарях, і ви зараз нас звинувачуєте (на той момент ми не мали підтверджень, що одну викладачку звільнили)?

Замість відповіді на це запитання Ростислав Сабадишин помчав до автомобіля. 

У результаті юристи закладу, з якими сказав спілкуватися директор медколеджу, відмовилися відповідати на наші запитання і розмовляли не під запис. Тому ми вважаємо, що така відповідь керівника закладу є відображенням його позиції. Ми залишили свої контакти для зворотнього зв`язку, втім, працівники медичного коледжу з нами не зв`язувалися. 

«Я що за руку буду кожного водити?», – ректор РДГУ 

Ректор Рівненського державного гуманітарного університету Руслан Постоловський, який нещодавно перешкоджав журналістам «Четвертої влади», затриманих на отриманні хабарів підлеглих не звільняв. Розповідає, що нікого не виправдовує, але для прийняття кадрових рішень йому треба остаточне рішення суду. 

– По Сингаївському суд міський прийняв рішення повернути його на посаду. Тому що довести не можуть і так далі, – розповідає Руслан Постоловський.

–  Що я тут можу зробити? Я повинен виконувати рішення суду. От і все. Він каже, що йому той директор школи був винен гроші. Коротше, скільки не судять. Там же зразу звинувачували, що він хотів протягнути на державну форму на психологію. Слухайте, до нас на психологію не було державної форми, тільки на платне. І ці двоє дітей з Зарічненського району йшли тільки на платне. А там конкурсу не було. Там ще 35 місць залишилося в запасі. Там нема проблем поступати. Маєш ЗНО- поступай і все. Тим більше, ці діти написали на суд і прокуратуру і батьки, що вони ніякі гроші не збирали і ніякого Сингаївського не знають. Що ще доводити?

Ми поспілкувалися зі слідчими головного управління Національної поліції у Рівненській області Сергієм Шиндеруком та Тетяною Михальчук, які досліджують справу декана Сингаївського. Обоє правоохоронців розповіли, що справа має перспективу у суді, а слідство нині на завершальному етапі. Втім, деталей не розголошували. 

– А Кир`янчук з нами ще до того, як його затримала поліція, був звільнений із посади проректора (завкафедри української літератури). Просто було продовжити контракт, ми йому відмовили і не провели його. От і вся правда, – розповідає Руслан Постоловський. – Я не знаю... там теж крутиться щось таке, його признають хворим на голову... щось таке. Я не знаю. 

– Такі ситуації б`ють по іміджу закладу, – журналіст.  

– Імідж закладу било при комуністах, коли була колективна відповідальність. Зараз особиста відповідальність. Він доросла людина. Між іншим, члени приймальної комісії в нас розписувалися, що вони не будуть брати хабарів, що вони попереджені про відповідальність по закону, і то буде кримінальна відповідальність, і вони розписалися, вони дорослі люди. Я що... за руку буду кожного водити?  А що ж імідж? Так навпаки... їх же повернули.

Директор Березнівського лісотехнічного: «Там ціла історія була. І не могли його звільнити»

Директор Березнівського лісотехнічного коледжу НУВГП Микола Гончар розповідає, що засуджений за хабар викладач коледжу вирішив почати життя з чистого листа. Запитуємо, чи намагалися звільнити Ігоря Мельника. 

– Дивіться, я консультувався де завгодно, чи можна його звільнити, звільняли і так далі... там ціла історія була. І не могли його звільнити, позбутися і так далі. Мало того, ще, як кажуть, за ним слідкуємо, питаємо анонімно дітей. Після того, що було, такої інформації не було. За ним там і місцева громадськість була, як кажуть, на його боці, – каже Микола Гончар. 

Микола Гончар усвідомлює, що ця ситуація не на користь іміджу закладу, і його позиція – звільняти упійманих на хабарях. Але, каже, зробити в тій ситуації нічого він не міг.

– Ну він пояснював так: «З мене це зняли вже всякі підозри». Я кажу: «Ти залишаєшся в реєстрі на все життя». «Ні, зняли, каже: вже звідти прибрали». Це рахує, що він починає життя з чистого листа.

– Виходить, хтось за нього заступився, – журналістка. 

– Ну виходить, що так.

– А хто?

– Не знаю.

Микола Гончар сказав, що не хоче піднімати це питання. 

Нейтральна відповідальність «водного»

З ректором Національного університету водного господарства та природокористування Віктором Мошинським нам вдалося поспілкуватися лише через завідувача Сектору зв’язків з громадськістю Віталія Прокопця. Адже ректор не відповідав на наші дзвінки за його мобільним номером, а в приймальні повідомляли, що він відсутній або зайнятий. 

– Відповідь була наступною. Наталія Василівна, якщо вона працює в нашому університеті, значить, вона має на це право. Тобто, університет ніяким чином не порушує законодавства України. Якщо було рішення суду, значить, воно себе вже вичерпало, – передає Віталій Прокопець слова ректора НУВГП. 

«Це уявлення, що жити по-іншому не можна, бо все купляється за гроші»

Зі всього почутого і побаченого у ході підготовки матеріалу випливає багато висновків. Одна зі студенток медичного коледжу розповіла, до чого, на її думку, призводить ситуація, коли реальних результатів боротьби з хабарництвом у навчальних закладах немає. 

«Коли дитина йде у самостійне життя, тобто, вчитись в інше місто, в неї формується своє уявлення про життя. І це уявлення, що жити по-іншому не можна, бо все купується за гроші, а самостійно досягнути своїми силами не можливо нічого.

Ти надієшся отримати необхідні знання, платформу для майбутнього і все таки виховання. Ти хочеш це зробити чесно, але з кожним днем переконуєшся, що твоя надія ламається. Те, що бачать діти, – це жорстока реальність, де за все треба платити, і знайомлять нас із нею наші ж педагоги. Хороших знань ти не отримуєш, отримуєш потрясіння, викривлене розуміння, що без грошей ти ніхто. І це тільки початок наших життів, де всюди, на жаль, виставляють рахунок», – каже студентка медичного коледжу. 

– Головним наслідком для оточуючих є усвідомлення безкарності хабарництва і розмивання моральних устоїв. Крім того, існує висока імовірність рецидиву, тобто повторення засудженими неправомірного вчинку. Взагалі, унормування у свідомості молодих людей ганебного явища, яке вони починають сприймати як прийнятне або навіть корисне для вирішення власних проблем, – робить висновок Світлана Благодєтєлєва-Вовк.

Чи варто сподіватися, що після вчинення злочину людина не повторить його знову? Чи є надія на те, що студенти і батьки перестануть «домовлятися» з освітянами, припинять платити за сесії, екзамени, вступ. Чи, можливо, правоохоронці і суди створять прецеденти жорсткого покарання за хабарництво у навчальних закладах? Проблема безкарності значно глибша і складніша ніж може здаватися. Адже врешті-решт від майбутніх фахівців з купленими дипломами страждаємо всі ми.

---

«Публікація створена за фінансової підтримки Уряду Канади через Департамент закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD) за посередництва Інтерньюз-Нетворк».

Уряд Канади не відповідає за зміст публікації і може не поділяти точки зору висловлені в публікації.

«Article undertaken with the financial support of the Government of Canada provided through the Department of Foreign Affairs, Trade and Development (DFATD)»