Організатор «живих торгів» привезла в рівненську дитячу лікарню ліків на 24 тисячі гривень
Частина ліків – «не дуже й потрібні»
Через півтора тижні після скандалу організатор благодійних «живих торгів» у Рівному Тетяна Герасименко передала в Рівненську обласну дитячу лікарню ліків на 24 тисячі гривень.
З лікарями лікарні Тетяна не радилася напередодні, тому деяких ліків дещо забагато, деякі – «не дуже й потрібні», як зазначив головний лікар закладу.
Нагадуємо, що міліції Тетяна надала інформацію про 32 640 зібраних на аукціоні гривень.
– Зараз іде процес отримання цих ліків, – дещо роздратовано розповідає головний лікар лікарні Георгій Думановський. – Спудилися вже в суботу щось там передавати, бо їм уже горить. Передають, що є, що вона в чеках написала. Передала нам купу якихось медикаментів, які нам не дуже й потрібні.
Панангін, бо вона там понаписувала в тих чеках (ці ліки рівненські онкохворі потребують, але кількість, яку принесла Тетяна, зі слів завідуючої відділення онкогематології дитячої лікарні Любов Краков᾽ян, явно забагато – авт.).
Вони ставлять усіх нас в залежність від себе. Якось воно не по-людськи виходить…
Тетяна обіцяла, що решту ліків принесе в лікарню сьогодні. Нагадуємо, що саме сьогодні, зі слів міліції, спливає термін, коли Тетяна, закупивши ліки на всю суму виручених з благодійного аукціону коштів, може запобігти передачі її справи до прокуратури.
В міліції пояснюють, що якщо виручена сума коштів буде спрямована за призначенням, то ознак злочину у діях Тетяни не буде виявлено.
Начальник СЗГ УМВСУ в Рівненській області Тамара Лисенко пообіцяла сьогодні пізніше повідомити, на яку суму прозвітувалася Тетяна перед міліціонерами і яке ж остаточне рішення міліції у її справі. Зазначила, що в міліції чекають підтвердження на передачу ліків на суму близько 30 тисяч гривень.
Прес-секретар прокуратури Рівненської області Людмила Суржук розповіла, що оскільки у згаданій справі немає підозр на злочин з боку службових осіб (наприклад, працівників лікарні), то справа підлягає вивченню з боку міліції, а не прокуратури.
Людмила Суржук зазначила, що подібні дії організаторів заходу, які приховали кошти благодійників, можуть підпадати під ознаки шахрайства, однак наголосила, що міліція зрештою приймає рішення про наявність чи відсутність ознак цього злочину.
Відповідність дій міліції чинному законодавству підтверджує і рівненський адвокат Олександр Бражніков, який зокрема спеціалізується на кримінальному праві.
– Яку можна дати оцінку таким діям з точки зору кримінального кодексу? – пояснює адвокат. – Як стаття 190 – шахрайство, тобто ЗАВОЛОДІННЯ чужим майном шляхом обману або зловживання довірою.
Ключове слово – ЗАВОЛОДІННЯ. Це – звернення у свою власність чужого майна (коштів) – «безвозмездное и безвозвратное». Якщо ж це «временное позаимствование», тобто гроші повернуто, то цей склад злочину відсутній.
– Що стосується «підробки документів», то тут важливим є не лише відсутність оригіналу, – звертає увагу юрист, – а такий визначальний фактор, як офіційність.
Ні перед ким ці люди не повинні були звітувати і нікому ніяких документів надавати (згідно норм законодавства – авт.), а тому не можна вважати, що вони внесли до «офіційного документу» якісь неправдиві дані, бо демонстрація копій цих папірців була заходом НЕОФІЦІЙНИМ!
Як розповів Олександр Бражніков, ніяких особливих «правил», тобто нормативної бази щодо збирання коштів не існує, а значить ніхто не може звинуватити іншого у їх порушенні:
– От наприклад: у тій акції збирання було встановлено строки? Звичайно, ні! От і виходить, що на всі питання «Коли ж оте усе здійсниться?», очікуваною відповіддю може бути горезвісне «БУДЕ ЩЕ!».
А «шукати» обладнання, ліки, вигідного постачальника, чекати сезонних розпродажів тощо можна скільки завгодно довго, не порушуючи при цьому нічогісінько (норм діючого законодавства – авт.).
Тому «запозичені» таким чином кошти організатор по суті може використати як безвідсотковий безстроковий кредит.
Олександр Бражніков звертає увагу, що у країнах «розвинутих демократій» благодійники давно не вірять випадковим організаторам збору коштів.
Якщо такі акції започатковуються і періодично проводяться, то їх обличчям обираються дуже відомі, дуже поважні і дуже заможні люди. Це робиться для того, щоб благодійнику було ясно: така людина чужого не візьме.
І людині такій теж від тих зборів не дуже що цікаве, а от громадська думка про неї, її ім᾽я мають виключне значення. Тому дуже важко уявити, щоб хтось із міжнародних ВІП-ів згодився ославитися якимись нечесними оборудками.
Також юрист зазначає, що надійнішими партнерами у благодійності є благодійні фонди, хоча й у фондах бувають зловживання. Однак там ведеться облік, звітність, піклувальні Ради слідкують за цільовим використанням, є бренди у вигляді «ВІДОМИХ ПЕРСОН».
– Однак, благодійництво – це ПОРИВ душі і нашим людям часто важливішою є внутрішня оцінка свого власного благодійницького поступку, ніж його результат, – вважає адвокат. – Половина жебраків тратять гроші на горілку, а ми ж їм у неділю перед храмом все-одно подаємо...
Портал «Четверта влада» також нагадує про поради для благодійників, озвучені головою благодійного фонду «Скарбниця надії» (який вже тривалий час опікується в Рівному онкохворими дітьми) Анною Ільюк.
1. Потрібно звертатися до зареєстрованих організацій, які можна перевірити.
2. Має бути звітність. Якщо така є, то значить особа, що є організатором, є відкрита у всьому.
3. Мають бути контакти особи та установ, куди ці гроші будуть перенаправлені, аби жертводавці самі у будь-який час могли впевнитися, де їхні пожертви.
Портал «Четверта влада» відслідкує, на яку остаточну суму коштів Тетяна Герасименко передасть ліки у відідлення, наскільки ці ліки відповідають потребам рівненських онкохворих дітей.
ОСТАННІ НОВИНИ З ЦІЄЇ ТЕМИ:
Рівнянку, яка завинила онкохворим дітям гроші благодійників, увіковічнять в демотиваторах
Організатори «живих торгів» Вконтактє видурили в рівнян 30 тисяч, ніби-то для хворих дітей
Коментарі
Прокоментуйте
Щоб залишити коментар необхідно увійти