Як на Рівненщині пам´ятник чекістам відновили: відео і документи

Джерело
«Четверта влада»

Біля міста Дубно, на Рівненщині, в радянський час встановили пам’ятник чекістам та радпартактиву. На початку 1990-х його демонтували громадські активісти. Нині, з приходом до влади президента Віктора Януковича, пам’ятник відновили в дещо спотвореному вигляді і його доглядають працівники СБУ.

З цього приводу екс-викладач історії священик Віталій Поровчук ініціював питання перед депутатами Рівненської облради про створення депутатської комісії, адже пам’ятник відновили без будь-чиїх погоджень.

Комісію в облраді створили, а от священика-історика Віталія Поровчука в неї не включили, хоча ветерани КГБ туди увійшли

Також голова Благодійної місії «Православне діло» священик Віталій Поровчук ініціював у 2012 році збір підписів серед Рівненських патріотичних та освітянських організацій, а також серед дубенчан на підтримку демонтажу пам’ятника чекістам та спорудження пам’ятника жертвам тоталітарних репресій у Дубні. У розпорядженні ЧЕТВЕРТОЇ ВЛАДИ понад 150 таких підписів (фото збільшується):

Нині комісія й досі нібито працює. Ще в січні цього року журналістка Валентина Романюк, яка працює для Радіо Свобода на Рівненщині та Волині, а також співпрацює з Рівненським державним телебаченням, зняла телепрограму в межах програм «Перехрестя правди»:

– На жаль, протягом останніх двох років депутати і посадовці органів місцевого самоврядування так і не спромоглися зняти напис на постаменті, – говорить отець Віталій Поровчук. – Напис, що возвеличує владу і силові структури сталінського СССР, які винні у вбивствах, ув’язненнях, катуваннях і депортаціях мільйонів людей.

– Цього року (2012-го) публічне вшанування енкаведистів працівниками СБУ набуло розголосу не тільки в Україні, але і за кордоном, – продовжує священик.

– Місцеві та центральні газети, інтернет-видання і телеканали присвятили цій події свої репортажі. У липні 2012 року ця тема обговорювалася на польсько-українсько-американській конференції славістів у Польщі. Нею зацікавилися представники польського Інституту національної пам’яті. Церква та громадськість вкотре звернулася до Рівненської обласної і Дубенської районної рад з проханням замінити плиту на честь енкаведистів на плиту, яка б вшановувала пам’ять загиблих від сталінського і нацистського терору.

Ось фото пам’ятника як він виглядає нині:

Озброєні сапками працівники СБУ впорядковують пам´ятний знак на місці загибелі начальника РО НКГБ Винокура

Ось так пам’ятник виглядав перед тим (фото radiosvoboda.org):

А ось як він виглядає офіційно в документації (фото можна збільшити):

7 травня 2013 року Ольштинський відділ об’єднання українців у Польщі звернувся до голови Рівненської обласної ради з цим листом:

ЧЕТВЕРТА ВЛАДА поспілкувалася з приводу подій, що відбулися в часи Другої світової війни на Луцькому перехресті на Дубенщині та в Дубенській тюрмі, у якій розстрілювали політв’язнів, з рівненським істориком Андрієм Жив’юком.

– Всі тюрми області на той час були в структурі народного комісаріату – Управління НКВС у Рівненській області, і безпосередньо підпорядковувалися тюремному управлінню, яке знаходилося на території Рівненської області. Було чотири тюрми – дві в Рівному (№1,4), одна в Дубно (№2) та в Острозі (№3), – розповідає Андрій Жив'юк.

– Існує доповідна записка начальника Дубенської тюрми начальнику Тюремного управління (НКВД/НКВС) УРСР Філіпову, про те,що відбувалося пізно ввечері з 24 червня по 25 червня 1941 року в Дубенській в’язниці.

– Для мене особисто ще є питанням, хто на той час був начальником Дубенської в’язниці №2. Доповідної записки я особисто не бачив, вперше її опублікував Іван Білас. Записка походить з колекції документів, які зберігаються в Москві і Іван Білас працював з цим документом.

– В публікації цього документу, на який потім всі посилаються, підпис є, а от прізвище особи, якій належить цей підпис, відсутнє. Щодо того, хто був призначений начальником тюрми на той час, то тут є дві особи. Або це був той, хто був призначений на цю посаду в 1940 році і ця подія зафіксована в протоколі Рівненського бюро Обкому партії – Шинкаркін, іншого прізвища не було.

– Працівники такого рангу проходили затвердження через бюро, це була номенклатура. Або, є довідка, Рівненський обласний краєзнавчий музей звертався на початку 90 років до Державного архіву Російської федерації із запитом щодо того, що відбувалося у Дубенській тюрмі і хто тоді її очолював. І у відповіді цього архіву фігурує прізвище Манелюка.

Дивіться продовження: Героїзація замість люстрації на Рівненщині: екс-працівники СБУ-КГБ кажуть, що їхні колеги не займалися розстрілами

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Profile picture for user golovred

Володимир Торбіч

06 грудня 2019 в 22:13
0
Коментарі