Громадських активістів у владу поки що не запрошують, але контролювати її вони хочуть

Громадський сектор протестного руху в Україні вважає, що у разі успішного переформатування влади чи створення нових органів влади (зокрема йдеться про виконкоми) роботу їх мають контролювати громадські активісти.

Аби не повторити помилок «помаранчевої» революції, коли начебто оновлена влада повела країну «не туди».

На хвилях революційної ейфорії країною покотилася лавина створення «Народних рад» та виконкомів. Учасники протестного руху називають це переформатуванням влади і зародком нових самоврядних інституцій на місцях. Хоча щодо їх легітимності є певні застереження.

Потрібно чітко зрозуміти, що «Народна рада» це не якийсь надорган, а міжфракційне об’єднання депутатів, тобто фактично нова більшість у радах. Там, звісно, де вона набереться.

Саме ця більшість ухвалює рішення про відкликання повноважень державних адміністрацій, аби у подальшому унеможливити існування на чолі областей ставлеників Президента.

Іншими словами, відкликаються делеговані радами повноваження держадміністрацій, а натомість для виконання цих повноважень створюються виконавчі комітети рад. Усе – на підставі статей 43, 44 закону «Про місцеве самоврядування в Україні», твердять опозиціонери.

Однак органи прокуратури по усій країні (у тому числі й на Рівненщині) масово оскаржують рішення і щодо визнання «Народної ради» як нового колегіального органу, уповноваженого представляти інтереси народу України, так і створоення виконавчих комітетів рад різних рівнів.

Утім, схоже, відійшовши від мітингувальної риторики, опозиційні депутати нової більшості й самі починають розуміти, що для легітимізації створення виконкомів слід дещо підкоригувати закони. Інакше «сила» виконкомів так і залишиться паперовою.

Це фактично визнав і голова міжфракційного об’єднання «Народна рада» в Рівненській облраді Михайло Кириллов.

Михайло Кириллов

Днями, під час брифінгу, він зазначив, що на перехідний період (поки буде внесено відповідні зміни до законів) виконком може бути сформовано з керівників управлінь і відділів держадміністрації.

Утім, попри те, що реальна можливість такого кроку вельми примарна, до цього із засторогою ставляться й громадські активісти-євромайданівці, які з перших днів протестних акцій перебувають на їх вістрі.

Тим паче, що під час палких промов на мітингах місцеві політики закликали і обіцяли сформувати саме з цих активістів нові органи влади. Як же самі активісти оцінюють ймовірність участі громадськості у майбутніх оновлених владних органах?

Святослав Клічук (ліворуч)

Представник громадського руху «Третя Українська Республіка» Святослав Клічук:

– Створення «Народної ради» могло б стати початком створення нової влади в Україні, принаймні початком перебрання її народом. Але це можна реально втілити радше у таких областях як Львівська, наприклад, де є опозиційна більшість у раді.

У інших областях, де такої більшості немає, «Народні ради» створюються лише як міжфракційні об’єднання.

– Не мають юридичної сили й виконкоми. Треба вносити зміни до законодавства. Щодо участі громадськості, то варто було б, щоб до виконкомів увійшли авторитетні люди, професійні. Це підвищувало б їхню легітимність і показало б, наскільки опозиція хоче дослухатися до Майдану.

У нас, на Рівненщині, і в місті є достатньо авторитетних, шанованих людей, які могли б долучитися до роботи у виконкомах, або принаймні контролювати їх діяльність. Я особисто не прагну ніяких посад, не веду ні з ким жодних перемовин щодо цього.

Святослав Клічук також висловив свою позицію щодо входження до «Народної ради» членів Партії регіонів:

– Хто хоче в «Народну раду», повинен вийти з лав Партії регіонів. Зовсім їх не брати... Ну, без них сформувати більшість у облраді, вочевидь, не вдалося б.

Роман Коваль

Громадський активіст, член Центрального Проводу ОУН Роман Коваль:

– Я особисто не маю бажання входити до влади. Я – лікар, і буду далі працювати. Та й мені ніхто нічого не пропонував. Наразі єдиним спільним для усіх завданням є – усунути від влади нинішніх керівників.

А от молодих людей, які нині є активними учасниками Євромайдану (я говорю зокрема про Рівне), варто було б залучити. Серед них є доволі багато розумних, освічених і громадянсько-свідомих людей, готових служити народу України. Саме вони повинні бути у владі.

Андрій Логащук

Координатор Рівненського Євромайдану, член ВО «Майдан» Андрій Логащук:

– Громадськість повинна мати можливсть впливати на прийняття рішень владними органами. Для цього активісти мають або стати членами виконкомів, або опосередковано – через своїх представників у виконкомах впливати.

Виконком має погоджувати свої дії з громадським сектором, який повинен бути таким собі свіжим оком у владі. Ми бачимо, що кадри, призначені провладною Партією регіонів, є із застарілими поглядами. Треба від цієї системи відходити.

Сподіваємося, що створена більшість у облраді у вигляді «Народної ради» з цим впорається. Можливо, на перехідний період до виконкому увійдуть працівники облдержадміністрації, але громадський сектор буде їх контролювати.

Нас же, громадських активістів, наразі посади не цікавлять, ми працюємо на результат – зміну влади.

Віталій Примак

Координатор Рівненського Євромайдану Віталій Примак:

– Наразі питання входження у владу громадських активістів не стоїть, бо є нагальніші сьогоднішні проблеми. А загалом, на мою думку, і на думку багатьох активістів, з якими я спілкувався, новий виконком має складатися з громадських активістів, з тих людей, професійних, хто активно підтримував Майдан.

Чи дослухаються до нас політики – побачимо. Є проблеми із законодавством, щоб віддати функції облдержадміністрацій виконкомам. А загалом треба усіх звільнити і набрати нових людей, з незіпсованим іміджем. Провести повну люстрацію.

Андрій Токарський

Член координаційної ради ГМ «ОПОРА» Андрій Токарський:

– Громадськість повинна контролювати діяльність нових виконкомів, щоб не повторити помилок 2004-го року, коли при такій колосальній підтримці народу нова влада повела країну зовсім не туди, куди очікували люди.

Щодо мене особисто, то мені ніхто не пропонував увійти у владу. Та й власне, щодо створення виконкомів, то вони наразі можуть виконувати лише дорадчу функцію на громадських засадах, оскільки законодавчо не виписаний механізм переходу влади до виконкомів.

Потрібні законодавчі зміни. Тому тут якраз громадським активістам на цей перехідний період потрібно узяти під свій контроль виконкоми.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)