Бюджетна комісія Рівнеради знову протиправно виставила журналіста за двері
Новообраний голова депутатської комісії міської ради з питань бюджету і фінансів Віталій Першогуба (група «Рівне Європейське») на власний розсуд трактує Закони України, що регламентують журналістську діяльність.
Він вирішив, що журналісти, а відтак і громада міста, не мають права знати, як міська рада розпоряджається земельними ділянками, бо, мовляв, «це персональні дані».
Коли комісія перейшла до розгляду низки проектів рішень про продаж земельних ділянок, голова комісії Віталій Першогуба попросив журналіста «Четвертої влади» покинути залу, оскільки, за його словами, «за розголошення персональних даних існує відповідальність».
Зауваження журналіста про те, що за перешкоджання роботі журналіста та приховування суспільно-важливої інформації, якою, за законом, є інформація про розпорядження коштами, майном (землею) громади, тощо, також передбачено відповідальність, сприйняв мало не як погрозу.
Жодні посилання журналіста на Закони України, що регламентують діяльність ЗМІ, до уваги не було взято. Тим паче, що під час розгляду подібних питань на сесіях Рівнеради ЗМІ не видаляють із зали.
«Єдиноцентрист» Сергій Паладійчук аргументував необхідність розгляду без присутності журналіста тим, що, мовляв, напишете, як голосували депутати, а тоді до них можуть бути претензії, та й підприємці можуть нарікати, що оприлюднено їх прізвища...
Схожий аргумент уже раніше звучав із вуст декотрих міських обранців, коли вони ну дуже вже не хотіли запроваджувати відкрите поіменне голосування під час сесій. Сергій Паладійчук просив також «дати новому голові комісії налагодити роботу комісії, як він це бачить».
Від автора: Тобто тепер пан голова буде вирішувати, кого і коли пускати на засідання? Бо присутність ЗМІ під час засідань депутатських комісій може «заважати» хіба що ухвалювати сумнівні рішення, які не на користь громаді міста.
Більше того, земельні питання є надто чутливими для рівнян, з огляду на часті земельні скандали, що супроводжують діяльність Рівнеради.
Тому депутати навпаки мали б бути якнайбільше зацікавлені у прозорості цих питань. Натомість голова комісії договорився до того, що засідання взагалі є закритим. Отакої! А навіщо ж тоді інформаційний відділ міської ради розсилав ЗМІ повідомлення із запрошенням на засідання?
Мало того, коли журналіст почала наполегливо апелювати до законів, панове депутати вирішили поцікавитися посвідченням журналіста та реєстрацією «Четвертої влади».
Особливо настирливим був голова депутатської групи «Рівне Європейське», за якою закріпилася назва «садоводів», Юрій Запорожець.
Йому не сподобалося посвідчення журналіста, й він став вимагати, повідомити йому, чи зареєстровано видання, де, ким і як, а також надати йому деякі документи про реєстрацію.
При цьому жоден із членів комісії – депутатів демократичних і європейськи спрямованих фракцій і груп (принаймні так вони себе позиціонують) – не заперечили колезі й не нагадали, що його вимоги неправомірні.
Як і не заперечили проти того, щоб журналіста виставили за двері. На той момент на засіданні були присутні, окрім Віталія Першогуби, депутати Юрій Запорожець, Сергій Паладійчук, Олег Карпяк (ВО «Свобода»), Андрій Філін (позафракційний), Едуард Галайчук (ВО «Батьківщина»).
Саме останній, єдиний із присутніх, наче виправдовуючись за поведінку колег, нагадав журналістові, що він, будучи головою цієї комісії, забезпечив прозорість її роботи. Дійсно, колись Едуард Галайчук також намагався, мотивуючи «персональними даними», виставити представників ЗМІ із засідання.
Але все ж таки згодом прислухався до аргументів, що грунтувалися на Законах України, й більше подібних інциндентів за його головування не траплялося. Вочевидь, новий голова бюджетної комісії поки що із законами не в ладах. Утім, він погодився на пропозицію журналіста їх вивчити.
Відтак, питання, які члени бюджетної комісії воліли розглядати без присутності преси.
10. «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення за адресою м. Рівне, вулиця Князя Володимира, 109».
11. «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення за адресою м. Рівне, вулиця Київська, 94-Д».
12. «Про затвердження проекту землеустрою та продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення за адресою м. Рівне, вул. Ніла Хасевича, 34».
13. «Про затвердження проекту землеустрою та продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення за адр. м. Рівне, вул. Млинівська, 23-Б».
14. «Про затвердження проекту землеустрою та продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення за адресою м. Рівне, вулиця Михайла Старицького, 40-А».
15. «Про затвердження переліку земельних ділянок, що підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) та надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо їх відведення».
16. «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у спільну часткову власність шляхом викупу на вул. Р.Шухевича, 18-Д».
17. «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність шляхом викупу на вул. Київській, 40-Е».
18. «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність шляхом викупу на вул. Гагаріна, 40-Б».
19. «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність шляхом викупу на вул. Хмільній, 40».
20. «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність шляхом викупу на вул. Курчатова, 60».
Спеціально для депутатів Рівнеради роз'яснення медіа-юриста Інституту розвитку регіональної преси Олександра Бурмагіна
Згідно статті 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані – відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Як бачимо – причини придбання земельної ділянки, тим паче, підприємцями, в це визначення не потрапляють.
Крім того, відповідно до ч.5 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» – не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.
І обговорення передачі з комунальної в приватну власність землі, як раз стосуються умов передачі/отримання.
Перелік документів, які підтверджують статус журналіста, чітко визначено у чинному законодавстві. До квітня 2014 року це було редакційне посвідчення. З квітня було додано наступні норми у всі закони, які регулюють діяльність ЗМІ:
Професійна належність журналіста може підтверджуватися документом, виданим професійним об’єднанням журналістів.
На особу, якій видано редакційне посвідчення чи інший документ, що підтверджує повноваження, надані їй редакцією друкованого засобу масової інформації, або її професійну належність, поширюються права і обов’язки, зазначені у статті 26 цього Закону. (ст.25 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»).
Тобто, до редакційних посвідчень тепер додались посвідчення НСЖУ, незалежної медіа-профспілки та будь-яких інших проф.об`єднань журналістів. Тому вимагання чиновників у журналіста установчих документів ЗМІ для підтвердження статусу журналіста є протиправними.
Коментарі
Прокоментуйте
Щоб залишити коментар необхідно увійти