Земля кума: як і чому у Рівному забудовують рекреаційну зону біля водосховища

Спритні бізнесмени, скориставшись дірками в законодавстві та прихильністю представників влади, забудовують багатоповерхівками майже останню вільну територію поруч берега водосховища Басів кут.

За низкою цих будівництв у рекреаційній зоні стоять люди, близькі до голови Рівненської облдержадміністрації.

Про це – у розслідуванні «Четвертої влади».

Забруднене озеро

Рівненське водосховище Басів кут (його в місті називають озером). Колись тут відпочивало чимало рівнян. Нині все інакше. Вода смердить і небезпечна для здоров’я.

Одна з причин – щорічне зростання будівництва навколо водойми та її приток.

Яким був Басів кут кілька десятків років тому, пригадує рівнянин Олександр Довжаниця. Сьогодні він, зі своїми однодумцями, шукає спосіб повернути водосховищу колишню роль відпочинкової зони. 

– Я інженер-будівельник [за освітою], – розповідає Олександр Довжаниця. – І ми зі студентами, тут недалеко 6-й гуртожиток був, ми сюди ходили купаться. Ми там під берегами ловили відрами раки. Там же ж його на місці варили і відпочивали прямо на березі. Озеро тоді було зовсім інше.

Зараз таке важко уявити. З 2016-го року кожне дослідження води в Басовому куті показує, що купатися тут не треба. Ця водойма – одна з найбрудніших в області.

– Жодного разу, який ми проводили дослідження, жодного разу вода у водоймі не відповідала всім показникам безпеки та якості, – каже завідувачка відділу обласного лабораторного центру Мінохоронздоров'я Марта Гоч.

– Останні дослідження показують що у кожній пробі виявляється холероподібний вібріон. Періодично ми бачимо цисти лямблій і яйця гельмінтів.

В основному, забруднення усіх водойм має три причини: господарсько-побутову, промислову і забруднення дощовими, стічними водами. Басовий кут потерпає від людської діяльності.

– В основному, за результатами, які ми бачимо, це є господарсько-побутове забруднення, – додає Марта Гоч. – Тобто недостатньо очищені стоки потрапляють у водойму і в результаті цього отака в нас історія.

Довкола водойми давно повиростали ошатні будинки депутатів, посадовців, бізнесменів. Центральної каналізації в них немає.

До того ж, через дорогу від рекреаційної зони водосховища за кілька років виріс цілий житловий квартал. Його стічні води теж поповнюють Басів кут брудом.

А останній рік-два поблизу водойми будують котеджі і багатоквартирні будинки. В зоні, яка б мала бути фільтром для стічних вод.

На цій території, де будувати житло заборонено, вже заплановане зведення десятка багатоповерхівок.

Олександр Довжаниця каже, якщо нічого не змінювати – це ще більше поглибить проблеми водойми:

– Всі талі води: сніг, вода, вони раніше під землею проходили і сходили сюди вниз. Тепер це все буде забетоноване, все буде викладене плитками, бруківками. І вода вже піде поверхнево. Якшо взяти ці 5-6 поверхів, як там буде стояти 30 машин... А та машина – масло капає. А там десь солярка. І воно все з поверхневих вод буде прямо йти у водосховище.

«Хтось хоче швидше це все собі накосить-накосить-накосить!»

У генеральному плані Рівного територію забудов позначено як зону природних ландшафтів. Вона потрібна для збереження природи та створення умов для відпочинку. А також для захисту водойми від забруднення.

В 90-роках ця місцевість із села стала частиною міста. Тому цільове призначення багатьох земельних ділянок тут — досі городи.

Рівненський урбаніст Дмитро Котляров – один з тих хто теж шукає як облаштувати Басів кут таким чином, щоб ця територія приносила рівнянам максимальний комфорт. Він нарікає на інертність міської влади.

– Коли збільшувалася територія міста, ми повинні були дати собі відповідь, яким чином ми будемо приєднувати ці території, –  каже експерт.

– Що ми плануємо на них зробити. Який нам з цього буде вихід, яка користь буде. І тут виходить таким чином. Ми – це громада, керівництво міста на той час про це не думало. Воно просто збільшило територію.

Спланувати розвиток цієї землі і захистити її від хаотичної забудови міг би допомогти детальний план території, який влада досі не замовила.

– Детальний план території – це уточнення, деталізація кожного квадратного метра, – пояснює Олександр Довжаниця. – Де буде вказано: тут має бути дитсадок, тут має бути одноповерхова будівля, двоповерхова будівля. І уже за ці межі ніхто не має права виходити.

Міський голова Рівного на час підготовки програми – у відпустці, тому з питаннями чому місто не приділило належної уваги розвитку цієї рекреаційної зони,  ми звернулися до секретаря міської ради Сергія Паладійчука.

– Є величезна купа факторів, – вважає Сергій Паладійчук. – Чому раніше було набагато менше ремонтів будинків, ремонтів доріг. Дуже просто – бо не було стільки грошей. Тому що кожен рік є свої певні умови. Законодавчі, юридичні, фінансові.

– Чого раніше, припустімо, там в три роки не брали інтерв'ю? Бо ви ще була маленька дівчинка, яка тільки ходила.

Право власності на низку земельних ділянок на території біля озера зареєстровано після двотисячного року. Зокрема, за скликань, в яких депутатом був Сергій Паладійчук. Виходить, що до цього часу депутати теж «тільки вчилися ходити»?

Адже досі не змогли організувати розробку детального плану території, який би показав, що має бути в цій рекреаційній зоні, а чого будувати не можна.

Олександр Довжаниця пояснює до чого це призвело.

– Кажу, «будинок рибалки» можна будувати 20 метрів висотою? Да! І по закону так є.

– Але ж ми, там знаю, правдами-неправдами, може ми просто відтягнули би цю справу, – каже рівнянин.

– Але можна було б в обмеженнях вписати. Хай судяться з містом. Якщо треба, ще провести [рішення] через сесію, і їм ще важче було би судитися. Але ж тримати позицію, що такого не можна робити довкола  озера. Але чогось ми того не робили, ну не ми, а чинна влада, скажем так...

Секретар Рівнеради Сергій Паладійчук запевняє що влада про детальний план території думає.

– Ми в цій каденції якраз і почали ставити в реалізацію питання наперед по ДПТ– каже посадовець.

– Те що от ви кажете, що каже пан Довжаниця. Тому що в попередніх каденціях цього не було. Так само, як і ви, як і пан Довжаниця, бачимо що відсутність ДПТ приводить до якихось таких, мяко кажучи, неправильних чи хибних, навіть я сказав би, неморальних рішень.

Попри слова посадовця, рекреаційна зона Басового кута – досі без такого плану забудови. Такою свободою скористалися забудовники.

У 2017-му році у землі тут почали масово змінюватися власники землі. Основних покупців можна перерахувати на пальцях однієї руки. Прізвища – маловідомі. Вони скуповують по кілька ділянок одна за одною.

Щоб отримати дозвіл на будівництво, новим власникам потрібно було змінити цільове призначення земельних ділянок із сільськогосподарського на рекреаційне. Адже на рекреаційній землі можна будувати, хоч і не житло.

– Чітко визначені види використання земельних ділянок можна здійснювати в зоні Р2, –  розповідає заступник начальника міського управління містобудування та архітектури Василь Мельник. – Є переважні види і є допустимі. І саме в допустимих видах є такий пункт як спортивні та оздоровчі комплекси.

Загляньмо на сесію Рівнеради, де депутати дозволяють змінювати цільове призначення ділянок поруч з водосховищем і запускають незворотні зміни у Басовому куті.

Таких проектів рішень ми знайшли десяток.

Одні з перших пройшли на сесії Рівнеради у жовтні 2017-го року. Їх, як додаткові питання, на сесію скоромовкою вносить секретар Рівнеради Сергій Паладійчук (фрагмент скоромовки на відео):

Якщо уповільнити, то одне з питань звучало таким чином:

– Тринадцяте: Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину Юхимцю А. В. у місті Рівному на вулиці Різдвяній, цільове призначення якої змінюється, затвердження втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва та надання дозволу на розроблення робочого проекту землеустрою щодо зняття та перенесення родючого шару грунту (вільна від забудови земельна ділянка).

Міський голова Рівного Володимир Хомко, прослухавши скоромовку з понад десятка питань, не втримуєтсья від похвали:

– Вищий пілотаж, не можу нічого додати.

Навіть заступниця міського голови, депутатка Галина Кульчинська обурюється блискавичності процесів зміни призначення землі. Сама вона з цих питань голосувала проти.

– Позавчора хтось придбав у когось приватну [ділянку] перекупив, – аналізує посадовиця. – Дуже швидко проект рішення управління містобудування вносить на сесію. Один-два місяці. Депутати, не ми, дають дозвіл на зміну цільового призначення, і практично через місяць починається будівництво.

– Таке враження, ніби хтось хоче як можна швидше це все собі накосить-накосить-накосить, – додає Галина Кульчинська. – А далі хай потім відповідають. Бояться, мабуть, того шо не попадуть в наступну раду.

Ми проаналізували, як голосували депутати. Найбільш системно питання підтримують фракції БПП, «Свободи» та «Громадського контролю». Також добирають одиничні голоси у депутатів інших фракцій.

Галина Кульчинська наполягає, що основна відповідальність за те, що місто втрачає відпочинкову зону – на депутатах.

– Що у нас вийшло на сьогоднішній день замість будиночка рибалки? Який мав би бути маленьким, з маленькою кафешкою. Що насправді до відпочинкової зони б мало би місце, – каже депутатка.

– Але замість будинку рибалки ми бачимо, що на сьогоднішній день є уже 5-ий чи 6-ий поверхи. Але до забудовників — а в них все є на руках. У них дозвіл про зміну цільового призначення. Далі – відповідальність тих хто давав дозвіл і вводив в експлуатацію.

– Але ви починаєте цей процес в сесійній залі, коли ви дозволяєте змінювати цільове призначення земельної ділянки, – підсумовує посадовиця.

Секретар міської ради Сергій Паладійчук, який, як депутат, постійно голосував за зміну цільового призначення, не погоджується з тезами Галини Кульчинської.

– Коли рішення голосувалося, абсолютно було правильне рішення, – досі впевнений Сергій Паладійчук. – Тому що, з одного боку, якщо пам’ятаєте ту територію 5 років назад, на жаль, це дійсно було трава по пояс, дерева і щось таке геть некомфортне і неправильне. Там дійсно вписувався би нормальний спортивний комплекс.

– Крім того, пояснювали на комісіях що там, за рахунок інвестора, який будує комплекс, буде зроблена якась набережна, буде проведена каналізація, – додає посадовець.

– Тому що проблема забруднення озера насправді велика, і її треба вирішувати. І коли на це не треба було витрачати міські кошти – це теж правильне рішення.

Дали добро на мініатюрний будиночок рибалки – отримали повноцінний багатоповерховий будинок. Сергій Паладійчук наполягає, що депутати не повинні за це відповідати.

– На жаль, не поодинока ситуація, коли в сесійну залу інвестор чи власники чи орендар ділянки приходить з одними ескізами, проектами. А потім через якийсь час ділянка перепродається, і вже новий власник каже, ну почекайте, я купував ділянку, я власник, в мене вже цих немає зобов'язань.

– Але це не можна наперед передбачити, не можна наперед думати зразу про те що ти голосуєш якісь рішення, які однозначно потім будуть перекручені-переверчені.

Але ж багаторічний депутат Сергій Паладійчук не може не знати, що за такими схемами земельного дерибану Рівне живе щонайменше років 20-ть.

Це і магазини з багатоквартирними будинками на Макарова-Прживальського, там де мали бути приватні садиби. Це і високі офісні центри, де планувались кількаповерхові будинки. Це і житлові квартали та супермаркети на сільськогосподарських паях.

Схема як у рекреаційній зоні збудувати житло

Наразі ж «красу гри» демонструє забудовник, який на Басовому куті, в рекреаційній зоні, збудував цю двоповерхову будівлю.

Спочатку вона декларувалася як спортивно-відпочинковий комплекс. А коли її добудували, подали декларацію про те, що реконструюють її під житлову нерухомість – дачі. Цільове призначення земельної ділянки цього не дозволяє.  

Але декларацію зареєструвало управління Державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міськради. Заступник начальника цього управління Віталій Стасюк запевняє, що по іншому вдіяти управління не могло.

– Якщо реконструкція здійснюється в межах існуючих фундаментів, то інформація про земельну ділянку не зазначається, – каже посадовець. – Тому не бачили інформації щодо цільового призначення вказаної земельної ділянки.

Управління Держгеокадастру також має повноваження перевіряти, чи використовують землю згідно зі своїм цільовим призначенням. Перевірку відпочинкового комплексу, який перетворився на дачі, запланували після звернення журналістів.

– Для перевірки нецільового використання землі по Чорновола, 94-Б у нас зараз є звернення громадської організації «Том-14», – каже начальник одного з відділів обласного управління Держгеокадастру у Рівненській області Святослав Стельмащук.

– На підставі цього ми будемо проводити перевірку дотримання вимог земельного законодавства.

Якщо порушення підтвердяться і порушників встановлять, то обіцяють оштрафувати.

– Якщо ж буде встановлено осіб, будуть вони з'являтися, ми притягнемо їх до відповідальності у вигляді штрафу – каже посадовець.

– І буде нарахована шкода відповідно до методики нарахування шкоди, а також буде внесено припис. А припис буде звучати – усунути порушення вимог законодавства, а саме привести земельну ділянку до використання за цільовим призначенням.

– Які є шляхи? Або ми забираємо будівлю, зносимо, щоб ділянка була вільна, або повертаємо спортивно-відпочинковий комплекс, або міняємо цільове призначення земельної ділянки.

Нехай вас не вводить в оману така велемовність. Якщо перекласти ці всі «якщо» на мову реальності, то максимум, що загрожує недоброчесному забудовнику – мізерний штраф та нарахована шкода.

Разом – близько шести тисяч гривень. І, ймовірно, додаткові неофіційні платежі контролюючим органам різного рівня. 

«Да, це мій кум»

Погляньмо хто ці люди, які блискавично отримали можливість будувати:

Ми спробували поспілкуватися із забудовниками на Басовому куті. Іван Шевчук відписав що він за кордоном, на подальші питання не відповідав. Андрій Юхимець спілкуватися відмовився.

Олександр Юшчишин спочатку пообіцяв зустрітися, однак при наступній розмові спілкується неохоче. У забудовника зв’язок місцями уривається. 

– До будівництва на Басовому куті я відношення не маю взагалі, – запевняє Олександр Юшчишин.

– Я ситуацію моніторю, знаю її, вивчав, дивився ваші коментарі. Я з вами не згідний, я вважаю що ви там спотворюєте всю інформацію, не вивчаєте питання досконало. Не вивчаєте законодавство ні земельне, ні будівельне. Я там вам коментарів не хочу давати.

Також ми спробували почути думку голови Рівненської ОДА Олексія Муляренка. Посадовець відмовився від зустрічі. Але нам вдалося поставити йому кілька питань на публічному заході.

– Наші джерела говорять, що забудовники Юшчишини, один з них – ваш кум. Як ви можете це прокоментувати? – журналістка.

– А що тут коментувати?

– Це правда?

– Да, це мій кум і шо далі?

– Олександр Юшчишин?

– Да, Олександр Юшчишин.

– Чому ви голосували за зміну цільового призначення ділянок на Басовому куті? Чому БПП за це голосувало?

– Це моє рішення особисте. Я, як депутат, голосую так, як приймаю рішення.

Більше Олексій Муляренко говорити на цю тему не захотів, хоч у нас залишилося ще кілька важливих питань.

Коли журналістка задава одне з них, посадовець швидкими кроками підійшов до автівки, якою приїхав на захід, сів у неї і поїхав.

– Кажуть що ви схиляли, переконували кількох депутатів чи керівників фракцій голосувати позитивно за зміну цільового призначення земельних ділянок на Басовому куті. Це правда-неправда? – журналістка.

– Нікому не вірте.

Який вихід із ситуації

Давайте підсумуємо. БПП, разом зі «Свободою» та «Громадським контролем» дружно голосує за зміну цільового призначення земельних ділянок. Серед тих, хто голосує позитивно – і голова Рівненської ОДА Олексій Муляренко.

Майже вся розгорнена будівельна діяльність в рекреаційній зоні на Басовому куті пов’язана з однією сім’єю забудовників Юшчишиними.

Один з братів, Олександр Юшчишин – кум Олексія Муляренка. На місці обіцяних невеличких будинків рибалки виростає 6-поверхова будівля, яка має всі шанси перетворитися на житловий будинок. Подібних будівель тут заплановано з десяток.

– І тепер якщо ви зараз захочете внести до генплану забудови міста Рівного, який коригується, про те, що зробити це відпочинковою зоною, пішоходною, це неможливо, – переймається заступниця міського голови Галина Кульчинська.

– Подивіться, як в Тернополі це класно. Зрозуміло що в нас не таке озеро і не в тій частині, але насправді можна було зробити дуже багато.

– Тепер, коли проектанти робитимуть, вноситимуть ці зміни, це неможливо, – підсумовує посадовиця. – Бо по факту там уже стоять багатоповерхові будинки. Я вважаю, що це варварство. Це політична відповідальність депутатів.

Урбаніст Дмитро Котляров так підсумовує теперішній стан рекреаційної зони Басового кута:

– Маємо повну відсутність глобального бачення розвитку цієї території. Станом на зараз ми маємо конфлікт громадськості, забудовників і влади. Станом на зараз маємо екологічну проблему І станом на зараз не маємо набережної.

Вже після підготовки програми ми дізналися, що урбаніст і керівник проектної фірми Дмитро Котляров став радником міського голови Рівного на громадських засадах.

Він запропонував концепцію розвитку правого берегу Басів кута, яка враховує інтереси і забудовників, і громади, яка прагне чистого озера і відпочинкової зони. Ця концепція сподобалась меру. Її можна побачити на відео:

Але поки що немає жодної гарантії, що замість існуючого хаосу і договорняків влада втілить запропоновані захисні заходи для врятування озера і рекреаційної зони.

Програму і публікацію підготувала Агенція журналістських розслідувань «Четверта влада» у рамках проекту «Сприяння локальним центрам журналістських розслідувань» за підтримки «Інтерньюз-Нетворк».