Як у Рівному службові квартири VIP-службовців стають приватними: розслідування

Житловий кодекс Української РСР, прийнятий ще за часів Радянського Союзу, досі діє в Україні і допомагає існуванню ряду схем непрозорого отримання земельних ділянок чи житла.

Цього разу під прицілом ЧЕТВЕРТОЇ ВЛАДИ опинилося отримання службового житла, яке регулюється цим же кодексом. Як з'ясувалося, службове житло досить легко може стати приватним, особливо якщо отримувач такого житла – очільник або на близькій до очільника посаді.

Протягом останніх шести років у Рівному понад сотню квартир у якості службових отримали чиновники різних рівнів, правоохоронці, військові, митники, працівники комунальних підприємств та інші.

Про це стало відомо з відповіді Рівнеради на запит, котрий ми надіслали ще у листопаді 2014 року. Найбільше таких квартир отримали працівники СБУ, прокуратури, УМВС та військові.

Ось імена щасливців, котрі отримали службове житло протягом цього часу:

Журналісти ЧЕТВЕРТОЇ ВЛАДИ здійснили рейд, щоб подивитися, де та в яких умовах живуть ВІП-чиновники та правоохоронці, котрі отримали службове житло.

Екс-митник засів надовго

Спочатку навідалися до екс-начальника Рівненської митниці Сергія Лук’янова. Проте двері квартири ніхто не відчинив. Його сусідка розповіла, що тут давно ніхто не проживає.

– Не знаю, не проживає там ніхто. Відразу як майдан почався, я його не бачила. Зараз квартира пустує, – розповіла жінка.

Сергій Лук’янов став начальником Рівненської митниці у жовтні 2011 року. А вже у 2012-му одержав 4-кімнатну службову квартиру.

На той час у нього була невеличка квартира (21,27 кв.м), дотого ж у власності його сім’ї була квартира побільше – 115,9 кв.м., дача 62,04 кв.м і три земельні ділянки площею 750, 760 і 1000 кв.м. Разом з отриманою квартирою декларація службовця стала виглядати таким чином:

Після звільнення з органів митниці, Сергій Лук’янов не звільнив службову квартиру. Тож митниця подала до суду про виселення колишнього керівника.

– Ця квартира була в встановленому законом порядку через ордер виділена для проживання з сім’єю, каже завідувачка юридичного сектору Рівненської митниці ДФС Олександра Скіданова. – Вона у власність йому не переведена і продовжує перебувати у власності держави. Але оскільки ми неодноразово до нього зверталися з листами, просили звільнити в добровільному порядку, та відповіді не отримали. 

Як виявилося, екс-начальник митниці зареєстрував у квартирі всю свою сім`б, включаючи трьох неповнолітніх дітей. Порушення закону в цьому, на думку юриста митниці, немає.

– Вони зобов’язані бути прописані тут , його ж діти ходили в садочок і школу, - пояснює Олександра Скіданова. – Наразі вони виїхали. Ми зібрали інформацію, звернулися до міськради. Там теж дали письмову офіційну відповідь, що ці діти вже не відвідують жоден із [місцевих] закладів. Намагаємося підтвердити, що їх взагалі немає в місті, вони не потребують того житла. По декларації в нього є інше майно, тому доводимо що питання не стоїть в тому, щоб дітей викинути на вулицю. Ніякої загрози правам дітей ця справа не несе.

Як розжилися на квартири екс-очільники рівненської міліції та прокуратури

Зі слів юриста Олександра Токаленка, службовці користуються застарілістю Закону і, використовуючи прогалини в ньому, нерідко лишають службові квадратні метри собі.

З одного боку, діє вже згадана 124 стаття Житлового кодексу Української РСР, в якій йдеться про «виселення з службових жилих приміщень без надання іншого жилого приміщення». І тут же, в наступній статті (125-й), подається низка обставин, за якими особу не можна виселяти із займаного службового помешкання без надання іншого жилого приміщення.

Так, щоб закріпити службову квартиру за собою (на постійно) достатньо, до прикладу, пропрацювати 10 років в організації, установі, відомстві незалежно на якій посаді та в якому населеному пункті (за новою посадовою інструкцією, в СБУ цей стаж має бути не менше 20 років).

Службове житло людина може отримувати у кожному населеному пункті, де вона працюватиме. Але на постійній основі - тільки один раз.

Цю норму закону і свій багатолітній стаж вдало для себе використовує екс-очільник Рівненської міліції Василь Лазутко. Після виходу на пенсію він залишив за собою право на службове помешкання.

Тож наступний пункт нашої подорожі – вулиця Буковинська, 3. Це новий район з новими висотками. Тут у службових квартирах мешкають працівники СБУ, МВС та прокуратури.

Частину цих квартир приватизували. У під’їздах стоїть система домофонів. Навколо дому багато дорогих іномарок. Такий собі елітний будинок для «елітних» людей.

Саме тут проживають вже колишні головний прокурор Рівного Василь Присяжнюк та очільник Рівненської міліції Василь Лазутко. Квартири їм купили за кошти обласного бюджету.

Як видно з декларації головного міліціонера, у 2011-му році у нього був житловий будинок площею 140,5 кв.м., також у його сім'ї був будинок на 411,6 кв.м. і квартира площею 69 кв.м.

Тим не менше, рішенням виконкому від 16-го лютого 2012 року тодішньому очільнику Рівненської міліції Василю Лазутку видають 2-кімнатну службову квартиру житловою площею 31,7 кв.м. (70,06 кв.м - загальної площі) в елітній новобудові за адресою Буковикська 3, кв. 208. 

У коментарях журналістам сайту ВСЕ Василь Лазутко зазначав, що продовжує користуватися цією квартирою і проживає у ній, коли приїжджає у Рівне. Також додав, мовляв законом передбачено, що службові квартири надаються на постійній основі.

– Квартира у моїй власності, але я її не приватизовував, адже службові квартири не приватизовуються, – сказав Василь Лазутко.

«Після його смерті, дай Боже йому здоров’я, квартиру знову використовуватиме МВС», – заступник начальника міліції Рівненщини

В Рівненському управлінні МВСУ за період з 2009 по 2014 роки жодна квартира не виведена з житлового фонду Міністерства внутрішніх справ.

Заступник начальника обласного управління МВС у Рівненській області Павло Алєксєєнко пояснює: щоб вивести квартири з службового фонду, потрібен дозвіл від Міністерства.

– Василь Лазутко не дискредитував себе під час роботи в правоохоронних органах. Він вийшов на пенсію та був звільнений. Він використовує квартиру, як службове житло і згідно з законом не може бути виселений з неї. Він пропрацював багато років, і закон дозволяє проживати йому у цій квартирі. Після його смерті, дай Боже йому здоров’я, квартиру знову використовуватиме Міністерство внутрішніх справ. Ні продати ні передати її у спадок він не може.

Те, що службові квартири приватизовуються і до того ж у досить таки стислий термін, доводить сусід Василя Лазутка – колишній прокурор Рівненської області Василь Присяжнюк.

Щоправда, аби приватизувати службову квартиру, треба її спершу позбавити статусу службової. Зробити це дуже просто, коли ти очолюєш відомство, що видавало тобі житло.

Схема доволі проста. 17 лютого 2012 року Василю Присяжнюку за клопотанням прокуратури, яку він же й очолює, виділяють трикімнатну службову квартиру (50,5 кв.м житлової площі або 89,2 кв. м - загальної) у тому ж будинку, що й Василю Лазутку за адресою Буковинська 3, кв. 89.

На той час у прокурора вже є будинок площею 69 кв.м, а у його родини квартира 106,5 кв. м. в Одесі (попереднє місце прокурорства Присяжнюка). Не зважаючи на це, не проходить і року, як 13 листопада, на черговому засіданні Рівненського міськвиконкому, його члени голосують за виключення з числа службових квартири головного прокурора, зробивши її державною. Відтак прокурору залишилося лише її приватизувати, що він і зробив ще до того, як потрапив під люстрацію.

Наразі у генпрокурора приховують доходи екс-прокурора Рівненщини Василя Присяжнюка, отримані ним раніше, зокрема, за час роботи на посаді прокурора Одеської області. ЧЕТВЕРТА ВЛАДА звернулася з цього приводу зі скаргою до Уповноваженого з прав людини та готує заяву в суд.

Журналісти також завітали на Жукова, 21б. Тут, протягом останніх 6-ти років, працівники прокуратури отримали 6 службових квартир, чотири з яких вже виключено з числа службових.

З 2009 по 2014 рік, із 13 службових квартир Рівненької прокуратури, залишилося п`ять. Вісім квартир «розслужбовлено».

Квартири для СБУ

Як позбавляти житло статусу службового, добре знають і в управлінні Служби безпеки України в Рівненській області. Тут з 18 службових квартир 9 були виведені зі службово-житлового фонду.

Про підстави для виведення цих квартир зі службового житла ЧЕТВЕРТІЙ ВЛАДІ розповіла прес-секретар УСБУ у Рівненській області Інна Ілючок, яка також є секретарем житлово-побутової комісії в управлінні.

– Працівник, який хоче виключити квартиру з числа службових, пише рапорт, в якому пояснює свої умови, відповідно у нього має бути стаж служби понад двадцять років, – каже Інна Ілючок.

– Рапорт розглядається в житлово-побутовій комісії в управлінні. Якщо комісія позитивно вирішує це питання, тоді готується квартирна справа і відправляється на Київ в Департамент господарського забезпечення. Там вивчаються всі матеріали та документи. Потім знову засідає комісія у цьому департаменті і приймає рішення щодо виключення квартири з числа службових.

Усі ці процедури прописані в інструкції Мінюсту 792. У нас претендувати на виведення квартири з числа службових може тільки та людина, яка має не менше десяти років стажу, а згідно нової інструкції - людина, яка має не менше двадцяти років вислуги в структурі СБУ.

«Діючий Житловий кодекс втратив свою функцію», – керівниця відділу обліку і розподілу житла Рівненського міськвиконкому про виділення службових квартир

Згідно ще з радянським законом все чітко та правильно. Але ж скільки втрачає держава на таких от службових квартирах, які потім стають приватним. Більше того, службові квартири, які отримуються, потім приватизовують ті люди, які мають вже власне житло.

Фахівці лише розводять руками.

– Іншого Закону у нас немає, – коментує застарілий, але чинний Житловий кодекс Української РСР керівниця відділу обліку і розподілу житла Рівненського міськвиконкому Наталія Марщівська.

– Єдине, що вносять це зміни до чинних законів про соціальний захист певних категорій громадян, наприклад про соціальний і правовий захист військовослужбовців, ветеранів війни, дітей-сиріт. А взагалі законодавство у цій сфері у нас 1984 року.

– Статус скасовує адміністрація підприємства (установи, організації), якщо у них відпала потреба використовувати їх (квартири), як службове житло, – каже чиновниця.

–  Також, якщо люди являються потребуючими поліпшення житлових умов та працюють в установі чи на підприємстві більше 10 років, керівництво може прийняти рішення щодо виключення з числа службових квартири та передати її людині в постійне користування. В подальшому вони можуть їх приватизувати – пояснює Наталія Марщівська. Проте в установі може бути затверджено своє положення про службовий житловий фонд, яким регулюється це питання.

За словами Наталії Марщівської, питання щодо передачі квартири з службового фонду у постійне користування вирішує переважно адміністрація установи, підприємства чи організації, яка й виділяє службове житло. Але є й установи, які це рішення зобов’язані погоджувати з вищим керівництвом, як управління МВС, наприклад.

– А якщо службовою квартирою користується керівник? Він сам може передати квартиру самому ж собі у постійне користування?

– На деяких підприємствах існує житлова комісія, якщо ми дивимось військовослужбовців чи УМВС. Але в цілому це керівники, це їхнє право.

Як розповідає посадовиця, зазвичай кошти для придбання квартир виділяються з бюджету міністерств або підприємств (установ, організацій). Тобто підприємства купують майнові права у забудовника як під час будівництва, так і купують квартири після здачі в експлуатацію, або на вторинному ринку. Після реєстрації квартир за підприємством, адміністрація приймає рішення щодо надання їм статусу службового, чи надавати їх у постійне користування.

На думку Наталії Марщівської, навести лад із розподілом службових приміщень, можна лише прийнявши новий Житловий кодекс.

– Чинний Житловий кодекс втратив свою функцію. Кодексом регулюються не лише питання отримання житла, але й всі питання житлово-комунального господарства. Після нього був прийнятий закон про приватизацію, створення та функціонування ОСББ та інші. Ці всі закони мають бути пов’язані і базуватися на новому Житловому кодексі.

Подарунок за заслуги?

Аби отримати собі квартирку, деякі можновладці вдаються до інших методів. Так незрозуміло за які «заслуги» свого часу (у 2011-му році) отримала двокімнатну квартиру тодішня заступниця голови Рівненської облдержадміністрації, депутатка обласної ради екс-регіоналка Світлана Сад.

Тож ще одним пунктом подорожі журналістів стало помешкання Світлани Сад. Мешкає вона на вулиці Костромській, 7, неподалік від будинку із  квартирами Василя Лазутка і Василя Присяжнюка. Жінці квартиру фактично подарували, виділивши з обласного бюджету 430 тисяч народних гривень на придбання цієї квартири.

Тодішній голова Рівненської ОДА Василь Берташ, з подачі якого і пані Світлані і виділили двокімнатну квартиру, у 2011 році на питання щодо причин купівлі житла для чиновниці відповів сухо.

– Відповідно до пункту 49 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов проживання (на той час у заступниці Берташа уже була квартира, – ред.), і надання їм жилих приміщень в Україні та розпорядження голови Рівненської облдержадміністрації від 6 січня 2011 року № 5-К «Призначення Сад С.І.», на підставі протоколу спільного засідання профспілкового комітету апарату облдержадміністрації та керівництва облдержадміністрації від 8 липня 2011 року № 6 сім’ю Сад С.І. у складі двох осіб включено до окремого списку осіб, які мають право на позачергове отримання житла під № 1. Зазначені документи передано в Рівненський міськвиконком.

Нова квартира пані Світлани знаходиться у новобудові. Сусіди Світлани Сад розповіли, що знають таку і показують на двері депутатки.

Ми хотіли поцікавитися у Світлани Сад, яку суму грошей вона сплатила за квартиру та кому. Дзвонимо у двері, але ніхто не відчиняє.

Кілька разів набирали номер пані Світлани, але слухавку ніхто не брав. Так само й не відповідав на дзвінки (збивав) екс-керівник РОДА Василь Берташ. Можливо, обоє заклопотані слідством, що зараз проводить МВС.

А поки привілейовані особи позачергово роздають собі квартири, які належать громаді – звичайні рівняни киснуть у квартирних чергах роками. Таких у Рівному понад 12 тисяч. Дехто у черзі на квартиру провів понад 30 років проте безрезультатно.

Над публікацією працювали Галина Сернівка, Євген Ільчук, Антоніна Торбіч

Публікація підготовлена в межах тренінгового проекту журналістських розслідувань за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди учасників проекту не обов`язково збігаються з офіційною позицією уряду США.