Рівненський суд змушує журналістку відмовитися від власної думки і спростувати факти: чому це небезпечно

12 вересня суддя Рівненського міського суду Лариса Смолій зобов`язала журналістку Інну Білецьку і телерадіокомпанію «Люкс» спростувати інформацію про відомого у Рівному активіста Давида Ніколаєва та його дружину Любов Українчук, які засвітилися у багатьох резонансних подіях.

Спростувати вимагають не лише оціночні судження, а й факти.

Чому таке рішення суду може бути небезпечним прецедентом і як діяти журналістам, які зіштовхнулися з подібним – з`ясувала «Четверта влада».

Йдеться про коментар телеканалу «24» в сюжеті про «захоплення» готелю «Козацький» у лютому 2016-го.

Журналісти телеканалу спробували з`ясувати ким є так звані представники «Революційних правих сил», які засіли в готелі з вимогою змінити прем`єра, перезавантажити владу і натякали про можливість третього Майдану.

Відомі у Рівному Ніколаєв і Українчук були серед них. Аби дізнатися хто ці люди журналісти телеканалу «24» зателефонували колезі з Рівного Інні Білецькій. Телефонна розмова вилися в такий коментар, який і став приводом для позову:

«Люди, які замішані у великій кількості, ну, таких м’яко кажучи напівкримінальних ситуацій. Одна з останніх ситуацій, це була історія, коли голову профспілки Миколу Шершуна, люди в балаклавах запхали в смітник. Власне я була там на цій події. Я бачила, як там були присутні Любов Українчук і Давид Ніколаєв.

А Давид Ніколаєв, якоїсь особливої активної участі в подіях на Майдані взагалі не приймав. Чули про поїздки в АТО, про мародерство в АТО. Чули про те, що цю людину пов’язують з роботою незаконних копачів бурштину», – розповіла Інна Білецька журналістам телеканалу.

Думки самого Давида Ніколаєва у сюжеті з приводу озвученого немає. Є лише репліка Любові Українчук, але вона не стосується інформації, яку надала журналістам телеканалу «24» Інна Білецька.

Відсутність коментаря Давида Ніколаєва у сюжеті можна вважати порушенням журналістських стандартів. Одним із яких є збалансованість. 

В суді представниця журналістки, медіа-юристка Тетяна Юзвяк повністю не погодилася з вимогами позивача. Юристка заявляла, що Ніколаєв є публічною особою, а роль подружжя у подіях в «Козацькому» дійсно цікавила громадськість.

Тетяна Юзвяк переконувала суд, що журналістка, надаючи коментар, могла і мало право висловлювати власну думку про цих людей і ця думка може бути оціночним судженням, побудованим на чутках і плітках, які, не підлягають спростуванню.

На підтвердження неправдивості інформації про причетність до напівкримінальних ситуацій Давид Ніколаєв надав суду інформацію з поліції про те, що не має судимості і не фігурував у кримінальних справах. 

У грудні 2016-го у Рівному сталась резонансна подія, яка переросла у судову тяганину і розбірки. 

Голову Федерації профспілок області Миколу Шершуна група людей у балаклавах прямісінько біля входу до Рівненської ОДА запхала у смітник. Все це нібито через невдоволення його роботою. На місці події були Давид Ніколаєв і Любов Українчук. 

Наприклад, про їхнє перебування на місці події свідчить ось це відео.

На ньому Микола Шершун уже знаходиться у смітнику, а люди в балаклавах продовжують грюкати по ємкості. Любов Українчук наказує їм зупинитися, кричить: «Досить!», а її чоловік одним із останніх (крім журналістів) покидає місце події, забираючи звідти ще одного чоловіка (0:23 секунда на відео). 

Втім суд сказав, що подружжя до цих подій непричетне. Ніколаєв, як доказ, надав копію обвинувального акту відносно осіб, які вчинили протиправні дії щодо Миколи Шершуна. 

Також Ніколаєв надав документи, які підтверджують його перебування у зоні АТО.

Цю інформацію, між іншим, журналістка не заперечувала. Більше про цю справу – у рішенні Рівненського міського суду, яке опублікувала Любов Українчук у Фейсбуці. 

Суддя повністю задоволила позов Ніколаєва, визнавши наступну інформацію недостовірною:

«Люди, які замішані в великій кількості ну, таких м’яко кажучи напівкримінальних ситуаціях. Одна з останніх ситуацій, це була історія, коли голову профспілки Миколу Шершуна, люди в балаклавах запхали в смітник»; «Чули про поїздки в АТО, про мародерство в АТО»; «цю людину пов’язують з роботою незаконних копачів бурштину».

Суддя Рівненського міського суду зобов`язала Інну Білецьку і телерадіокомпанію «Люкс» спростувати цю інформацію протягом десяти днів з моменту набрання рішенням законної сили і сплатити судовий збір.

Небезпечний прецедент для журналістів, які не бояться виступити з критикою

Журналістка подала апеляцію на таке рішення.  Інна Білецька розповіла «Четвертій владі», що все, що вона сказала було підтверджено доказами у суді.

– Мені нічого спростовувати. Оцінку професійності судді надасть апеляційна інстанція, – сказала Інна Білецька.

Раніше у групі «Рівненщина політична» у Фейсбуці Інна Білецька писала, що суд вимагає спростувати її те, що є фактом.

«Спростувати участь Ніколаєва і Українчук в сміттєвій люстрації, про яку вони писали пости в фейсбуці і виступали на сесії облради? Спростувати те, що є доведеним фактом? Спростувати те, що інші видання пишуть, посилаючись на колишніх побратимів, про мародерство і бурштин?», – писала журналістка. 

Медіа-юристка Тетяна Юзвяк вважає, що таке рішення суду є дуже небезпечним прецедентом для журналістів, які не бояться виступити з критикою і висловлювати свої оціночні судження щодо публічних осіб.

– Фактично, таке рішення змушує журналіста відмовитися від своєї власної думки та оцінки, а це є неприпустимим. Це суперечить як європейським, так і українським законодавчим нормам.

Ми звернулися з апеляційною скаргою на вказане рішення з посиланням на численні рішення Європейського Суду з Прав Людини в аналогічних спорах, тому дуже сподіваюся, що судді в апеляційній інстанції приймуть законне та обгрунтоване рішення з врахуванням такої практики ЄСПЛ, – каже медіа-юристка. 

За словами Тетяни Юзвяк, суд не лише зобов`язав журналістку спростувати власну думку, а й інформацію про події, які справді мали місце і достовірність яких підтвердив сам позивач.

– Зокрема те, що позивач був біля Рівненської ОДА, коли Шершуна кидали у смітник. Тобто, вказаним рішенням визнано цю інформацію недостовірною і такою, що підлягає спростуванню. Так що виходить, що позивача там на подіях не було, хоча всі прекрасно знають, що це не так, – розповідає Тетяна Юзвяк. 

За словами юристки, ця справа є яскравим прикладом того, що люди, а особливо публічні люди, не терплять в свій бік жодної критики, не зважаючи на те, що ця критика має під собою фактичне підґрунтя. 

Журналіст має довести існування чуток, взяти коментар і довести суспільний інтерес

За словами медіа-юристки Інституту розвитку регіональної преси Людмили Панкратової, журналіст має право висловлювати свою думку про певні події, але при цьому важливо довести існування чуток на основі яких сформоване оціночне судження, а також довести факти.

А факти, за словами юристки, не підлягають спростуванню. Інформація підлягає спростуванню у випадку якщо вона недостовірна і немає підтвердження. 

– Це думка журналіста, але ця думка формується на тому, що кажуть люди. Судячи з матеріалів справи, які я бачила, всі висловлювання журналістки були підтверджені у суді кількома публікаціями в пресі. Що це означає? Що ці чутки насправді існують і що вони підтверджуються тому що інші ЗМІ, інші люди про це говорять, – розповідає Людмила Панкратова.

– Журналіст має довести існування чуток, взяти коментар і довести суспільний інтерес. Тобто якщо це публічна особа і вона вводить в оману своїми діями громадськість. Це є питання суспільного інтересу і вони визначені в статті 29 Закону «Про інформацію». У цій справі я бачу, що і відео було показано і свідки допитані і статті були надані. 

За словами юристки, українське законодавство і європейська практика дуже чітко розділяють факт і оціночне судження.

– Безумовно, що частина інформації ніколи не зможе бути підтвердженою. Але суспільно значима інформація про публічних осіб, зокрема, як у цьому випадку, вона існує і вона поширюється, тому журналіст може і має право її поширити.

Тут вимога до журналіста, щоб він, все таки, намагався цю інформацію перевіряти. Але питання в тому, що саме він повинен доводити. Доводити він повинен те, що ці чутки і плітки існують.

Це перше і в цьому випадку це доведено. Друге – це журналіст (який готує сюжет, – ред.) повинен виконати свій обов`язок і звернутися за коментарем до цієї особи. І сказати, що про неї говорять таке і таке, чи може вона це підтвердити чи спростувати, – розповідає Людмила Панкратова.

За словами юристки, Інна Білецька не відповідає за матеріал, який готує інший канал. Втім журналісти телеканалу «24» повинні були запитати думку Давида Ніколаєва з приводу озвученої інформації про нього. 

– Інакше є порушення балансу, журналістських стандартів і етичних правил. Як наслідок це може призвести до негативного рішення суду через порушення саме цих стандартів, – каже Людмила Панкратова. 

Юристка розповідає, що є різна практика вирішення таких спорів. У них головне дотримуватись правил захисту і міжнародних стандартів, яких дуже багато в європейських рішеннях.

– Іноді позивачі заявляють величезну моральну шкоду, а іноді кажуть – одна гривня, але вони наполягають на спростуванні. Тут справді журналісту треба показати свою позицію, своє бажання перевіряти інформацію, брати коментарі, дотримуватися стандартів, етики. Саме на тому, що журналіст дотримується цих правил багато справ виграється.

Нагадаємо, шо Ніколаєв і Українчук влаштували протест у приміщенні, де мали проходити переатестацію поліцейські.

Любов Українчук під час обрання голови Рівненського міського суду накричала на суддів та заявила, що активісти перекриватимуть трасу. Крім того, подружжя було серед тих хто змушував депутатів Рівненської обласної і міської рад голосувати за популістичні звернення щодо подій в Кривому Торці.