«Автівкам у Рівному альтернативи не буде»: чому проект рівненських велоактивістів опинився на задвірках

Будівництво велодоріжки в рамках «Зеленої стежки» Рівного передбачувано затягнулося до зими. Чому проект, який переміг у конкурсі громадських ініціатив кілька років тому, опинився на задвірках?

Ініціатор проекту «Зелена стежка», велоактивіст Юрій Ойцюсь, разом з однодумцями та представниками активних громад успішно торує «зелені стежки» в обхід Рівного – адже після кількох зустрічей з чиновниками вирішив, що вони не зацікавлені у розвитку велоінфраструктури.

Багато рівнян (у тому числі розробники програми розвитку велоінфраструктури Рівного) бачать у велостежці над Устею можливості не лише для велопрогулянок, а й для поїздок до центру міста. Вуличне опитування, проведене лише за півгодини на Театральному майдані, засвідчило бажання жителів міста бачити Рівне не лише автомобільним.

Алла Українець, рівнянка:

– Якщо ми хочемо справді бути європейським містом – то так і потрібно. Я часто їжджу машиною, і бачу, як велосипедисти ризикують життям. Я була в Голландії і бачила, як там більшість населення їздить на велосипедах. Вважаю, що машини дуже забруднюють атмосферу – дихати немає чим буквально.

А якщо буде в нас більше велосипедистів… Наше місто невеличке. Діти люблять їздити на велосипедах, і батьки не будуть переживати за те, що вони можуть потрапити під авто.

Вони водіям антагоністи, поки немає велодоріжок. Все залежить від нашої культури, від того, як про це дбає держава. Взагалі велосипед - це потрібно обов’язково. Це здоров’я наших дітей, щоб вкладати не лише в комп’ютери свій час.

Євгеній Франків, рівнянин:

– Доріжки – потрібні. Хоча я можу їздити просто так, але багатьох людей це спиняє, тому що вони вважають небезпечним – їздити «просто так». Ну і потрібно культуру людей піднімати – не тільки велосипедистів, а й пішоходів, водіїв автомобілів тощо. Це дуже об’ємний процес – не тільки в плані велодоріжок...

Святослав Мельничук, рівнянин:

– Бачите – скільки пересіли на велосипеди люди – це ж для здоров’я добре! Ми йдемо офіційно куди?  До Європи. А в Європі вони є. …Так, це проблема для автомобілістів, коли вони їздять там, де автомобілісти. А якщо вони будуть розділені доріжками?  От, усе йде до прогресу.

Ми йдемо до України, яка називається європейська держава. І те, що там робиться, треба брати на озброєння й прилучати до своїх умов.

Забракований перший проект

Початкова пропозиція велоактивістів співпала з пропозиціями фахівців кафедри містобудування й архітектури Національного університету водного господарства і природокористування. А саме – велодоріжка мала б виконувати, окрім рекреаційно-спортивної, ще й транспортну роль.

– Ми давали свої пропозиції, що ця велодоріжка буде проходити вздовж дитячої залізниці до Басівкутського озера, потім вона має йти на вулицю Басівкутську, – розповідає завідувач кафедри Олександр Ткачук.

– А від Басівкутської за нашою схемою – вздовж залізниці. І вона огинатиме увесь масив новозабудований, і виходитиме на мікрорайон «Щасливе». І там мала бути велодоріжка. Але те, що будується в масиві «Щасливе» – я бачу на сьогодні, що наші пропозиції не враховані, зокрема на нових вулицях, які влаштовують у житловому масиві «Щасливе».

Обгрунтування зроблені, але місто їх скоректувало. Спочатку поліція непомітно зняла знак заборони в’їзду автотранспорту в парковій зоні на правому березі Усті.

Велоактивісти запропонували провести велодоріжку лівим, більш занехаяним, берегом Усті – задля того, щоб його цивілізувати, і найперше – надати можливість пересуватися там усім бажаючим, у тому числі людям з обмеженими можливостями.

Проектування доручили фірмі «МБЛ компані». Перший проект громадські активісти забракували через його недосконалість, каже Юрій Ойцюсь:

– Ідея створення тієї стежки була така: беремо стару доріжку з радянських часів і приводимо її до ладу – ремонтуємо, латаємо, вирубуємо хащі, бо там ясенами, швидкорослими деревцями, позаростало все,– пояснює Юрій Ойцюсь.

– І робимо пандуси. У першому проекті було закладено пандуси, але ремонту бетонних покриттів, цих тріщин, не було, вирівнювання плит – не було, не було навіть корчування й вирізання дерев, якими заросла вся стежка.

Тому ми зробили дубль два, поговорили, на це погодились, і в новий проект було закладене корчування само насіяних дерев, обрізання крон тих дерев, які не дають пройти (бо там страшенні хащі), і вирівнювання бетонних плит. Ну і плюс до того, пандуси – щоб могли люди з обмеженими можливостями пересуватися цією доріжкою – від проспекту Миру до Степана Бандери.

Створення велодоріжки затрималося, в тому числі через СБУ

Після додатково затрачених на перепроектування коштів Управління житлово-комунального господарства Рівного нарешті в травні 2017-го року оголосило тендер. 

Взяти участь у ньому зголосилися лише три підприємства. Переможця спочатку визначили – це була відома на Рівненщині фірма «Фіалка». Але тендер був скасований.

Як пояснює заступник начальника УЖКГ Рівного Володимир Лапюк (він же голова тендерного комітету) – з причини недотримання претендентами на виграш у тендері на будівництво велодоріжки вимог тендерної документації.

Запитання журналістів з цього приводу чиновника дратують. Будучи зобов’язаним втілювати ухвалені міськрадою програми, він запевняє, що автівкам у Рівному альтернативи ніколи не буде. Його аргумент – автомобілі стають доступнішими, і рівняни орієнтуються саме на них.

«Життя наше така штука, що ми не повернемо його, – філософськи розмірковує Володимир Лапюк в програмі «Ноосфера на РТБ.

– Ми можемо бути незадоволені в подушечку там чи під одіялом... Але ми розуміємо прекрасно, що людство розвивається, да? Глобалізація йде, наш народ машин ніколи не бачив – їздили «Волга», «Москвич» і «Колхіда». Все – три машини – а зараз машин збільшується...».

Основною причиною для рішення тендерного комітету про визнання тендеру недійсним посадовець називає листи-попередження від правоохоронців:

– Можете зайти на сторінку «PROZORRO» і побачити. Там причини, чому не відбулися, вивішені – це раз. По-друге, не відбувся по тій простій причині, що учасники недобросовісно виконують свої обов’язки і не оформляють відповідно до Закону про Держзакупівлі документи, тому він і не відбувся – розумієте чи ні?

Проста причина: потрібно учасникам завжди уважно відноситись до підготовки документів, які вони подають на процедуру закупок – не тільки по даному питанню, а й по інших.

– Чи є основними зауваження СБУ, чи це основна була причина того, що тендер не відбувся? – журналістка.

– Там не тільки ця організація направила листи, а ще й інші.

– А є вони у вас – щоб ми побачили?

– Ну ви можете звернутися безпосередньо до цих організацій, які направили листи – і від них отримати коментар. Розумієте чи ні?

– Тоді ви назвіть ці організації...

– Ви самі назвали... Що ж я вам повторювати можу?

– СБУ ми будемо запитувати. А інші?

– УБЕЗ. Управління по боротьбі з економічними злочинами. Фіскальні служби є…

– А коли вони зверталися з цього приводу?

– Вони до нас не звертаються, а, як і всі інші контролюючі органи, відслідковують. До вашого відома доводжу, якщо ви, можливо, не знаєте, що вся документація технічна виконується зараз згідно нового закону, який вступив з 1-го серпня 2016 року.

В електронній системі, тому це вільний доступ до будь-кого, і ви можете також поцікавитись. Тому тут немає паперових документів. Розумієте чи ні?

Подякували за лікнеп. Отже, керівник тендерного комітету відсилає журналістів до матеріалів, виставлених на сайті PROzorro – мовляв, там є зауваги всіх контролюючих і дорадчих органів.

Але листа від УБЕЗ (як і листа СБУ, копію якого згодом в УЖКГ надали координатору ініціативи «За чесний тендер» Святославові Клічуку) на сайті PROzorro не виявилося.

Тим часом прес-офіцерка управління СБУ у Рівненській області Інна Ілючок коментує:

«У документах усіх трьох претендентів була встановлена невідповідність матеріально-технічної бази, а також платоспроможності можливих переможців тендерної процедури, що викликало ризики їх виконання взятих зобов’язань.

З урахуванням викладеного був ризик того, що можливі переможці тендерної процедури не виконають взятих на себе зобов’язань, велодоріжки не будуть проведені відповідно до тих зобов’язань, які вони зазначали в тендерах, а державі буде нанесена значна шкода в розмірі два мільйони бюджетних коштів».

Зобов’язати скасувати тендерну процедуру СБУ було не вправі, додає Інна Ілючок. Тендерний комітет міг не дослухатися до застережень правоохоронців без жодних для себе наслідків.

«Ми не можемо зобов’язати скасувати процедуру – ми їм рекомендуємо, – розповіла прес-офіцерка телеканалу РТБ.

– Згідно статті 24 Закону про СБУ, СБУ здійснює інформаційно-аналітичну роботу в інтересах органів державної влади та управління, а згідно статті 25 – інформує про можливе нанесення шкоди органам державної влади та управління».

Натомість керівник фірми «Фіалка» Юрій Фалко одразу після скасування тендера розмістив на сайті PROzorro довгого емоційного листа з вимогою надати інформацію щодо причин відхилення тендерної пропозиції.

Мовляв, додаткові дані щодо обладнання, яке мало використовуватися на будівництві, зокрема – щодо терміну його експлуатації – не передбачені Законом про публічні закупівлі.

Зокрема: «З яких підстав та яких документів, поданих учасником замовник встановив факт «настання ризику при використанні обладнання та не виконання робіт»?

– Це лише припущення замовника і не більше!!!!! У якому пункті тендерної документації замовника передбачено надання інформації щодо кінцевого терміну експлуатації машин та механізмів?

– Згідно якої методики чи на підставі якого нормативно-правового акту замовник провів причинно-наслідковий зв`язок наявності амортизаційного зносу та ризиків при використанні обладнання та не виконання робіт?

– Чому замовник проігнорував своє право на отримання інформації і безпідставно відхилив пропозицію ПВКФ «Фіалка»?

– Чому не були взяті до уваги підтверджуючі документи, які містяться у складі тендерної пропозиції учасника та спростовують припущення замовника щодо настання ризику при використанні обладнання та не виконання робіт?

– Яким нормативно-правовим актом керувався тендерний комітет замовника відхиляючи тендерну пропозицію ПВКФ «Фіалка» у відкритих торгах на підставі листа СБУ в Рівненській області?»

Замовник – УЖКГ – не задовольнив цієї вимоги й оголосив проведення чергового тендеру на 18-те серпня.

Координатор громадської ініціативи «За чесний тендер» Святослав Клічук вважає таке рішення невиправданим затягуванням часу на період, коли основні роботи в літній період могли бути розпочаті:

«На нашу думку, вони були відхилені не зовсім обґрунтовано, через те в нас є підозра про небажання реалізовувати цей проект. …Рекомендації СБУ – нам дивно. Це не компетенція СБУ – слідкувати за тендерами на велодоріжки, тому ми вважаємо, що немає бажання міської влади поки що (факти говорять про це) цей проект реалізовувати швидко, ефективно.

А якщо говорити про сам тендер – ми переглянули документацію, проаналізували ті причини, по яких відмовили фірмам. Ми вважаємо, що цього можна було не робити. Не відстоюючи інтереси якихось фірм хочеться, щоб цей проект і подібні були реалізовані швидко, ефективно і якісно».

Святослав Клічук пояснив  – така тенденція до зменшення учасників останнім часом характерна для управління ЖКГ Рівного і є негативною:

«Фірми дивляться, що чіпляються за всілякі дрібниці, відмовляють. І вони наступного разу не приходять. І всі закупівлі тому виконують або свої фірми, або взагалі немає кому робити. Це невигідно для міського бюджету. Адже коли є 5 конкурентів – вони між собою змагаються, пропонують кращі умови, а коли немає конкуренції – вони дають по максимуму. І відповідно по максимуму – з наших податків витрачаються кошти».

Отож, маючи можливість витребувати документи від потенційного переможця і завершити тендер, комітет вирішив відтягнути час. Відтак якщо у першому тендері, який не відбувся, взяли участь три претенденти, то в серпні претендентів стало лише двоє.

Переможцем таки визнали ПВКФ «Фіалка», яка зголосилося виконати роботу на суму 2 мільйони 69 тисяч гривень. Після оголошення результатів 30 серпня керівник «Фіалки» Юрій Фалко змінив риторику і пояснив, що ставиться з розумінням і до попереднього рішення тендерного комітету:

– Замовник проекту – Управління житлово-комунального господарства, – каже бізнесмен. – Над ним є контролюючі органи, які, мабуть, вважали за потрібне внести корективи, щоб не було наслідків у тому плані, що нецільове використання бюджетних коштів, або неправильні якісь дії з боку замовника чи підрядника.

Тому усунули зауваження, які надійшли від контролюючих органів УЖКГ. Відповідно, дослухавшись до цих усіх (зауважень), ми зробили також висновки і розробили документацію відповідно до вимог замовника.

– Тендер можна було оголосити і через три дні. Чи ви могли б ті документи, які вимагалися на техніку, надати через три дні? – журналістка.

– Звичайно. Тому що на нашому підприємстві більше 50-и одиниць техніки, яка залучається щоденно- чи власної, чи орендаторів – це не було проблемою.

– Сама техніка не змінилася?

– Додалися деякі механізми, яких вимагав замовник... 

Майже три місяці тому Юрій Фалко не міг чітко відповісти стосовно термінів початку робіт з облаштування велодоріжки в рамках «Зеленої стежки»:

– Є певні бюрократичні моменти. яких мусимо дотриматися. Вчора нас визначили як переможця. Протягом 5-ти робочих днів ми повинні подати документи й підтвердити свої наміри, що ми готові виконати ці роботи. З 30-го серпня в нас є 10 днів, після яких ми можемо заключити угоду й приступити до виконання робіт, тому що передбачає Закон України «Про публічні закупівлі» 10 днів на оскарження.

Але фактично ми зможемо тільки розпочати підготовку до проведення робіт, тому що після того, як ми підпишемо угоду, УЖКГ змушене буде отримати дозвіл на початок будівництва.

Ця процедура залежатиме не від нас, не від них. а від ДАБІ в Рівненській області, від ДАБІ України, тому що це об’єкт СС-2, і там процедура отримання дозволу через Київ...

– Тобто виходить, що може минути кілька місяців? – журналістка.

– Не кілька місяців – кілька тижнів пройде, але ми підготовчі роботи розпочнемо. Тому що там близько 25 тонн металоконструкцій, які ми зможемо виготовляти на власних виробничих базах, на нашому підприємстві. А вже до монтажу ми приступимо після того, як у нас буде дозвіл безпосередньо на об`єкт. Це різні пандуси, різні з’їзди, доріжки і так далі.

Видимих робіт – досі нуль

На календарі – третя декада листопада. Жодних видимих робіт на місці майбутньої велодоріжки не зроблено. Затягування в часі виявилося невиправданим (виграла та ж сама фірма, яка претендувала на виграш півроку тому).

За даними модулю аналітики Прозорро, ПВКФ «Фіалка» за 2017 рік перемогла у 31 тендері із загальною сумою переможних пропозицій в 226 993 733,59 грн. (сума підписаних договорів – 224 634 514,59 грн.).

Загалом за увесь час існування цього підприємства воно виграло 48 тендерів на більш ніж триста мільйонів гривень, серед яких – будівництво й реконструкції десятків шкіл і садочків, капітальних доріг і очисних споруд, будівлі Рівненського окружного адміністративного суду на вулиці 16 липня (сума замовлення – 28 з половиною мільйонів гривень), і автошлях Городок-Рудка (близько 5-ти мільйонів гривень).

За таких обставин потрібно вміти «крутитися» – туди техніку перекинути на день, там найняти підмогу тощо… Машин і механізмів для доріжки могло справді забракнути.

Директор фірми-рекордсмена з перемог у тендерах, Юрій Фалко пояснює свій величезний досвід щодо тендерних виграшів відпливом робочої сили з України та відсутністю гідних конкурентів. Тим самим обґрунтовує постійне сусідство з «Фіалкою» в тендерних пропозиціях ТзОВ «Стиль-Декор» (88 разів):

– Що стосується підприємства «Стиль-Декор» – ми знайомі. Тому що ринок постачальників будівельних послуг для державних замовників не такий уже великий, скажемо, фактично в Рівненській області ми один одного знаємо, і знаємо усіх підрядників, яких з інших областей запрошують, тому що фахівців не так багато, і підприємств, які можуть їм давати постійну роботу, не так багато.

І це дуже копіткий труд, тому що зараз відкрилися кордони. Люди їдуть за більшою копійкою за кордон, а працюють ті підприємства і можуть стабільно виконувати державне замовлення, які можуть утримувати своїх працівників за рахунок стабільності, добропорядності.

Хто виконує ці умови той втримується на ринкові. Тому всіх підрядників ми, в принципі, знаємо. Ми всі знайомі, пересікаємося на нарадах, в адміністраціях обласній, районних, на об’єктах...

Керівник тендерного комітету УЖКГ Рівного, Володимир Лапюк дивується – чого турбуватися? Адже роботи з облаштування велодоріжки над Устею заплановані до кінця 2018 року…

– Чи міська влада взагалі зацікавлена в тому, щоб зробити велоінфраструкутуру вздовж Усті? – журналістка.

– Безумовно, зацікавлена, а для чого тоді робити цей проект, для чого виділялися кошти?

– Чи стежить зараз Управління житлово-комунального господарства за станом цієї території?

– Ця територія, яку ви маєте на увазі, перебуває на утримуванні Тресту зеленого господарства – прибережна смуга річки Устя.

З’ясовуємо, що досі Трест зеленого господарства відповідав лише за пляжі й кам’яні береги. Решта відповідальності за чистоту берегів лягала на плечі сусідніх з Устею підприємств (наприклад, ринку), або – УЖКГ.

Отже, якщо стежку розчистити і впорядкувати як велодоріжку, від догляду за нею вже не відкараскатись.

На запитання щодо бачення велодоріжки як додаткової транспортної артерії, яка дозволить велосипедистам безперешкодно діставатися від проспекту Миру до центральних будівель і установ Володимир Лапюк реагує з неприхованим здивуванням:

– То це якось воно не співпадає. По прибережній смузі річки Устя автомобілі не їздять.

– Але люди у нас їздять (на громадському транспорті), які можуть пересісти на велосипеди, – журналістка.

– Ну якщо ви рахуєте, що доріжка, яка за проектом передбачена по лівій стороні річки Устя від проспекту Миру і до Керамбуду бувшого... Це просто зона відпочинку всього-на-всього...

Архітектори думають інакше. Дмитро Котляров про велодоріжку в рамках «Зеленої стежки»:

– Я маю розуміння, що це великий інфраструктурний об’єкт, колосальний для нашого міста, який допоможе вирішити дуже багато проблем: проблему відпочинку, трафіку, пішохідної доступності, влаштування якоїсь однієї осі, на яку будуть нанизуватися всі відпочинкові і різні локації правильні міські, – каже Дмитро Котляров.

– Основне завдання велодоріжок – забезпечення цивілізованого, якісного і комфортного способу пересування людей з точки А в точку Б по місту Рівному. Це повинна бути правильна піраміда пересування – більше пішоходи, громадський транспорт, велорух, а потім – автомобілі... Ця піраміда має бути в голові. Кожен має розуміти, для чого це робиться. Як тільки ми це всі зрозуміємо – одразу ж із велоінфраструктурою в нас проблем не буде, і з її впровадженням. Концептуально треба бачити, глобально розвиток міста.

Як зауважує учасник урбан-руху «Рівне велосипедне» Андрій Шевчук, «Сюди (до Набережної) люди їдуть з Північного (де в рамках реконструкції споруджується і велодоріжка) в центр, і їм буде зручно пересуватися тією доріжкою, не маючи перехресть з автомобільним транспортом – вони будуть рухатися, і вона, окрім рекреаційної функції, буде виконувати ще й транзитну – для пересування мешканців по місту».

У Володимира Лапюка – протилежне уявлення про велодоріжку «Зеленої стежки»:

– Північний до річки ніякого відношення не має абсолютно, – вважає посадовець. – Це зовсім інше питання, і зовсім інша тема».

Можна погодитися, що для чиновників кожен будівельний об’єкт – «інша тема». Саме тому на берегах Усті в межах охоронюваної Водним кодексом зони замість відновлених доріжок виростають багатоповерхівки.

Першопочаткову концепцію фахівців кафедри містобудування архітектури університету водного господарства стосовно продовження «Зеленої стежки» навколо Басового Кута навіть самі ініціатори вважають у найближчому часі нереальною. На рекреаційну зону насуваються забудовники, що може взагалі унеможливити мрію рівнян про активний відпочинок на велосипедах поблизу найбільшої водойми міста.

Публікація підготовлена в межах проекту «Сприяння прозорості влади у Західній Україні», що реалізовується громадською організацією «Рівненський центр «Соціальне партнерство» за фінансової підтримки NED