Рівненські гіперлокальні медіа – другі в Україні за рівнем гендерної чутливості

Це з’ясовували під час гендерного моніторингу друкованих та інтернет-видань, який відбувався у 24 областях України впродовж 7-13 лютого.

Аналіз відбувався за кількома критеріями: дотримання гендерного балансу (кількість жінок і чоловіків як героїнь/героїв, і експерток/експертів (тих, хто коментує, чию думку цитують), частотою вживання фемінітивів, наявністю стереотипних образів і сексистського контенту, висвітленням гендерної тематики в окремих публікаціях.

Для дослідження обрали 5 інтернет-видань:

•    03656.com.ua – Інформаційний портал м. Дубно
•    Район.Острог
•    Район.Демидівка 
•    Володимирець.Сity
•    СарниNews.City

та 5 друкованих ЗМІ:

•    Вісник Кореччини
•    Дубровицький вісник
•    Новини Рокитнівщини
•    Полісся
•    Рідний край

За моніторинговий період було проаналізовано 327 публікацій: 170 у онлайнових ЗМІ та 157 – у друкованих.

Найпоширенішими темами у гіперлокальних медіа були питання захворюваності українців на COVID-19, політичні аспекти всеукраїнського та місцевого масштабів, соціальний захист, культура та освіта.

Висвітлюючи тематику охорони здоров’я, ЗМІ вдавалися до коротких статистичних звітів щодо рівня захворюваності на коронавірус у окремих населених пунктах області та використовували коментарі із щоденних прес-брифінгів, які відбуваються у Рівненській обласній державній адміністрації, також покликалися на інформацію, отриману від медичних установ. У матеріалах вказували кількість тих, хто захворіли й одужали та звертали увагу на потребу дотримання карантинних норм.

Найчастіше експерткою у тематиці охорони здоров’я стає заступниця директора департаменту охорони здоров’я населення Рівненської обласної державної адміністрації Олена Гандзюк. Її виступи під час брифінгів найбільше цитують друковані газети «Дубровицький вісник» та «Полісся», сайти «Район.Демидівка» і «Район.Острог».

У названих виданнях переважно жінки стають експертками із тематики охорони здоров’я та медицини.

У газеті «Полісся» експертність жінок у темі представлена на 100%, у «Дубровицькому віснику» – на 86%, на сайті «Район.Демидівка» – на 71%, на сайті «Район.Острог» – на 50%. 

Чимало публікацій присвячено політичним питанням. Багато писали про анонсовану Президентом під час «Diia Summit» у Києві нову державну програму, у межах якої вакциновані громадяни віком від 60 років зможуть отримати безоплатний сучасний смартфон і пільговий тариф для користування мобільним інтернетом. 

За додатковими поясненнями із цього приводу журналісти зверталися до місцевих посадовців. Коментарі давалися переважно посадовцями-чоловіками. 

У темі політики та діяльності органів місцевої влади жінки стають експертками лише у 30% випадків у друкованих ЗМІ та у 12% – у новинах онлайн-видань. 

Часто помітне було одночасне вживання маскулінітивів і фемінітивів щодо фахівчинь із політичних питань у межах однієї публікації.

Так, у матеріалі сайту «Сарни.News.City» «У керівника сарненської адміністрації нова заступниця» читаємо: «Нагадаємо, Людмила Мариніна, депутатка обласної ради та перший заступник голови Сарненської РДА, очолила районну адміністрацію у Вараші». Але ж можна написати «перша заступниця».

Або ж у газеті «Новини Рокитнівшини» у межах однієї статті «Нелегка доля звичайних людей» на позначення видів діяльності героїні Ганни Тіт авторка, зокрема, пише: «Тяжко працювала з весни до зими штатною лісокультурницею, а взимку – лісорубом у Біловізькому лісництві Остківського лісгоспу». 

Назви посад очільниць структурних підрозділів органів місцевого самоврядування найчастіше вказують із використанням маскулінітивів.

Наприклад: заступник голови Рівненської обласної державної адміністрації Людмила Шатковська; провідний спеціаліст юридичного відділу Корецької міської ради Катерина Андрійчук; Наталія Палюх, головний спеціаліст відділу освіту, культури, туризму, молоді та спорту Корецької міської ради; заступник Міністра охорони здоров’я Марія Карчевич та інші.

Маскулінітиви зафіксовано практично у всіх аналізованих виданнях, за винятком сайту «Район. Острог». Цей ресурс використовує фемінітиви у 100% випадків.

Загалом у публікаціях онлайнових ЗМІ фіксується значно більше фемінітивів, ніж у друкованих виданнях. 

У соціальній тематиці 83% експертних коментарі у друкованих виданнях належать жінкам, а у онлайнових такий відсоток є максимальним.

У 100% жінки є експертками з цієї теми у публікаціях газет «Новини Рокитнівщини» та «Вісник Кореччини», а також на сайтах «Район. Острог» та «СарниNews. City». 

На сторінках друкованих ЗМІ жінки часто стають основними героїнями та експертками лайфових матеріалів. Найбільше таких зафіксовано за моніторинговий період у газеті «Полісся».

Це публікація «У Малій Глуші привітали довгожительок» від 10 лютого, де героїнями тексту є дві сільських довгожительки, яких вітає сільський староста, а ті діляться своїми життєвими історіями.

Інший текст «Лікар-ортодонт Тетяна Лучак. Про життєвий вибір, улюблену роботу та задоволених і усміхнених клієнтів» від 10 лютого. Йдеться про професійний шлях героїні та доглядові поради щодо ротової порожнини. Однак у матеріалі на означення професійної діяльності героїні вживаються лише маскулінітиви.

Третій текст – «Алла Ковальчук – співуча поліська пташка». Героїнею є жінка, збирачка фольклору, учасниця народного фольклорного гуртка «Горина», переможниця ряду мистецьких конкурсів. У межах одного матеріалу для означення професійних характеристик героїні одночасно вжито як фемінітиви, так і маскулінітиви.

Такий підхід впливає на загальний показник гендерної чутливості друкованих видань.

Як бачимо, найбільше зважають на мовну норму та суспільні реалії щодо вживання фемінітивів автори й авторки публікацій газет «Дубровицький вісник» та «Рідний край». 

Цікаво, що у висвітленні спортивної тематики на сайті «Район.Острог» експерти й експертки представлені рівною мірою (по 50%), а в «Район. Демидівка» - у 100% випадків.

Значним є число героїнь та експерток у темі освіти та науки, як у публікаціях друкованих ЗМІ, так і в онлайнових.

Примітно, що матеріали друкованих видань є більш олюдненими. Автори й авторки прагнуть насамперед показати в центрі людину, дотримуються правила наближення інтересів, щоб максимально привернути увагу аудиторії.

У багатьох публікаціях онлайнових ЗМІ складно встановити, про кого йде мова – жінок чи чоловіків.

Ймовірно, тексти можуть бути написаними на основі отриманих пресрелізів органів виконавчої влади, неурядових організацій. Тому про фігурантів переважно читаємо у множині, без будь-якої конкретизації.

Зважаючи на частку жінок та чоловіків у матеріалах різної тематики та вживання фемінітивів найвищий Індекс гендерної чутливості серед друкованих гіперлокальних ЗМІ у лютому демонструє видання «Дубровицький вісник» (57%). А от колективу «Вісника Кореччини» варто збалансувати матеріали (адже в текстах фігурують переважно жінки) і почати активніше використовувати фемінітиви.

Стереотипного чи сексистського контенту за моніторинговий період майже не виявлено.

Увагу привернули дві публікації у газеті «Полісся». У одній із них «Алла Ковальчук – співуча поліська пташка» авторка пише: «Запитую свою близьку сусідочку». Наскільки доречно вживати пестливі слова не в інтимній ситуації, а в журналістському матеріалі? Якої ваги хотіла надати авторка цим словом? 

В іншому матеріалі «Чарівна Рапунцель» – про дівчину, яка ніколи не відрізала волосся, – авторка використовує стереотипний образ «тендітна дівчина»: «Щодо майбутньої професії дівчина прийняла тверде рішення – хоче працювати у кримінальній поліції. Така робота тендітну дівчину не лякає, вона усвідомлює всі тонкощі омріяної професії...».

Як вимірюється тендітність? Якими зовнішніми ознаками має володіти жінка, щоб працювати в криміналістиці?

Гендерночутлива журналістика дає можливість побачити в дзеркалі громадянського суспільства жінку без стереотипів та обмежень у виборі. Тому наявність експерток та героїнь у публікаціях, їх нормативне номінування – це вимога часу.

Як і фемінітиви, які упродовж усього періоду розвитку української мови були в ній присутні (це – жіночий рід іменників) і сьогодні їхня кількість тільки зростає зважаючи на збільшення кількості жінок на різних посадах, у різних професіях, раніше їм недоступних. Зрештою, фемінітиви затверджено у новій редакції «Українського правопису», тож  редакціям варто переглянути своє до них ставлення і почати використовувати у всіх випадках.

За результатами лютневого моніторингу загальний Індекс гендерної чутливості рівненських гіперлокальних медія складає 56%. Це – друга позиція серед друкованих та онлайн-видань України. Хто посідає першу сходинку і яка ситуація з виданнями інших областей, дізнатися можна на сайті Волинського прес-клубу.

Експертка з моніторингу – Вікторія Назарук

Матеріал проілюстровано інфографікою Волинського прес-клубу

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа України відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews