Рівненський нардеп доклався до скасування відповідальності за незаконне збагачення

Конституційний суд України визнав такою, що суперечить Конституції статтю 368-2 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання для чиновників за незаконне збагачення. Подання підписали 59 депутатів Верховної ради України, серед них – нардеп із Рівненщини Юрій Вознюк. 

Не задекларував – не покарають

У грудні 2017 року нардеп від Народного Фронту Павло Пинзеник звернувся із конституційним поданням до Конституційного суду України про скасування статті 368-2 Кримінального кодексу України.

ПРОДОВЖЕННЯ ТЕМИ:

Рівненський нардеп пояснив чому доклався до скасування незаконного збагачення

Під поданням 59 підписів нардепів.

Вчора, 26 лютого, Конституційний суд визнав неконституційною статтю Кримінального кодексу, яка передбачає покарання для чиновників за незаконне збагачення. Адже положення статті не відповідають принципам верховенства права та презумпції невинуватості.

Згідно з рішенням Конституційного суду, за приписами статей 62, 63 Конституції України законодавче формулювання складу такого злочину, як незаконне збагачення, не може:

• покладати на особу обов’язок доводити законність набуття нею активів, тобто доводити свою невинуватість;
• надавати стороні обвинувачення право вимагати від особи доказати законність набуття нею активів;
• притягувати особу до кримінальної відповідальності лише на підставі відсутності доказів законності набуття нею активів.

Тобто ця стаття дозволяла притягти чиновників до відповідальності у випадку, коли їхні активи та витрати явно перевищують офіційні доходи. Якщо сім'я чиновника має майно та стиль життя, що не відповідають їхнім офіційним доходам – він причетний до корупції і повинен відповідати за це.

Підтримали це подання 59 народних депутатів, серед яких і фігуранти справ за цією статтею Кримінального кодексу, пише Українська правда.

Наслідки ймовірного рішення Конституційного суду (КС) не лише для гучних розслідувань Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), а й загалом для України вже можна передбачити.

Адже криміналізація незаконного збагачення була однією з вимог одразу двох міжнародних партнерів України – Міжнародного валютного фонду та Європейського Союзу. 

Окрім цього, скасування незаконного збагачення цілком вихолостить систему електронного декларування статків чиновників.

Адже е-декларування працює на виявлення та випередження корупції, тільки якщо чиновник може постати перед судом як за брехню в декларації, так і за невідповідність статків доходам.

Амністія фігурантів справ НАБУ

Тепер усі справи, які розглядаються за цією статтею закриють, а фігурантів справи амністують.

Згідно з даними прес-служби НАБУ, детективи нині розслідують 65 епізодів за статтею незаконного збагачення.

Поміж 65 справ щодо незаконного збагачення топ-посадовців є, наприклад, справа першого заступника голови Служби безпеки України Павла Демчини.

За версією слідства, у період із квітня 2015-го по грудень 2016-го року Демчина та його сім'я придбали автівок та земельних ділянок на майже 4 мільйона гривень. Відповідних доходів для таких дорогих покупок у заступника голови СБУ не було.

Можливого незаконного збагачення стосується розслідування НАБУ щодо колишнього керівника Державної фіскальної служби Мирослава Продана. Його підозрюють у необґрунтованому набутті майна на суму 89 мільйонів гривень під час роботи очільником ДФС.

Це лише кілька справ, які розслідує НАБУ, і які будуть закриті після рішення КС. Незаконного збагачення також стосуються розслідування антикорупційних органів щодо нардепів Андрія Лозового, Ігоря Мосійчука, Олега Ляшка, генпрокурора Юрія Луценка.

НАБУ оприлюднило свою позицію з приводу рішення Конституційного суду.

В ній зокрема йдеться, що Національне бюро вважає, що позбавлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, яке є наслідком рішення Конституційного Суду, відкриває посадовцям можливості для зловживань та надає індульгенцію на вчинення ними кримінальних корупційних правопорушень.

Відтепер мільйонні статки, отримані з джерел, законність яких не доведена, в Україні не вважаються злочином.

Подібні суперечки щодо нібито неконституційності редакції статті мали місце і у Литві. Однак, розглянувши це питання, литовський Конституційний Суд визнав норму «Незаконного збагачення» такою, що відповідає Основному Закону держави.

Національне бюро переконане, що страх відповідальності напередодні початку роботи новоствореного Вищого антикорупційного суду України, який розглядатиме справи від НАБУ і САП в тому числі і з цією кваліфікацією, включив своєрідні політичні механізми регуляції.

НАБУ переконане, що такий перебіг подій не відповідає суспільним інтересам та вимогам очищення влади від корупції. Прийняте рішення Конституційного Суду – це крок назад у антикорупційній боротьбі України та крок назустріч реваншу старої системи.

«Мертві» статті Луценка

«Українська правда» пише, що під час брифінгу Генеральний прокурор України Юрій Луценко, сказав, що стаття про незаконне збагачення чиновників, скасована Конституційним судом, не була дієвою на практиці.

– Рішення КСУ не є великою несподіванкою. Спеціалісти в галузі права знають, що наш фантастичний Комітет з антикорупційної діяльності Верховної Ради підготував текст закону, який не відповідає практиці юридичного застосування, – сказав генпрокурор.

– Юристи називають такі статті «мертвими», тобто тими, які не можна застосувати на практиці… Норми погано прописаного закону не діяли… Очевидно, треба поправити закон і діяти рішуче в цьому напрямку.

Він наполягає, що свідченням неефективності є те, що «за всі ці роки НАБУ не змогло притягнути до відповідальності по цій статті жодну особу».

Нардеп із Рівненщини підтримав скасування статті про незаконне збагачення

Народний депутат від Народного Фронту із Рівненщини Юрій Вознюк поки не пояснив зміну своєї думки з приводу статті 368-2 ККУ. У 2015 році він підтримав закон, яким вводилася ця стаття (про незаконне збагачення, – авт). 

Однак, вже у 2017-му році він підтримав конституційне подання про скасування цієї статті.

«Четверта влада» намагалася зв'язатися із нардепом по телефону. Але він не піднімає слухавки. Тож журналістка написала Юрію Вознюку на Фейсбук, але він поки не відповів.

Як врятувати ситуацію?

Ніяк, – пише Центр протидії корупції для Української правди.

Згідно з законом, рішення Конституційного суду є остаточним і не може бути оскарженим чи переглянутим.

Не тільки фігуранти 65 справ НАБУ, але й усі суб'єкти електронного декларування отримають амністію. Українці ж заплатять за це можливим дефолтом.

Політична відповідальність за це лежатиме на президентові Петрові Порошенку, – вважають в ЦПК.

Саме президент як автор закону про Конституційний суд мав передбачити формування КС через незалежний конкурс – проте він цього не зробив.

Завдяки голові держави досі вершать правосуддя призначені Януковичем заступник Конституційного суду Олександр Тупицький та суддя Олександр Касмінін. Останній, згідно з розслідуванням журналістів, незаконно привласнив собі службове житло вартістю близько 5 мільйонів гривень.

У свою чергу депутати, всупереч Конституції, запровадили порядок номінування суддів КС винятково за поданням парламентських фракцій.

Тобто і президент, і народні депутати зробили все, щоб Конституційний суд залишався під політичним впливом.