Рівнянам дали право розподілити 10 мільйонів: як вони цим користуються і що заважає

На що витрачати зібрані в міський бюджет кошти платників податків визначають депутати Рівнеради. Але є 10 мільйонів, які можуть розподілити самі рівняни, проголосувавши за проекти, які також подають всі бажаючі рівняни.

Створити сучасний спортивний майданчик, організувати громадський простір, влаштувати фестиваль та багато іншого. Таку можливість дає Громадський бюджет Рівного. З його допомогою рівняни втілюють свої ідеї у різних сферах життя. Але цьогоріч виникла проблема.

Які проекти пропонують рівняни для реалізації у 2019-му році

Кожен рівнянин може згенерувати ідею проекту в межах громадського бюджету.

Є малі проекти – до 250 тисяч. І великі – до півтора мільйона.

Кожен може проголосувати за три великі і три малі.

Цьогоріч є такі категорії проектів:

• Велоінфраструктура
• Безпека та громадський порядок
• Дорожнє господарство
• Енергозбереження
• Комунальне господарство
• Культура
• Навколишнє середовище
• Освіта
• Охорона здоров'я
• Соціальний захист
• Спорт
• Телекомунікації, зв'язок та інформаційні технології
• Транспорт
• Інше

Цього року рівняни подали 110 проектів на Громадський бюджет.

Зокрема, 53 великі проекти та 57 малих. Загальна вартість поданих пропозицій – понад 75 мільйонів гривень. А є лише 10 мільйонів.

Минулого року рівняни подали 86 проектів, а у 2016 – 45. 

Для того, щоб проголосувати за три малі і три великі проекти ви можете:

• Зайти на сайт проекти і авторизуватися (процедура займає кілька хвилин). За посиланням є покрокова інструкція
• Проголосувати офлайн в Рівненській міській раді (вулиця Соборна, 12а)
• Проголосувати офлайн в Центрі надання адміністративних послуг (майдан Просвіти, 2)

У 2018 році найбільше проектів у сфері комунального господарства – 32. На другому місці категорія «культура», цього року рівняни подали 20 проектів. «Бронзу» у цьому списку отримує сфера спорту, яка налічує 17 пропозицій. І на четвертому місці освіта із 11-ма проектами.

Як і минулого року багато проектів комунального господарства стосуються відновлення парків.

Наприклад, встановлення пандусів та перил у парку ім. Шевченка або ж реконструкція дитячого майданчика з встановленням інклюзивних елементів у парку ім. Шевченка. Рівняни також активно пропонують відновити та довести до ладу Гідропарк. 

На Громадський бюджет також подали проект про встановлення «бювет-фонтану» з питною водою. Облаштувати його пропонують у парку Молоді (Лебединка).

Багато проектів стосуються відновлення та встановлення спортивних ігрових майданчиків. Зокрема,  встановлення футбольного поля зі штучним покриттям біля НВК №17 у Тинному. Така ж пропозиція є з приводу району Боярка. Також рівняни пропонують встановити спортивний майданчик біля озера Басів Кут.

Проекти передбачають встановлення або реконструкцію спортивних майданчиків біля прибудинкових територій а також і у школах міста.

Зокрема, комфортний мультиспортивний майданчик для дворового футболу, баскетболу і волейболу (Соборна БОС 287), футбольне міні-поле ЗОШ №4, футбольне поле зі штучним покриттям у Рівненському навчально-виховному комплексі «Колегіум», міні-футбольне поле зі штучним покриттям в мікрорайоні «Автовокзал».

Облаштування сучасного мультиспортивного майданчика зі штучним покриттям поруч із трьома багатоповерхівками на вулиці Соборній пропонує Тетяна Мельничук – мама Олександра Мельничука – громадського активіста і кореспондента «Четвертої влади», який передчасно помер у січні цього року.

Це був проект Сашка, який не підтримали минулого року.

У сфері культури рівняни пропонують проведення фестивалів, таких як Четвертий Всеукраїнський фестиваль-ярмарок «Бульба-фест», Рівненський міжнародний кінофестиваль «Місто Мрії», Міжнародний фестиваль ковальського мистецтва «Металеве серце України».

Також подали проект на створення кованих мініатюр у вигляді світляків та ліхтариків.

Окрім того голова Рівненської ОДА Олексій Муляренко також подав кілька проектів на Громадський бюджет. Зокрема, адаптація міської туристичної інфраструктури до потреб людей з інвалідністю та встановлення міні-скульптур туристичних об’єктів Рівного з використанням шрифту Брайля.

Про те, чому голова ОДА, який має вплив на кошти як в області так і в місті, подає проекти на громадський бюджет, пише в своєму блозі голова координаційної ради об'єднання громадських оганізацій та ініціатив «Рада реформ Рівного» Святослав Клічук.

Нещодавно «Четверта влад» оприлюднила розслідування про пріорітети голови Рівненської ОДА Олексія Муляренка. Замість того аби забезпечити місто та область сучасними спортивними майданчиками, у Рівному почали зводити багатофункціональний спортивний комплекс міжнародного класу за 300 мільйонів.

«Латання дірок» через Громадський бюджет

Цього року Громадський бюджет багатий на проекти дитячих садочків та шкіл. Зазвичай проекти стосуються облаштування майданчиків на території закладів.  Однак, депутат Рівнеради Олександр Довжаниця застерігає, що ці проекти обернуться лихом, зокрема для садочків.

– Дитячі садочки – це комунальні підприємства дошкільної освіти напівзакритого типу. В них там є свої санітарні норми, де крім дітей і батьків, які мають право тимчасово зайти на територію,  іншим постороннім особам знаходитися не можна, – каже депутат.

Однак, згідно з регламентом, всі об'єкти громадського бюджету мають бути доступними для всіх мешканців міста. За словами Олександра Довжаниці, якщо в садочках встановлять дитячі смайданчики, то всі без виключення зможуть спокійно прийти до майданчиків і там перебувати протягом доби.  

Координаторка громадської ініціативи «Рівне – місто дружнє до дитини» Олена Пінчук погоджується із Олександром Довжаницею. Вона додає, що цього року важко конкурувати з проектами комунальних освітніх закладів. 

– Зрозуміло що конкурувати з ними надзвичайно складно. Їм особливо не потрібно докладати якихось зусиль, в групах у Вайбері попросити проголосувати за це і власне батьки деякі так і роблять, тобто вони не задумуються і вони не дивляться на інші проекти і не думають, які проекти є першочерговими і більш важливими їм байдуже за що голосувати, – додає вона.

На думку координатора Громадянської мережі «ОПОРА» Андрія Токарського (саме за ініціативи «ОПОРИ» у 2016-му році почали розробляти положення про громадський бюджет Рівного – авт.), вирішення подібних проблем не повинно бути виключно за рахунок Громадського бюджету.

Адже такий підхід знищує бажання інших активних мешканців-авторів в подальшому долучатися до будь-якої ініціативи, пропонованої місцевою владою.

– Автори (не з кола бюджетних установ) бачать, що влада не здатна забезпечити рівні умови. І, наразі, громадський бюджет перетворюється в інструмент «латання дірок» на прикладі освітніх закладів, – каже він. 

За його словами, цьогорічні проекти Громадського бюджету є яскравим прикладом потреби в належному фінансуванні освітньої галузі у напрямку розвитку спортивної та розвиткової інфраструктури.

– Побачивши, які питання найбільше хвилюють мешканців, у влади має постати завдання якнайшвидше їх вирішити. Адже громадський бюджет не вирішить усіх проблем шкіл та садочків.

Натомість, правильним стане створення умов для рівного доступу шкіл до якісної спортивної інфраструктури через фінансування відповідних місцевих програм, – зауважує Андрій Токарський.

Система голосування – дірява

Окрім того, рівнянин Юрій Пилипенко вважає, що система голосування за проекти Громадського бюджету недосконала (зараз кожен голосуючий має право обрати до трьох великих проектів і трьох малих, але може обрати і один проект – авт.).

Він пропонує принцип голосування, який, на його думку, допоможе зменшити вплив адмінресурсу.

Для цього потрібно зробити можливим вибір більшої кількості проектів. Щоб кожен міг поставити галочки і навпроти проектів, рекомендованих керівництвом, і власне вподобаних.

Рівнянин пропонує обмежити  кількість обраних проектів лише загальною сумою їх бюджетів, яка не повинна перевищувати затверджений бюджет конкурсу.

–  Якщо предметом голосування є «обрання проектів на 5 мільйонів гривень», то виборчий бюлетень повинен мати саме таке віяло галочок «проекти на 5 мільйонів гривень», – пояснює Юрій Пилипенко. – При будь-яких інших віялах відповідей результати голосування будуть відображати статистичний шум, а не волевиявлення.

– Волевиявлення буде реальним і демократичним. Не обов'язково реальне волевиявлення толкове. Але тоді можна буде говорити, що рівняни самі обрали те, що мають. Зараз думка рівнян не враховується взагалі.

Координатор Громадянської мережі «ОПОРА» Андрій Токарський погоджується, що такий спосіб голосування є дійсно хорошим. І його розглядали ще на етапі формування положення про громадський бюджет. Але визначили як один із найважчих, адже він потребує, на етапі голосування, додавання усіх бюджетів обраних проектів.

– У майбутньому, все ж, варто розглянути можливість зміни способу голосування, – вважає Андрій Токарський. – Проте ці зміни повинні супроводжуватися якісною інформаційною кампанією, яка би пояснила мешканцям причини зміни голосування та їх переваги.

Рівне відстає від інших міст

Ірина Стасюк-Бабчук тренер-практик Громадського бюджету ще з 2015 року. Вона працює у фундації польсько-української співпраці PAUCI. Каже, що у 2018 році з’явилися нові автори проектів. 

– Якщо перші два роки майже ті самі особи писали проекти, то цього року коло авторів проектів значно розширилося, – розповідає Ірина.

Мене тішить, що подали інклюзивний майданчик. Це один із прикладів, що мають бути відкриті об’єкти і для них потрібні створити особливі умови.

Ірина Стасюк-Бабчук каже, що Рівне відстає у реалізації порівняно з іншими містами.

– Якщо говорити про проекти у містах-мільйонниках, то у Львові 97% реалізованих проектів за попередні роки, у Києві майже всі реалізовані, Чернігів з попередніх років не повністю реалізований один проект а за 2017 рік триває реалізація, – розповідає тренерка. 

– За 2017-й у Рівному реалізований 1 проект, ще два на фінішній прямій. Якщо говорити за 2016 рік то ми достатньо відстаємо від інших міст. Більшість проектів на етапі проходження експертизи також є затримка по виготовленню проектно-кошторисної документації, – розповідає Ірина Стасюк-Бабчук. 

Лучанам не довіряють розподілити більше ніж 2,5 мільйона

Натомість у сусідньому Луцьку започатковано ініціативу «Бюджет участі». Лучани подають свої проекти для реалізації.

За словами заступниці начальника відділу інвестиційної політики департаменту економічної політики Луцької міської ради Юлії Євпак, проект почав діяти з 2014 року. У перший рік свого існування, на ініціативи виділили 500 тисяч гривень. Цього року – 2,5 мільйони гривень.

До рівненських 10-ти мільйонів не дотягує.

– 80% того що подається на конкурс ініціатив це дитячі майданчики і клумби. Приходять креативні люди. Наприклад пропонували майданчик для собак. В нас тепер в кожному районі люди хочуть майданчик для собак. Це вже все зробили, – розповідає Юлія Євпак.

– Дитячий майданчик для дітей з візочками теж реалізовано. Були реалізовані всякі скверики, облаштували лавками, лавками-гойдалками, шахові конструкції для того щоб грати шахи на вулиці. 

– В нас є організація людей з вадами зору і вони тричі подавали проект, це принтер який може друкувати шрифтом Брайля різні матеріали і в цьому форматі вони щось там видруковували. І наші люди їх підтримують і голосують за такі проекти, – каже Юлія Євпак

Голосування за проекти Громадського бюджету триватиме до 1-го жовтня.